Ухвала суду № 35411712, 20.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2013 р.Справа № 821/1143/13-а

Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді-доповідача - Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Лук`янчук О.В.,

при секретарі Берекет Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області про захист порушеного конституційного права та скасування вимоги, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 являючись фізичною особою-підприємцем перебуває на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок), є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Тому, страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які є цільовими загальнообов'язковими платежами та не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування доходу сплаті не підлягають і тому вимога Управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області від 11 березня 2013 року № 10 про сплату єдиного внеску у сумі 4572,42 грн. є безпідставною. У зв'язку з чим просила захистити її порушені конституційні права, шляхом заборони відповідачу примушувати брати участь у діяльності неприбуткової самоврядної організації; скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області № 10 від 11 березня 2013 року щодо сплати внесків.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, прийняти по справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що, в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що вимога Управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області про сплату боргу №10 від 11.03.2013 року складена ним на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом № 2464 від 08.07.2010 року «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а отже вона є законною та не підлягає скасуванню.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків. Пенсійний фон України має статус органу державної влади і діє на підставі Положення про пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №384/2011.

У відповідності до ст. 1 ч. 1 п. 2 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07. 2010 року єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У відповідності до зазначеного Закону платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно до ст. 6 ч. 2 п. 1 вищезазначеного Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Несплачена своєчасно сума єдиного внеску визнається недоїмкою. На підставі статті 25 вищезазначеного Закону територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є фізичною особою - підприємцем, що підтверджується копіями заяв про не зарахування пенсійного стажу у матеріалах справи, в якій позивач зазначає, що займається підприємницькою діяльністю. Враховуючи, що відповідно до п. 1 ст. 4 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» фізичні особи-підприємці є платниками єдиного внеску, то облік позивача здійснюється територіальним органом управління Пенсійного фонду, яким в даному випадку є відповідач.

Підсумовуючи вищевикладене, твердження позивача про відсутність у Пенсійного фонду та відповідача як його структурного підрозділу належної правосуб'єктності не відповідає дійсності. Нині останній має статус органу державної виконавчої влади. Стосовно того, що членство позивача не оформлене належним чином, відносини, що регулюються нормами правового інституту членства у організації, передбачають перш за все їх добровільний характер. Разом з тим, відповідно до положень Основ, Законів «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» одним з принципів загальнообов'язкового державного соціального страхування є його обов'язковість. Таким чином, в даному випадку відносини між ФОП та УПФУ мають не добровільний членський характер, а імперативний, який полягає у обов'язковому взятті платників єдиного внеску на облік територіальними управліннями Пенсійного фонду.

На думку колегії суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, висновок суду першої інстанції ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права і відповідає правовій позиції Верховного Суду України при вирішенні спорів цієї категорії.

Так, у постанові Верховного Суду України від 9 грудня 2008 року Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, а законодавством не встановлені пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

На підставі вищевикладеного колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова Херсонського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 1 ст. 195; 196; п. 1 ч. 1 ст. 198; ст. 200; п. 1 ч. 1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Суддя-доповідач: Шевчук О.А.

Суддя: Зуєва Л.Є.

Суддя: Лук`янчук О.В.