Рішення № 35399093, 30.10.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.10.2013 Справа № 905/4574/13

Господарський суд Донецької області у складі Головуючого судді Соболєвої С.М., суддів Осадчої А.М., Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Синєгубі С.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», м.Краматорськ Донецької області,

до відповідача, Фізичної особи-підприємця Руднєва Віталія Валерійовича, м.Краматорськ Донецької області

про стягнення 28027,55 грн.

за участю представників:

від позивача: Коваль С.Є. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», м.Краматорськ Донецької області звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Фізичної особи-підприємця Руднєва Віталія Валерійовича м.Краматорськ Донецької області про стягнення 28027,55 грн., з яких 15076,48 грн. основного боргу, 16,51 грн. сума інфляційних, 12319,72 грн. пеня, 614,84 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги Позивача ґрунтуються на неналежному виконанні Відповідачем умов договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №690 від 01.10.2008р. щодо оплати отриманих послуг з постачання теплової енергії за період з жовтня 2011 року по квітень 2013 року.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав розрахунок суми позовних вимог, копії: купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №690 від 01.10.2008р., з додатками до нього, Актів-рахунків №690-10 від 31.10.2011р., №690-11 від 30.11.2011р., №690-12 від 31.12.2011р., №690-1 від 31.01.2012р., №690-2 від 29.02.2012р., №690-3 від 31.01.2012р., №690-4 від 30.04.2012р., №690-5 від 31.05.2012р., №690-7 від 31.07.2012р., №690-10 від 31.10.2012р., №690-11 від 30.11.2012р., №690-12 від 31.12.2012р., №690-2 від 28.02.2013р., №690-3 від 31.03.2013р., №690-4 від 30.04.2013р., Списків згрупованих внутрішніх поштових відправлень з фіскальними чеками.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 526, 549, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 23.07.2013р. справу №905/4574/13 передано судді М.Ю. Мальцеву.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 25.07.2013р. справу №905/4574/13 передано судді С.М. Соболєвій.

06.09.2013р. представником Позивача надані письмові пояснення щодо здійсненого розрахунку наданих послуг з теплопостачання Відповідачу та долучені помісячні результати такого розрахунку.

19.09.2013р. представником Позивача подано клопотання про продовження строку розгляду пору на 15 днів.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.09.2013р. продовжено строк розгляду справи до 11.10.2013р.

03.10.2013р. через канцелярію господарського суду Донецької області представником Позивача уточнено розрахунок пені, заявленої до стягнення з Відповідача та надано відповідний розрахунок.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 09.10.2013р. призначено судову колегію для розгляду справи №905/4574/13 у складі головуючого судді Соболєвої С.М., суддів Осадчої А.М., Сич Ю.В.

Згідно письмових пояснень представника Позивача від 30.10.2013р., житловий будинок №9 по пр..Миру у м.Краматорську знаходиться на балансі Управління житлового та комунального господарства Краматорської міської ради.

До матеріалів справи представник Позивача долучив у копіях: Довідку Управління житлового та комунального господарства Краматорської міської ради №05-55/2597 від 25.10.2013р., копії Постанов Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №123 від 30.09.2011р., №149 від 30.03.2012р., виписки по особовому банківському рахунку Позивача.

Відповідач відзиву на позов не надав, в судові засідання не являвся. Про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, а саме шляхом направлення ухвал суду за адресою згідно Витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Державної реєстраційної служби України Серія АВ 911708.

Враховуючи норми ст.75 ГПК України, господарський суд вважає можливим прийняти рішення по даній справі за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання, тобто, правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, виникають, зокрема, з договору.

01.10.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплокомуненерго» (Теплопостачальна організація) та Фізичною особою-підприємцем Руднєвим Віталієм Володимировичем (Споживач) укладено Договір купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №690, за яким Теплопостачальна організація зобов'язується постачати Споживачеві до точки продажу теплової енергії згідно Додатку №1 «Межа фінансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін», що є невідємною частиною Договору теплову енергію, Споживач зобов'язується приймати та оплачувати теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у строки та на умовах, передбачених договором (п.1.1.).

Договір набуває чинності з дня його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін та діє протягом одного календарного року з дня набрання його чинності (п.11.1.). Якщо жодна із Сторін за 30 календарних днів до закінчення строку дії Договору не заявила про його розірвання. Договір вважається продовженим Сторонами на наступний рік (п.11.2.).

Теплова енергія постачається на об'єкти Споживача в обсягах згідно Додатку №2 «Перелік об'єктів та обсяги постачання теплової енергії», що є невід'ємною частиною цього Договору на такі потреби: Опалення - в опалювальний період, гаряче водопостачання - протягом календарного року, за умовами цього Договору (п.2.1.).

Споживач здійснює розрахунок протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання Споживачем акту-рахунку за умовами Договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Теплопостачальної організації (п.6.1.).

Згідно Додатку №2 до Договору №690 від 01.10.2008р., теплопостачання за вказаним договором здійснюється у приміщення по пр. Миру, 9 площею 50 кв.м.

Споживач здійснює розрахунок протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання Споживачем акту-рахунку за умовами Договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Теплопостачальної організації (п.6.1.).

У п.3.2.25 Договору сторони погодили, що протягом 3-х робочих днів з моменту закінчення розрахункового періоду отримувати в Теплопостачальній організації акти-рахунки та податкові накладні. У разі неотримання уповноваженим представником Споживача рахунку Теплопостачальна організація надсилає акт-рахунок поштою. В такому разі акт-рахунок вважається отриманим та узгодженим Споживачем на третю добу з моменту його надсилання.

Факт постачання Позивачем Відповідачу в спірний період теплової енергії, що не оспорюється самим Відповідачем, підтверджується наданою до матеріалів справи Довідкою Управління житлового та комунального господарства Краматорської міської ради №05-55/2597 від 25.10.2013р.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно Актів-рахунків №690-10 від 31.10.2011р., №690-11 від 30.11.2011р., №690-12 від 31.12.2011р., №690-1 від 31.01.2012р., №690-2 від 29.02.2012р., №690-3 від 31.01.2012р., №690-4 від 30.04.2012р., №690-5 від 31.05.2012р., №690-7 від 31.07.2012р., №690-10 від 31.10.2012р., №690-11 від 30.11.2012р., №690-12 від 31.12.2012р., №690-2 від 28.02.2013р., №690-3 від 31.03.2013р., №690-4 від 30.04.2013р. Позивачем здійснено нарахування наданих послуг з теплопостачання Відповідачу враховуючи тарифи, встановлені Постановами Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №123 від 30.09.2011р. (з 01.10.2011р.) та №149 від 30.03.2012р. (з 01.04.2012р.) у загальній сумі 25576,49 грн.

Господарський суд вказує про наявність арифметичної помили при здійсненні Позивачем розрахунку загальної суми наданих послуг Відповідачу, при цьому з невірним зазначенням у наданому розрахунку суми наданих послух з теплопостачання у січні 2012р. (замість суми 253,6 грн. вказано 271,46 грн.).

Виставлення Відповідачу зазначених актів-рахунків відбулось шляхом вручення під розписку та направлення засобами поштової кореспонденції на виконання умов п.3.2.25 Договору №505 від 29.09.2008р. згідно Списків згрупованих внутрішніх поштових відправлень та фіскальних чеків №8280 від 16.11.2012р., №0410 від 14.12.2012р., №2702 від 17.01.2013р., №4561 від 09.02.2013р., №6954 від 07.03.2013р., №9904 від 06.04.2013р., №0901 від 15.05.2013р.

Згідно банківських виписок по особовому рахунку Позивача, Відповідачем здійснено часткову оплату наявної заборгованості на загальну суму 10500 грн.

Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, грошові зобов'язання Відповідача перед Позивачем у встановлені договором строки в повній мірі не виконані.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 Цивільного кодексу України),

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Аналогічні положення щодо виконання зобов'язань містить Господарський кодекс України. Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 24 Закону України «Про теплопостачання» встановлено, що до основних обов'язків Споживача теплової енергії віднесено, зокрема, додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Згідно ст.1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги», суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності: сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.

Відповідач доказів погашення наявної суми боргу суду у повному обсязі не представив, обсяг спожитої теплової енергії наданими доказами не спростував.

З огляду на наведене, зважаючи на межі позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 15076,48 грн.

Водночас Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача 3% річних у сумі 614,84 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.2012р. «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права», передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням зокрема процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (п.2.).

Означене встановлено Верховним судом України у Постанові від 12.12.2011р. (про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 02.08.2011р. у справі №07/238-10), та вказано, що зокрема 3% річних нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Господарський суд зазначає, що сторонами погоджено, що Споживач здійснює розрахунок протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання Споживачем акту-рахунку за умовами Договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Теплопостачальної організації (п.6.1.).

У п.3.2.25 Договору сторони погодили, що у разі неотримання уповноваженим представником Споживача рахунку Теплопостачальна організація надсилає акт-рахунок поштою. В такому разі акт-рахунок вважається отриманим та узгодженим Споживачем на третю добу з моменту його надсилання.

Вказані положення Договору (а саме триденний строк для здійснення оплати Відповідачем з моменту отримання рахунку) не враховані Позивачем при визначенні зокрема періоду нарахування 3% річних, а саме згідно рахунків за надані послуги у жовтні 2012р. - лютому 2013р., квітні 2013р.

Враховуючи вказане, зважаючи на межі позовних вимог, правомірними періодами нарахування 3% по вказаних рахунках є такі:

- за послуги, надані у жовтні 2012р. - з 23.11.2012р. - 20.05.2013р. (рахунок направлений згідно фіскального чеку №8280 від 16.11.2012р.);

- за послуги, надані у листопаді 2012р. - з 21.12.2012р. - 29.05.2013р. (рахунок направлений згідно фіскального чеку №0410 від 14.12.2012р.);

- за послуги, надані у грудні 2012р. - з 24.01.2013р. - 29.05.2013р. (рахунок направлений згідно фіскального чеку №2702 від 17.01.2013р.);

- за послуги, надані у січні 2013р. - з 16.02.2013р. - 29.05.2013р. (рахунок направлений згідно фіскального чеку №4561 від 09.02.2013р.);

- за послуги, надані у лютому 2013р. - з 14.03.2013р. - 29.05.2013р. (рахунок направлений згідно фіскального чеку №6954 від 07.03.2013р.);

- за послуги, надані у квітні 2013р. - з 22.05.2013р. - 29.05.2013р. (рахунок направлений згідно фіскального чеку №0901 від 15.05.2013р.).

Згідно ч.5 ст. 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Зазначені норми не враховані Позивачем при визначенні періодів нарахування 3% річних за несплату Відповідачем послуг з теплопостачання, наданих Позивачем у листопаді 2011р. (оскільки 10.12.2011р. як останній день строк здійснення оплати - вихідний день), у січні 2012р. (оскільки 11.02.2012р. як останній день строк здійснення оплати - вихідний день). Таким чином правомірними періодами нарахування 3% річних, зважаючи на межі позовних вимог є такі:

- за послуги, надані у листопаді 2011р.: 13.12.2011р. - 29.05.2013р.;

- за послуги, надані у січні 2012р.:14.02.2013р. - 29.05.2013р.

Крім цього, Позивачем не враховано здійснення Відповідачем часткових оплат наявної заборгованості 18.01.2012р. на суму 500 грн., 27.02.2012р. на суму 800 грн., 29.02.2012р. на суму 1200 грн., 09.04.2012р. на суму 1500 грн., 29.04.2012р. на суму 1500 грн., 24.05.2012р. на суму 650 грн., 28.05.2012р. на суму 540 грн., 31.05.2012р. на суму 810 грн., 17.07.2012р. на суму 3000 грн., 27.02.2012р. на суму 800 грн.

Таким чином, враховуючи вищевказане, позовні вимоги Позивача про стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 272,32 грн.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача 16,51 грн. інфляційних

Стосовно здійснення розрахунку інфляційних втрат, господарський суд вказує наступне. Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.97 р. N 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом помноження суми боргу на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочки виплати заборгованості.

Як вбачається з Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права», Постанови Вищого господарського суд України від 05.04.2011р. N23/466, якщо кредитор звертається за стягненням суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто, мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Здійснивши розрахунок інфляційних втрат у відповідності до вищевказаних нормативно-правових актів та методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ», господарський суд прийшов до висновку, що вказані вимоги підлягають задоволенню в сумі 16,51 грн.

Водночас Позивачем заявлено до стягнення пені у сумі 12319,72 грн.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Отже, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

У п.8.2.4. Договору №690 від 01.10.2008р. сторони погодили, що за порушення строків оплати спожитої теплової енергії за умовами цього Договору Споживач сплачує Теплопостачальній організації пеню в розмірі 1% від належної до сплати суми за кожний день прострочення у відповідності з Законом України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» №686-ХІV від 20.05.1999р.

Господарський суд вказує, що враховуючи вищевикладене та зважаючи на межі позовних вимог, правомірними періодами нарахування пені є наступні:

- за послуги з теплопостачання, надані у листопаді 2012р. - з 21.12.2012р. - 30.05.2013р.;

- за послуги з теплопостачання, надані у грудні 2012р. - з 24.01.2013р. - 29.05.2013р.;

- за послуги з теплопостачання, надані у січні 2013р. - з 16.02.2013р. - 28.05.2013р.;

- за послуги з теплопостачання, надані у лютому 2013р. - з 14.03.2013р. - 30.05.2013р.;

- за послуги з теплопостачання, надані у березні 2013р. - з 13.04.2013р. - 31.05.2013р.;

- за послуги з теплопостачання, надані у квітні 2013р. - з 22.05.2013р. - 29.05.2013р.

Перевіривши наданий розрахунок вказаних позовних вимог з урахуванням правомірних періодів нарахування пені, господарський суд дійшов до висновку про задоволення цих вимог частково, а саме в сумі 12128,15 грн.

Судові витрати підлягають віднесенню на сторін пропорційно сумі задоволених позовних вимог, відповідно до приписів ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», м.Краматорськ Донецької області Фізичної особи-підприємця Руднєва Віталія Валерійовича м.Краматорськ Донецької області про стягнення 28027,55 грн., з яких 15076,48 грн. основного боргу, 16,51 грн. сума інфляційних, 12319,72 грн. пеня, 614,84 грн. 3 % річних. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Руднєва Віталія Валерійовича (84300, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Дворова, буд. 65 кв. 60, ІНН 2739509055) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» (84305, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Орджонікідзе, 5, п/р №26005301376944 у філії Донецького ОУ АТ «Ощадбанк», МФО 335106, ЄДРПОУ 34657789, ІНН 346577805152) 27493,46 грн., з яких 15076,48 грн. основного боргу, 16,51 грн. інфляційних, 272,32 грн. 3% річних, 12128,15 грн. пені., а також відшкодування сплаченого судового збору у сумі 1686,09 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В задоволенні в іншій частині позову відмовити.

5. У судовому засіданні 30.10.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

7. Повний текст рішення складено 04.11.2013р.

Головуючий суддя С.М. Соболєва

Суддя А.М. Осадча

Суддя Ю.В. Сич