Ухвала суду № 35408062, 21.11.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

Справа № 819/2729/13-a

"21" листопада 2013 р. м. Тернопіль

Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Хрущ В. Л., перевіривши на відповідність вимогам статей 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про скасування рішення №67 від 29.10.2013 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, -

ВСТАНОВИВ:

Вищезазначена позовна заява ОСОБА_1 - не відповідає вимогам, що встановлені статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України та дотримання яких - є обов'язковими у разі звернення до суду з позовом.

Так, відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України - до позовної заяви додається, зокрема, документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

З 01.11.2011 року набрав чинності Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

При цьому відповідно до ч.2 ст. 10 "Прикінцеві та перехідні положення" вищезазначеного Закону внесено зміни до окремих законодавчих актів України, в тому числі і до статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України, частину другу якої викладено в наступній редакції: "2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом".

Відповідно до ч. 1 ст. 4 цього ж Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2013 року складає 1147,00 грн.

Починаючи з 23.10.2013 року, відповідно до Закону України "Про судовий збір" (із змінами, внесеними згідно із Законом N 590-VII від 19 вересня 2013 року), ставки судового збору за подання позову до адміністративного суду встановлюються у таких розмірах:

- за подання до суду позовної заяви немайнового характеру - 0,06 розміру мінімальної заробітної плати (68,82 грн.);

- за подання до суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1720,50 грн.) та не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат (4588,00 грн.);

- за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову - 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.

При визначені характеру адміністративного позову слід враховувати Рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України", з якого слідує, що за практикою Європейського суду з прав людини - вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна як фізичної, так і юридичної особи, та яким визначено суми відповідних стягнень податків, зборів, штрафних санкцій, пені тощо, - є майновою.

З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру - є, в тому числі, вимоги щодо визнання протиправними рішень про визначення грошових зобов'язань, про стягнення адміністративно - господарських та інших штрафних санкцій тощо, тобто, рішень, безпосереднім наслідком яких є втручання до майнових прав конкретної особи та наслідком яких може стати зміна складу майна такої особи.

Як слідує зі змісту прохальної частини позовної заяви, - позивачем заявлено вимоги про скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №67 від 29.10.2013 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, на загальну суму 6347,70 грн., з яких: 611,72 грн. - штрафні санкції та 5735,98 грн. - пеня.

Таким чином, вказаний позов є таким, що містить вимоги майнового характеру, і заявлені до суду вимоги про скасування рішення №67 від 29.10.2013 року, безпосереднім наслідком яких має стати зміна складу майна позивача, - є майновими.

Отже, судовий збір, який належить сплатити за даним позовом, повинен становити - 2% розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, що наразі становить 1720,50 грн., але не більше від 4 розмірів мінімальної заробітної плати (4588,00 грн.).

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (із змінами, внесеними згідно із Законом N590-VII від 19 вересня 2013 року) під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем до позовної заяви долучено квитанцію №14 від 19.11.2013 року, яка свідчить про сплату судового збору у розмірі 126,95 грн.

Так, 2% від визначеної у оскаржуваному рішенні №67 від 29.10.2013 року загальної суми коштів (6347,70 грн.) - становить 126,95 грн.

Однак, вказана сума, - є меншою, аніж 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1720,50 грн.), та меншою, аніж 10% розміру ставки судового збору (172,05 грн.) з 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1720,50 грн.), яка підлягає сплаті позивачем як 10-відсоткова частина судового збору при поданні до суду даного позову з майновими вимогами.

Таким чином, позивачем не долучено до позовної заяви доказів сплати судового збору у повному обсязі за заявлені в позові вимоги майнового характеру у встановленому законом розмірі (172,05 грн.), що є порушенням вимог ч. 3 ст. 106 КАС України.

Не долучено позивачем до позовної заяви і доказів звільнення її від сплати судового збору у встановленому законом порядку.

Окрім того, згідно з вимогами статті 99 КАС України - адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абз. 2 ч. 13 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Відповідно до статті 100 КАС України - адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Як вбачається із позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивач, оскаржує рішення суб'єкта владних повноважень, а саме: рішення Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №67 від 29 жовтня 2013 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.

Згідно відмітки вхідної кореспонденції Тернопільського окружного адміністративного суду, позивач звернулася до суду про оскарження даного рішення - лише 19 листопада 2013 року, тобто, з пропуском 10 денного строку, встановленого ч. 13 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

У позовній заяві позивач порушує питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, та у обґрунтування поважності причин пропуску такого строку зазначає те, що вона має п'ять дітей, і хвороба двох з них протягом тривалого часу перешкодила зверненню позивачу до суду.

Разом з тим, наведені обґрунтування, за відсутності будь-яких належних та допустимих доказів, - не можуть бути прийняті судом до уваги. При цьому, позивачем не долучено і жодних інших фактичних доказів, які б підтверджували неможливість оскаржити рішення Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №67 від 29 жовтня 2013 року - протягом 10 днів після його прийняття, що позбавляє суд можливості вирішити питання про подачу адміністративного позову про оскарження даного рішення у строк, встановлений законом, та, відповідно вирішити питання про відкриття провадження у справі, оскільки відсутність належних доказів на підтвердження вищезазначеної обставини - може стати підставою для залишення позовної заяви без розгляду на стадії відкриття провадження у відповідності до положень статті 100 КАС України.

Таким чином, усі вищенаведені недоліки позовної заяви ОСОБА_1, в силу вимог зазначених положень чинного процесуального законодавства, - позбавляють суд можливості вирішити питання про відкриття провадження у справі за вказаною позовною заявою, а вподальшому - можуть перешкодити здійсненню розгляду даної справи та захисту прав позивача (у разі їх порушення), з дотриманням строків, визначених чинним процесуальним законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без дотримання вимог, встановлених статті 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

За таких обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, визначених даною ухвалою, шляхом подачі до Тернопільського окружного адміністративного суду:

- фактичних доказів, які б підтверджували неможливість оскаржити вказане рішення протягом 10 днів після його прийняття; а також зазначення та надання доказів на підтвердження наявності причин, які, на її думку, - є достатніми підставами для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними;

- оригіналу документу про сплату в повному обсязі (доплату) судового збору на визначений рахунок для його перерахування за такими платіжними реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у місті Тернополі, код отримувача - 37977726, банк отримувача - ГУДКСУ у Тернопільській області, код банку отримувача - 838012, рахунок отримувача - 31216206784002, код класифікації доходів бюджету - 22030001.

Враховуючи вищезазначене та керуючись статтями 106 - 108 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

2. Надати позивачу строк до 03 грудня 2013 року для усунення недоліків позовної заяви, визначених даною ухвалою.

3. Роз'яснити позивачу, що згідно з пунктом 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, - у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк позовна заява буде вважатись неподаною і повернута позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.

4. Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя (підпис) Хрущ В. Л.

Копія вірна:

Суддя Хрущ В. Л.