Ухвала суду № 35400462, 13.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5713/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

13 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Борисюк Л.П.,

Петрика І.Й.

при секретарі Шевчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал-Проджект" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2013 року адміністративний позов ТОВ "Глобал-Проджект" задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 01.04.2013 року №0002222220 та №0002232220.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до положень ч.1 ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи у порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов до висновку, що доводи позивача про відсутність зазначених в акті порушень і правомірність декларування позивачем спірних сум валових витрат і податкового кредиту з ПДВ є вірними і переконливими, оскільки такі доводи позивача відповідають приписам ЦК, ПК і в достатній мірі підтверджені наданими до суду доказами.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування та сплати ПДВ та податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП "Унісон Дизайн" і ТОВ "СВН-Антарекс", ТОВ "Транспорт-експрес", ТОВ "Трейдтех", ТОВ "Магреб Україна", ТОВ "Соло", ТОВ "ТК Смарт", за результатами якої відповідачем складено акт від 18.03.2013 №978/22-221-35362422 та винесено податкові повідомлення-рішення від 01.04.2013 №0002222220, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 77623 грн. та №0002232220, яким збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 73925 грн.

Актом перевірки встановлено порушенням позивачем пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.п. 198.3, 198.6 ст. 198 ПК і заниження податку на прибуток на суму 62098 грн. та ПДВ на 59140 грн., внаслідок порушення п. 1, п. 5 ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст.ст. 228, 626, 629, 650, 655, 658, 662 ЦК та укладення правочинів з ПП "Унісон Дизайн" і ТОВ "СВН-Антарекс", які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені цими правочинами.

Даючи правову оцінку діям відповідача та обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Щодо питання правомірності/неправомірності невизнання відповідачем податкового кредиту, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.198.1 та п.198.3 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Зі змісту наведених положень законодавства України вбачається, що у податковому обліку податкова накладна є тим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов'язань і визначається як розрахунковий документ, що підтверджує вчинення певної господарської операції, за якою виникають податкові зобов'язання, породжує у платника податку обов'язки та права щодо нарахування та сплати податку на додану вартість, характер яких залежить від статусу платника (продавець чи покупець), в тому числі підтверджує право покупця на нарахування податкового кредиту. Податкова накладна має силу податкового і одночасно розрахункового документа за умови її складання особою, зареєстрованою як платник податку у порядку, передбаченому статтею 201 Податкового кодексу України.

Законом України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність (ч.2 ст.3). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій визначено первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч.1 ст.9) та які повинні містити обов'язкові реквізити первинних документів, визначені у ч.2 ст.9.

Отже, формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем відображено в податковому обліку з податку на прибуток та з ПДВ фінансово-господарські відносини з ПП "Унісон Дизайн" і ТОВ "СВН-Антарекс" та задекларовано у складі валових витрат 295703 грн. і в складі податкового кредиту з ПДВ 59140 грн., у т.ч.:

- по операціям з ПП "Унісон Дизайн" позивачем включено до складу валових витрат 238204 грн. витрат на придбання будівельно-монтажних робіт та до складу податкового кредиту з ПДВ 47640 грн. нарахованого податку ;

- по операціям з ТОВ "СВН-Антарекс" позивачем включено до складу валових витрат 57500 грн. витрат на придбання ескізних робіт і комплектуючих матеріалів та до складу податкового кредиту з ПДВ 11500 грн. нарахованого податку.

Так, судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що валові витрати в сумі 238204 грн. і податковий кредит з ПДВ в сумі 47640 грн. по операціям з ПП "Унісон Дизайн" сформовані позивачем у зв'язку з придбанням будівельно-монтажних робіт на підставі ряду укладених між позивачем (Замовник) та ПП "Унісон Дизайн" (Підрядник) договорів підряду, які містяться в матеріалах справи.

Виконання ПП «Унісон Дизайн» будівельно - монтажних робіт згідно договорів підряду підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а саме актами здачі-прийняття робіт, актами прийому-передачі матеріальних цінностей, а також податковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

Крім того, перевіркою встановлено і відображено в акті, що згідно видаткової накладної від 29.08.2012 №1261 ПП "Унісон Дизайн" реалізувало позивачу спецпланки на суму 4725 грн., у зв'язку з чим була виписана податкова накладна від 29.08.2012 №273 на вказану суму.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що валові витрати в сумі 57500 грн. і податковий кредит з ПДВ в сумі 11500 грн. по операціям з ТОВ "СВН-Антарекс" сформовані позивачем у зв'язку з придбанням робіт з розробки ескізного проекту та поставки комплектуючих для виконання будівельно-монтажних робіт на підставі укладених між позивачем та ТОВ "СВН-Антарекс" договорів, які містяться в матеріалах справи.

Виконання ТОВ "СВН-Антарекс" робіт з розробки ескізного проекту та поставки комплектуючих для виконання будівельно-монтажних робіт згідно укладених договорів підтверджується актами здачі-прийняття робіт, актом здачі-приймання комплекту креслень несучої конструкції мобільної стіни на електронному носії, актом прийому-передачі матеріальних цінностей та податкови накладними. Крім того на вимогу суду позивач надав компакт-диск "Verbatim CD-R" №1290D28D8164056Е1 в електронному варіанті креслень та роздрукований варіант креслень.

Ні відповідачем під час проведення перевірки, ні судом першої інстанції не встановлено порушень в оформленні наданих фінансово-господарських документів вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що на момент здійснення господарських операцій та на момент складання податкових накладних контрагенти позивача ПП "Унісон Ди-зайн" та ТОВ "СВН-Антареск" в установленому порядку були зареєстрованими платниками ПДВ, тому зобов'язані були нараховувати ПДВ та згідно з п. 201.4 ст. 201 ПК вправі були виписувати податкові накладні, які згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК є законною підставою для формування податкового кредиту.

Комплектуючі матеріали та роботи (послуги) придбавалися позивачем для виконання своїх зобов'язань перед іншими Замовниками, зокрема ТОВ "Кронос", ТОВ "Комп-лексБудмонтажреставрація", ТОВ "Юстан", ПАТ "Південтеплоенергомонтаж", що підтверджується наданими позивачем копіями господарських договорів та складених на їх виконання первинних документів.

Також матеріали справи містять докази придбання позивачем матеріалів, які використовувались ПП "Унісон Дизайн" і ТОВ "СВН-Антарекс" при виконанні зобов'язань перед позивачем, а саме договір про виготовлення металоконструкцій від 05.06.2012 №340/12, укладений позивачем з ТОВ "ЗМК "Планета" та документи, складені на його виконання.

З огляду на встановлене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що подані позивачем документи є належними і допустимими доказами, які відповідно є прямим і достатнім підтвердженням фактів здійснення господарських операцій з придбання товарів, робіт (послуг) загальною вартістю 295703 грн. (без ПДВ), а також правильності обчислення і повноти нарахування ПДВ у сумі 59140 грн.

Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги посилання відповідача, як на підставу нікчемності правочину позивача з контрагентами, на копію транзитного акта ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 17.01.2013 №165/22-40/34795572 "Про неможливість проведення перевірки ПП "Унісон Дизайн" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період червень, вересень, жовтень 2012 року", в якому зазначено, що "перевіркою встановлено порушення вимог ст.ст. 185, 188, 187, 198 ПК", оскільки перевірку неможливо провести, про що і був складений цей акт та копію транзитного акта ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 02.08.2012 №972/2240/36124253 "Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "СВН-Антарекс" щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ "ВИТА-ПЛАСТ" їх реальності та повноти відображення в обліку за період травень 2012 року", оскільки тільки ця обставина не може бути підставою для нікчемності укладених позивачем з його контрагентами договорів.

Вірним є і висновок суду першої інстанції, що вказані транзитні акти є недопустимим доказом по справі в частині визначення органом ДПС правомірності правочинів і оцінки дійсності господарських зобов'язань ПП "Унісон Дизайн", ТОВ "СВН-Антареск" та визнання їх недійсними і нікчемними, оскільки за відсутності відповідних правових і фактичних підстав та без належного документального підтвердження органами ДПС зроблено суб'єктивні висновки щодо результатів господарської діяльності платників податків, а також, зазначені в транзитних актах обставини взаємовідносин між ПП "Унісон Дизайн" і ТОВ "Агроснаб", між ТОВ "СВН-Антареск" і ТОВ "ВИТА-ПЛАСТ", учасником яких позивач не був, не мають відношення до справи, яка розглядається.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином дослідив реальність господарських операцій та встановив наявність усіх обов'язкових підстав для формування позивачем витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податку на прибуток підприємств, та податкового кредиту за результатами господарських відносин із вказаними контрагентами за спірний період, натомість, відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, які є протиправними та підлягають скасуванню.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст. 41, 160,198,200, 205,206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено та підписано 14 листопада 2013 року.

Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович

Судді: Л.П. Борисюк

І.Й. Петрик

.

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.