Рішення № 35409221, 21.11.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.11.13р. Справа № 904/8507/13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрія-БЛіГ", м. Олександрія, Кіровоградська область

до товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод",

м. Дніпропетровськ

про розірвання договору та зобов'язання повернути майно

Суддя Кармазіна Л.П.

Представники:

від позивача - Литвинова М.Ю., представник, дов. б/н від 21.10.2013 року

від відповідача - Клюєва Л.С., представник, дов. б/н від 03.01.2013 року

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Олександрія-БЛіГ" звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" про розірвання договору відповідального зберігання № 163 від 26.08.2013 року, укладеного між сторонами по справі та зобов'язання повернути майно, а саме: спирт коньячний, витриманий не менше п'яти років (міцністю 68%) у кількості 600 000 літрів без сплати акцизного податку.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором зберігання щодо повернення майна.

Ухвалою господарського суду від 01.11.2013 року розгляд справи призначено на 21.11.2013 року.

21.11.2013р. представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд їх задовольнити, надав для приєднання до матеріалів справи оригінал витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, щодо відповідача. (а.с.45-46)

Представник відповідача до судового засідання надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого визнав позовні вимоги в частині розірвання спірного договору. Щодо вимог про зобов'язання ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" повернути спірне майно, зазначив, що на підставі п. 2.3 договору відповідального зберігання про право поклажодавця користуватися майном та усної згоди керівництва позивача відповідач користувався спірним майном. Посилаючись на положення ст. 949 Цивільного кодексу України, відповідач просить зобов'язати останнього повернути позивачу імпортний спирт коньячний, витриманий не менше 5 років (міцністю 68%) у кількості 600 000 літрів без сплати акцизного податку.

Позивач, проти пропозиції відповідача, викладеної у відзиві на позовну заяву, щодо повернення позивачу імпортного спирту коньячного, витриманого не менше 5 років (міцністю 68%) у кількості 600 000 літрів без сплати акцизного податку, не заперечив.

21.11.2013р. в порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" (зберігач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Олександрія-БЛіГ" (поклажодавець) укладено договір відповідального зберігання № 163 від 26.08.2013року, відповідно до умов якого, в порядку та на умовах, визначених даним договором згідно відповідних документів, які є невід'ємною частиною даного договору, поклажодавець передає, а зберігач приймає на безоплатне відповідальне зберігання майно, а саме: спирт коньячний, викурений в Україні з виноматеріалів, вироблених з вітчизняної сировини, витриманий не менше п'яти років (міцністю 68%) у кількості 600 000 літрів. (а.с. 8-9)

За умовами п.п. 1.2, 1.3 договору приймання-передача майна здійснюється по актам приймання-передачі, які підписуються уповноваженими представниками сторін і являються невід'ємною частиною договору. Місце зберігання: АР Крим, Бахчисарайський район, с. Віліне, вул. Леніна, 1а.

На виконання вимог укладеного між сторонами договору, позивач передав, а відповідач прийняв на зберігання спирт коньячний, викурений в Україні з виноматеріалів, вироблених з вітчизняної сировини, витриманий п'ять років (міцністю 68%) у кількості 600 000 літрів, про що сторонами складені відповідні акти приймання-передачі на відповідальне зберігання №163/1 від 09.09.2013 року, № 163/2 від 10.09.2013 року, № 163/3 від 11.09.2013 року, № 163/4 від 12.09.2013 року, № 163/5 від 13.09.2013 року, № 163/6 від 14.09.2013 року, № 163/7 від 15.09.2013 року, № 163/8 від 16.09.2013 року, № 163/9 від 17.09.2013 року, № 163/10 від 18.09.2013 року, № 163/11 від 19.09.2013 року, № 163/12 від 20.09.2013 року, № 163/13 від 21.09.2013 року, № 163/14 від 22.09.2013 року, № 163/15 від 23.09.2013 року, № 163/16 від 24.09.2013 року, № 163/17 від 25.09.2013 року, № 163/18 від 26.09.2013 року, № 163/19 від 27.09.2013 року, № 163/20 від 28.09.2013 року, № 163/21 від 29.09.2013 року, які наявні в матеріалах справи. (а.с. 10-30)

Згідно з п.п. 2.1.4 п. 2.1 договору зберігач зобов'язаний, зокрема, повернути майно за першою вимогою поклажодавця.

Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 договору поклажодавець має право у будь-який час вимагати від зберігача повністю або частково майно, яке знаходиться на зберіганні.

Листом № 152 від 01.10.2013 року позивач просив товариство з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" у строк до 11.10.2013 року повернути з відповідального зберігання спірне майно, передане згідно договору відповідального зберігання № 163 від 26.08.2013 року (а.с. 31).

Крім того, в матеріалах справи знаходиться вимога позивача № 168 від 14.10.2013 року, відповідно до якої, у зв'язку з не поверненням спірного майна в строк до 11.10.2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Олександрія-БЛіГ" вимагає в строк до 18.10.2013 року повернути з відповідального зберігання спирт коньячний, викурений в Україні з виноматеріалів, вироблених з вітчизняної сировини, витриманий не менше п'яти років (міцністю 68%) у кількості 600 000 літрів. (а.с. 32)

Станом на час звернення позивача до господарського суду, відповідач на вимоги позивача не відреагував, майно передане на зберігання згідно договору № 163 від 26.08.2013 року, позивачу не повернув.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши представників позивача та відповідача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав:

Судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, майно на вимогу позивача, яке було передано товариству з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" за договором відповідального зберігання № 163 від 26.08.2013 року, позивачу не повернув, тобто порушив умови договору, який підписано між сторонами.

Сторони є суб'єктами господарювання, тому відповідно до положень ст.ст. 4, 173-175 і 193 ГК України до прав і обов'язків сторін, що виникли на підставі зазначеного договору і є господарськими зобов'язаннями, мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем) і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. (ст. 530 ЦК України )

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 953 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за вищевказаним договором, спір між сторонами виник з його вини та враховуючи те, що позивач не заперечує проти повернення відповідачем імпортного спирту коньячного, витриманого не менше 5 років (міцністю 68%) у кількості 600 000 літрів без сплати акцизного податку, тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача, щодо розірвання договору відповідального зберігання № 163 від 26.08.2013 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" та товариством з обмеженою відповідальністю "Олександрія-БЛіГ", судом встановлено наступне:

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, чинне законодавство в імперативному порядку визначає, що підставою для розірвання договору у судовому порядку може бути належним чином доведене невиконання сторонами хоча б одного з його зобов'язань, передбачених договором.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач визнав позовні вимоги в частині розірвання спірного договору.

Відповідно до ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Виходячи з того, що саме невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо повернення з відповідального зберігання спирту коньячного, викуреного в Україні з виноматеріалів, вироблених з вітчизняної сировини, витриманого не менше п'яти років (міцністю 68%) у кількості 600 000 літрів, що не оспорюється відповідачем, є підставою для розірвання цього договору, таким чином позовні вимоги позивача щодо розірвання даного договору доводяться матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

При зверненні з позовною заявою, предметом якої є дві окремі немайнові вимоги, позивач сплатив 1147 грн. 00 коп. судового збору.

Відповідно до п.п.2.11. п.2 Постанови Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Таким чином, за розгляд кожної із зазначених немайнових вимог має бути сплачений судовий збір у розмірі 1147,00 грн., згідно п.п.2 п.2 ч.2 ст.4 ЗУ "Про судовий збір", а усього на загальну суму 2294,00 грн.

Позивачем надано до позовної заяви оригінал платіжного доручення №206 від 24.10.13р. про сплату судового збору в сумі 1147,00 грн., тобто в меншому розмірі ніж належить за розгляд зазначених позовних вимог.

Відповідно до п.2.23. Постанови ВГСУ № 7 " Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК або ж залишити позов (заяву, скаргу) без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 названого Кодексу.

На підставі викладеного суд, вважає за необхідне стягнути з позивача в дохід Державного бюджету України суму 1147 грн.00 коп. недоплаченого судового збору.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 78, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір відповідального зберігання № 163 від 26.08.2013 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Олександрія-БЛіГ" та товариством з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод".

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. М. Малиновського, 14а, п/р 26008050003245 в ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 35112619) повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Олександрія-БЛіГ" (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Айвазовського, 42, п/р 26006051988980 ФРПУ АТ «Банк «Фінанси та Кредит», м. Комсомольськ, МФО 331564, код ЄДРПОУ 31969320) спирт коньячний, витриманий не менше п'яти років (міцністю 68%) у кількості 600 000 літрів без сплати акцизного податку.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. М. Малиновського, 14а, п/р 26008050003245 в ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 35112619) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрія-БЛіГ" (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Айвазовського, 42, п/р 26006051988980 ФРПУ АТ «Банк «Фінанси та Кредит», м. Комсомольськ, МФО 331564, код ЄДРПОУ 31969320) суму 2294,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрія-БЛіГ" (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Айвазовського, 42, п/р 26006051988980 ФРПУ АТ «Банк «Фінанси та Кредит», м. Комсомольськ, МФО 331564, код ЄДРПОУ 31969320) в доход Державного бюджету України (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, код ЄДРПОУ 37989269, Відділення банку ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, п/р 31214206783005, МФО 805012, ЄДРПОУ банку 37988155) суму 1147 грн. 00 коп. судового збору.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Л.П. Кармазіна Дата підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України "22" листопада 2013 р.