Рішення № 35397728, 21.11.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2013 р. Справа № 909/1204/13 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М. при секретарі судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Олбі-Рос Корона",

вул. В.Лесина, 3, м. Чернівці, Чернівецька область, 58032;

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Нагорняк Олени Ярославівни,

вул. Перемоги, 85, с. Горішнє - Залуччя, Снятинський район,

Івано-Франківська область,78362;

про: стягнення заборгованості в сумі 19 687,51грн., з яких: 19 060,48грн. - основний борг,

214, 51грн. - пеня, 412,52грн. - 25% річних.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТзОВ "Олбі-Рос Корона", звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути з відповідача - ФО-П Нагорняк О.Я., заборгованість в сумі 28 960,64грн., з яких: 19 060,48грн. - основного боргу, 9 265,54грн. - пеня, 634,62грн. - 25% річних.

В судовому засіданні, представник позивача, подав заяву про зменшення позовних вимог б/н від 21.11.13р. (вх№ 18264/13 від 21.11.13р.), в якій просить суд, стягнути з відповідача 19 060,48грн. - основного боргу, 214, 51грн. - пені, 412,52грн. - 25% річних.

Враховуючи правила ст.22 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких позивач, до прийняття рішення по справі, має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог, суд прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог, а спір вирішено, виходячи зі зменшеної ціни позову.

При цьому, суд бере до уваги п.3.10. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.11р., п.14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009р. щодо застосування норм господарського процесуального кодексу України" від 29.06.10р. №01-08/369, в яких зазначено, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір. При цьому, будь-які підстави припинення провадження у справі, в частині зменшення позовних вимог, у господарського суду відсутні.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги (зменшені) вказуючи при цьому на:

- укладення між сторонами Договору на поставки №31 від 01.02.12р., згідно умов якого, Постачальник/позивач передав у власність Покупця/відповідача по товаро-транспортних накладних №103183 від 18.07.13р., №121579 від 27.08.13р., товар (кондитерські вироби) на загальну суму 19 060,48грн.;

- невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов"язань, в частині здійснення розрахунків за отриманий товар, внаслідок чого, утворилась заборгованість в сумі 19 060,48грн.;

- п. 5.2. Договору, на підставі якого, відповідачу нараховано 214, 51грн. - пені, 412,52грн. - 25% річних.

- приписи ст.ст. 526, 530, 610, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений (а.с.26). Проте, в судове засідання 05.11.13р., адресував суду відзив на позов б/н від 29.10.13р. (вх №17138/13 від 04.11.13р.), в якому, позовні вимоги визнає в повному обсязі (борг зобов"язується сплатити до 12.12.13р.). Виникнення заборгованості, за поставлений позивачем товар, в сумі 19 060,48грн., обґрунтовує важким фінансовим становищем підприємця. Просить суд, розглянути спір за відсутності відповідача.

За таких обставин, беручи до уваги ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, враховуючи той факт, що відповідач, адресував суду клопотання про розгляд справи без його участі, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника відповідача за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Між ТзОВ "Олбі-Рос Корона" (Постачальник/ позивач) та ФО-П Нагорняк О.Я. (Покупець/відповідач) укладено Договір поставки №31 від 01.02.12р.

Відповідно до п.1.1. Договору, Постачальник зобов"язується систематично поставляти та передавати у власність Покупця товар в кількості та асортименті погодженого ним замовлення, а Покупець зобов"язується прийняти товар та здійснити оплату на умовах даного Договору.

Поставка кожної партії товару здійснюється на підставі та у відповідності з погодженим будь - яким чином, обома сторонами замовлення. Передача товару здійснюється на підставі накладної (товаро - транспортної накладної), що підтверджується підписом та печаткою уповноваженого представника Покупця в накладній, або довіреністю суворої звітності чи постійною довіреністю, виданою на певний термін. Якщо товар передається на складі (в магазині) Покупця, а представник останнього не має печатки або довіреності, то такий представник підписує накладну, а його повноваження підтверджується обстановкою, в якій він діє (п.4.1.Договору).

Пунктом 4.3. Договору встановлено, що Покупець розраховується за отримані кондитерські вироби на протязі 10 (десяти) календарних днів з моменту поставки товарів.

Дослідженням матеріалів справи, судом встановлено, що на виконання умов договірних відносин, Постачальник/позивач передав у власність Покупця/відповідача по товаро-транспортних накладних №103183 від 18.07.13р., №121579 від 27.08.13р. (а.с.12-13), товар (кондитерські вироби) на загальну суму 19 060,48грн.

Слід зазначити, що матеріали справи містять податкові накладні №4046 від 18.07.13р., №5050 від 27.08.13р. (а.с.29-30), в яких зазначено Продавця - ТзОВ "Олбі-Рос Корона" та Покупця - ФО-П Нагорняк О.Я., відображено Договір поставки №31 від 01.02.12р., обсяги постачання (база оподаткування) та загальну суму коштів, що підлягає сплаті - 19 060,48грн.

При цьому, підписання відповідачем, без жодних зауважень, товаро - транспортних накладних (а.с.12-13), які є первинними документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідають вимогам ст. 9 цього Закону та п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, фіксують факт здійснення господарської операції, в даному випадку, поставку товару Постачальником Покупцю та є підставою для виникнення у відповідача обов"язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Проте, відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов"язання, в частині здійснення розрахунків за отриманий товар, внаслідок чого, утворилась заборгованість в сумі 19 060,48грн.

Позивачем доведено перед судом, а відповідачем визнано, факт наявності заборгованості за поставлений товар, обумовлений Договором, в сумі 19 060,48грн.

Станом на 21.11.13р. в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили б сплату вище зазначеної суми боргу.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов"язки виникають зокрема, з Договору.

Договір поставки №31 від 01.02.12р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

В силу ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Більше того, як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Оскільки, відповідач неналежно виконав свої зобов"язання, які випливають з Договору та закону, то, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 19 060,48грн., підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

Однак, якщо зобов"язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов"язки в тому числі передбачені ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України /боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом/.

Крім того, приписами п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 5.2. Договору, встановлено, що у випадку, якщо Покупець збудь-яких причин не розрахувався за отриманий товар у встановлений п. 4.3. Договору термін, Постачальник нараховує пеню яку Покупець зобов"язаний добровільно сплатити. Пеня нараховується в розмірі 1% від вартості неоплаченого товару за кожен день затримки платежу. Крім того, у разі прострочення виконання грошового зобов"язання на вимогу Постачальника зобов"язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 25% річних від простроченої суми платежу.

Враховуючи вище зазначені правові норми та п.5.2. Договору, позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню за період з 07.09.13р. по 16.10.13р. в сумі 214, 51грн. та 25% річних за аналогічний період в сумі 412,52грн., за неналежне виконання відповідачем договірних зобов"язань щодо оплати поставленого товару по товаро-транспортній накладній №121579 від 27.08.13р.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідач позов визнав.

Таким чином, на основі вище викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 19 687,51грн., з яких: 19 060,48грн. - основний борг, 214, 51грн. - пеня, 412,52грн. - 25% річних, правомірна, обґрунтована, документально підтверджена і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 204, 509, 525, 526, 530, 599, 611, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України ст. ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов ТзОВ "Олбі-Рос Корона" до відповідача ФО - П Нагорняк Олени Ярославівни про стягнення заборгованості в сумі 19 687,51грн. - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Нагорняк Олени Ярославівни, вул. Перемоги, 85, с. Горішнє - Залуччя, Снятинський район, Івано-Франківська область,78362 (ідентифікаційний номер 3138305904) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олбі-Рос Корона", вул. В.Лесина, 3, м. Чернівці, Чернівецька область, 58032 (ідентифікаційний код 30935938) 19 060,48грн. (дев"ятнадцять тисяч шістдесят грн. 48 коп.) - заборгованості, 214, 51грн. (двісті чотирнадцять грн. 51 коп.)- пені, 412,52грн. (чотириста дванадцять грн. 52 коп.) - 25% річних, 1 720, 50грн. (одну тисячу сімсот двадцять грн. 50коп.) - судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.11.13р.

Суддя С.Кобецька