Ухвала суду № 35399134, 15.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 4/28 15.10.13

За заявою Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк"

До Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління

юстиції

Про оскарження дії відділу державної виконавчої служби

По справі № 4/28

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбімаркет"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційний банк "Західінкомбанк"

Про зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від заявника не з'явився

від відповідача не з'явився

від ВДВС не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.02.2010 року у справі № 4/28 позов задоволено повністю, зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк" виконати платіжні доручення та стягнуто 85,00 грн. державного мита та 236 грн.. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2010р., було видано накази на примусове виконання від 26.02.2010р.

29.07.2013р. від Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" надійшли скарги на дії відділу Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2013р. розгляд скарги призначено на 24.09.2013р.

У судове засідання 24.09.2013р. представники стягувача, боржника та відділу державної виконавчої служби не з'явилися, у зв'язку з чим в судовому засіданні була оголошена перерва до 15.10.2013р.

Представники сторін в судове засіданні 15.10.2013р. не з'явились.

Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

У відповідності із ч. 1 ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2013p. була винесена головним державним виконавцем Ліщук О.О. на виконання постанови в.о. начальника управління ДВС Головного управління юстиції у Волинській області Клехо А.Є. від 27.06.2013 p.. згідно якої матеріали зведеного виконавчого провадження в ЄДРВП № 12172236 від 03.04.2009 р. про стягнення з ПАТ «Західінкомбанк» на користь фізичних та юридичних осіб заборгованості в строк до 05.07.2013 р. необхідно передати до відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного УЮ у Волинській області.

Як на підставу для задоволення скарги боржник посилається на те, що постановами від 24.12.2010 р. та від 05.11.2010 р. виконання зведеного виконавчого провадження № 12172236 було зупинено, а тому, на думку боржника, державний виконавець не мав права виносити постанову про передачу матеріалів виконавчого провадження № 26208577.

Розглянувши подану скаргу та дослідивши подані докази, суд дійшов висновку про відмову в задоволені скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження". Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Згідно зі ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження", у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Частиною 4. ст. 39 Закону передбачено, що протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. Накладений державним виконавцем арешт на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, не знімається. У період зупинення виконавчого провадження державний виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів щодо розшуку боржника (його майна) або перевірки його майнового стану.

Відповідно до ст. 32 Закону, заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Таким чином, вказаним Законом передбачено обов'язок виконавця, у разі зупинення зведеного виконавчого провадження, утриматися від вчинення будь-яких дій, спрямованих саме на виконання рішення.

При цьому, постанова державного виконавця від 01.07.2013 р. про передачу матеріалів виконавчого провадження № 26208577 до Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного УЮ у Волинській області винесена у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження", та носить організаційний характер, оскільки не передбачає вчинення будь-яких дій, спрямованих на примусове виконання рішення.

У відповідності до ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Відповідно до п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту, визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" на дії Першого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції відмовити повністю.

Суддя І.І.Борисенко