Рішення № 35409362, 20.11.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2013 р. Справа № 911/3463/13

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Дірбас Ірини Віталіївни, с. Плужне Ізяславського району Хмельницької області

до Приватного підприємства "АВП-Груп", с. Матюші Білоцерківського району Київської області

про стягнення 110107,00 грн.

суддя Лопатін А.В.

за участю представників: згідно з протоколом судового засідання.

Обставини справи:

Фізичною особою-підприємцем Дірбас Іриною Вітаїловною (надалі позивач) заявлено позов до Приватного підприємства "АВП-Груп" (надалі відповідач) про стягнення основної заборгованості 106900,00 грн. та 3% річних 3207,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання щодо оплати за надані в оренду позивачем вантажні автомобілі за договором оренди автомобілів № 31-05/2012 від 31.05.2012 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.09.2013 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 18.09.2013 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.09.2013 р., у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено на 09.10.2013р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.10.2013 р., у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено на 06.11.2013р.

09.10.2013 р. та 06.11.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області позивач подала додаткові докази по справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.11.2013 р., у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено на 20.11.2013р.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, про причини неявки представника відповідач суд не повідомив, хоча про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалами господарського суду від 06.09.2013р., 18.09.2013 р., 09.10.2013 р. та 06.11.2013 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103240810402.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вирішив розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд

встановив:

31 травня 2012 року між Фізичною особою-підприємцем Дірбас Іриною Віталіївною (орендодавець, позивач у справі) та Приватним підприємством "АВП-Груп" (орендар, відповідач у справі) було укладено договір оренди №31-05/2012 оренди автомобілів (надалі договір), відповідно п.1.1. якого у порядку та на умовах, визначених цим договором орендодавець зобов'язується передати орендарю в тимчасове платне користування вантажний автомобіль, визначений у цьому договорі, а також зобов'язується забезпечити своїми силами його керування та технічну експлуатацію, а орендар зобов'язується прийняти в тимчасове користування автомобіль під керуванням екіпажу орендодавця і зобов'язується сплачувати орендну плату.

Відповідно до п. 1.2. договору у оренду передаються вантажні автомобілі марки: сідловий тягач RENAULT Premium 385, реєстраційний номер ВХ5332ВС та н/причіп самоскид SREM TRAILOR SYY3, реєстраційний номер ВХ2589ХТ; сідловий тягач RENAULT Premium 385, реєстраційний номер ВХ0368АЕ та н/причіп самоскид FRUEHAUF, реєстраційний номер ВХ2075ХХ.

Автомобілі використовуватимуться орендарем для перевезення вантажу (п. 2.1. договору).

Згідно з п. 3.1. договору строк оренди вантажних автомобілів становить до 01.01.2013 р. з моменту прийняття об'єктів оренди.

У п. 4.1. договору вказано, що розмір орендної плати становить 54 коп. за т/км.

Відповідно до п. 4.2. договору розрахунок за орендну плату здійснюється з моменту підписання договору на умовах 100 % оплати за кожний поточний тиждень користування транспортним засобом.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 01.01.2013 р. (п. 8.1. договору).

На виконання умов вказаного вище договору оренди автомобілів позивачем було передано у користування відповідачу вантажні автомобілі марки: сідловий тягач RENAULT Premium 385, реєстраційний номер ВХ5332ВС та н/причіп самоскид SREM TRAILOR SYY3, реєстраційний номер ВХ2589ХТ; сідловий тягач RENAULT Premium 385, реєстраційний номер ВХ0368АЕ та н/причіп самоскид FRUEHAUF, реєстраційний номер ВХ2075ХХ, що підтверджується актом надання послуг від 31.05.2012 р. на суму 106900,00 грн., який підписано представником відповідача та позивачем та скріплений відтисками печаток сторін.

Відповідно до частини першої ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, відповідач мав сплатити оренду плату за користування вказаними вище вантажними автомобілями відповідно до п. 4.2. договору до 04.06.2012 р.

Проте, як зазначає позивач, в порушення своїх договірних зобов'язань відповідач не здійснив розрахунки з ФОП Дірбас І.В. по орендній платі за користування автомобілями за травень 2013 року, у зв'язку з чим, відповідно до умов договору, за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 106900,00 грн. з 04.06.2012 року.

З огляду на вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання ПП "АВП-Груп" своїх зобов'язань щодо здійснення орендних платежів за договором оренди №31-05/2012 від 31.05.2012 р.

Як встановлено частиною першою ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ст. 285 Господарського кодексу України орендар може бути зобов'язаний використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду. Орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Орендар відшкодовує орендодавцю вартість орендованого майна у разі відчуження цього майна або його знищення чи псування з вини орендаря.

Згідно з ст. 773 Цивільного кодексу України наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця.

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини сьомої ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В ході розгляду справи позивачем належними та допустимими доказами доведено той факт, що заборгованість відповідача перед ФОП Дірбас І.В. по орендній платі за користування вантажними автомобілями за травень 2012 року складає 106900,00 грн. У свою чергу відповідачем існування вказаної заборгованості не спростовано.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 106900,00 грн. боргу підлягає задоволенню.

Окрім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 3207,00 грн. 3% річних, які ФОП Дірбас І.В. нараховано за один рік прострочення відповідачем грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зробивши розрахунок 3% річних за один рік прострочення відповідачем грошового зобов'язання по орендних платежах (вказаний у розрахунку позивача), суд вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 3207,00 грн. задовольняє повністю, оскільки розрахунок щодо нарахування 3% річних позивачем виконано вірно.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 106900,00 грн. основного боргу та 3207,00 грн. 3% річних, а загалом 110107,00 грн.

Судові витрати, відповідно до частини четвертої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на відповідача.

Разом з тим, відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У п. 5.2. роз'яснень наданих Вищим господарським судом України у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вказано, що питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом).

Суд, здійснивши відповідний розрахунок, встановив, що позивачу у зв'язку з внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом слід повернути з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2,86 грн.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 44, 49, 82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "АВП-Груп" (09151, Київська обл., Білоцерківський район, с. Матюші, вул. Фрунзе, буд. 27; код ЄДРПО України - 35088864) на користь Фізичної особи-підприємця Дірбас Ірини Віталіївни (30320, Хмельницька область, Ізяславський район, с. Плужне, вул. Зарічанська, буд. 23; ідентифікаційний номер - 2879200725) - 106900 (сто шість тисяч дев'ятсот) гривень 00 коп. орендної плати, 3207 (три тисячі двісті сім) гривень 00 коп. 3% річних та 2202 (дві тисячі двісті дві) гривні 14 коп. судового збору.

3. Повернути Фізичній особі-підприємцю Дірбас Ірині Віталіївні (30320, Хмельницька область, Ізяславський район, с. Плужне, вул. Зарічанська, буд. 23; ідентифікаційний номер - 2879200725) з Державного бюджету України частину, сплаченого за квитанцією № 299.3.1 від 05.07.2013 р., судового збору, а саме у розмірі 2 (двох) гривень 86 коп. (оригінал квитанції у матеріалах справи).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.11.2013 року.

Суддя А.В. Лопатін