Постанова № 35400169, 04.11.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2013 р. 13 год.56 хв.Справа № 821/1352/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представників відповідача Форманчук І.В., Гончарова С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Каховської об'єднаної Державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби від 26.03.2013 року № 0000521700, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 175062 грн. 14 коп. за основним платежем та 2512,68 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, № 0000501700, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 161639,14 грн. за основним платежем та 32824,15 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями, № 0000531700 яким нараховані штрафні санкції за порушення законодавства про норми регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів на суму 2069 гривень.

Податкові повідомлення-рішення прийняті за висновками акту перевірки № 555/17-2/НОМЕР_4 від 12.03.2013, відомості якого не відповідають фактичним обставинам та зроблені з порушенням чинного законодавства. Доказів порушення вимог Указу Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" № 728/98 податкова інспекція не встановила, посилання на отримання грошових коштів на розрахунковий рахунок в розмірі більше 500 тис. грн. є надуманим, та спростовується відомостями про рух коштів на рахунку в банку. Позивач не зобов'язаний був реєструватись платником податку на додану вартість, а як платник єдиного податку був звільнений від придбання торгового патенту.

Позивач та його представник прибули в судове засідання, просять задовольнити позов.

Каховська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - Каховська ОДПІ, відповідач), яка є правонаступником Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби заперечує проти позову, мотивуючи тим, що при проведені перевірки діяльності ФОП ОСОБА_1 було виявлено порушення Указу Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" № 728/98, яке полягало в тому, що підприємець отримав у 4-му кварталі 2010 року дохід, який перевищував 500 тис. грн., тому з 01.01.11 повинен був перейти на загальну систему оподаткування, та сплатити податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності із суми, що перевищує 500 тис. грн. Перевищення граничного обсягу виручки від здійснення підприємницької діяльності не дозволяє перебувати на спрощеній системі оподаткування, інспекцією правомірно включено суму перевищення до складу річного оподатковуваного доходу. Сплата підприємцем єдиного податку не звільняє від обов'язку сплатити прибутковий податок від підприємницької діяльності, отриманого поза межами граничного обсягу річної виручки, визначеного Указом. За тих же підстав позивач зобов'язаний зареєструватись як платник ПДВ та придбати торговий патент.

Представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою-підприємцем в вересні 2003 року, є платником податків, в 2010-2011 рр. знаходився на спрощеній системі оподаткування відповідно до Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва".

В березні 2013 року Каховською об'єднаною державною податковою інспекцією Херсонської області була проведена документальна виїзна позапланова перевірка дотримання вимог податкового законодавства СПД ОСОБА_1 за період з 01.01.10 по 31.12.11, результати якої оформлено актом № 555/17-2/НОМЕР_4 від 12.03.2013. Перевіркою встановлено, що в 2010 році приватним підприємцем відображено 495000 грн. виручки, фактично отримано 702283 грн. 69 коп., перевищення граничного обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становить суму 207283 грн. 69 коп. та виникло у зв'язку з не відображенням отриманих на розрахунковий рахунок коштів у рахунок сплати товарів, робіт. Даний факт свідчить про порушення вимог ст. 1 Указу Президента України від 03.07.98 № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва". На думку ОДПІ, приватний підприємець ОСОБА_1 повинен був перейти на загальну систему оподаткування з 01.01.11 у зв'язку з перевищенням обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у IV кварталі 2010 року понад 500 тис. грн. та сплатити податок з доходів, які були отримані понад 500 тис. грн.

За 2011 рік позивач фактично отримав 875310 грн. 72 коп., хоч звіти приватного підприємця, які подавались до податкової інспекції, свідчать про отримання доходу в сумі 490000 грн. За висновками ОДПІ, оподаткування позивача в 2011 році повинно відбуватись за загальними правилами. В акті перевірки зазначено про відсутність книги обліку доходів та витрат за 2010-2011 рр., ненадання документів, які підтверджують витрати та безпосередньо пов'язані з отриманням доходу.

Заниження податку з доходів фізичних осіб за 2010 рік склало 30342 грн. 54 коп. з доходу 202283 грн. 60 коп., заниження податку з доходів фізичних осіб за 2011рік склало 131296 грн. 60 коп. з доходу 875310 грн. 72 коп. Загальна сума заниженого податку становить 61639 грн. 14 коп.

Згідно з Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" приватні підприємці, котрі сплачують єдиний податок, не є платниками податку на додану вартість. Позивач не був зареєстрований платником податку на додану вартість. Згідно пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону про ПДВ (діючого в 2010 році), коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість) - особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку. Відповідно до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000 №79, не зареєстрована платником ПДВ особа, яка, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування та сплачуючи єдиний податок, перевищила обмеження щодо обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік, установленого статтею 1 Указу Президента України від 03.07.98 N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", зобов'язана подати до податкового органу заяву про реєстрацію як платника ПДВ. Реєстраційна заява платника ПДВ має бути подана (надіслана) податковому органу фізичною особою - підприємцем - не пізніше двадцятого календарного дня з моменту перевищення. Згідно пп. 9.4 ст. 9 Закону про ПДВ та п. 7.1 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість особа, що не надсилає реєстраційну заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Аналогічні вимоги містить і Податковий кодексу України, діючий в 2011 році. Відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

В даному випадку ОСОБА_1 не подав відповідну заяву до податкового органу про реєстрацію платником ПДВ. На думку ДПІ, ФОП ОСОБА_1 підлягав обов'язковій реєстрації з січня 2011 року. Перевіркою були обчислені податкові зобов'язання по податку на додану вартість в 2011році на загальну суму 175062 грн. 14 коп..

Крім того, позивач порушив Закон України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", п. "а" пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПКУ, здійснюючи торгівельну діяльність у пункті продажу товарів без придбання торгового патенту.

За висновками перевірки Каховською об'єднаною Державною податковою інспекцією Херсонської області Державної податкової служби були прийняті податкові повідомлення-рішення від 26.03.2013 року: № 0000521700, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 175062 грн. 14 коп. за основним платежем та 2512,68 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, № 0000501700, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 161639,14 грн. за основним платежем та 32824,15 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями, № 0000531700, яким нараховані штрафні санкції за здійснення діяльності без торгового патенту на суму 2069 гривень.

Суд вважає позовні вимоги про визнання податкових повідомлень рішень неправомірними та їх скасування такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з підпунктом 9.12.1 пункту 9.12 статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, здійснювалось за правилами, встановленими спеціальним законодавством із цих питань, з урахуванням норм цього пункту. Таким спеціальним законодавством, зокрема, був Указ № 727/98 від 03.07.98, яким запроваджено спеціальний режим оподаткування, обліку та звітності, спрямований на підтримку суб'єктів малого підприємництва, пункт перший статті 1 якого надає фізичним особам право перебувати на такій системі оподаткування за умови, якщо вони здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн. Згідно з положенням пункту 4 статті 1 Указу № 727/98 під виручкою розуміють суму, фактично отриману суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг). Тобто, для платника єдиного податку застосовується касовий метод обчислення суми виручки, при якому враховуються всі надходження коштів, отримані на розрахунковий рахунок або в касу.

Реалізація права суб'єкта малого підприємництва на запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності залежить від виконання останнім установлених Указом вимог. У разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу) (стаття 5). При цьому платник єдиного податку повинен подати податкову декларацію за наслідками звітного періоду, наступного за тим, в якому виникло перевищення обсягу виручки та сплатити відповідну суму податку в порядку, встановленому Декретом КМУ "Про прибутковий податок з громадян" від 26 грудня 1992 р. № 13-92, який діє в частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю.

Приписами статті 6 Указу визначено, що суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість, оскільки вказані податки сплачуються ним у складі єдиного податку. Відповідно до статті 2 цього Указу фізична особа, зареєстрована як платник єдиного податку, сплачує такий податок за ставкою, встановленою місцевими радами за місцем державної реєстрації платника, залежно від виду його діяльності. При цьому, лише за умов додержання приписів зазначеного Указу, доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладаються єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника податку та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності. Зважаючи на викладене, несплата податку з доходів фізичних осіб, як це передбачено для платників єдиного податку, можлива лише в разі дотримання суб'єктом малого підприємництва умов перебування на спрощеній системі оподаткування. Зазначене стосується також і відповідності граничного обсягу виручки платника єдиного податку розмірам, визначеним Указом.

Для визначення бази обкладання єдиним податком необхідно включати всі надходження, отримані на розрахунковий рахунок та в касу суб'єкта малого підприємництва від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), позареалізаційні доходи, включаючи кредиторську заборгованість, щодо якої минув строк позовної давності, та виручку від іншої реалізації.

Оподаткування доходів, отриманих платником єдиного податку з порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування, повинно здійснюватися із застосуванням правил загальної системи оподаткування. Але таких порушень суд не встановив. Вимогу суду надати докази надходження коштів на банківські рахунки або в касу позивача в сумі 702283 грн. в 2010 році та 875310 грн. в 2011 році відповідач не виконав. Єдиним доказом отримання позивачем доходів в тих розмірах, які вказані в акті перевірки, є відомості з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів, які формуються за звітністю інших платників щодо доходів, виплачених позивачу. Надана суду відомість свідчить про те, що ТОВ "Агро-Капітал" задекларувало виплату доходу позивачу в 2011 році в сумі 624266 грн., ПП "Маллаті" виплачено позивачу 76342 грн., ТОВ "Семена плюс" - 1676,60 грн. (податок утриманий та перерахований до бюджету). В 2011 році відомості центральної бази даних ДПА свідчать про виплату позивачу доходу від ТОВ "Агро-Капітал" в сумі 873300 грн., ТОВ "Семена плюс" 2010 грн. 72 коп. (ПДФО утриманий та перерахований до бюджету). Податковою інспекцією не здійснювались зустрічні звірки у ТОВ "Агро-Капітал" та інших покупців, запити до ТОВ "Агро-Капітал" не надсилались.

Позивач не заперечує відносин з ТОВ "Агро-Капітал", але не в розмірах, які зазначені у ЦБД, та стверджує про те, що не порушував вимог щодо обмеження виручки за рік сумою 500 тис. грн. , повідомив в судовому засіданні, що всі розрахунки за товар проводились в безготівковій формі.

Надані суду відомості про рух коштів на банківському рахунку позивача свідчать про отримання грошових коштів в сумі 424266 грн. протягом 2010 року від ТОВ "Агро-Капітал", протягом 2011 року позивач не отримував грошові кошти на банківський рахунок. Фактів отримання готівки приватним підприємцем податкова інспекція не довела.

Відповідач не обґрунтував підстав, за яких віддає перевагу відомостям Центральної бази даних ніж документам позивача. Не ведення приватним підприємцем Книги обліку доходів та витрат є порушенням чинного законодавства, але доведення факту отримання платником єдиного податку доходу, який перевищує 500 тис. грн., є обов'язком контролюючого органу, якщо підприємець заперечує даний факт.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з вищенаведеного, звіти суб'єкта малого підприємництва ОСОБА_1 суд вважає такими, що складені належним чином, включено суми грошових коштів, отриманих від покупців товару, інших надходжень відповідач не обґрунтував належним доказом.

Крім того, за ст.13 Декрету Декретом Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.1992 №13-92 оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву, ці норми у відсотках до валового доходу наведені в додатку N 6 до Інструкції "Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю", затвердж. Наказом ГДПІ від 21.04.1993 № 12 (яка діяла до 20.12.11). В даному випадку, позивач займався торгівельною діяльністю, тому витрати повинні враховуватись за нормою 25 % від валового доходу. Але всупереч діючому законодавству, в акті перевірки Каховська ОДПІ не врахувала витрати за відсотком, що призвело до завищення оподатковуваного доходу.

Приймаючи до уваги викладене, є необґрунтованими посилання відповідача на отримання позивачем в 2010 році та 2011 році грошових коштів в сумі, що перевищує 500 тис. грн. на рік.

ДПІ в акті перевірки вказує на факт не нарахування податкових зобов'язань податку на додану вартість, оскільки, на думку ОДПІ, ФОП ОСОБА_1 несе відповідальність за не нарахування та несплату податку на додану вартість на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту. Фактичні обставини справи свідчать, що пільговий розмір виручки від реалізації товарів, послуг позивачем не було перевищено, тому суд вважає, що позивач не був зобов'язаний подати заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість.

Суд вважає неправомірним застосування штрафу за здійснення торгівельної діяльності без придбання торгового патенту відповідно до Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" № 98/96 - ВР від 23.03.1996 та пп. "а" пп. 267.1.1 ст. 267.1 ст. 267 ПКУ. Оскільки позивач не порушував умови перебування на спрощеній системі оподаткування і не повинен був перейти на загальну систему оподаткування, то відповідно не повинен був придбати торговий патент, оскільки платники єдиного податку звільняються від придбання торгового патенту.

На підставі викладеного, позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень Каховської ОДПІ підлягають задоволенню. Позивачу відшкодовуються витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби від 26.03.13 № 0000501700, № 0000521700, № 0000531700.

Відшкодувати з Державного бюджету на користь ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_4) витрати по сплаті судового збору в сумі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 12 листопада 2013 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.2.8