Постанова № 35408087, 14.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10231/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є. В.

Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

14 листопада 2013 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Рипік О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕФ ЕС Маккензі- Україна" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕФ ЕС Маккензі- Україна" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.07.2013 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002432201 від 26.02.2013 року.

Свої вимоги мотивував тим, що оскаржуване податкове повідомлення- рішення прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки господарські взаємовідносини позивача із ТОВ «Скай Метр» підтвердженні первинними документами, складеними з урахуванням вимог чинного законодавства.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.07.2013 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права та винести нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В засідання з'явилися учасники процесу. Представник апелянта наполягав на задоволенні апеляційної скарги, представник відповідача просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що з 06.02.2013 року відповідачем проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ «ЕФ ЕС Маккензі-Україна» в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Скай Метр» з серпня 2011 р. по січень 2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 307/22-01/33835710 від 06.02.2013 року яким встановлено порушення п.198.6 ст. 200.1 ст. 200 ПК України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті по періодам у серпні 2011 року - 1916,67 грн.; у вересні 2011 року - 8541,67 грн.; у жовтні 2011 року - 10716,65 грн.; у листопаді 2011 року - 14433,32 грн.; у грудні 2011 року - 14200,01 грн.; у січні 2012 - 1650,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0002432201 від 26.02.13 року податкове зобов'язання якого становить за основним платежем 51458,32 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 12 864,58 грн.

З матеріалів справи вбачається, ТОВ «ЕФ ЕС Маккензі-Україна» уклало договір перевезень вантажів (транспортно-експедиційне обслуговування) з ТОВ «Скай Метр» від 15.08.2011 року №82742.

На думку податкового органу вказана господарська операція мала фіктивний характер, так як ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС Актом №1970/22-4/37000760 від 19.06.2012 року встановлено, що ТОВ «Скай Метр» за податковою адресою не знаходиться, встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «Скай метр» та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді.

Однак, як вказує апелянт, TOB «Скай Метр» на момент складання актів, відповідно до Витягу з єдиного державного реєстру було перереєстровано за іншою адресою. Крім того, ДПІ у Печерському районі м. Києва видано TOB «Скай Метр» довідку від 11.10.2012 року про прийняття та реєстрацію декларації на додану вартість як основних звітів.

Відповідно до пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки підтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем: чи то оплату покупцем товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, наприклад, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість. Якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, зокрема, у випадку не здійснення самих операцій.

Відповідно до листа ВАСУ від 02.06.2011 року, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених позивачем у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

На підтвердження господарських відносин з контрагентам апелянтом надано договір, заявки, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, акти виконаних робіт підтверджують факт здійснення господарської операції - надання послуги по перевезенню вантажу. Всі зазначені вище документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі обов'язкові реквізити.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про транспортно-експедиційну діяльність» - факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Положення п. 11.1 "Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363 визначає, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Товарно-транспортні накладні виписувалися вантажовідправниками (Клієнтами) в яких вказувалося найменування вантажу та те, що після доставки вантажу в пункт призначення вантажоодержувач ставив відмітку на транспортній накладній про отримання вантажу.

Товарно-транспортна накладна та підписаний пакет документів являється доказом фактичного надання транспортно-експедиторської послуги Клієнту, та те, що вантаж реально переміщався від вантажовідправника до вантажоодержувача.

Апелянт також зазначає, що під час перевезення вантажу за перевищення вагових та габаритних параметрів на перевізника було накладено штраф (рахунки, акти, протоколи, підтвердження оплати штрафу містяться в матеріалах справи), що підтверджує реальність виконання господарської діяльності.

Як вбачається з акту перевірки від 06.02.2013 року відповідачу стало відомо про діяльність контрагента позивача після отримання акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 19.06.2012 р., в той час як господарські відносини між позивачем та TOB «Скай Метр» відбувалися в період з серпня 2011 р. по січень 2012 року, тобто, за шість-десять місяців до складання акту ДПІ у Печерському районі м. Києва.

На час здійснення господарських правовідносин ТОВ «Скай Метр» був зареєстрований в органах ДПС України платниками податків, платниками податку на додану вартість, установчі та реєстраційні документи були діючими.

Договір перевезень вантажів укладений між позивачем та контрагентом є дійсними, судом недійсними не визнавалися.

Тобто, доводи відповідача не є підставою для позбавлення покупця права на відшкодування ПДВ, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Крім того, згідно ст. 204 ЦК України існує презумпція правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Основними видами діяльності TOB «Скай Метр» є транспортне оброблення вантажів, інші види оптової торгівлі, організація перевезення вантажів.

Таким чином, укладений договір стосується господарської діяльності позивача, так як в TOB «Скай Метр» були придбані послуги по перевезенню товару з метою виконання замовлень Клієнтів.

Підтвердження права платника податку на формування витрат та/або податкового кредиту з податку на додану вартість достатньо наявності мети використання товарів та послуг, що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання.

Також, немає обвинувального вироку суду по будь-якій кримінальній справі за ознаками злочину передбаченого ч.2. ст.205, ч. З ст. 212 КК України, що могло би підтвердити фіктивний чи протиправний статус контрагента позивача.

Вищевикладене у сукупності підтверджує наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування прийнятого податкового повідомлення-рішення від 26.02.2013 року.

Таким чином, апелянтом надано вагомі докази на підтвердження вимог апеляційної скарги, а висновки суду першої інстанції є такими, що не відповідають вимогам закону і спростовуються доводами апеляційної скарги.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що апеляційна підлягає задоволенню, а позовні вимоги - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕФ ЕС Маккензі- Україна" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.07.2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕФ ЕС Маккензі- Україна" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.07.2013 року - скасувати та прийняти нову.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕФ ЕС Маккензі- Україна" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві від 26.02.2013 року №0002332201.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 20.11.2013 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 20.11.2013 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.