Рішення № 35406414, 12.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19464/13 12.11.13

За позовомКомунального підприємства «Кривбасводоканал»до Приватного акціонерного товариства «Трест «Кривбасшахтопроходка»простягнення заборгованості. Суддя Дупляк О.М.

Представники сторін:

від позивача:не з'явився,від відповідача:не з'явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна Комунального підприємства «Кривбасводоканал» до Приватного акціонерного товариства «Трест «Кривбасшахтопроходка» про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання по своєчасній оплаті спожитих послуг за Договором № 459 від 01.07.2005, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 9.209,13 грн. та нарахуванню 47,20 грн. пені, 158,86 грн. 3% річних та 08,37 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2013 (суддя Ониськів О.М.) порушено провадження у справі № 910/19464/13 та призначено до розгляду на 04.11.2013.

Відповідно до наказу Голови Господарського суду міста Києва № 367-К від 01.11.2013 прізвище судді Ониськів О.М. змінено на Дупляк О.М.

Ухвалою суду від 04.11.2013 розгляд справи було відкладено на 11.11.2013, у зв'язку з неявкою відповідача.

У судовому засіданні 11.11.2013 представник позивача надав заяву про збільшення позовних вимог, в якій позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за спожиті у період з 01.11.2012 по 31.10.2013 послуги суму основного боргу в розмірі 9.793,27 грн., а також 3% річних у сумі 210,18 грн. та 629,41 грн. пені, загалом 10.632,86 грн.

Вказана заява прийнята судом до розгляду, в зв'язку з чим має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

У судовому засіданні 11.11.2013 було оголошено перерву до 12.11.2013.

У судове засідання 12.11.2013 представник позивача не з'явився, при цьому 11.11.2013 через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду про порушення провадження у справі та про її відкладення направлялись на адресу відповідача 01042, м. Київ, вул. П. Лумумби, 4/6, корпус А, яка визначена як його місцезнаходження згідно відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також зазначена позивачем в якості адреси відповідача у позовній заяві, та отримана уповноваженим представником відповідача 05.11.2013, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Враховуючи те, що відповідно до матеріалів справи та відомостей згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємці адресою місцезнаходження відповідача є адреса: 01042, м. Київ, вул. П. Лумумби, 4/6, корпус А, за якою було надіслано ухвали суду про порушення провадження у справі та про її відкладення, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду у даній справі.

Зважаючи на те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 12.11.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилається позивач, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, між Комунальним підприємством «Кривбасводоканал» (постачальник, далі - позивач) та Закритим акціонерним товариством «Трест «Кривбасшахтопроходка» (абонент, правонаступником якого є відповідач, далі - відповідач) 01.07.2005 було укладено договір № 459 на подачу води з комунального водопроводу і приймання стічних вод до комунальної каналізації (далі - договір), згідно з п. 1.1 якого позивач зобов'язався цілодобово забезпечувати питною водою та приймати стічні води, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити отримані послуги з постачання питної води та водовідведення. Орієнтовний обсяг питної води склав 283.776 м3/рік, стічних вод - 48.708 м3/рік.

Відповідно до п.п. 7.5, 7.6 Договору сторони погодили, що Договір укладається терміном до 31.12.2008 і вступає в силу з 18.04.2005. Договір вважається переукладеним на новий строк на таких же умовах, якщо за один місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не заявить про закінчення строку його дії.

Згідно з наявними матеріалами справи, докази розірвання Договору, припинення договірних відносин в період виникнення боргу, з приводу оплати якого виник спір, відсутні, що свідчить про чинність Договору на спірний період.

Так, умовами п.2.1 Договору погоджено, що вода подається позивачем відповідачу при наявності водовимірювальних приладів, встановлених за рахунок відповідача, своїми силами за адресою: пр. Мира, 5-в, вул. Кибальчича, 1а, № водо лічильника: 623592, 298828.

Згідно з умовами п.4.3 Договору відповідач зобов'язався своєчасно вносити плату за надані послуги на умовах даного Договору.

Відповідно до п.3.1 Договору встановлено, що розрахунки за надані послуги водопостачання та водовідведення здійснюються відповідачем у грошовій формі протягом трьох банківських днів після пред'явлення платіжного доручення або рахунку.

Тарифи на послуги водопостачання та водовідведення, відповідно до п.3.2 Договору, затверджені рішенням Криворізького виконкому від 01.06.2000 № 379 та № 321 від 09.07.2003 і можуть бути змінені відповідно до діючого законодавства України.

Так, сторонами 01.11.2011 було укладено Додаткову угоду до договору, умовами якої було внесено зміни в п.3.2 Договору, та встановлено, що тарифи на послуги водопостачання та водовідведення відповідно до Законів України «Про питну воду та питне водопостачання», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.02.2011 № 243, Національна комісія регулювання ринку комунальних послуг постановою № 222 від 20.10.2011 «Про встановлення тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення КП «Кривбасводоканал» встановила наступні тарифи за 1 м3 без ПДВ:

- для бюджетних установ: водопостачання - 0,79 грн., водовідведення - 1,07 грн.;

- для інших споживачів (крім ДП «Криворізька теплоцентраль», КП «Криворіжтепломережа», гаражних кооперативів та садових товариств: водопостачання - 3,74 грн., водовідведення - 4,24 грн.

Виконання позивачем умов договору підтверджується Актами показників водолічильника за період з 01.11.2012 по 31.10.2013, підписаними обома сторонами, рахунками на оплату наданих послуг та реєстрами переданих відповідачу рахунків на оплату послуг з водопостачання та водовідведення, які наявні в матеріалах справи та вручені відповідачу під розпис.

Судом установлено, що позивачем у період з 01.11.2012 по 31.10.2013 на виконання умов договору були надані відповідачу послуги з постачання питної води та приймання стічних вод на загальну суму 9.793,27 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи Актами про зняття показань з приладу обліку та виставленими рахунками на оплату послуг.

Однак, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання по оплаті наданих йому в період з 01.11.2012 по 31.10.2013 послуг з постачання питної води та приймання стічних вод, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 9.793,27 грн.

З огляду на наведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 9.793,27 грн. основного боргу в судовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона - виконавець, зобов'язується за завданням другої сторони - замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 ст. 903 ЦК України встановлює обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених у договорі, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» споживачі питної води зобов'язані, зокрема, своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором, надав послуги з водопостачання та водовідведення в період з 01.11.2012 по 31.08.2013 загалом на суму 9.793,27 грн., однак відповідач не здійснив оплату послуг у повному обсязі, хоча строк виконання обов'язку оплати вже настав.

Окрім того, матеріали справи не містять доказів існування розбіжностей щодо обсягів постачання питної води для потреб водопостачання і водовідведення протягом зазначеного періоду, які ґрунтуються на підписаних сторонами актах зняття показань з приладів обліку (лічильників).

Водночас, в матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача із запереченнями щодо Актів про зняття показань з приладу обліку, які складені та підписані сторонами за спірний період, в яких зафіксовано обсяг наданих послуг за договором. Відповідач проти правильності визначення такого обсягу та вартості наданих послуг заперечень не надавав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 9.793,27 грн., які підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 629,41 грн. пені та 210,18 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.6.1 Договору за несвоєчасну оплату послуг водопостачання та водовідведення у термін, зазначений у п.3.1 цього Договору, відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, статтею 3 Закону України «Про відповідальність за неналежне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом було перевірено розрахунок позивача щодо заявлених до стягнення з відповідача пені та 3% річних у розмірі 3.681,60 грн., який визнається судом арифметично вірним, у зв'язку з чим з відповідача підлягають стягненню 629,41 грн. пені та 3% річних у розмірі 210,18 грн.

Відповідач доказів на підтвердження зворотнього суду не надав.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин та враховуючи вищевикладене позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Трест «Кривбасшахтопроходка» (01042, м. Київ, вул. П. Лумумби, 4/6-А, код ЄДРПОУ 33355963) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Комунального підприємства «Кривбасводоканал» (50027, м. Кривий Ріг, вул. Єсеніна, 6-а, код ЄДРПОУ 03341316) суму основного боргу в розмірі 9.793 (дев'ять тисяч сімсот дев'яносто три) грн. 27 коп., 629 (шістсот двадцять дев'ять) грн. 41 коп. пені, 3% річних у розмірі 210 (двісті десять) грн. 18 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1.720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.11.2013.

Суддя Дупляк О.М.