Рішення № 35411087, 15.11.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/7320/13-ц Провадження № 22-ц/772/2620/2013Головуючий в суді першої інстанції:Борисюк І.Е.Категорія: 41 Доповідач: Панасюк О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі: головуючого - судді Панасюка О.С., суддів Медвецького С.К., Камзалова В.В., з участю секретаря Руденко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування житловим приміщенням, -

встановила:

27 березня 2013 року ОСОБА_2 звернувся в суд з цим позовом, відповідно до якого просив встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 з подальшим відкриттям окремих особових рахунків, виділивши йому в користування кімнату 6, площею 11,5 кв.м., а в користування ОСОБА_3 кімнату 5, площею 8 кв.м., прохідну кімнату 7, площею 14,3 кв.м., з балконом, кухню 4, площею 5,5 кв.м., вбиральню 2, площею 1,2 кв.м., ванну кімнату 3, площею 2,0 кв.м., коридор 1, площею 6,1 кв.м., залишити у спільному користуванні сторін.

Вказував, що право власності на цю квартиру в рівних частинах вони з відповідачем успадкували після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_4; 24 вересня 2012 року у Третій Вінницькій державній нотаріальній конторі було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, на підставі якого він 27 вересня 2012 року в КП Вінницьке МБТІ отримав свідоцтво про право власності на ? частину квартири. Відповідач у встановленому порядку своє право власності на частку у вказаному нерухомому майні не зареєстрував. Особовий рахунок на квартиру в МКП ЖЕК - 6 відкритий на ім`я ОСОБА_2 В квартирі зареєстровані та проживають також колишня дружина відповідача ОСОБА_5 та повнолітня дочка ОСОБА_6

Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 30 липня 2013 року у позові відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду встановленим обставинам справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позову.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Ч. ч. 1, 2 ст. 303 ЦПК України передбачає, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції; апеляційний суд досліджує лише ті докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Таким чином, судова колегія розглядає справу та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених ОСОБА_2 в суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Цим вимогам рішення не відповідає з огляду на таке.

Відмовляючи у позові суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено позовних вимог щодо необхідності встановлення саме такого порядку користування житловою квартирою, він у спірній квартирі не проживає, а відтак відсутні підстави вважати його право власності на неї порушеним, а подальше відкриття окремих особових рахунків не передбачено як спосіб захисту ст. 16 ЦК України.

Проте, повністю з таким висновком погодитись не можна з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_4 успадкували житлову квартиру АДРЕСА_1 в рівних частинах (по ? кожен) (свідоцтво про право на спадщину за законом від 24 вересня 2012 року на а.с. 6). Позивач є відповідальним власником квартири, на його ім'я відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 в МКП ЖЕК- 6. В квартирі зареєстровані також: відповідач ОСОБА_3, його колишня дружина ОСОБА_5 та їх повнолітня дочка ОСОБА_6 (а. с. 10). Відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи № 86141 спірна квартира складається з трьох житлових кімнат: кімнати « 5», площею 8,0 кв.м., кімнати « 6» площею 11,5 кв.м. та кімнати « 7» площею 14,3 кв.м., коридору « 1» площею 6,1 кв.м., туалету « 2» площею 1,2 кв.м., ванної « 3» площею 2,0 кв.м. та кухні « 4» площею 5,5 кв.м. Загальна площа квартири 48,6 кв. м., житлова площа 33,8 кв.м. (а. с. 8 - 9).

Згідно з ч. 3 ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Отже, єдиною законною перешкодою для виділення у володіння і користування частки майна в натурі співвласнику є лише об'єктивна неможливість такого виділення.

Як видно з матеріалів інвентаризаційної справи спірна квартира складається з трьох житлових кімнат: ізольованої кімнати « 5», площею 8,0 кв.м., кімнати « 6», площею 11,5 кв.м. та прохідної кімнати « 7», площею 14,3 кв.м., а відтак підстав для відмови у позові про виділення однієї з кімнат в користування позивачу не було.

Разом з тим, суд першої інстанції правильно встановив, що у спірній квартирі на законних підставах проживають також ОСОБА_5 та ОСОБА_6 і рішення у справі може вплинути на їх права та обов'язки, проте, всупереч приписам ч. 4 ст. 10 ЦПК України не роз'яснив позивачу його право заявити клопотання про залучення їх до участі у справі як співвідповідачів, а також на порушення ч. 2 ст. 35 цього Кодексу не залучив їх до участі в справі як третіх осіб.

Однак, колегія суддів звертає увагу, що відповідач ОСОБА_3, а також ОСОБА_5 та ОСОБА_6 жодних заперечень щодо запропонованого позивачем порядку користування квартирою не надали ні в суд першої інстанції, ні апеляційної інстанції (не скористались ОСОБА_5 та ОСОБА_6 і передбаченим ч. 1 ст. 34 ЦПК України правом вступити у справу як треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору). При цьому ОСОБА_3 був присутнім у суді першої інстанції в судовому засіданні 15 квітня 2013 року та повідомлявся у встановленому порядку про час і місце судового розгляду на 23 травня 2013 року.

Натомість, за змістом ч. 2 ст. 16 ЦК України порушене право особи підлягає захисту не у будь-який, а лише у встановлений цією статтею, договором або законом спосіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Згідно з п. 10 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 24 січня 2006 року, мешканці квартири, в якій проживає два і більше співвласники, наймачі (орендарі), зокрема, розподіляють за узгодженням загальні витрати на оплату житлово-комунальних та інших послуг.

У разі коли між мешканцями квартири відсутня згода щодо оплати житлово-комунальних та інших послуг плата розподіляється:

за електроенергію при загальному лічильнику - пропорційно потужності побутового електричного обладнання кожного співвласника, наймача (орендаря);

за газ, водопостачання та водовідведення, освітлення підсобних приміщень - за чисельністю членів сім'ї, що проживають у квартирі, та осіб, які проживають у квартирі більше ніж місяць;

за послуги з централізованого опалення, утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій - за встановленими тарифами відповідно до опалювальної та загальної площі приміщення, яким користується співвласник, наймач (орендар).

П. 13 цих Правил встановлено, що спори, що виникають під час користування приміщеннями житлових будинків, розв'язуються шляхом проведення переговорів між учасниками спору або у судовому порядку.

Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про безпідставність вимоги позивача про подальше відкриття окремих особових рахунків, оскільки такий спосіб захисту не передбачений ст. 16 ЦК України, договором або законом.

При цьому колегія суддів зазначає, що відсутність реєстрації права власності на ? частину квартири за відповідачем не позбавляє позивача можливості звернутись до нього з позовом про захист свого права у інший, передбачений ч. 2 ст. 16 ЦК України спосіб, тому що згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті особи, або дня, з якого вона оголошена померлою (ч. 2 ст. 1220 ЦК України).

Керуючись ст. ст. 303, 304, 309, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30 липня 2013 року скасувати.

Позов задовольнити частково.

Встановити між співвласниками квартири АДРЕСА_1 порядок користування житловими приміщеннями, без зміни ідеальних часток у праві спільної часткової власності:

- виділити в користування ОСОБА_2 кімнату 6, площею 11,5 кв.м.;

- виділити в користування ОСОБА_3 кімнату 5, площею 8 кв.м.;

- прохідну кімнату 7, площею 14,3 кв.м., з балконом, кухню 4, площею 5,5 кв.м., вбиральню 2, площею 1,2 кв.м., ванну кімнату 3, площею 2,0 кв.м., коридор 1, площею 6,1 кв.м., залишити у спільному користуванні сторін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: