Рішення № 35409282, 20.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/6629/13 20.11.13

За позовомПублічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанк Росії"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Філ Гуд"третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю "Філ Гуд-Україна"простягнення 75 235 980,38 грн.

Головуючий суддя Літвінова М.Є.

Судді Грєхова О.А.

Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача: Ганчар І.Д. - предст. за дов.;

від відповідача: не з'явились

від третьої особи: не з'явились

У судовому засіданні 20.11.2013, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанка Росії" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Філ Гуд" про стягнення заборгованості по Договору про відкриття кредитної лінії №162-Н/07 от 03.08.2007 у розмірі 75 235 980,38 грн., з яких: 32 706 235,17 грн. - заборгованість по кредиту, 26 716 870,23 грн. - заборгованість по процентам, 16 704 027,39 грн. - пеня.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.04.2013 порушено провадження у справі №910/6629/13, розгляд справи призначено на 29.05.2013. Залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Філ Гуд-Україна".

Ухвалою від 29.05.2013, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 02.09.2013.

З метою повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Філ Гуд" про час та місце розгляду справи відповідно до положень Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності від 20.03.1992, суд вирішив звернутися до Арбітражного суду міста Москви із судовими дорученням про вручення Товариству з обмеженою відповідальністю "Філ Гуд" ухвали господарського суду міста Києва від 29.05.2013.

Враховуючи наведене, суд на підставі ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, зупинив провадження у справі та звернувся до Арбітражного суду міста Москви із судовим дорученням.

15.08.2013 від Арбітражного суду міста Москви надійшла ухвала від 16.07.2013 в якій повідомлено, що для виконання судового доручення щодо вручення ухвали господарського суду міста Києва від 29.05.2013, було призначено судове засідання та надіслана відповідна ухвала від 08.07.2013 ТОВ "Філ Гуд". Докази отримання ТОВ "Філ Гуд" ухвали від 08.07.2013 у справі №А40-83686/13 відсутні, в судове засідання представник товариства не з'явився, тому виконати судове доручення є неможливим.

Ухвалою від 02.09.2013, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 14.10.2013. Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про необхідність повторного направлення ухвали на адресу ТОВ "Філ Гуд" для належного його повідомлення про розгляд справи № 910/6629/13.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.09.2013 з ініціативи суду призначено колегіальний розгляд справи №910/5589/13.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 02.09.2013 справу №910/6629/13 передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуюча суддя Літвінова М.Є., суддя Сташків Р.Б., суддя Борисенко І.І.

Ухвалою від 02.09.2013 справу прийнято до провадження колегією суддів, розгляд справи призначено на 14.10.2013.

Ухвалою від 14.10.2013, на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 04.11.2013, у зв'язку з неявкою третьої особи та повторно надіслав ухвалу про відкладення розгляду справи, для належного повідомлення ТОВ "Філ Гуд-Україна".

04.11.2013 суддя Літвінова М.Є. звернулась до заступника Голови господарського суду міста Києва із заявою щодо зміни складу колегії суду для розгляду справи №910/6629/13.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 04.11.2013 справу №910/6629/13 передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуюча суддя Літвінова М.Є., суддя Грєхова О.А., суддя Сташків Р.Б.

Ухвалою від 04.11.2013, справу прийнято до провадження колегією суддів, розгляд справи призначено на 20.11.2013.

Представники відповідача та третьої особи в судові засідання не з'являлись, поважні причини неявки суду не повідомили, витребувані судом документи не надали, про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

До суду повернулася поштова кореспонденція з адреси ТОВ "Філ Гуд-Україна", з відміткою про невручення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 20.11.2013, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п. 1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п.1.3. статуту Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії", затвердженого рішенням акціонера (протокол № 3 від 30.07.2012 року), Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії" є єдиним правонаступником всіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії", Закритого акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" та Закритого акціонерного товариства "Банк НРБ".

03.08.2007 між Закритим акціонерним товариством "Банк НРБ" (далі - банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Філ Гуд - Україна" (далі - позичальник, третя особа) був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 162-Н/07 із змінами внесеними додатковою угодою № 1 від 21.12.2007, додатковою угодою № 2 від 15.02.2008, додатковою угодою № 3 від 18.03.2008, додатковою угодою № 4 від 30.05.2008, додатковою угодою № 5 від 25.06.2008, додатковою угодою № 6 від 29.08.2008, додатковою угодою № 7 від 19.09.2008, додатковою угодою № 8 від 29.12.2008, додатковою угодою № 9 від 03.07.2009, додатковою угодою № 10 від 25.12.2009, додатковою угодою № 11 від 26.02.2010, додатковою угодою № 12 від 29.09.2010.

Відповідно до п. 11.3 Кредитного договору, він набирає чинності з дати його підписання, скріплення печатками сторін, і діє до повного виконання зобов'язань позичальника по цьому договору.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно, до ч.1, 2 ст.1056' Цивільного кодексу України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

З метою забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Філ Гуд -Україна" своїх зобов'язань за кредитним договором № 162-Н/07 від 03.08.2007 р., 03.08.2007 між Закритим акціонерним товариством "Банк НРБ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Філ Гуд" (далі - відповідач, поручитель) був укладений договір поруки №162-Н/07-П-1 зі змінами та доповненнями.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі кредитного договору № 162-Н/07 від 03.08.2007, позичальнику був наданий кредит в розмірі 58 097 416,95 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 2918424 від 23.09.2008, меморіальним ордером № 958479 від 18.04.2008, платіжним дорученням № 366426 від 15.02.2008, платіжним дорученням № 1764025 від 24.12.2007, платіжним дорученням № 1361490 від 17.10.2007, платіжним дорученням № 1195783 від 18.09.2007, платіжним дорученням № 947402 від 07.08.2007.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 6.1 кредитного договору № 162-Н/07 від 03.08.2007 р., позичальник зобов'язався сплачувати банку проценти за користування кредитом в розмірі, що зазначені в п.1.3 цього договору, тобто в розмірі 20% річних.

Пунктом 6.6 кредитного договору передбачено, що проценти, нараховані за місяць, позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця, не пізніше перших 3 (трьох) робочих днів місяця, наступного за тим, за який вони нараховані.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, позичальник зобов'язаний сплачувати банку пеню в розмірі 0,05% від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня від простроченої суми за кожен день прострочення. (п. 10.1 договору).

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.01.2012 у справі №26/287, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2012, позов ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" до ТОВ "Філ Гуд" задоволена та стягнуто 16 171,44 грн. пені за прострочення сплати заборгованості за кредитним договором №162-Н/07 від 03.08.2007 за період з 01.09.2010 по 30.09.2010, 874 980,97 грн. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 13.12.2010 по 01.09.2011, та судові витрати.

Факт надання кредиту позичальнику у розмірі 58 097 416,95 грн. за кредитним договором №162-Н/07 від 03.08.2007, встановлений у рішенні господарського суду міста Києва від 19.01.2012 у справі №26/287, а тому приймається як доказ в порядку ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Натомість, позичальник (третя особа) не виконує свої зобов'язання за кредитним договором №162-Н/07 від 03.08.2007, а саме не сплачує заборгованість за кредитом та проценти за користування кредитом.

Пунктом 8.2 кредитного договору № 162-Н/07 від 03.08.2007 р., передбачено, що банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення повної суми заборгованості по кредитному договору у разі невиконання або неналежного виконання позичальником будь -якого із своїх зобов'язань, передбачених цим договором.

01.08.2011 позивач направив Товариству з обмеженою відповідальністю "Філ Гуд -Україна" (третій особі) повідомлення - вимогу №2231/5/06-2-1 щодо повернення повної суми заборгованості за кредитним договором № 162-Н/07 від 03.08.2007, отримана товариством 05.09.2011 (повідомлення про вручення поштового відправлення), але зазначена вимога не виконана.

Отже, станом на 01.04.2013 у ТОВ "Філ Гуд - Україна" існує заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 76 127 132,79 грн., з яких:

- 32 706 235,17 грн. заборгованість за кредитною лінією;

- 26 716 870,23 грн. - проценти за користування кредитною лінією;

- 11 212 808,23 грн. - пеня за прострочення сплати загальної заборгованості за кредитною лінією;

- 4 600 066,75 грн. - пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією.

Відповідно до умов договору поруки (п. 2.1 в редакції, наведеній в договорі № 4 про внесення змін до договору поруки від 29.09.2010), забезпечується порукою наступні зобов'язання третьої особи, які випливають з кредитного договору та можуть виникнути в майбутньому за кредитним договором:

- зобов'язання повернути банку, кредит, який наданий/буде надано в межах не відновлювальної кредитної лінії за кредитним договором з граничним лімітом кредитування 58 097 416, 95 грн., відповідно до графіку, наведеного в п. 8.1 кредитного договору з кінцевим терміном повернення - 01.08.2014 р., а у випадках передбачених законодавством України та/або кредитним договором та/або договором поруки -достроково.

- зобов'язання в строки, передбачені в статті 6 кредитного договору, а у випадках передбачених законодавством України та/або кредитним договором та/або договором поруки - до настання строків, зазначених в ст. 6 кредитного договору -сплачувати банку проценти за користування кредитом за кредитним договором з розрахунку 20 % річних за користування кредитом (з можливістю зміни розміру процентів та строків їх сплати у випадках і в порядку, передбачених кредитним договором).

- зобов'язання відшкодувати збитки, завдані банку невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором.

- зобов'язання сплатити кредитору штрафні санкції за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по кредитному договору у строки та у розмірах, передбачених кредитним договором.

Згідно п. 4.1 договору поруки № 162-Н/07-П-1 від 03.08.2007 р., сторони домовились, що позичальник та поручитель відповідають перед банком як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком всім своїм майном в тому ж обсязі, що і позичальник.

Згідно п. 4.2 зазначеного договору, передбачена п. 4.1 договору поруки відповідальність поручителя наступає у випадку, якщо позичальник допустить прострочення виконання будь -якого із зобов'язань, передбачених ст. 2 договору поруки. В такому випадку кредитор (тобто банк) звертається з письмовим повідомленням до поручителя про виконання ним за позичальника зобов'язань, що зазначені в ст. 2 договору поруки.

Відповідно до договору поруки поручитель протягом 5 (п'яти) днів з дня отримання повідомлення зобов'язаний погасити заборгованість позичальника.

02.08.2011 р. позивач направив на адресу поручителя - Товариства з обмеженою відповідальністю "Філ Гуд" (відповідача) повідомлення - вимогу №2252/5/06-2-1 щодо повернення повної суми заборгованості за кредитним договором № 162-Н/07 від 03.08.2007 р.

Натомість, відповідач відповідь на зазначену вимогу позивачу не направив і заборгованість за вказаним кредитним договором не погасив.

У зв'язку з тим, що відповідач відповідь на вимогу № 2252/5/06-2-1 від 02.08.2011 позивачу не направив і заборгованість за кредитним договором № 162-Н/07 від 03.08.2007 ні третя особа, ні відповідач не погасив, позивач просить суд в судовому порядку стягнути з відповідача, як солідарного боржника, заборгованість за кредитом у розмірі 32 706 235,17 грн., заборгованість по процентах за користування кредитом у розмірі 26 716 870,23 грн., суму пені за прострочення повернення заборгованості за вказаним кредитним договором в розмірі 11 212 808,23 грн. за період з 01.09.2011 по 01.04.2013 та суму пені за прострочення повернення процентів за користування кредитом в розмірі 4 600 066,75 грн. за період з 02.09.2011 по 01.04.2013, а всього 75 235 980,38 грн.

При здійсненні вказаного розрахунку, позивач врахував, що 76 127 132,79 грн. (загальний розмір заборгованості за кредитним договором) - 891 152,41 грн. (розмір заборгованості за кредитним договором, що стягнутий з відповідача рішенням від 19.01.2012 №26/287) = 75 235 980,38 грн. (розмір боргу).

З розрахунку доданого до позовної заяви вбачається, що позивач при розрахунку пені за кредитом (01.09.2010 - 30.09.2010) та простроченими процентами 13.12.2010-01.09.2011) вказав періоди за якими вже було стягнуто з відповідача штрафні санкції за рішенням від 19.01.2012 у справі №26/287.

Однак, із загальної суми заборгованості, зазначеної у розрахунку до позовної заяви станом на 01.04.2013 вирахувано частину заборгованості стягнуту з відповідача судовим рішенням у справі №26/287, а саме: штрафні санкції за прострочення повернення заборгованості за кредитом (основним боргом) в розмірі 16 171,44 грн. за період з 01.09.2010 по 30.09.2010 та штрафні сакції за прострочення повернення процентів за користування кредитом в розмірі 874 980,97 грн. за період з 13.12.2010 по 01.09.2011, всього 891 152,41 грн.

Таким чином, враховуючи відсутність доказів сплати заборгованості за кредитом та процентами за користування кредитом за кредитним договором №162-Н/07 від 03.08.2007, сума боргу у розмірі 32 706 235,17 грн. за кредитом та сума боргу за процентами за користування кредитом у розмірі 26 716 870,23 грн. підлягають задоволенню.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 зазначеного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, враховуючи те, що позичальником у встановлений кредитним договором строк зобов»язання, зокрема, щодо сплати процентів не виконано, а також приймаючи до уваги встановлення факту наявності кредитної заборгованості, яка ні відповідачем, а ні третьою особою не погашена, вимоги банку щодо сплати заборгованості відповідачем, як поручителем, не виконано, суд апеляційної інстанції вважає, що ТОВ "Філ Гуд Україна" є таким, що прострочило виконання кредитного зобовязання, забезпеченого порукою, а тому в силу умов договору та приписів чинного законодавства позивач вправі вимагати стягнення штрафних санкцій, які є предметом розгляду даної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею), у відповідності до ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Таким чином, положення даної норми закону щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання в межах шести місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано, застосовується до відповідних правовідносин в разі, якщо інше не встановлено законом або договором.

Зі змісту п. 10.3 кредитного договору вбачається, що сторонами погоджено встановлення більшого строку нарахування пені, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України шестимісячний термін, а саме визначено момент припинення нарахування пені - виконання позичальником зобовязання. Тобто, позивачем правомірно заявлено до стягнення пеня за період визначений в позовній заяві.

Разом з цим, у відповідності до п. 2.1 договору поруки зі змінами відповідач зобов'язався сплатити штрафні санкції у строки та у розмірах, передбачених кредитним договором.

В частині вимог щодо стягнення пені за прострочення повернення кредиту у розмірі 11 212 808,23 грн. за період з 01.09.2011 по 01.04.2013 та пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом у розмірі 4 600 066,75 грн. за період з 02.09.2011 по 01.04.2013, слід задовольнити за розрахунком позивача доданого до позовної заяви та перевіреним судом.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, та не надано доказів виконання зобов'язання щодо сплати заявленої до стягнення заборгованості.

Відтак, заявлені позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У зв'язку із задоволенням позову, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Філ Гуд" (125009, м. Москва, В.Кисловський провулок, 9, ІПН 7706214751, КПП 770301001) на користь Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії" (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 46, код 25959784) 32 706 235,17 грн. (тридцять два мільйона сімсот шість тисяч двісті тридцять п'ять гривень 17 коп.) боргу за кредитом, 26 716 870,23 грн. (двадцять шість мільйонів сімсот шістнадцять тисяч вісімсот сімдесят гривень 23 коп.) заборгованості за процентами за користування кредитом, 11 212 808,23 грн. (одинадцять мільйонів двісті дванадцять тисяч вісімсот вісім гривень 23 коп.) пені за прострочення повернення кредиту, 4 600 066,75 грн. (чотири мільйона шістсот тисяч шістдесят шість гривень 75 коп.) пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом та 68 820,00 грн. (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять гривень 00 коп.) судового збору.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 21.11.2013

Головуючий суддя М.Є. Літвінова

Судді О.А. Грєхова

Р.Б. Сташків