ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
21 листопада 2013 року Справа № 913/3003/13
Провадження №17/913/3003/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Віан", м. Запоріжжя
до Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", м. Алчевськ Луганської області
про стягнення 189005,68 грн.
Суддя: Фонова О.С.
У засіданні брали участь:
від позивача - Проскура А.С., протокол № 5 від 10.01.2006, наказ № 1 від 10.01.2006;
від відповідача - Зубова Л.І., довіреність № 01-026-2865 від 28.12.2012.
Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача боргу за поставлену продукцію у сумі 156205,68 грн., пені у сумі 32800,00 грн., за договором поставки № 014/65 від 26.01.2011.
Представник позивача у судовому засіданні 21.11.2013 надав заяву про відмову від позову в частині стягнення пені у сумі 32800,00 грн., на підставі ст.ст. 22, 78 ГПК України. З наслідками відмови від позову позивач ознайомлений.
Також ним було надано уточнення позовних вимог, в якому зазначено, що борг виник за накладними ВН №РН-0000217 від 22.10.2012 на суму 57681,36 грн.; ВН № РН-0000221 від 29.10.2012 на суму 37011,60 грн.; ВН № РН-0000240 від 26.11.2012 на суму 61512,72 грн., всього 156205,68 грн.
Відповідач відзивом на позовну заяву № 026-66исп/13 від 20.11.2013 позов визнав частково в сумі основного боргу - 156205,68 грн. Проти стягнення пені відповідач заперечує, оскільки вона не передбачена умовами договору поставки №014/65 від 26.01.2011.
Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані заявником докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд
в с т а н о в и в:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Віан", (позивач у справі), як Постачальником, та Публічним акціонерним товариством "Алчевський металургійний комбінат" (відповідач у справі), як Покупцем, був укладений договір поставки № 014/65 від 26.01.2011 (далі - Договір).
Згідно пункту 1.1 Договору, Постачальник постачає, а Покупець купує продукцію 2011 року випуску, виробник ВАТ «Іскра», м. Львов.
Сукупна сума Договору складає 14558,88 грн., включаючи ПДВ 20% (п. 2.1 Договору).
До цього Договору були укладені наступні додаткові угоди: № 1 від 28.03.2011 на суму 98402, 88 грн., № 2 від 31.03.2011 на суму 36033,60 грн., № 3 від 07.07.2011 на суму 4800,00 грн., № 4 від 04.08.2011 на суму 49470, 00 грн., № 5 від 15.09.2011 на суму 113178,00 грн., № 6 від 15.11.2011 на суму 113178, 00 грн., № 7 від 30.12.2011 про продовження договору № 014/65 від 26.01.2011, № 8 від 30.03.2012 на суму 29985,84 грн., № 9 від 04.05.2012 на суму 34685,28 грн., № 10 від 03.07.2012 на суму 349685,28 грн.
Згідно п. 2.3 Договору, оплата здійснюється наступним чином: 70% передоплата, 30 % по факту поставки протягом 10 банківських днів.
В пункті 7.1 Договору, в редакції додаткової угоди №7 від 30.12.2011, встановлено, що строк дії цього Договору встановлюється від дати його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2012.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу продукцію згідно накладних: ВН №РН-0000217 від 22.10.2012 на суму 72681,36 грн.; ВН №РН-0000221 від 29.10.2012, на суму 37011,60 грн.; ВН № РН-0000240 від 26.11.2012, на суму 61512,72 грн. Відповідач частково оплатив видаткову накладну ВН №РН-000217 на суму 15000,00 грн.
Як зазначає позивач, відповідачем обов'язки щодо оплати товару, поставленого за вказаними накладними, не були виконані, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 156205,68 грн.
Відповідач проти позову заперечує частково, з підстав, викладених вище.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та відповідача, надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.
Як встановлено статтею 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач виконав обов'язки за Договором та поставив товар на загальну суму 171205,68 грн., що підтверджується видатковими накладними ВН № РН-0000217 від 22.10.2012 на суму 72681,36 грн.; ВН № РН-0000221 від 29.10.2012, на суму 37011,60 грн.; ВН №РН-0000240 від 26.11.2012, на суму 61512,72 грн. та довіреностями на отримання матеріальних цінностей (а.с.7-11).
Відповідач частково оплатив видаткову накладну ВН № РН-000217 на суму 15000,00 грн., у зв'язку з чим у відповідача виник борг в сумі 156205,68 грн., який підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем.
З огляду на викладене, борг у сумі 156205,68 грн. підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.
Крім того, позивачем в порядку статті 78 ГПК України, було надано заяву про відмову від позову в частині стягнення пені у сумі 32800,00 грн.
Відповідно до статті 22, 78 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач має право відмовитись від позову повністю або частково. У зв'язку з чим господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідної процесуальної дії, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цієї дії у представників сторін.
Позивачу було роз'яснено наслідки зазначеної процесуальної дії, перевірено наявність повноважень на відмову від позову. Суд приймає часткову відмову позивача від позову оскільки така відмова не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Відповідно до п. 4 статті 80 ГПК України провадження у справі підлягає припиненню у разі відмови позивача від позову та прийняття такої відмови судом.
За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення пені у сумі 32800,00 слід припинити.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення боргу у сумі 156205,68 грн. є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню, з віднесенням судового збору на сторін пропорційно задоволених позовних вимог, згідно статті 49 ГПК України. В решті вимог провадження у справі слід припинити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, п. 4 ч.1 ст. 80, 82, 84, 85 ГПК України, суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", м. Алчевськ, Луганської області, вул. Шмідта, буд. 4, ідентифікаційний код 05441447, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Віан", м. Запоріжжя, вул. Макаренка, буд. 9, ідентифікаційний код 31166456, борг у сумі 156205,68 грн., витрати з оплати судового збору у сумі 3124,10 грн., видати наказ.
3. В решті позовних вимог провадження у справі припинити.
У судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Повне рішення складено: 22.11.2013.
Суддя О.С. Фонова
Судове рішення № 35406239, Господарський суд Луганської області було прийнято 21.11.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 913/3003/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: