Рішення № 35409196, 22.11.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.11.13 Справа № 904/8248/13

За позовом Комунального підприємства "ЖОВТОВОДСЬКТЕПЛОМЕРЕЖА", м. Жовті Води, Дніпропетровська область

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Жовті Води, Дніпропетровська область

про стягнення 7 733,26 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання - помічник судді Гезь А.С.

Представники:

від позивача: Коваленко О.В., довіреність №1000 від 19.04.2013

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство «ЖОВТОВОДСЬКТЕПЛОМЕРЕЖА» звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 7 733,26 грн. за договором №288/11-Т купівлі-продажу теплової енергії від 18.02.2011.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2013 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого Договору, а саме - порушення строків оплати за спожиту теплову енергію за період з січня 2012 року по квітень 2013 року. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2011 по справі №21/5005/12067/2011, договір №264 оренди нежитлового приміщення комунальної власності від 01.08.2007, додаткову угоду до нього від 31.12.2009, рахунки №147 від 29.01.2013, №154 від 27.01.2012, №318 від 23.02.2012, №322 від 27.02.2013, №446 від 22.03.2013, №638 від 22.04.2013, №767 від 29.10.2012, №930 від 27.11.2012, №1064 від 25.12.2012, акт звірки розрахунків станом на 01.07.2013, журнал реєстрації документів, що направляються споживачам теплової енергії.

Позивач керуючись п.п.3.1., 3.5. названого договору, нормами Господарського та Цивільного кодексів України просить стягнути з Відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 3 826,52 грн., три проценти річних в сумі 80,22 грн., пеню в сумі 3 826,52 грн.

Відповідач у призначені на 07.11.2013, 21.11.2013 судові засідання не з'явився; відзив на позовну заяву не надав; пояснень щодо причин неприбуття в судове засідання не надходило; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за вказаною у позовній заяві та підтвердженою Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 08.10.2013, адресою: АДРЕСА_1.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (пп.3.9.1. п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011).

Таким чином, оскільки неможливість присутності в судовому засіданні представника Відповідача документально підтверджена не була, надані Позивачем матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 07.11.2013 розгляд справи був відкладений на 21.11.2013, відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 21.11.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2011 по справі №21/5005/12067/2011, між комунальним підприємством «Жовтоводськтепломережа» (Позивач, Постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Відповідач, Споживач) укладено договір №288/11-Т купівлі-продажу теплової енергії від 18.02.2011 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався продавати (постачати) Споживачеві теплову енергію у відповідності з умовами Договору, а Споживач зобов'язався своєчасно проводити оплату за спожиту теплову енергію за затвердженими тарифами в строки, передбачені цим Договором (п.1.1. Договору).

Згідно з п.2.1. Договору теплова енергію постачається на об'єкти Споживачу з параметрами теплоносія, які відповідають режимам постачання теплової енергії. Максимальне теплове навантаження - 0,002312 Гкал/год.; опалення - 0,002312 Гкал/год., загальна площа - 13,3 м.кв.

Відповідно до п.3.1. Договору, розрахунки проводяться у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Строк оплати - не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Пунктами 9.1., 9.2. Договору, встановлений строк дії з 01.03.2011 до 31.12.2011, а в частині проведення розрахунків за теплову енергію - до їх повного здійснення. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Виходячи з наданих Позивачем Договору, рахунків №147 від 29.01.2013, №154 від 27.01.2012, №318 від 23.02.2012, №322 від 27.02.2013, №446 від 22.03.2013, №638 від 22.04.2013, №767 від 29.10.2012, №930 від 27.11.2012, №1064 від 25.12.2012, Відповідач за період з січня 2012 року по квітень 2013 року спожив 4,37 Гкал теплової енергії , загальною вартістю 3 826,52 грн. з ПДВ.

Відповідач оплату за спожиту теплову енергію не здійснив, таким чином сума заборгованості Відповідача перед Позивачем склала 3 826,52 грн.

Пунктом 3.5. Договору сторони погодили, що Споживач, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу Постачальника зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням пені в розмірі одного відсотка простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більше 100% боргу загальної суми.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

В своїй позовній заяві Позивач ставить питання про стягнення з Відповідача заборгованості за спожиту, але не оплачену теплову енергію в сумі 3 826,52 грн., трьох відсотків річних - 80,22 грн. (за загальний період прострочення з 21.02.2012 по 30.09.2013), пені - 3 826,52 грн. (загальний період нарахування 21.02.2012 - 28.08.2013).

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 7 733,26 грн. за договором №288/11-Т купівлі-продажу теплової енергії від 18.02.2011 підлягають задоволенню виходячи з наступного.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

Положеннями ст. 229 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

У відповідності зі ст. 638 Цивільного кодексу України, правочин у вигляді договору вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди в усіх істотних умов.

Положеннями частин 1, 3 ст.639 Цивільного кодексу встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у письмовій формі, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницький діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України). Аналогічні положення містить і ст.265 Господарського кодексу України.

Наданий Позивачем договір №288/11-Т купівлі-продажу теплової енергії від 18.02.2011 укладений на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2011 у справі №21/5005/12067/2011.

Виходячи з п. 3.1. Договору, умови оплати - до 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим.

Позивач за період з січня 2012 року по квітень 2013 поставив Відповідачу теплову енергію обсягом 4,37 Гкал, загальною вартістю 3 826,52 грн. з ПДВ, що підтверджується рахунками №147 від 29.01.2013, №154 від 27.01.2012, №318 від 23.02.2012, №322 від 27.02.2013, №446 від 22.03.2013, №638 від 22.04.2013, №767 від 29.10.2012, №930 від 27.11.2012, №1064 від 25.12.2012.

Проте Відповідач оплату за теплову енергію не здійснив.

Таким чином, вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача заборгованості за відпущену теплову енергію підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме в сумі 3 826,52 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Враховуючи, що Позивачем доведено шляхом надання належних доказів, що останнім допущено порушення строків розрахунків за відпущену теплову енергію, перевіривши здійснений Позивачем розрахунок 3% річних, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню, а саме: підлягають стягненню 3% річних в сумі 80,22 грн.

Згідно з п. 3.5. Договору, Споживач, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу Постачальника зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням пені в розмірі одного відсотка простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більше 100% боргу загальної суми.

Позивач нарахував Відповідачу пеню у розмірі 3 826,52 грн. за загальний період прострочення з 21.02.2012 по 28.08.2013.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).

Положеннями ст.1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснений Позивачем розрахунок пені відповідає обставинам справи та приписам діючого законодавства, тому вимога Позивача про стягнення з Відповідача пені в сумі 3 826,52 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» (52204, м. Жовті Води, Дніпропетровська область, вул. 8 Березня, 42, код ЄДРПОУ 23645975, р/р 26008060367294 в КБ «ПриватБанк», МФО 305299) 3 826,52 грн. (три тисячі вісімсот двадцять шість гривень 52 копійки) основного боргу, 80,22 грн. (вісімдесят гривень 22 копійки) 3% річних, 3 826,52 грн. (три тисячі вісімсот двадцять шість гривень 52 копійки) пені, 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 копійок) судового збору.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 22.11.2013.

Суддя А.Є. Соловйова