Ухвала суду № 35395996, 13.11.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/2256/13-а

13.11.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Мунтян О.І. ,

Дадінської Т.В.

при секретарі судового засідання Щербініні О.О.

за участю сторін:

представник Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник позивача, Міністерства внутрішніх справ України - Мельник Юрій Васильович, довіреність № 69/2012 від 19.01.12

представник позивача, Військової частини 3058- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Ялта Головного управління Міндоходів в АР Крим - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 801/2256/13-а за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кузнякова С.Ю. ) від 30.04.13

за позовом Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України (вул. Суворова, буд. 27, м. Севастополь,99011)

в інтересах держави в особі:

Міністерства внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, 10, м.Київ 24,01024) Військової частини 3058 (Алупкінське шосе, 8, Гаспра, м.Ялта, Автономна Республіка Крим,98662)

до Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. Васильєва, 16, м. Ялта, Автономна Республіка Крим,98600)

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.04.13 адміністративний позов Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України в інтересах держави в особі: Міністерства внутрішніх справ України, Військової частини 3058 до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби від 24.01.2013р. № 000083230.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.04.13 та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, апелянт посилається на те, що у порушення вимог ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", Севастопольський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України не визначив, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави та не обґрунтував необхідність її захисту.

Ним була отримана інформація від ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, а саме Акт від 05.09.2012р. № 3462/22-9/3630344136303441 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "НВЦ "Інфозахист" за грудень 2011р., що свідчить про можливі порушення ВЧ 3058 податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

У зв'язку з цим, ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС підприємству було направлено лист від 19.09.2012р. № 9426/10/22-03 про надання інформації та її документального підтвердження щодо господарських відносин із ТОВ "Науковий виробничий центр "Інфозахист" за грудень 2011р., однак Військова частина 3058 надала до ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС листом від 10.10.2012р. № 683 копії документів не в повному обсязі та не надані пояснення, що і стало підставою для проведення спірної документальної позапланової невиїзної перевірки ВЧ 3058 щодо дотримання податкового та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Науковий виробничий центр "Інфозахист" за грудень 2011р.

Вказаною перевіркою було встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, а саме за грудень 2011р. на суму 16552 грн.

Апелянт зазначив, що під час перевірки ним був використаний Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 05.09.2012р. № 3462/22-9/3630344136303441 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "НВЦ "Інфозахист" за грудень 2011р., в якому було зазначено, що стан ТОВ "НВЦ "Інфозахист" згідно бази даних Автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України - "до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей".

Крім того, у даному акті було зазначено, що в ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ "НВЦ "Інфозахист" за грудень 2011р., що свідчить про те, що правочини між ТОВ "НВЦ "Інфозахист" та підприємствами-покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків, отже зазначені правочини відповідно до ч. 1, 2 ст. 215, ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними і в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. У зв'язку з цим вважає, що у ТОВ "НВЦ "Інфозахист" відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість операцій з підприємствами-покупцями в розумінні п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України.

Також відповідач зазначив, що в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ "НВЦ "Інфозахист" до контрагентів-покупців, у зв'язку з відсутністю (ненаданням до перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

За таких обставин, вважає, що ним винесено податкове повідомлення-рішення №0000832301 від 24.01.2013р., яке відповідає вимогам чинного законодавства.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби.

Севастопольський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України, представник позивача - Військової частини 3058, представник відповідача - Державної податкової інспекції у м. Ялта Головного управління Міндоходів в АР Крим в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду сповіщені належним чином та своєчасно.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що Севастопольський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України, представник позивача - Військової частини 3058, представник відповідача - Державної податкової інспекції у м. Ялта Головного управління Міндоходів в АР Крим викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у їх відсутності.

Усною ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2013 замінено Державну податкову інспекцію у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби на Державну податкову інспекцію у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим.

Судом першої інстанції встановлено, що Військова частина 3058 зареєстрована Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради 19.03.1993р. за реєстраційним номером 11.

Позивач взятий на облік платника податків в ДПІ у м. Ялті АР Крим 26.11.1997р. за № 11 та являється платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 495539 від 10.12.1997р.

З 27.12.2012р. тривалістю 5 робочих днів ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, відповідно до наказу начальника ДПІ у м. Ялті АРК ДПС № 1102 від 24.12.2012р. проведена невиїзна позапланова документальна перевірка Військової частини 3058 з питань дотримання податкового та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Науковий виробничий центр "Інфозахист" за грудень 2011р, за результатами якої складено акт перевірки № 22/22.3/24520810 від 11.01.2013р. (а.с. 19-35)

Перевіркою встановлено порушення позивачем за березень 2012р. п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, з наступними змінами і доповненнями, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, а саме за березень 2012р. (рядок 19) на суму 16 552грн.

Висновки даного акту перевірки були покладені в основу податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС № 000083230 від 24.01.2013р. про зменшення Військовій частині 3058 розміру від'ємного значення суми ПДВ на 16 552грн. за березень 2012р. (а.с. 36)

Як свідчать матеріали справи, не погодившись з висновками даного акту перевірки та податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до ДПС в АР Крим зі скаргою вих. № 85 від 04.02.2013р. (а.с. 39-41)

За результатами розгляду даної скарги ДПС в АР Крим винесено рішення вих. №461/10/10.2-14 від 25.02.2013р., яким первинну скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржене податкове повідомлення-рішення - без змін (а.с. 42-47).

Як зазначено у п. 2.9 акту, під час перевірки була використана: інформація з наявних в інспекції інформаційних баз (АРМ "Податки", АРМ "Звіт" та система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України); надані ВЧ 3058 з листом № 683 від 10.10.2012р. до ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС на її запит завірені копії документів з відповідним відображенням у податкових деклараціях з ПДВ, а саме: договір постачання товару № 29 від 11.12.2011р., банківська виписка від 16.03.2012р., платіжне доручення № 266 від 15.03.2012р., рахунок фактура № 7-1211/1 від 11.12.2011р., накладна № Н7-1211/2 від 11.12.2011р.; інша інформація, наявна у ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС, зокрема акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 05.09.2012р. № 3462/22-9/36303441 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "НВЦ "Інфозахист" за період грудень 2011р.

Як зазначено у п. 3.1 акту перевірки, висновки якого були покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення, на адресу ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС від ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС надійшов акт від 05.09.2012р. № 3462/22-9/3630344136303441 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "НВЦ "Інфозахист" за грудень 2011р., в якому було зазначено, що стан ТОВ "НВЦ "Інфозахист" згідно бази даних Автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України - "до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей".

Крім того, згідно даних детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України по постачальникам ТОВ "НВЦ "Інфозахист" за грудень 2011р. встановлено відхилення між податковими зобов'язаннями ТОВ "НВЦ "Інфозахист" та податковим кредитом ВЧ 3058 на суму 16552грн.

Зазначено, що відповідно до ст. 532 Цивільного кодексу України місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання провадиться: 1) за зобов'язанням про передання нерухомого майна - за місцезнаходженням цього майна; 2) за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові; 3) за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання; 4) за грошовим зобов'язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов'язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов'язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов'язаних із зміною місця виконання; 5) за іншим зобов'язанням - за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника.

Перевіркою також встановлено, що Свідоцтво платника ПДВ підприємства анульовано 02.07.2012р., а також встановлена відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків між ТОВ "НВЦ "Інфозахист" та покупцями. У зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а отже в даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість.

Також відповідно до поданих ТОВ "НВЦ "Інфозахист" до ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС Декларацій з податку на прибуток, розшифровок до них та іншої податкової звітності встановлено відсутність основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торговельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів для здійснення основного виду діяльності, з чого слідує, що фінансово-господарська діяльність ТОВ "НВЦ "Інфозахист" здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про ненабуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ "НВЦ "Інфозахист", фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ "НВЦ "Інфозахист" та контрагентами є фіктивними правочинами та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст. 234 Цивільного кодексу України).

Вказано, що в ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ "НВЦ "Інфозахист" за грудень 2011р., що свідчить про те, що правочини між ТОВ "НВЦ "Інфозахист" та підприємствами-покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків, отже зазначені правочини відповідно до ч. 1, 2 ст. 215, ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними і в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

У зв'язку з цим вважає, що у ТОВ "НВЦ "Інфозахист" відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість операцій з підприємствами-покупцями в розумінні п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України.

Також зазначено, що в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ "НВЦ "Інфозахист" до контрагентів-покупців, у зв'язку з відсутністю (ненаданням до перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Враховуючи вказані висновки ДПІ у Печерському районі м. Києва, під час спірної документальної позапланової невиїзної перевірки було встановлено, що ВЧ 3058 отримано від ТОВ "НВЦ "Інфозахист" систему відеоконференцзв'язку НDX-7000-720 HD codec, згідно накладної № Н7-1211/2 від 11.12.2011р. на загальну суму 99312,00грн., у т.ч. ПДВ - 16552,00грн., але без отримання податкової накладної у грудні 2011р. та без включення суми податкового кредиту у декларацію з ПДВ за грудень 2011р.

У березні 2012р. Військовою частиною 3058 на адресу ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС надано декларацію з ПДВ № 11474 від 19.04.2012р. за березень 2012р. з додатком 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядк заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних), з врахуванням суми ПДВ по накладній № Н7-1211/2 від 11.12.2011р., а саме ПДВ - 16 552,00грн.

Також в реєстрі податкових накладних до Декларації з ПДВ № 11474 від 19.04.2012р. Військовою частиною 3058 включено суму ПДВ 16 552,00грн., але не заповнено графи "Дата отримання", "Дата виписки податкової накладної" та немає позначки "ЗП" у графі "Номер".

Виходячи з вищенаведеного, відповідач дійшов висновку про те, що первинні документи, які складені ТОВ "НВЦ "Інфозахист" для ВЧ 3058 за грудень 2011р. суперечать законодавчим та нормативним документам, та не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку, а отже по взаємовідносинам з ТОВ "НВЦ "Інфозахист" встановлено завищення податкового кредиту ВЧ 3058 на загальну суму 16 552,00грн., у тому числі за березень 2012р. в сумі 16 552,00грн. та, як наслідок, встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, а саме за березень 2012р. (рядок 19) на суму 16552,00грн.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Інформація комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем ДПС та акт від 05.09.2012р. № 3462/22-9/3630344136303441 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "НВЦ "Інфозахист" за грудень 2011р. не можуть бути покладені в основу висновків про порушення позивачем податкового законодавства, оскільки відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

П. 5.2. Порядку також передбачено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, зокрема: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

В той же час, інформація комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем та акт зустрічної звірки контрагента платника податків, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Як свідчать матеріали справи, 11.12.2011р. між ТОВ "НВЦ "Інфозахист" (Постачальник) та Військовою частиною 3058 (Покупець) був укладений договір поставки товару № 29, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується своєчасно поставити і передати у власність Покупця (повне господарське володіння) систему відеоконференцзв'язку НDX-7000-720 HD codec, НDX mic array, P+C, PPCIP, 2-nd monitor, а Покупець зобов'язується здійснити оплату товару на умовах договору та прийняти його (а.с. 53-55).

Сума договору, в силу п. 5.4 договору, становить 99 312,00грн., у т.ч. ПДВ 16552,00грн.

11.12.2011р. ТОВ "НВЦ "Інфозахист" виписано рахунок-фактуру № 7-1211/1 на суму 99 312,00грн., у т.ч. ПДВ 16552,00грн. (а.с. 51)

На виконання умов договору, згідно накладної № Н7-1211/2 від 11.12.2011р. ТОВ "НВЦ "Інфозахист" було поставлено Військовій частині 3058 систему відеоконференцзв'язку НDX-7000-720 HD codec, НDX mic array, P+C, PPCIP, 2-nd monitor на загальну суму 99312,00грн., у т.ч. ПДВ - 16552,00грн. (а.с. 52)

Оплата позивачем отриманого товару підтверджується платіжним дорученням № 266 від 15.03.2012р. на суму 99312,00грн., у т.ч. ПДВ - 16552,00грн. (а.с. 50)

Згідно довіреності № 107 від 05.03.2012р. та Акту прийняття-передачі основних засобів № 5 від 05.03.2012р. на підставі розпорядження начальника управління Кримського територіального командування внутрішніх військ систему відеоконференцзв'язку було передано до військової частини 3009 внутрішніх військ МВС України (а.с. 81-83).

Більше того, відповідно до Акту № 2 прийому-передачі матеріальних цінностей, які знаходяться на вузлі зв'язку управління станом на 18.02.2013р., при перевірці фактичної наявності цінностей, зданих до фінансової служби Військової частини 3009, підтверджується наявність системи відеоконференції Polycom (а.с. 107-108)

Як свідчать матеріали справи, у грудні 2011р. ТОВ "НВЦ "Інфозахист" податкову накладну не виписало, у зв'язку з чим сума ПДВ у розмірі 16552,00грн. до складу податкового кредиту у декларацію з ПДВ за грудень 2011р. включена не була.

У зв'язку з цим, у березні 2012р. Військовою частиною 3058 до ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС надано декларацію з ПДВ № 11474 від 19.04.2012р. за березень 2012р. з додатком 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних), з врахуванням суми ПДВ по накладній № Н7-1211/2 від 11.12.2011р., а саме ПДВ - 16 552,00грн., а також вказану суму ПДВ включено до складу податкового кредиту у березні 2012р.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що такі дії позивача відповідають п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, яким передбачено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Також, судова колегія зазначає, що вказані первинні документи підтверджують реальність та товарність спірної господарської операції.

Статтею 185 Податкового кодексу України закріплено визначення об'єкта оподаткування, де у п. б) п.п. 185.1. закріплено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України).

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України виникає у разі здійснення операцій в т.ч. з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

В силу п. 184.5 ст. 185 Податкового кодексу України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Як зазначено в акті перевірки, свідоцтво платника ПДВ ТОВ "НВЦ "Інфозахист" анульовано 02.07.2012р., тобто під час здійснення спірної господарської операції та формування позивачем податкового кредиту вказане підприємство було платником ПДВ.

П. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України визначає, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п. 200.2).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) період (п. 200.3).

Таким чином, спірна сума податкового кредиту в розмірі 16552,00грн. сформована правильно, відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а відтак висновки про його завищення на цю суму суперечать фактичним обставинам справи та податковому законодавству.

Окрім того, щодо доводів апелянта, відносно нікчемності правочинів позивача з його контрагентами, судова колегія зазначає наступне.

Згідно з ч.5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодуванні

Згідно ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При цьому згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Окрім того, судова колегія зазначає, що відповідачем не надано вироку у кримінальній справі, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності позивача, його контрагентів, з яких би вбачався зв'язок та обізнаність позивача щодо можливої протиправної діяльності та щодо можливої спрямованості певних угод на ухилення від сплати податків.

В свою чергу, ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС належними доказами не доведено, в чому полягає не спрямованість укладеного позивачем з ТОВ "НВЦ "Інфозахист" договору на настання обумовлених ним правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується його суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Також, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що відсутність за юридичною адресою ТОВ "НВЦ "Інфозахист" первинних та бухгалтерських документів, що засвідчують здійснення господарської діяльності, а також відсутність у податковій звітності ТОВ "НВЦ "Інфозахист" відомостей про основні фонди та трудові ресурси не є беззаперечним доказом неможливості вказаного підприємства здійснювати господарські операції з поставки товару, адже робочі активи та транспортні засоби могли залучатись, зокрема, на умовах підряду та оренди, а наявність власних основних фондів для здійснення поставки системи відеоконференції не є необхідною.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки податковим органом неправомірно було зменшено податковий кредит з ПДВ на суму 16552,00 грн. у березні 2012р., а тому зменшення внаслідок цього позивачу податковим повідомленням-рішенням від 24.01.2013р. № 000083230 розміру від'ємного значення суми ПДВ за березень 2012р. на 16552,00 грн. суперечить податковому законодавству України та не ґрунтується на фактичних обставинах.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; ст. 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.04.13 у справі № 801/2256/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 листопада 2013 р.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис О.І. Мунтян

підпис Т.В. Дадінська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко