Рішення № 35411942, 19.11.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 листопада 2013 р. Справа № 902/1417/13

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Тісецький С.С.,

при секретарі судового засідання Кучер Р.П.,

розглянувши в приміщенні суду справу

за позовом: Бершадського районного споживчого товариства (код ЄДРПОУ 01741129, 24400, м. Бершадь, вул. Радянська, 17, Вінницька область)

до: суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_1, АДРЕСА_1)

про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням шляхом виселення

представники сторін:

від позивача : Прицюк А.В. - за довіреністю

від відповідача : ОСОБА_3 - за довіреністю

ВСТАНОВИВ :

Бершадське районне споживче товариство 16.10.2013 року звернулося в господарський суд Вінницької області з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням шляхом виселення.

Ухвалою суду від 17.10.2013 року порушено провадження за вказаним позовом у справі № 902/1417/13 з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 05.11.2013 року, однак в зв'язку з неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних доказів, ухвалою суду від 05.11.2013 року відкладено розгляд справи на 19.11.2013 року.

19.11.2013 року від представника відповідача надійшов відзив, в якому вказується, що позовна заява необгрунтована та задоволенню не підлягає з таких підстав.

Вказані у позовній заяві претензії направлялися трьом особам і не як суб'єктам підприємницької діяльності. Відповідач заявляє, що особисто вона їх не отримувала. Також не додані копії таких претензій і до позовної заяви, про що свідчить опис доданий до копії позовної заяви.

Як доказ наявності у позивача права щодо звернення з позовом про усунення перешкод у користуванні приміщенням, позивач надав суду копію акта від 16 вересня 2013 року. Разом з тим, вказаний акт не може являтися належним доказом по справі.

Відповідач зауважує, що вказані в акті посадові особи не уповноважені статутом, чи будь-яким іншим документом, вчинювати дії щодо складання такого акта. Відповідного рішення чи розпорядження щодо створення комісії з метою перевірки обставин вказаних в акті немає. Акт не затверджений посадовою особою чи органом, які мають відповідні повноваження щодо цього. За будь-яких обставин це є односторонній акт, який в присутності ОСОБА_1 не складався.

Крім того, звертаючись до господарського суду із аналогічною позовною заявою, яка була повернута позивачу, останній надавав копію постанови дільничного інспектора Бершадського РВ УМВС Гончаренка І.А. від 30.11.2012 року. У вказаній постанові зазначено, що спірне приміщення почали займати громадяни ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Таким чином приміщення займають фізичні особи до яких і були заявлені претензії про усунення перешкод, які позивач надав суду. Особисто ОСОБА_1 претензій не надходило. Вказані особи зайняли вказане приміщення як пайовики Бершадського РСТ і відповідно співвласники спірного приміщення, так як приміщення магазину є колективною власністю.

Тому позивач у позовній заяві безпідставно вказав на те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не мають ніякого відношення до спірного приміщення. Це також підтверджується копіями претензій наданих позивачем.

Вказані особи не є суб'єктами підприємницької діяльності. ОСОБА_1 особисто, як суб'єкт підприємницької діяльності спірним приміщенням не користується, а використовує його разом з іншими особами, які не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином позивач звернувся з претензією до фізичних осіб, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, а позов подав до суб'єкта підприємницької діяльності.

В даному випадку особи, які користуються і володіють спірним приміщенням і не є суб'єктами підприємницької діяльності, позбавлені такого права.

На даний час вказані особи звернулися до Бершадського районного суду із позовною заявою про спонукання Бершадського РСТ до укладення з ними договору оренди приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_2.

Таким чином у Бершадському районному суді знаходиться справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет спору і з тих ж підстав.

Також відповідач наголошує та тому, що позивачем не вказано у позовній заяві і не надано доказів про те на якій стадії виконання (виконується чи закінчено) знаходиться рішення господарського суду Вінницької області від 16.12.08 року (справа № 4/33-08).

З огляду на викладене, відповідач просить припинити провадження у справі.

На визначену дату 19.11.2013 року з'явилися представники позивача та відповідача.

В ході розгляду справи по суті, представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав та за обставин, вказаних в позові. Представник відповідача, позов не визнав з підстав вказаних у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з'ясував наступне.

За змістом позовної заяви 1 лютого 2005 року укладено договір операційної оренди між Бершадським районним споживчим товариством та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_8 на оренду нежитлового приміщення "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_2. В подальшому договір оренди між сторонами розірваний господарським судом Вінницької області/справа №4/33-08/ та постановлено рішення про виселення ОСОБА_8. Справа розглядалась апеляційним судом, Вищим господарським судом України, де були прийняті рішення про виселення суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_8. В порядку виконання рішення суду та наказу про виселення ОСОБА_8 протиправно, без дозволу власника впустила в назване двохповерхове приміщення відповідача ОСОБА_1, яка займається торгівельною діяльністю.

Позивач відповідно до свідоцтва на право власності від 03.02.2006 року серія № 917512 є власником нежитлової двохповерхової будівлі по АДРЕСА_2, а відповідач без правових підстав використовує назване приміщення на свій розсуд і не сплачує позивачу ніяких коштів за користування нежитловою будівлею.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.03.2012 року, позивачем направлено суб'єктам підприємницької діяльності ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 претензію № 45 про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_2.

Зокрема, у претензії вказується, що Бершадське районне споживче товариство є власником приміщення "ІНФОРМАЦІЯ_1", яке самоуправно зайнято більше двох років та здійснюється торгівельна діяльність, в зв'язку з чим власник позбавлений права користуватися і розпоряджатися майном.

19.08.2013 року, позивачем направлено тотожну претензію № 143 вказаним вище суб'єктам підприємницької діяльності.

Відповіді на вказані претензії відповідачем суду не надано.

Направлення даних претензій підтверджується фіскальними чеками № 1927 від 02.03.2012 року та № 7585 від 19.08.2013 року.

16.09.2013 року, комісією у складі голови ревізійної комісії Бершадського РСТ - Похилюк Н.І., бухгалтера - Дрозд Л.О., юрисконсульта - Прицюка А.В., складено акт згідно якого по розпорядженню голови правління Бершадське РСТ - Слісарчука М.П., комісія прибула в 2-поверхову будівлю магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", в якому як на першому так і на другому поверсі знаходяться меблі різних фабрик.

Крім того, в акті вказується, що в процесі розмови із ОСОБА_1, остання пояснила, що вона являється завідувачем магазину без укладення договору оренди та без дозволу власника - Бершадського РСТ. З нею працює продавець - ОСОБА_15 по найму ОСОБА_1. Всі меблі є власністю відповідача. Магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1" зайнято протиправно.

Даний акт складено в присутності ОСОБА_1 про що розписалася комісія в акті.

Відповідно до примітки на акті, ОСОБА_1 від підпису акту відмовилася.

Постановою ДІМ Бершадського РВ УМВС України у Вінницькій області від 30.01.2012 року за результатами розгляду заяви гр. ОСОБА_11 про самоправне зайняття гр. ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_6, ОСОБА_7 приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташоване в АДРЕСА_2, відмовлено в порушенні кримінальної справи в зв'язку з відсутністю складу злочину передбаченого ст. 356 КК України.

Крім того, ухвалою Бершадьського районного суду Вінницької області залишено без руху позовну заяву ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_7 до Бершадського районного споживчого товариства про спонукання укладення договору оренди.

В підтвердження права власності на оспорюване приміщення, позивачем надано до матеріалів справи свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 917512 від 03.02.2006 року, в якому зазначені такі відомості : тип об'єкта - нежитлова будівля магазину; адреса об'єкта - АДРЕСА_2; власники - Бершадське районне споживче товариство; форма власності - колективна; частка - 1/1; загальна площа - 1861,1 кв.м.; нежитлова будівля магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", А, 1180,1 кв.м.; підвал, А/під, 581,0 кв.м..

На підставі вказаного вище свідоцтва комунальним підприємством "Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" видано витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 9748160 від 03.02.2006 року, реєстраційний № 13749850.

З рахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.2 ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Приписами ч.1 ст. 32 ГПК України, визначається, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

В силу п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26 грудня 2011 року, будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Абзац 4 п. 3.12 вказаної постанови, визначає, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Предметом позову в даній справі є зобов'язання відповідача усунути перешкоди у користуванні нежитловим двохповерховим приміщенням "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться в АДРЕСА_2 шляхом виселення відповідача разом з товарно-матеріальними цінностями, які знаходяться на першому та другому поверсі названої споруди.

Підставами позову, позивач вказав обставини відповідно до яких відповідач без відповідних правових підстав використовує вказане вище нежитлове приміщення.

Частина 1 ст. 316 Цивільного кодексу України визначає, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

В силу ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частина 2 ст. 386 Цивільного кодексу України визначає, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

За приписами ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як з'ясовано судом, актом комісії Бершадського районного споживчого товариства від 16.09.2013 року, встановлено протиправне зайняття відповідачем будівлі магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1".

З метою усунення перешкод у користуванні приміщенням, позивач звернувся із відповідною заявою до Бершадського РВ УМВС України у Вінницькій області.

Постановою ДІМ Бершадського РВ УМВС України у Вінницькій області від 30.01.2012 року за результатами розгляду заяви гр. ОСОБА_11 про самоправне зайняття гр. ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_6, ОСОБА_7 приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташоване в АДРЕСА_2, відмовлено в порушенні кримінальної справи в зв'язку з відсутністю складу злочину передбаченого ст. 356 КК України.

При цьому, в постанові вказується, що в ході перевірки самоправного зайняття приміщення зазначений магазин почали займати гр. ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_6, ОСОБА_7, які відмовилися надавати будь-які пояснення так як на даний час відбуваються судові слухання стосовно їхнього використання приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1".

Водночас, ухвалою Бершадьського районного суду Вінницької області залишено без руху позовну заяву ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_7 до Бершадського районного споживчого товариства про спонукання укладення договору оренди в зв'язку з недоліками позову.

Разом з тим, відповідачем не надано суду доказів щодо усунення недоліків вказаної вище позовної заяви.

Також відповідачем не надано доказів в підтвердження обставин викладених у відзиві щодо зайняття приміщення як пайовик Бершадського РСТ.

Слід зазначити, що у відзиві на позовну заяву, відповідач вказує, що як суб'єкт підприємницької діяльності оспорюваним приміщенням не користується, а використовує його разом з іншими особами, які не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Згідно довідки з ЄДРПОУ № 326389 від 17.02.2012 року, ОСОБА_1, являється суб'єктом підприємницької діяльності (реєстраційний номер фізичної особи-підприємця ЄДР : НОМЕР_1).

Право власності позивача на приміщення, яке просить звільнити позивач у позовній заяві, підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно № 917512 від 03.02.2006 року та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 9748160 від 03.02.2006 року, реєстраційний № 13749850.

Враховуючи викладене, та зважаючи на відсутність доказів щодо правомірності користування відповідачем нежитловим приміщенням "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_2, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.

На підставі ч. 3 ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на відповідача.

Окрім того, беручи до уваги, що позивачем сплачено судовий збір у сумі 1 720,50 грн. за платіжним дорученням № 265 від 18.09.2013 року, тоді як необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 147,00 грн., в зв'язку з чим, 573,50 грн. - зайве сплаченого судового збору підлягає поверненню за ухвалою суду на підставі п. 1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 року.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України,-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Усунути перешкоди в користуванні нежитловим приміщенням магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться в АДРЕСА_2, яке належить Бершадському районному споживчому товариству (код ЄДРПОУ 01741129, 24400, м. Бершадь, вул. Радянська, 17, Вінницька область) шляхом виселення з нього суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) разом із товарно-матеріальними цінностями що належать суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1, та які знаходяться на першому та другому поверсі зазначеної споруди.

3. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Бершадського районного споживчого товариства (код ЄДРПОУ 01741129, 24400, м. Бершадь, вул. Радянська, 17, Вінницька область) 1147,00 грн. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22 листопада 2013 р.

Суддя Тісецький С.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи