Постанова № 35413334, 07.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7810/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В.

Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Оліщук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Дочірня компанія «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби та просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23 березня 2012 року № 0000231501, № 0000241501, № 0000251501, №0000261501.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 січня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що податковим органом було неправомірно нараховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату самостійно узгоджених податкових зобов'язань за період з жовтня 2009 року по грудень 2010 року на підставі положень Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платника податків перед бюджетними та державними цільовими фондами», оскільки рентна плата за нафту, природній газ та газовий конденсат була сплачена позивачем в строки, передбачені Порядком обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат від 22.03.2001 № 256.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, працівником Карлівської МДПІ була проведена документальна невиїзна перевірка ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по рентній платі за нафту, природний газ і газовий конденсат за період з жовтня 2009 року по жовтень 2011 року, нарахованих по строках з 30.11.2009 по 30.11.2011. За результатами проведення вказаної перевірки був складений Акт від 10.02.2012р. № 47/1501/30019775.

В Акті перевірки зафіксовано, що ДК «Укргазвидобування» до Карлівської МДПІ були подані податкові розрахунки за видобуту нафту, природний газ і газовий конденсат за звітні періоди жовтень 2009 року - жовтень 2011 року, по яких несвоєчасно сплачені грошові зобов'язання по рентній платі, зокрема, за природний газ і газовий конденсат по строку сплати з 30.11.2009 по 30.11.2011.

На підставі вищезазначеного перевіряючими встановлено, що ДК «Укргазвидобування» у порушення вимог пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.8 Постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат» та п.260.7 ст.260 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань по рентних платах за газовий конденсат і природний газ за наступні звітні періоди: листопад-грудень 2009 року, січень, березень, квітень, липень, вересень-грудень 2010 року, січень-жовтень 2011 року (щодо газового конденсату); жовтень-листопад 2009 року, лютий, березень, травень, червень, жовтень-грудень 2010 року, січень-жовтень 2011 року (щодо природного газу). Всього згідно розрахунків штрафних санкцій наданих Відповідачем до суду, сума погашеної заборгованості із затримкою до 30 календарних днів становить 40968294, 29 грн., а сума погашеної заборгованості із затримкою більше 30 календарних днів - 27 637 663, 24 грн.

21 Лютого 2012 року Карлівська МДПІ прийняла на підставі вищевказаного Акта перевірки наступні податкові повідомлення-рішення: №0000061501, яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за затримку на 92 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 17 649 104, 51 грн. ДК «Укргазвидобування» зобов'язано сплатити штраф в розмірі 20 % в сумі 3 278 179, 17 грн. за платежем «рентна плата за природний газ, що видобувається в Україні»; №0000071501, яким на підставі ст.126 Податкового кодексу України за затримку на 30 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 32 890 089, 64 грн. ДК «Укргазвидобування» зобов'язано сплатити штраф в розмірі 10 % в сумі 3 205 298, 65 грн. за платежем «рентна плата за природний газ, що видобувається в Україні»; №0000081501, яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за затримку на 92 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 9 988 558, 73 грн. ДК «Укргазвидобування» зобов'язано сплатити штраф в розмірі 20 % в сумі 1 926 932, 07 грн. за платежем «рентна плата за газовий конденсат, що видобувається в Україні»; №0000091501, яким на підставі ст.126 Податкового кодексу України за затримку на 29 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 8 078 204, 65 грн. ДК «Укргазвидобування» зобов'язано сплатити штраф в розмірі 10 % в сумі 784 464, 69 грн. за платежем «рентна плата за газовий конденсат, що видобувається в Україні».

Згідно рішення ДПА у Полтавській області від 20.03.2012 №676/10/10-215 за результатами розгляду скарги ДК «Укргазвидобування» на вказані податкові повідомлення-рішення від 21.02.2012, були залишені без змін податкові повідомлення-рішення від 21.02.2012 №0000061501 та № 0000081501, і з урахуванням вимог п.7 підрозд.10 розд. ХХ Податкового кодексу України скасовані податкові повідомлення-рішення № 0000071501 в частині застосування штрафної санкції у розмірі 40 790, 00 грн. та № 00000091501 в частині застосування санкцій у розмірі 11 443, 72 грн. Крім того, одночасно ДПА у Полтавській області даним Рішенням збільшила суму застосованої штрафної санкції в розмірі 20% рентної плати за природний газ на суму 85 551, 48 грн. та збільшила суму застосованої штрафної санкції в розмірі 20% рентної плати за газовий конденсат на суму 24 128, 15 грн.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що податковий борг позивача, що виникав раніше, погашався відповідачем саме за рахунок частини поточних платежів позивача із сплати поточних податкових зобов'язань рентної плати за газовий конденсат та за природний газ. Вказані дії працівників Карлівської МДПІ щодо зарахування частини поточних платежів в рахунок погашення сум податкового боргу, що виник в минулих періодах, позивачем в досудовому або судовому порядку не оскаржувалися, а тому висновки відповідача про прострочення позивачем сплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань з рентної плати за газовий конденсат і природний газ за наступні звітні періоди: листопад-грудень 2009 року, січень, березень, квітень, липень, вересень-грудень 2010 року, січень-жовтень 2011 року (щодо газового конденсату); жовтень-листопад 2009 року, лютий, березень, травень, червень, жовтень-грудень 2010 року, січень-жовтень 2011 року (щодо природного газу) є обґрунтованими.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає позовні вимоги частково обґрунтованими, виходячи з наступного.

03 Червня 2008 року Верховною Радою України прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» , який за своєю суттю та предметом регулювання є спеціальним законом з питань оподаткування.

Пунктом 4 розділу II «Прикінцеві положення» цього Закону, який діяв в період до 01.01.2011 року, було визначено обов'язок таких суб'єктів господарювання, як позивач, щодо внесення (сплати) рентної плати, а також податковий (звітний) період щодо нарахування і строки сплати цих платежів.

Цією нормою було встановлено, що у кожному податковому (звітному) періоді, що дорівнює календарному місяцю, суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток газового конденсату на підставі спеціальних дозволів на право користування надрами, вносять у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, до Державного бюджету України рентну плату.

Порядок обчислення та внесення рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 року №256.

У пункті 1 Порядку, який діяв до 01.01.2011 року, зазначено механізм обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат у розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п. «а» п.п.4.1.4., п.п.5.3.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у взаємозв'язку з положеннями пунктів 7 і 8 Порядку, податковий розрахунок за звітний місяць подається до 20 числа місяця, наступного за звітним, а сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковому розрахунку за звітний (податковий) період, сплачується платником до Державного бюджету України протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такого податкового розрахунку з урахуванням фактично сплачених авансових внесків.

Оскільки, суми рентних платежів за період до 2011 року були самостійно визначені позивачем у податкових розрахунках, ці податкові зобов'язання вважаються узгодженими в силу положень п.5.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та підлягали сплаті до бюджету в строк, визначений п.п.5.3.1. цього та вищезгаданим Порядком.

Стосовно здійсненого відповідачем перерозподілу коштів, які сплачувалися позивачем за податковими зобов'язаннями 2009 - 2010 років, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до положень п.7.1 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку.

Згідно з п. 3.1.1 ст. З Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

При цьому, згідно до п. 20.1 ст. 20, п. 21.1 ст. 21 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» ініціатором переказу може бути платник, ініціювання переказу проводиться шляхом подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа.

Тобто, під час здійснення платежів у 2009-2010 роках, позивач мав право на власний розсуд визначати цільове призначення своїх грошових коштів (платежів).

Таким чином, у період дії Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у податкового органу були відсутні повноваження самостійно змінювати цільове призначення платежу, визначеного платником податків при сплаті податкових зобов'язань, та примусово здійснювати розподіл перерахованих позивачем коштів без волевиявлення власника грошових коштів, а отже, кожен здійснений позивачем платіж у період 2009 - 2010 років підлягав врахуванню відповідачем так, як було зазначено у призначенні платежу. При цьому, положення п.п. 7.7. цього Закону не встановлювали право чи обов'язок саме контролюючого органу змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Норми Закону не встановлювали відповідний порядок для примусового стягнення податковим органом добровільно сплачених платником податків сум податкового зобов'язання для будь-яких інших цілей.

Зазначена правова позиція з питань застосування п.п. 7.7. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» викладена у постановах Верховного Суду України «Про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення» № 21-1162во09 від 08.12.2009, від 27.10.2009 №09/186, від 27.10.2009 №09/188, а також в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 01.07.2010 № К-18630/07, яка полягає в тому, що п.п. 7.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не дає податковому органу право самостійно змінювати призначення платежу, визначеного платником податків при їх сплаті.

З огляду на вищевикладене, відповідач не мав правових підстав зараховувати, (змінювати призначення платежу/здійснювати перерозподіл коштів), здійснених позивачем платежів у період 2009 - 2010 років за платіжними дорученнями в рахунок погашення податкового боргу минулих періодів, що призвело до необґрунтованих та протиправних висновків про порушення позивачем у 2009 - 2010 роках граничних строків сплати податкових зобов'язань за 2009 - 2010 роки та безпідставного нарахування штрафів відносно сплати податкових зобов'язань за 2009 - 2010 роки.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 23.03.2012 року №0000231501 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 548 988,89 грн. та №0000241501 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 72 996,10 грн., -є необґрунтованими, тобто протиправними, а значить, такими, що підлягають скасуванню.

Водночас, п.36.1. ПК України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п.54.1. ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 38.1. ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п.33.3. ПК України базовий податковий (звітний) період, це період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.

Відповідно до п.260.1. ПК України базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному місяцю.

Згідно з п.260.3. ПК України платник самостійно складає розрахунок податкових зобов'язань з рентної плати, у якому визначає та/або уточнює суму податкового зобов'язання з рентної плати, за формою, затвердженою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Згідно з п 260.5. ПК України платник протягом 20 календарних днів після закінчення податкового (звітного) періоду подає податковий розрахунок органу державної податкової служби: за місцезнаходженням ділянки надр, межі якої визначені в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, у разі розміщення такої ділянки в межах території України.

Відповідно до п. 260.7. ПК України сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковому розрахунку за податковий (звітний) період сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такого податкового розрахунку з урахуванням фактично сплачених авансових внесків.

Відповідно до п. 261.1. ПК України платник несе відповідальність за правильність обчислення рентної плати, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків згідно з нормами цього Кодексу та інших законів України.

Згідно з п. 126.1. ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З матеріалів справи вбачається, що поточні платежі зараховувалися відповідачем в погашення податкового боргу минулих періодів 2011 року в черговості його виникнення, що відповідає умовам застосування п. 87.9. ПК України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Так, згідно з п. 87.9. ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, незалежно від визначеного платником податку призначення платежу, у разі наявності податкового боргу, сума такого платежу у розмірі податкового боргу враховується у погашення цього податкового боргу в порядку черговості його виникнення.

Відтак, внаслідок змін у законодавстві, які набули чинності з 2011 року, дії відповідача щодо зарахування у 2011 році поточних платежів в погашення податкового боргу минулих періодів 2011 року є правомірними.

Стосовно посилань позивача на безпідставне, на його думку, нарахування йому штрафних санкцій за несвоєчасне виконання податкових зобов'язань, які були розстрочені на підставі Податкового кодексу України за договорами про розстрочення, колегія суддів зазначає наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 29 квітня 2011 року ДПА у Полтавській області на підставі заяви ДК «Укргазвидобування» від 19.04.2011 прийняла низку рішень про розстрочення грошових зобов'язань, згідно з якими позивачу було надано розстрочення сплати грошових з рентної плати за природний газ та за газовий конденсат, що видобуваються в Україні, задекларованих позивачем у відповідних розрахунках за звітний період березень 2011 року, а саме рішення про розстрочення грошових зобов'язань від 29.04.2011 №34, згідно з яким позивачу надано розстрочення сплати грошових із рентної плати за природний газ у розмірі 4 522 913, 08 грн. (основний платіж) з 30.04.2011 по 26.12.2011 із наступними строками сплати: 25 травня та 24 червня 2011 року - по 565 365, 08 грн.; 25 липня, 25 серпня, 26 вересня, 25 жовтня, 25 листопада та 26 грудня 2011 року - по 565 364, 00 грн.; рішення про розстрочення грошових зобов'язань від 29.04.2011 № 37, згідно з яким позивачу було надано розстрочення сплати грошових із рентної плати за газовий конденсат у розмірі 2 746 974, 68 грн. (основний платіж) з 30.04.2011 по 26.12.2011 із наступними строками сплати: 25 травня 2011 року - 343 377, 68 грн.; 24 червня, 25 липня, 25 серпня, 26 вересня, 25 жовтня, 25 листопада та 26 грудня 2011 року - по 343 371, 00 грн.

29 Вересня та 12 жовтня 2011 року ДПС України прийняла Рішення №3 і №37/с про скасування розстрочення грошових зобов'язань, якими на підставі Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та ст.100 Податкового кодексу України вирішено скасувати з 22 вересня 2011 року Рішення від 29.04.2011 №34 та з 12 жовтня 2011 року Рішення від 29.04.2011 №37 про розстрочення грошових зобов'язань ДК «Укргазвидобування» у зв'язку з тим, що платник податків порушує умови погашення розстрочених податкових зобов'язань, а також має податковий борг із грошових зобов'язань, які виникли після укладення договору про розстрочення. Як наслідок суми грошових зобов'язань із зазначених платежів по строках сплати 24 червня, 25 липня, 25 серпня, 26 вересня, 25 жовтня 2011 року були погашені позивачем з порушенням їх граничного строку сплати - 30 листопада 2011 року.

Окремі питання розстрочення сум грошових зобов'язань, визначені у Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженому наказом ДПА України №1036 від 24.12.2010, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за № 1431/18726, який прийнятий на виконання п. 100.13. ПК України.

Пунктом 1.9. Порядку № 1036 передбачено, що строк дії розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання починається з дати, визначеної законом для сплати податку, збору, які передбачено розстрочити (відстрочити), та закінчується датою, зазначеною у договорі, укладання якого в даному випадку не заперечується сторонами, за винятком випадків дострокового погашення такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 3.9. Порядку № 1036 на розстрочені (відстрочені) грошові зобов'язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу).

Згідно з п. 4.5. зазначеного Порядку рішення про скасування раніше прийнятого рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) є підставою для дострокового розірвання договору.

Відповідно до п. 4.6. Порядку № 1036 з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених Кодексом.

Пунктом 4.7. Порядку № 1036 визначено, що з дня дострокового розірвання договору платник податків зобов'язаний сплатити невнесену суму розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань (податкового боргу) та суму процентів, нарахованих за фактичний строк дії розстрочення (відстрочення).

Згідно з п. 4.9. Порядку № 1036 рішення про скасування розстрочення (відстрочення) та дострокове розірвання договору за ініціативою органу державної податкової служби може бути оскаржене у порядку, встановленому Кодексом для оскарження рішень органу державної податкової служби щодо нарахованої суми грошових зобов'язань.

Позивачем не надано доказів оскарження рішення про скасування розстрочення або ж його скасування.

Відтак, виходячи з положень наведених вище правових актів, умов договору про розстрочення, у разі скасування рішення про розстрочення, договір про розстрочення є розірваним з дати прийняття такого рішення та з дня дострокового розірвання договору платник повинен сплатити невнесені суми розстрочених зобов'язань, а з дня наступного за днем розірвання договору, на розстрочені суми, що залишились несплаченими, нараховуються пеня та штрафи у розмірах, передбачених ПК України.

Розстрочені податкові зобов'язання після скасування розстрочення, враховуючи дату скасування розстрочення та дату фактичної сплати, а також враховуючи положення п.87.9. ПК України, були сплачені з простроченням, внаслідок чого відповідачем правомірно було застосовано штрафні санкції відповідно до п.126.1 ПК України.

Таким чином, виходячи із встановлених обставин справи та положень податкового законодавства, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.03.2012 №0000231501 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 548 988,89 грн. та №0000241501 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 72 996,10 грн. В той же час, в решті позовних вимог висновки акту перевірки щодо дотримання позивачем строків податкових зобов'язань та нарахування штрафних санкцій ґрунтуються на правильно встановлених податковим органом обставинах та положеннях ПК України, а отже, - підстав для задоволення позову у цій частині немає.

Отже, судом апеляційної інстанції виявлено допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального права, внаслідок якого суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні частини позовних вимог, - з огляду на що оскаржувана постанова суду підлягає частковому скасуванню з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст.41, 160, 167, 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 січня 2013 року скасувати в частині відмови в задоволені адміністративного позову Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.03.2012 року №0000231501 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 548 988,89 грн. та №0000241501 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 72 996,10 грн., та ухвалити в цій частині нову постанову про задоволення позовних вимог.

В решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 січня 2013 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст постанови буде виготовлено 12 листопада 2013 року.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.