Ухвала суду № 35400450, 18.11.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/4700/13 Головуючий 1 інстанції: Сілантьєва Е.Є.

Справа № 2033/8040/12 Доповідач : Пшенічна Л.В.

Категорія: житлові

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 року

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі :

головуючого судді - Пшенічної Л.В.

суддів колегії - Гуцал Л.В., Івах А.П.

за участю секретаря - Бабака О,В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 07 червня 2013 року

за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, треті особи - Територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області про відновлення порушеного права, вселення та усунення перешкод у праві користування житловим приміщенням

за зустрічним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - ВГІРФО Фрунзенського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання реєстрації недійсною та зняття з реєстрації, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому просив відновити його порушене право користування жилим приміщенням - будинком АДРЕСА_1 вселивши його у зазначений будинок, зобов'язавши ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не чинити перешкоди у користуванні зазначеним будинком, заборонити відповідачам проводити будь-які будівельні роботи по призначеному будинку та проводити узаконення даного будинку, а також зобов'язати відповідачів привести будинок у стан, який відповідає технічному паспорту домоволодіння.

ОСОБА_3, ОСОБА_5 не погодились із вказаним позовом та подали зустрічний позов, в якому просили визнати недійсною реєстрацію місця проживання ОСОБА_4 АДРЕСА_1 та скасувати його реєстрацію по зазначеному адресу.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 07 червня 2013 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Поновлено порушене право ОСОБА_4 шляхом його вселення до 48/100 частин будинку АДРЕСА_1, які належать ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1

Зобов'язано ОСОБА_5, ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_4 перешкоди у користуванні 48/100 частинами будинку АДРЕСА_1, які належать ОСОБА_6, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_5, ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилається на те, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позову та задовольнити зустрічний позов ОСОБА_3, ОСОБА_5

В обґрунтування апеляційної скарги вказують на те, що оскільки ОСОБА_4 до моменту смерті власника частини домоволодіння АДРЕСА_1 - ОСОБА_6 приміщенням не користувався, фактичних підстав для здійснення реєстрації місця проживання у нього не було, як не було і немає права користування вказаним житлом.

Cудова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлено, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги за первісним позовом, суд першої інстанції виходив з того, що права ОСОБА_4 на проживання в спірному будинку є порушеним. а тому підлягає відновленню, а він вселенню в будинок.

Відмовляючи у задоволенні зустрічної позовної заяви, суд першої інстанції вважав його недоведеним.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони повністю відповідають обставинам справи, яким суд дав вірну оцінку.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4, не звернув уваги на те, що він не проживав постійно в спірному будинку, не надавав допомоги померлому діду ОСОБА_6 , якому належало 48/100 частини спірного будинку, судовою колегією не приймається, як такі, що не мають правового значення, оскільки ОСОБА_4 зареєстрований АДРЕСА_1 з 2008 року, має право на проживання, не визнаний у встановленому законом порядку, таким, що втратив таке право, а взаємовідносини ОСОБА_4 з померлим дідом не є предметом доказування у даному спорі.

Суд першої інстанції правильно встановив , що право ОСОБА_4 на користування спірним житлом порушено з боку відповідачів за первісним позовом, а тому підлягає поновленню шляхом вселення в спірний будинок.

Щодо доводу апеляційної скарги стосовно того, що ОСОБА_4 не має право користуватися спірним житлом оскільки руйнує його та здійснює крадіжки, то даний довід не є підставою для відмови у задоволені позову про поновлення порушеного права і вселення.

Стосовно доводів апеляційної скарги відносно відмови у задоволені зустрічного позову, то судова колегія вважає, що суд першої інстанції, з урахуванням наданих позивачем за зустрічним позовом доказів, дійшов до правильного висновку про відсутність підстав для його задоволення. Позовні вимоги про визнання реєстрації недійсною та зняття з реєстрації ґрунтуються на припущеннях її недійсності, позивачем не надано жодного доказу у підтвердження того, що ОСОБА_6, який помер у 2012 році не давав згоди на реєстрацію ОСОБА_4

За положенням ч. 1 ст. 65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним вселити в займане ним приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб.

ОСОБА_4 був зареєстрований у будинку за життя свого діда ОСОБА_6, який мав давати згоду на його прописку. ОСОБА_6 не ставив питання про визнання реєстрації ОСОБА_4 недійсною, залишив на нього заповіт на належну йому частину.

Згідно зі ст. ст.. 10 і 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а ст. 11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи на підставі доказів поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що позивач за первісним позовом ОСОБА_4 довів свій позов, а зустрічний позов є недоведеним.

З огляду на наведене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які привели до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія судової палати,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 07 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальний справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя

Судді колегії