Рішення № 35414109, 22.11.2013, Вільхівський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Артемівський районний суд м. Луганська)

22.11.2013

Справа № 434/7669/13-ц

Провадження № 3/434/4058/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

08 листопада 2013 року Артемівський районний суд м. Луганська в особі судді Головіної Т.М., при секретарі Шклярук О.С. розглянувши в судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «Приватбанк» просить стягнути з відповідача борг з кредиту за договором № LGLWSF 00000052 від 05.09.2005 року в сумі 29026,45 грн. та судовий збір, мотивуючи тим, що взяті на себе за договором кредиту зобов'язання відповідач не виконав, борг не повернув.

Сторони у судове засідання не з'явилися: представник позивача надав заяву про слухання справи в його відсутність, на позовних вимогах наполягав; відповідач про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяви про слухання справи за його відсутності не надходило, заперечень проти позову не представив.

Постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

З наданих доказів встановлено наступне:

05.09.2005 року між сторонами укладено кредитний договір № LGLWSF 00000052 на суму 3000 грн. на строк по 05.09.2006р. під 2,50% на місяць за користування кредитом на суму залишку заборгованості по кредиту , з виплатою щомісячної комісії в розмірі 1% від виданого кредиту , а також зі сплатою пені у разі порушення позичальником своїх зобовязань; сплата заборгованості здійснюється щомісячно з 5 по 10 число .

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором, за відповідачем утворилася заборгованість , яка обчислена станом на 18.09.13р. та складає 29026,45 грн. , з яких 813,90грн. тіло кредиту, 8763,52грн. проценти за користування кредитом, пеня -19371,03грн.

З наданого розрахунку заборгованості також вбачається, що останній платіж позичальника датується 19.07.2006 року.

Згідно ст.526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і одностороння відмова від зобовязання не допускається.

Відповідно до ст.ст.256, 257, 259 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальні позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Частинами 1, 5 ст.261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ч.3,4 ст.267 ЦК України, позовні давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З пункту 31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" вбачається, що, враховуючи положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Разом зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), тому положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).

Таким чином, строк позовної даності за даним договором кредиту почав свій перебіг 19.07.2006р. і збіг через три роки, тобто 19.07.2009р.; позов подано до суду 30.09. 2013р., про що свідчить штамп вхідної кореспонденції .

Позивачем пропущений строк позовної давності, позивач не просить такий строк поновити та не зазначає на існування поважних причин його пропуску. Пропуск строку звернення до суду є підставою для відмови у позові.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.256, 257, ст.ст. 261, 267 ЦК України, п.31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", ст.ст. 213,214 , 224-226, суд, -

В И Р І Ш И В :

У позові Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № LGLWSF 00000052 від 05.09.2005 року - відмовити внаслідок пропуску строку позовної давності без поважних причин.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, яку він може подати до суду протягом 10 днів з дня отримання копії рішення. За відсутності заяви відповідача про перегляд заочного рішення, після закінчення вказаного строку рішення набирає законної сили.

Суддя Т.М.Головіна