Постанова № 35398569, 21.11.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 листопада 2013 р. № 820/10581/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Самойлової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Таранової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЛОТПРОМ" до Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРЛОТПРОМ" звернулось до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Міндоходів у Харківській області від 03.10.2013 року № 1 та № 2, прийняті відносно нього.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, він посилається на те, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог чинного законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю Леонова А.С. позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представники відповідача за довіреністю Красникова О.В., Купін С.П., проти позову заперечували, посилаючись на те, що під час проведення вказаної перевірки та складанню акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного законодавства, а прийняті за результатами перевірки рішення є законними, у зв'язку з тим, що у складеному за результатами перевірки акті були зафіксовані порушення вимог митного законодавства, за що позивачу були визначені відповідні грошові зобов'язання на підставі оскаржуваних рішень.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Встановлено, що фахівцями Головного управління Міндоходів у Харківській області було проведено невиїзну документальну перевірку факту митного оформлення товару "Лотерейні термінали модель С2", ввезеного ТОВ "Укрлотопром" за митними деклараціями від 17.06.2013 р. № 805130000/2013/007121, від 25.06.2013 р. № 805130000/2013/007506, від 02.07.2013 р. №805130000/2013/007894, за результатами якої 19.09.2013 р. було складено акт № 1/2013/20-40/38381783, де були зафіксовані порушення вимог діючого законодавства, а саме:

- підпункту 2 пункту 2 ст. 52 МКУ, пунктів 10 та 11 статті 58 Митного кодексу України в частині неврахування в митній вартості товару загальної суми транспортним витрат при митному оформленні; а також висновки про порушення вимог Закону України "Про митний тариф України", правила 1 Основних правил інтерпретації класифікації товарів, в частині невірного визначення коду товару "Лотерейні термінали модель С2", ввезеного на митну територію України за ЕМД від 17.06.2013 р. № 805130000/2013/007121, від 25.06.2013 р. № 805130000/2013/007506, від 02.07.2013 р. № 805130000/2013/007894, за кодом УКТ ЗЕД 9504301000 (ставка ввізного мита 0 %).

За наслідками вказаного акту перевірки 03.10.2013 року відповідачем стосовно позивача були прийняті податкові повідомлення-рішення № 1, за яким нарахована до сплати сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість з товарів, увезених на митну територію України суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 16 486,67 грн. (з яких 13 189,33 грн. - за основним платежем і 3 297,34 грн. - за штрафними санкціями) та податкове повідомлення рішення форми "Р" від 03 жовтня 2013 року № 2, за яким товариству нарахована до сплати сума податкового зобов'язання з мита на товари, що ввозяться на митну територію України суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 82 433,29 грн. (з яких 65 946,63 грн. - за основним платежем та 16 486,66 грн. - за штрафними санкціями).

Із зазначеними рішеннями суб'єкта владних повноважень суд погоджується, виходячи з наступного.

Так, в ході перевірки податковим органом було досліджено питання правомірності визначення товариством митної вартості товару по МД від 17.06.2013 р. №805130000/2013/007121, від 25.06.2013 р. № 805130000/2013/007506, від 02.07.2013 р. № 805130000/2013/007894.

Поставка товару здійснювалась на умовах FСА Брянськ (транспортні витрати за рахунок покупця ТОВ "УКРЛОТПРОМ").

Як вбачається з матеріалів справи, зазначена перевірка була проведена шляхом порівняння сум транспортних витрат заявлених при митному оформлені, та витрат, відображених у первинних бухгалтерських документах ТОВ "УКРЛОТПРОМ"

Так, відповідно копій вищевказаних електронних МД транспортні витрати під час митного оформлення заявлені у сумі 2000,00 грн., але фактично, згідно первинних бухгалтерських документів сума витрат складає 3200 грн.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно пункту 2 частини 2 статті 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до п. 5 ч. 10 ст. 58 МК України при визначені митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо вони не включались до ціни раніше.

Відповідно до ч. 11 статті 58 МК України, витрати на транспортування товару після його ввезення (тобто по території України) не включаються до митної вартості за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню.

Фактично, згідно первинних бухгалтерських документів, а саме: актів виконаних робіт б/н від 18.06.2013 р., від 25.06.2013 р., від 03.07.2013 р. та товарних чеків №4 від 18.06.2013 р., №7 від 25.06.2013 р., № 8 від 03.07.2013 р., сума транспортних витрат за надані експедиційно-транспортні послуги складає 3200,0 грн. по кожній МД, без розбивки витрат в межах та поза межами України.

Суд зазначає, що правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України від "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Статтею 2 вказаного Закону зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно ст. 3 цього ж Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Також, суд звертає увагу, що необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п. 1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704 (далі-Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно з Положенням, відомості зазначені у первинних документах переносяться до облікових регістрів бухгалтерського обліку після перевірки первинних документів за формою та змістом.

Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Первинними документами, що фіксують факт надання послуг з перевезення товарів є рахунки, акти виконаних робіт та платіжні документи.

Як свідчать докази у справі, всупереч вищезазначеним нормативним приписам, для митного оформлення товару ТОВ "УКРЛОТПРОМ" в рахунок підтвердження вартості транспортних послуг були надані довідки про вартість транспортних витрат до пункту перетину митного кордону України, оскільки зазначені документи (довідки) не є документами, що підтверджують фактичний розмір таких витрат та не відповідають ознакам первинних документів. Довідка про вартість транспортних витрат має інформативний характер та надається під час митного оформлення з метою відстеження формування бази оподаткування в повному обсязі (сума витрат може змінюватися в залежності від фактичних витрат, понесених перевізником, та остаточно визначається під час підписання акту виконаних робіт.

Таким чином, рішення податкового органу в частині правомірності нарахування товариству податкових зобов'язань за рахунок неврахування в митній вартості товару транспортних витрат є правомірним.

Щодо правомірності нарахування позивачеві податкових зобов'язань в результаті порушення митного законодавства при визначенні коду товару згідно УКТЗЕД, суд зазначає наступне.

Згідно статті 69 Митного кодексу України у разі виявлення, під час митного оформлення або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами УКТЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 05.04.2001 р. № 2371-ІП "Про Митний тариф України", поясненнями до УКТЗЕД, затвердженими наказом Мінфіну України від 30.05.2012 р. № 650, Основними правилами інтерпретації класифікації товарів, а також відповідно до приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій та тих характеристик товару, які є визначальними для його класифікації згідно з УКТЗЕД.

При судовому розгляді встановлено, що ТОВ "УКРЛОТПРОМ" до митного оформлення було подано МД №805130000/2013/008526 від 15.07.2013 р., де заявлений код товару 9504301000 з описом - "Ігровий автомат з екраном та монетоприймальником (приймає оплату банкнотами) з розіграшу лотерейних квитків: лотерейний термінал модель С2 (у некомплектному, розібраному стані) - 75 шт. у складі: блок управління лотерейним терміналом - пристрій видачі лотерейних квитків ПВЛК - купюроприимач (серійні номери з 02087 по 02161) ТУ 9685-003-88850597-2011; виробник ТОВ "Сталь-Ком", Росія.".

Так, Сумською митницею Міндоходів, при розгляді наданих документів було прийнято рішення від 16.07.2013 р. № КТ-805130000-0018-2013 про зміну коду товару з 9504301000 (ставка ввізного мита 0%) на 8476890000 (ставка ввізного мита 5%) з описом "Автомати для торгівлі лотерейними білетами з купюроприймачем та екраном, термінал модель С2 (у некомплектному, розібраному стані) - 75 шт. у складі: блок управління лотерейним терміналом - пристрій видачі лотерейних квитків ПВЛК - купюроприимач (серійні номери з 02087 по 02161) ТУ 9685-003-88850597-2011. Виробник: ТОВ "Сталь-Ком", Росія".

Відповідно ТУ 9685-003-88850597-2011 "Лотерейний термінал, модель С2", технічні умови розповсюджуються на лотерейні термінали моделі С2, виробництва ТОВ "Сталь-Ком", які призначені для автоматичного продажу лотерейних квитків з можливістю візуалізації результатів розіграшу на екрані терміналу.

Відповідно до пункту 1.2 "Назначение" ТУ 9685-003-88850597-2011, термінали не мають програми його роботи з використанням генератора випадкових чисел і пристроїв, які дають можливість обладнанню самостійно, в автоматичному режимі, визначати результати розіграшу під час його проведення. Також, термінали не взаємодіють з будь-якими віддаленими пристроями, які проводять генерацію випадкових чисел і дають можливість обладнанню самостійно, в автоматичному режимі, визначати результати розіграшу.

Вищезазначене підтверджене і висновком експерта ХНДІСЕ № 9629 від 21.09.2011 р. В розділі "Аналіз процесу розіграшу лотерейного білету» зазначено: "Лотерейний термінал, модель "С2" у процесі розіграшу лотерейного білету не користується генератором випадкових чисел; до складу програмно-апаратного комплексу "Лотерейний термінал, модель С2" не входять пристрої або програмні засоби, які можуть вплинути на результат розіграшу лотерейного білету до або безпосередньо під час його проведення, фактично при розіграші серверне програмне забезпечення керується збереженою у базі даних інформацією.

Отже, згідно експертного висновку, "Лотерейний термінал, модель С2" не відповідає жодному з понять: гральний автомат, комп'ютерний симулятор азартних ігор, електронне (віртуальне) казино, система електронних платежів; а також не дозволяє в автоматичному режимі здійснювати проведення гри, яка не пов'язана із розповсюдженням та розіграшем лотерейних білетів.

У відповідності з рекомендаціями Комітету по Гармонізованій системі опису та кодування товарів Ради митного співробітництва (Всесвітня Митна Організація) перші чотири правила Основних правил інтерпретації класифікації товарів застосовуються виключно послідовно.

Відповідно до Закону України "Про митний тариф України", до товарної позиції "9504" відносяться "Ігрові автомати, що приводяться в дію за допомогою монети або жетона і використовуються в торговельних залах, кафе, парках відпочинку, ярмарках з атракціонами і т.д., які розвивають спритність або для азартних ігор".

До товарної позиції "8476" відносяться: різні види машин, які проводять видачу того або іншого товару, коли в монетоприймальну щілину опускають одну або кілька монет, жетонів або магнітну картку (крім тих машин, що включаються, зокрема, в інші товарні позиції Класифікації або ж виключаються з цієї групи, відповідно до приміток до цієї групи або розділу); включаються не лише ті машини, в яких видача відбувається автоматично, але також і ті машини, що складаються з цілого ряду відділень, з яких можна забирати даний товар після того, як буде опущена монета, причому така машина містить пристрій, що відмикає замок відповідного відділення (наприклад, у разі натискання на відповідну кнопку).

Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами УКТЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 05.04.2001 р. № 2371-111 "Про Митний тариф України" в редакції Закону України від 31.05.2007 р. №1109-У, а саме: з урахуванням Основних правил інтерпретації класифікації товарів.

Згідно з Правилом 1 Основних правил інтерпретації класифікації товарів, для юридичних цілей класифікація товарів проводиться виходячи з найменувань товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп. При цьому враховуються характеристики товару, які є визначальними.

При попередньому оформленні ідентичного товару в зоні діяльності Сумської митниці Міндоходів України за ЕМД від 17.06.2013 р. № 805130000/2013/007121, від 25.06.2013 р. №805130000/2013/007506, від 02.07.2013 р. № 805130000/2013/007894, ТОВ "УКРЛОТПРОМ" не враховані характеристики товару, які є визначальними згідно ТУ 9685-003-88850597-2011, що призвело до невірного визначення коду товару відповідно до вимог Закону України "Про Митний тариф України".

Суд звертає увагу, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідач також враховував рішення Сумської митниці Міндоходів від 16.07.2013 р. № КТ-805130000-0018-2013 про зміну коду товару, який було надано позивачем для митного оформлення.

Суд звертає увагу, що останнє позивачем не було оскаржене у визначений законом спосіб, а тому воно є чинним, оскільки неправомірність його не встановлена у визначеному законом порядку, а від так, воно є належним доказом у розумінні положень ст. 70 КАСУ на обгрунтування позиції податкового органу.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідна сторона дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її зазначені рішення, як суб'єкта владних повноважень, є правомірними, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для захисту прав та інтересів позивача в розумінні положень ст. 2 КАСУ шляхом їх скасування, у зв"язку з чим в задоволенні адміністративного позову належить відмовити

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЛОТПРОМ" до Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня отримання копії постанови, шляхом подачі апеляційної скарги, з направленням її копії до апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 22.11.2013 року.

Суддя Самойлова В.В.