Рішення № 35400159, 18.11.2013, Чумаківський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Пролетарський районний суд м. Донецька)

Справа № 2/262/2122/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2013 року Пролетарський районний суд міста Донецька у складі:

головуючої судді - Панас Н.Л.

при секретарі - Михайловській Р.О.

за участю представника позивача - Галстяна В.А.

та відповідача - ОСОБА_2,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2 про повернення безпідставно отриманого майна, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом де вказує, що 19.08.2009 року між ним та відповідачем був укладений договір № 21499 про видачу та обслуговування платіжної картки типу Cirrus/Maestro за дебетово-кредитною схемою (для пенсій та інших виплат), відповідно до умов якого позивач відкрив відповідачу картковий рахунок для здійснення розрахунків платіжною карткою, а також кредитний рахунок на період дії договору та встановив ліміт кредиту. Починаючи з січня 2013 року відповідач отримував грошові кошти у розмірі 3473 грн. 92 коп.. 19.07.2013 року, як було встановлено співробітниками банку, у той час коли ОСОБА_3, якій ОСОБА_2 передав банківську картку, отримувала грошові кошти з банкомату АТМ, відповідач звернувся до спеціаліста банку з вимогою про видачу грошових коштів з карткового рахунку. Знаходячись під сильним психологічним тиском відповідача, співробітник банку видала грошові кошти у сумі 3476 грн. 66 коп.. Проте вказані кошти відповідач не повинен був отримувати, тому що раніше з його карткового рахунку ОСОБА_3 вже зняла грошові кошти. Оскільки операція зняття грошових коштів з банкомату АТМ відобразилась в даних бухгалтерського обліку тільки 23.07.2013 року, співробітник банку не знав та не міг перевірити чи були наявні операції по рахунку на момент звернення відповідача до банку з вимогою про видачу грошових коштів. Вказана операція була проведена як овердрафт, тобто короткостроковий кредит, що надається банком у разі перевищення суми операції за платіжною карткою встановленого витратним лімітом. Після отримання грошових коштів відповідач написав заяву про закриття карткового рахунку. З відповідачем була досягнута домовленість щодо добровільного погашення заборгованості, що утворилась на його картковому рахунку, а саме: погашення заборгованості повинно було відбутись двома платежами по 1500 грн. відповідно. Але в порушення досягнутих домовленостей, відповідач станом на 03.10.2013 року погасив заборгованість в розмірі 200 грн. двома платежами, що відбулись 19.08.2013 року та 25.09.2013 року відповідно. Станом на 16.10.2013 року заборгованість відповідача складає 3105 грн. 33 коп., у тому числі: 2883 грн. 19 коп. - сума основної заборгованості; 138 грн. 24 коп. - неустойка (штраф за перевищення ліміту по картковому рахунку); 63 грн. 05 коп. - проценти за користування овердрафтом; 20 грн. 85 коп. - 3%річних на суму заборгованості. Просив стягнути з відповідача вказану заборгованість та сплачений судовий збір.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав і просив задовольнити позов у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, пояснив, що дійсно у 2009 року з позивачем укладав договір на обслуговування пластикової картки для отримання пенсії. 19.07.2013 року його дружина з картки через банкомат отримала грошові кошти, але він, не знаючи про цей факт, прийшов до банку та зняв наявні кошти, а також подав заяву на закриття карткового рахунку. Вважає, що його вини немає в тому, що працівником банку йому було видано кошти, які вже раніше були отримані через банкомат. Разом з тим пояснив, що має намір повертати отримані кошти лише по 100 грн. на місяць у зв'язку з тим, що виховує двох дітей.

Заслухавши сторони, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі положень ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Як передбачено ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином, у відповідності з умовами договору та вимогами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу та інших умов, які зазвичай висуваються.

На підставі положень ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно положень ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка бак зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

На підставі положень ч. 1 ст. 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність, на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується погасити кредит та сплатити відсотки.

У відповідності зі ст. 1049 ЦК України позичальник повинен повернути займодавцю позику (грошові кошти в той же сумі або речі, визначені родовими ознаками, тієї ж кількості, того ж роду та якості, які були передані йому займодавцем) в строк і в порядку, встановленому договором.

Згідно положень ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно й тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

На підставі положень ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Як встановлено у судовому засіданні, 19.08.2009 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Пролетарське відділення № 5404 м. Донецька та відповідачем був укладений договір № 21499 про видачу та обслуговування платіжної картки типу Cirrus/Maestro за дебетово-кредитною схемою (для пенсій та інших виплат). Відповідно до п. 1.1 договору банк видав клієнту платіжну карту, відкрив клієнту картковий рахунок НОМЕР_2 для здійснення розрахунків платіжною карткою, а також кредитний рахунок на період дії договору та встановив ліміт кредиту. Відповідно до п. 6.5 договору клієнт зобов'язаний терміново повідомити банк про втрату БПК за будь-яких обставин, а також те, що ПІН-код став відомий сторонній особі. Як передбачено п. 6.7 договору клієнт зобов'язаний відшкодувати банку збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням клієнтом його зобов'язань по даному договору, а також у випадку можливих судових витрат чи витрат, пов'язаних з їх розшуком. Згідно п. 7.7 договору клієнт несе майнову відповідальність за всі операції по картці держателів, про які банк має офіційно підтверджені відомості, що незаконне використання картки відбулось держателем БПК або за його згодою (а.с. 5-10).

Як вбачається з заяви про закриття карткового рахунку НОМЕР_3, 19.07.2013 року ОСОБА_2 просив закрити вищевказаний картковий рахунок та залишок коштів видати готівкою (а.с. 18). Видача грошових коштів підтверджується заявою про видачу готівки № 90550255 від 19.07.2013 року (а.с. 17). З виписки по рахунку також вбачається, що 19.07.2013 року була проведена видача готівки з картрахунку (а.с.15). Крім того, з виписки по рахунку вбачається, що 19.07.2013 року мало місце зняття готівки в АТМ на загальну суму 3000 грн., проте вказані операції відобразилися в даних бухгалтерського обліку тільки 23.07.2013 року (а.с. 16).

Факт визнання відповідачем наявності заборгованості за вказаним картковим рахунком підтверджується випискою по картковому рахунку від 16.10.2013 року, де 25.09.2013 року відображено надходження від відповідача грошових коштів у розмірі 100грн. (а.с. 14).

Станом на 16.10.2013 року заборгованість відповідача за рахунком складає 3105грн. 33 коп., у тому числі: 2883 грн. 19 коп. - сума основної заборгованості; 138 грн. 24 коп. - неустойка (штраф за перевищення ліміту по картковому рахунку); 63 грн. 05 коп. - проценти за користування овердрафтом; 20 грн. 85 коп. - 3%річних на суму заборгованості (а.с. 11).

Аналізуючи вимоги позивача та фактичні обставини справи, не беручи до уваги заперечення відповідача, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову у повному обсязі.

У відповідності зі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп..

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 526, 625, 1049, 1054, 1066, 1069, 1212, 1215 ЦК України, керуючись ст.ст.5, 6, 8, 10, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_2 повернути безпідставно набуті грошові кошти у сумі 3105 (три тисячі сто п'ять) грн. 33 коп., у тому числі: 2883 грн. 19коп. - сума основної заборгованості; 138 грн. 24 коп. - неустойка (штраф за перевищення ліміту по картковому рахунку); 63 грн. 05 коп. - проценти за користування овердрафтом; 20 грн. 85 коп. - 3%річних на суму заборгованості, шляхом безготівкового перерахування на р/р Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» 2909101101043, відкритий в АТ «Ощадбанк».

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», р/р 2909101101043, ЄДРПОУ 09334702, МФО 335106 судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд м. Донецька. Апеляційна скарга на рішення суду подається у письмовій формі протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н.Л. Панас