Рішення № 35406369, 14.11.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2013 р. Справа № 909/93/13-г

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шіляк М. А.,

при секретарі судового засідання Феденько Н. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськ-Авто"

вул. Юності, 41А, с. Микитинці, м. Івано-Франківськ, 76492

до відповідача: Івано-Франківської міської ради

вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004

про визнання недійсним договору про відшкодування втрат від недоотримання коштів за використання земель у м. Івано-Франківську № 54/04-13 від 10.04.12, укладений між публічним акціонерним товариством "Івано-Франківськ-Авто" та Івано-Франківською міською радою.

За участю представників сторін:

від позивача: Тютюник М. Б. - представник, (довіреність № 15 від 30.07.13);

від позивача: Кудрявцев Г. А. - юрисконсульт відділу правового забезпечення господарської діяльності АТ "Українська Автомобільна Корпорація", (довіреність № 20 від 09.10.13);

від відповідача: Боднарчук М. М. - головний спеціаліст юридичного відділу виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, (довіреність №1456/01-20/67-в від 05.09.11).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.13 у справі № 909/93/13-г (суддя Фанда О.М.) за позовом Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськ-Авто" до Івано-Франківської міської ради про визнання недійсним договору про відшкодування втрат від недоотримання коштів за використання земель у м. Івано-Франківську № 54/04-13 від 10.04.12, укладений між Публічним акціонерним товариством "Івано-Франківськ-Авто" та Івано-Франківською міською радою позов задоволено. Рішення мотивоване тим, що керівник позивача на момент укладення спірного договору перевищив свої повноваження.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.06.13 (судді Якімець Г. Г., Зварич О. В., Хабіб М. І.) рішення господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.13 скасовано та прийнято нове, яким в позові відмовлено. Постанова мотивована тим, що позивач своїми діями схвалив правочин вчинений керівником, тому підстав визнавати недійсним договір немає.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.08.13, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.13 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.06.13 скасовано, а справу скеровано на новий розгляд.

Згідно розпорядження голови господарського суду Івано-Франківської області від 29.08.13 справу № 909/93/13-г передано на новий розгляд судді Шіляк М. А.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 29.08.13 прийнято справу до розгляду та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 12.09.13.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 12.09.13 відкладено розгляд справи на 26.09.13.

В судових засідання 26.09.13, 10.10.13, 22.10.13 та 29.10.13 оголошено перерви до 10.10.13, 22.10.13, 29.10.13 та 30.10.13 відповідно, про що сторони повідомлялися під розписку.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 30.10.13 продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 14.11.13.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги викладені в позовній заяві та в поясненнях по справі підтримав в повному обсязі.

В судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечили з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та поясненнях по справі, просили суд у позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази у відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.

31.10.06 між сторонами у справі укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого позивачу передавалась в оренду земельна ділянка загальною площею 1,1166 га, відповідно до плану схеми розташування для станції обслуговування автомобілів. Даний договір укладено строком на 3 роки.

В листі Головного управління Держкомзему у Івано-Франківській області від 01.11.11 № 10-06/802, в якому зазначено про проведення позапланової перевірки з приводу дотримання вимог земельного законодавства ПАТ "Івано-Франківськ-Авто" при використанні земельної ділянки в м. Івано-Франківську по вул. Тисменицька, 219 площею 1,1166 га для обслуговування станції технічного обслуговування та автостоянки. За результатами перевірки встановлено використання позивачем зазначеної земельної ділянки без документів, що посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою.

29.12.11 сторонами на земельну ділянку площею 1,1166 га укладено договір оренди землі № 353. Договір від 29.12.11 зареєстрований в управлінні Держкомзему у м. Івано-Франківську, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.05.12 за № 261010004000513.

10.04.12 між ПАТ "Івано-Франківськ-Авто" та Івано-Франківською міською радою укладено договір про відшкодування втрат від недоотримання коштів за використання земель у місті Івано-Франківську № 54/04-13, відповідно до умов якого позивач користується земельною ділянкою для обслуговування станції технічного обслуговування автомобілів площею 1,1166 га, що знаходиться в м. Івано-Франківськ, вул. Тисменицька, 210.

Відповідно до п. 2 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 9 652 537,03 грн. Договір укладено на період з 04.04.10 до моменту державної реєстрації договору оренди земельної ділянки.

Положеннями п. 3 договору передбачено, що відшкодування здійснюється у грошовій формі. Розмір відшкодування прирівнюється до розміру орендної плати за земельну ділянку і складає 505 369,82 грн., в подальшому за місяць 24 131,34 грн.

У преамбулі договору про відшкодування втрат від недоотримання коштів за використання земель у місті Івано-Франківську № 54/04-13 зазначено, що його укладено на підставі рішення XXV сесії Івано-Франківської міської ради четвертого демократичного скликання від 07.06.05 "Про відшкодування втрат від недоотримання коштів за використання земель у м. Івано-Франківську".

Договір про відшкодування втрат від недоотримання коштів за використання земель у місті Івано-Франківську № 54/04-13 підписаний представниками сторін та скріплений відтисками печаток юридичних осіб. Зі сторони позивача договір підписано - генеральним директором Хованець Т. М. та з боку відповідача - Анушкевичус В. А.

Розташування, цільове призначення земельної ділянки по вул. Тисменицькій, 210 в м. Івано-Франківську, у зв'язку з укладенням оскаржуваного договору не змінилось, погіршення (зменшення) чи поліпшення прав ПАТ "Івано-Франківськ-Авто" щодо користування вказаною земельною ділянкою не відбулось.

Позивачем не заперечується користування земельною ділянкою в період дії вказаного вище договору.

Пунктом 12.6.2 статуту позивача передбачено, що правочини, прийняття рішення про укладення яких не віднесено згідно з цим статутом до компетенції Загальних зборів або Наглядової Ради, та правочини на виконання відповідного рішення Наглядової Ради або Загальних зборів Акціонерів, прийнятого у межах компетенції укладаються генеральний директор разом із членом Дирекції - головним бухгалтером, а підпунктом 5 пункту 12.8 статуту товариства передбачено, що генеральний директор, член Дирекції - головний бухгалтер товариства не мають права без попереднього письмового рішення Загальних Зборів Акціонерів/Наглядової Ради, оформленого протоколом, відповідно до вимог п.10.42/п.11.27-11.28 статуту, здійснювати дії, віднесенні цим статутом до компетенції Загальних Зборів Акціонерів або Наглядової Ради.

Підпунктом 39 пункту 11.4 статуту товариства визначено, що прийняття рішення з питань погіршення (зменшення), поліпшення прав товариства щодо землекористування, а також внесення змін у документацію щодо цих прав належить до виключної компетенції наглядової Ради товариства.

Підпунктом 4 п. 12.8 статуту товариства визначено обмеження Генерального директор та члена Дирекції - головного бухгалтера товариства без попереднього письмового рішення Загальних Зборів Акціонерів/Наглядової Ради, оформленого протоколом, у відповідності до вимог п. 10.42/ п. 11.27.-11.28. цього статуту, укладати угоди (договори), сума внеску (витрат) товариства при виконанні яких, або загальна сума (ціна) договору становить або перевищує 100 000 (сто тисяч) гривень з одним контрагентом.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 19.03.13 серія АА № 179994, де зазначено, що у генерального директора ПАТ "Івано-Франківськ-Авто" відсутні будь-які обмеження в тому числі і щодо укладення відповідних договорів.

Суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Частиною другою статті 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

У пункті 3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.13 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" вказано, що наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (ст. 241 Цивільного кодексу України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його до виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.).

Рішенням по справі № 5010/777/2012-з-9/32, досліджувалось питання дійсності Договору від 10.04.12. У постанові Вищого господарського суду України від 16.01.13 по справі № 5010/777/2012-з-9/32 зазначено, що оспорюваний договір не можна вважати укладеним на підставі акту органу місцевого самоврядування, оскільки сторонами не подано доказів оприлюднення рішення ХХV сесії Івано-Франківської міської ради четвертого демократичного скликання від 07.06.05 "Про відшкодування втрат від недоотримання коштів за використання земель в місті Івано-Франківську". При цьому, як зауважено Вищим господарським судом, правомірним вбачається посилання місцевого господарського суду на приписи ст. 6 Цивільного кодексу України, якою сторонам надано право на укладення договору, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Позивачем з моменту укладення договору були вчинені дії на виконання правочину, зокрема, предметом оспорюваного договору є те, що ПАТ "Івано-Франківськ-Авто" з 04.04.10 (момент закінчення договору оренди землі від 31.10.06, державна реєстрація за № 040729400191 від 04.04.07) користується земельною ділянкою для обслуговування станції технічного обслуговування автомобілів площею 1,1166 га по вул. Тисменицькій, 210 в м. Івано-Франківську. Станом на момент укладення оспорюваного договору позивач уже прийняв його до виконання, оскільки безперервно користувався земельною ділянкою площею 1,1166 га по вул. Тисменицькій, 210 в м. Івано-Франківську, що стверджується листом комісії з проведення реорганізації головного управління Держкомзему у Івано-Франківській області від 01.11.11 № 10-06/799 та продовжував нею користуватися до державної реєстрації поновленого договору оренди землі (30.05.12). Також до Івано-Франківської міської ради з даного приводу управлінням Держкомзему у м. Івано-Франківську було внесено клопотання від 21.10.11 за № 010-05/596 "Про усунення порушень земельного законодавства".

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позивачем були вчинені дії на виконання правочину, що свідчить про його схвалення в подальшому, а відтак відсутні правові підстави для визнання спірного договору недійсним.

Водночас, під час нового розгляду справи, судом встановлені нові обставини, зокрема, Івано-Франківська міська рада вказані звернення розглядала та у відповідності до положень ст. ст. 12, 144 Земельного кодексу України, п. б ст. 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" та ст. ст. 26, 33, 43, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" 06.03.12 за № 641-21 прийняла рішення пунктом 2.1. якого зобов'язала ПАТ "Івано-Франківськ-Авто", в особі директора Хованця Тараса Михайловича, який використовує земельну ділянку площею 1,1166 га, на вул. Тисменецька, 210 для розміщення станції технічного обслуговування та автостоянки, без оформлення документів, що посвідчують право та умови користування: оформити відповідні документи на право користування землею та за період фактичного користування землею укласти договір відшкодування втрат від недоотримання Івано-Франківською міською радою коштів за використання земель без правовстановлюючих документів.

Відповідно до ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, міського голови, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Отже, з метою усунення порушень викладених в листі від 01.11.11 № 10-06/799 та клопотанні від 21.10.11 № 010-05/596 та на виконання п. 2.1. рішення міської ради від 06.03.12 № 641-21 був укладений оскаржуваний договір.

В подальшому, у відповідності із названим рішенням була проведена державна реєстрація договору оренди землі (30.05.12). Станом на сьогодні вказане рішення є чинним та не оскаржувалось в судовому порядку.

Наведене також свідчить, на думку суду, що товариство, в особі його директора діяло послідовно, відповідно до рішення міської ради, тобто у такий спосіб також і схвалило оспорювану угоду.

За правилами, встановленими ст. 49 ГПК України, судові витрати по справі залишити за позивачем.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.13 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", ст. ст. 207, 241 Цивільного кодексу України та керуючись 35, 43, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськ-Авто" до Івано-Франківської міської ради про визнання недійсним договору про відшкодування втрат від недоотримання коштів за використання земель у м. Івано-Франківську № 54/04-13 від 10.04.12, укладений між публічним акціонерним товариством "Івано-Франківськ-Авто" та Івано-Франківською міською радою відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.11.13

Суддя М. А. Шіляк

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Каркузаєва Н. Ш. 22.11.13