Рішення № 35412146, 14.11.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/84/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2013 Справа № 908/3142/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Базис Лімідет", (69032, м. Запоріжжя, вул. Проїзд Дружний, буд. 11)

про стягнення 2048,76 грн. основного боргу за надані послуги

Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників:

Від позивача - Дєрябіна Ю.В., довіреність № 18-64 від 24.12.2012 р.;

від відповідача - не з'явився.

17.09.2013р. до господарського суду Запорізької області звернулось Публічне акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів", м. Запоріжжя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Базис Лімідет", м. Запоріжжя про стягнення 2048,76 грн. основного боргу за надані послуги.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.09.2013 р. порушено провадження у справі №908/3142/13, справі №908/3142/13 присвоєно номер провадження справи 4/84/13, судове засідання призначено на 10.10.2013р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті. Ухвалою від 10.10.2013р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладався до 14.11.2013р.

В судовому засіданні 14.11.2013р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Відповідач в жодне судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребуваний ухвалами суду по справі від 23.09.2013 р. та від 10.10.2013 р. суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд жодного разу не попереджав.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Позивачем надано суду Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців АГ№ 27276, згідно з яким юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю "Базис Лімідет" (код ЄДРПОУ 32297686) є: 69032, м. Запоріжжя, вул. Проїзд Дружний, буд. 11, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Ухвала суду від 23.09.2013 р. про порушення провадження у справі № 908/3142/13, яка направлялася на адресу відповідача, повернулася на адресу господарського суду Запорізької області з відміткою відділення поштового зв'язку: " За закінченням терміну зберігання". Ухвала суду від 10.10.2013 р. про відкладення розгляду справи на адресу господарського суду Запорізької області не поверталася.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/3142/13.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що вся відповідальність за несвоєчасне повідомлення органів реєстрації про зміну місцезнаходження покладається на юридичну особу, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

В судовому засіданні 14.11.2013р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст. 526, 530 ЦК України та 193 ГК України і полягають в тому, що 01.01.2010р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 33 про надання послуг з утримання будинків і споруд прибудинкових територій. Відповідно до п. 1 Договору, предметом договору є забезпечення позивачем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку № 11 по вул. Проїзд Дружний м. Запоріжжя, а відповідачем забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим договором. 01.11.2012р. між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №1, відповідно до якої Позивач надає послуги відповідно до затвердженого (погодженого) рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, а Відповідач додатково відшкодовує позивачу земельний податок. Згідно п. 2 додаткової угоди розмір щомісячної плати за надані послуги на дату укладання договору становить 167,57 грн., у т.ч. ПДВ 27,93 грн. Щомісячний розмір земельного податку, який підлягає відшкодуванню складає 253,90 грн. Відповідно до п. 3. додаткової угоди №1, розрахунковим періодом є календарний місяць. Підставою для оплати наданих послуг є рахунок та акт виконаних робіт (послуг). Відшкодування земельного податку здійснюється на підставі рахунку, виписаного згідно розрахунку суми відшкодування земельного податку. Оплата здійснюється споживачем протягом 10-ти банківських днів після місяця, у якому були надані послуги. На виконання зобов'язань за Договором, відповідач щомісяця отримував рахунок на загальну суму 421,47 грн. (зазначена сума складається з послуг з утримання будинку прибудинкової території у розмірі 167,57 грн. та з відшкодування земельного податку у розмірі 253,90 грн.) та акт виконаних робіт на послуги з утримання будинку і прибудинкової території на суму 167,57 грн., а саме: рахунок № 456133 та акт виконаних робіт від 31.01.2013р.; рахунок № 456301 та акт виконаних робіт від 28.02.2013р.; рахунок № 456545 та акт виконаних робіт від 29.03.2013р.; рахунок № 456802 та акт виконаних робіт від 30.04.2013р.; рахунок № 457214 та акт виконаних робіт від 31.05.2013р.; рахунок № 457524 та акт виконаних робіт від 27.06.2013р.; рахунок № 457990 та акт виконаних робіт від 31.07.201Зр.; рахунок № 457992 та акт виконаних робіт від 30.08.2013р. Зазначені послуги відповідачем сплачені частково. З урахуванням викладеного, позивач просить стягнути з відповідача 2048,76 грн. основного боргу за надані послуги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" на виконання вимог Закону України "Про акціонерні товариства", згідно протоколу № 1/2011 загальних зборів акціонерів від 08.04.2011р., привило у відповідність тип свого акціонерного товариства та з 18.04.2011г. змінило найменування на Публічне акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів".

01.01.2010р. між Публічним акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів" (позивачем у справі - виконавецем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Базис Лімідет", що є власником нежитлового приміщення у житловому будинку (відповідачем у справі - споживачем) було укладено договір № 33 про надання послуг з утримання будинків і споруд прибудинкових територій (далі за текстом - Договір).

Відповідно до пункту 1 Договору, предметом договору є забезпечення позивачем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку № 11 по вул. Проїзд Дружний м. Запоріжжя, а відповідачем забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим договором.

Пунктом 20 договору визначено, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2010р. У разі коли за місяць до закінчення дії цього договору однією із сторін не заявлено у письмовій формі про розірвання договору або необхідності його перегляду, цей договір вважається щороку продовженим.

01.11.2012р. між Публічним акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Базис Лімідет" укладено додаткову угоду №1, відповідно до якої позивач надає послуги відповідно до затвердженого (погодженого) рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, а Відповідач додатково відшкодовує позивачу земельний податок.

Згідно пункту 2 додаткової угоди розмір щомісячної плати за надані послуги на дату укладання договору становить 167,57 грн., у т.ч. ПДВ 27,93 грн. Щомісячний розмір земельного податку, який підлягає відшкодуванню складає 253,90 грн.

Відповідно до пункту 3 додаткової угоди, розрахунковим періодом є календарний місяць. Підставою для оплати наданих послуг є рахунок та акт виконаних робіт (послуг). Відшкодування земельного податку здійснюється на підставі рахунку, виписаного згідно розрахунку суми відшкодування земельного податку. Оплата здійснюється споживачем протягом 10-ти банківських днів після місяця, у якому були надані послуги.

Як свідчать матеріали справи, позивач виконав свої зобов'язання за Договором - виконав, за період з січня 2013р. по серпень 2013р., вказані послуги на загальну суму 3371, 76 грн., що підтверджується рахунками на загальну суму 421,47 грн. (зазначена сума складається з послуг з утримання будинку прибудинкової території у розмірі 167,57 грн. та з відшкодування земельного податку у розмірі 253,90 грн.) та актами виконаних робіт на послуги з утримання будинку і прибудинкової території на суму 167,57 грн., а саме: рахунок № 456133 та акт виконаних робіт від 31.01.2013р.; рахунок № 456301 та акт виконаних робіт від 28.02.2013р.; рахунок № 456545 та акт виконаних робіт від 29.03.2013р.; рахунок № 456802 та акт виконаних робіт від 30.04.2013р.; рахунок № 457214 та акт виконаних робіт від 31.05.2013р.; рахунок № 457524 та акт виконаних робіт від 27.06.2013р.; рахунок № 457990 та акт виконаних робіт від 31.07.201Зр.; рахунок № 457992 та акт виконаних робіт від 30.08.2013р. Акти виконаних робіт скріплені підписами уповноважених осіб та печатками позивача і відповідача.

Відповідач, свої зобов'язання за Договором не виконав належним чином та розрахунок в повному обсязі за надані послуги в передбачений Договором термін не здійснив.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено Договором. Зазначені положення можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідач плату за надані послуги здійснив частково в розмірі 1 323, 00 грн., що підтверджується банківським виписками (оригінали зазначених документів оглянуті в судовому засіданні, копії містяться у матеріалах даної справи).

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 2048,76 грн. основного боргу за договором № 33 про надання послуг з утримання будинків і споруд при будинкових територій від 01.01.2010 р.

Отже, відповідач взяті на себе зобов'язання згідно умов договору № 33 про надання послуг з утримання будинків і споруд при будинкових територій від 01.01.2010р.

належним чином та в повному обсязі не виконав.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

На день розгляду спору відповідач оплату наданих послуг в повному обсязі не здійснив.

Отже, матеріалами справи доведено, що відповідач плату за надані послуги не здійснив, факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 2048,76 грн. підтверджується матеріалами справи.

Наведені вище обставини свідчать, що вимоги позивача є обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

На підставі викладеного, позов задовольняється повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, 82-84 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Базис Лімідет", м. Запоріжжя задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Базис Лімідет", (69032, м. Запоріжжя, вул. Проїзд Дружний, буд. 11, код ЄДРПОУ 32297686) на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11, код ЄДРПОУ 00186542) 2 048 (дві тисячі сорок вісім) грн. 76 коп. основного боргу, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

Суддя Н.Г.Зінченко

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "19" листопада 2013 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.