Постанова № 35413250, 20.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

20 листопада 2013 року № 826/11938/13-а

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Дока Україна Т.О.В.»

до

Київської міжрегіональної митниці Міндоходів

про

визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, визнання недійсними карток відмови в прийнятті митнихї декларацій

Суддя: Кротюк О.В.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дока Україна Т.О.В.» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів та, згідно з уточненими позовними вимогами, просить суд:

1. Визнати протиправними та скасувати Рішення Київської регіональної митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №10025000072013/600078/2 від 29.01.2013р. та №100250000/2013/600097/2 від 05.02.2013р.

2. Визнати протиправними та скасувати картки відмови Київської регіональної митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250000/2013/00103 від 29.01.2013р. та №100250000/2013/00134 від 04.02.2013р.

Відповідач заперечив проти позовних вимог, з підстав, викладених у письмовому запереченні, долученому до матеріалів справи.

В порядку частини 4 ст.122 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Між Позивачем та підприємством «Дока Індастрі ГмбХ» (Австрія) укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу №ІМ-11/201 від « 11» листопада 2011р. (надалі – Контракт), відповідно до умов якого здійснювалась поставка Позивачу в Україну нового опалубкового матеріалу торгівельної марки «Doka Die Schalungstechniker» (виробник – «Doka Indastrie GmbH») та такого, що був у використанні, та його компонентів, програмного забезпечення та рекламної продукції (надалі – Товар).

Відповідно до п.1.2. Контракту точне найменування Товару, ціни, а також його кількість вказані в інвойсі, який є невід’ємним додатком до даного Контракту, на кожну поставку окремо.

Пунктом 3.2. Контракту передбачено проведення сторонами Контракту платежів в Євро, а умови оплати згідно п.3.1. передбачають переказ коштів за Контрактом протягом 90 днів з дати, вказаної на товарних інвойсах.

Пунктом 4.1. Контракту визначено поставку Товару на умовах FCA або CPT, використовуючи прийняті умови «ІНКОТЕРМС 2010» Міжнародної торгової палати.

В січні та лютому 2013 року в межах виконання вказаного Контракту Позивач здійснював безпосередньо від Продавця (виробника) імпорт в Україну на умовах FCA Амштеттен (Інкотермс 2010) згідно інвойсів №080147966 від 24.01.2013р. (надалі – інвойс від 24.01.13) та №080148289 від 01.02.2013р. (надалі – інвойс від 01.02.13) партії Товару загальною фактурною вартістю в розмірі 55087,09 EUR (Євро) та 23 788,22 EUR (Євро) відповідно, що за офіційним курсом НБУ на дату митного оформлення становить за інвойсом від 24.01.13 – 591 954,24 грн. (в т.ч. транспортні витрати до митного кордону України) (курс EUR: 10,74578900) та за інвойсом від 01.02.13 - 277 676,69 грн. (в т.ч. транспортні витрати до митного кордону України) (курс EUR: 10,832114).

29.01.2013 року та 05.02.2013 року Київською регіональною митницею Державної митної служби України (в подальшому змінено найменування відповідача на «Київська міжрегіональна митниця Міндоходів») були прийняті Рішення про коригування №100250000/2013/600078/2 від 29.01.2013р. та №100250000/2013/600097/2 від 05.02.2013р. (далі – оскаржувані рішення), згідно з якими вартість задекларованого Товару за обома інвойсами Відповідач визначив за резервним методом, скоригувавши митну вартість у бік її збільшення. За наслідком поданих Позивачем Відповідачу митних декларацій та документів до них були винесені також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250000/2013/00103 від 29.01.2013р. та №100250000/2013/00134 від 04 лютого 2013 р.

Позивач не погоджується з оскаржуваними рішеннями та просить скасувати їх.

Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює ">наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

У відповідності до положень ч.1. ст. 51 та ч.1. ст.52 Митного кодексу України (№ 4495-VI від 13.03.2012, далі - МКУ) митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (ч.2. ст. 52 МКУ).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2. ст.53 МКУ).

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (ч.3. ст. 53 МКУ).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч.1. ст.54 МКУ).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (п.1. ч.4. ст. 54 МКУ).

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем ….;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті….;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

lass="fs186">5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів (ч.10. ст. 58 МКУ).

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті (ч.11. ст. 58 МКУ).

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6. ст. 54 МКУ).

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом (ч. 7, 8, 9 ст. 55 МКУ).

Як вбачається з графи 33 оскаржуваних рішень метод визначення митної вартості товарів за ціною контракту не застосовувався, оскільки надані документи для підтвердження митної вартості не містять всіх даних для підтвердження числових значень відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.

З огляду на зміст графи 33 оскаржуваних рішень суд вважає необхідним зазначити про наступне.

Не є обґрунтованими мотиви відповідача в прийнятті оскаржуваних рішень в частині не надання позивачем транспортних перевізних документів.

Так, факт надання транспортних (перевізних) документів зафіксований у вантажно-митних деклараціях і у самих рішеннях про коригування де в закодованому числовому значені згідно Наказу Міністерства фінансів України №1011 від 20.09.12р. «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій», а саме:

- код 2730 - товаро-транспортні накладні для міжнародних перевезень (CMR): ТА-58778 від 24.01.13, ТА-58862 від 01.02.13;

- код 3006 - калькуляція транспортних витрат, вказана в довідці про транспортні витрати.

Щодо розбіжностей в транспортних документах, суд зазначає наступне.

Як зазначається поясненнях Відповідача, «в наданій CMR від 24.01.2013 №ТА-58778 перевізником виступає «Р.Е.IVANINA Y”, а довідку про транспорті витрати виставлено ПП «Київтрансбуд ХХІ», а також «в наданій CMR від 01.02.2013 №ТА-58862 перевізником виступає «Р.Е.IVANINA Y”, а довідку про транспорті витрати виставлено ПП «Київтрансбуд ХХІ».

Проте за наслідком ознайомлення судом з умовами Договору №1 від 27.08.2012р. (який було надано Відповідачу) на транспортно-експедиторське обслуговування у міжнародному сполученні, укладеного між Позивачем та ПП «Київтрансбуд ХХІ» останній є не Перевізником, а Експедитором. Згідно умов даного Договору (п.1.5.) Експедитор має право залучати третіх осіб для перевезення, а «Р.Е.IVANINA Y” є перевізником, якого залучено транспортно-експедиторською компанією. А тому пояснення щодо розбіжностей в цій частині Відповідача суд не може прийняти як обґрунтовані.

P class="ps13">Щодо калькуляції транспортних витрат суд зазначає наступне. Як вбачається з листа ДМС України від 29.12.2010 р. N 11/2-10.16/17217-ЕП останнім повідомляється, що Міжнародною торговою палатою прийняті Правила використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010 (далі - Інкотермс 2010), які вводяться в дію МТП з 01.01.2011. Інкотермс 2010 передбачено використання 11 торгових термінів. При цьому розподіл витрат між продавцем та покупцем на здійснення поставки товару на умовах EXW, FCA, FAS, FOB, CPT, CIP, CFR, CIF, DDP Інкотермс 2010 відповідає розподілу зазначених витрат при аналогічних умовах поставки згідно з Інкотермс 2000.

FCA (FREE CARRIER (.. named place) ФРАНКО-ПЕРЕВІЗНИК (.. назва місця)

Термін "франко-перевізник" (FCA (FREE CARRIER (.. named place) ФРАНКО-ПЕРЕВІЗНИК (.. назва місця)) означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов'язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару.

Згідно статті А.4. умов FCA Поставка вважається здійсненою,

а) якщо названим місцем поставки є площі продавця: коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, що призначений покупцем, чи іншою особою, що діє від імені останнього;

б) якщо назване місце перебуває за межами площ продавця: коли товар наданий у розпорядження перевізника чи іншої особи, призначеної покупцем або обраної продавцем відповідно до статті А.3 "а", нерозвантаженим з транспортного засобу продавця.

Якщо сторони не узгодили конкретного пункту в межах названого місця поставки, і наявні декілька придатних для цього пунктів, продавець може вибрати пункт у межах місця поставки, який найбільш задовольняє його цілям.

За відсутності точних вказівок від покупця, продавець може поставити товар для перевезення у спосіб, що зумовлюється видом транспорту та/або кількістю та/або характером товару.

Поставка товару, імпортованого Позивачем за Контрактом купівлі-продажу №ІМ-11/2011 від 11.11.2011р., Продавцем за яким виступало підприємство «Дока Індастрі ГмбХ» (Австрія), здійснювалася на умовах FCA (Aмштеттен) (Інкотермс 2010), про що вказано і в Контракті (п.4.1.), і в кожному інвойсі до Контракту. Оскільки місце поставки відповідає адресі місцезнаходження продавця, то покупець не несе витрат на навантаження товару. Відображення у розгорнутій калькуляції транспортних витрат позиції щодо завантаження товару не спричиняє недостовірність відомостей загальної суми вартості транспортування до митного кордону з Україною, проте є розбіжністю, що в силу ч.3. ст. 53 МКУ є підставою для витребовування Відповідачем додаткових документів.

Частиною 3 статті 53 МКУ передбачено надання митному органу на його письмову вимогу додаткових документів (за наявності), що підтверджують розмір заявленої Деклрантом митної вартості за ціною контракту.

Позивач надав додаткові документи, а Відповідач своїми листами (вих. №14/2-11/4927 від 12.04.2013р. та №14/2-11/4926 від 12.04.2013р.) надав свою оцінку вказаним документам.

Відповідачем визначено відсутність підстав для застосування при розмитненні товару першого основного методу – за ціною контракту, з підстав пов’язаності осіб, передбаченої ч.18 ст.58 МКУ.

Згідно положень частин 12 та 13 ст. 58 МКУ встановлено, що «той факт, що продавець і покупець пов’язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів»; «за наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце».

Враховуючи вказане вище, а також те, що Позивач дійсно є юридичною особою, засновником якої є Продавець Товару, який безпосередньо контролює діяльність Позивача, Відповідачем обґрунтовано не було встановлено та доведено письмові обґрунтування того, що взаємовідносини покупця і продавця вплинули на ціну оцінюваних товарів, а пов’язаність продавця і покупця між собою, є підставою для розгляду вартості операції з використанням методу за ціною контракту як неприйнятної.

Ненадання Позивачем документів згідно п.п.1-3 ч. 18 ст. 58 МКУ є об’єктивними обставинами, тому що документи за п.1 ч. 18 ст. 58 МКУ не могли бути надані Відповідачеві з причин логічної їх відсутності, бо вартість операції при продажу непов’язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну не може бути визначена – підприємство «Дока Індастрі ГмбХ» (Австрія) здійснює поставку (експорт) Товару, а саме опалубкового матеріалу торгівельної марки «Doka Die Schalungstechniker» (виробник – «Doka Indastrie GmbH») виключно Позивачеві. З тих же причин не надано документи для порівняння з вартістю операцій, зазначених в п.п.2 та 3 ч. 18 ст.58 МКУ, тому що відсутня інформація в будь-яких джерелах інформації (в т.ч. визначених п.5 Наказу Державної Митної служби України №362 від 13.07.2012р.) про митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначених згідно з положеннями ст.62 МКУ (метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості) та ст.63 МКУ (метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) з причин відсутності ідентичних або подібних (аналогічних) товарів торгівельної марки «Doka Die Schalungstechniker».

Як вбачається з оскаржуваних рішень, оскільки всіх документів, які стосуються поставки і передбачені пунктом 3.ст. 53 МКУ не було надано, то митну вартість було скориговано.

Вказаний мотив не може бути прийнятий судом як обґрунтований, оскільки, по-перше, перелік документів встановлений ч. 3 ст.53 МКУ, подається в повному обсязі за їх наявності(згідно положень ч.3. ст.53 МКУ). А тому, у разі відсутності певних документів, передбачених ч.3. ст. 53 МКУ, їх ненадання в повному обсязі не може кваліфікуватися як самостійна і автоматична підстава для коригування митної вартості, по-друге, з урахуванням документів і пояснень, наданих позивачем в порядку ч.8 ст. 55 МКУ, відповідачем не доведено саме обґрунтованість прийнятого оскаржуваного рішення в частині наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, відсутність її документального вирахування і підтвердження, або наявність обставин пов’язаності осіб, які вплинули на визначення митної вартості; по-третє, графа 33 оскаржуваних рішень не містить з наведеного загального переліку чітко вказаних документів, які саме і не було надано і яким чином це вплинуло на визначення митних складових вартості товару.

Всі зауваження Відповідача були розглянуті Позивачем та в обґрунтування як обраного методу визначення митної вартості товарів, так і числового розрахунку ціни з врахуванням складових митної вартості, були надані відповідні письмові пояснення з додаванням передбачених, зокрема, ст. 52, 55 МКУ документів.

Вивчивши надані сторонами документи, та приймаючи до уваги пояснення представників сторін, суд вважає, що позивачем відповідачу були надані повні, вичерпні і конкретні пояснення та їх документальне підтвердження, як в частині ціни товару, так і складових митної вартості. Проте ці пояснення не були як належним чином прийняті до уваги, так і комплексно опрацьовані відповідачем, внаслідок чого оскаржувані рішення та оформлені картки відмови є таким, що в цілому не відповідають вимогам ч.3 ст.2 КАС України, а тому позов підлягає задоволенню.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, заперечуючи позов в силу положень частини 2 статті 71 КАС України не спростував покликання позивача і не довів відповідність оскаржуваних рішень вимогам ч.3. ст..2 КАС України.

Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Керуючись ст.. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Рішення про коригування №100250000/2013/600078/2 від 29.01.2013р., №100250000/2013/600097/2 від 05.02.2013р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250000/2013/00103 від 29.01.2013р. та №100250000/2013/00134 від 04.02.2013 р. визнати протиправними і скасувати.

Судові витрати в сумі 2294 (дві тисячі двісті дев’яносто чотири) грн. 00 коп. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дока Україна Т.О.В.» (код ЄДРПОУ 30530955) за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Київської міжрегіональної митниці Міндоходів.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.

Суддя О.В. Кротюк