Ухвала суду № 35395990, 21.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2013 р.Справа № 495/876/13-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Прийомова О.Ю.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -Яковлева Ю.В.судді -Запорожана Д.В.судді -Жука С.І.розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини А3955 на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25 березня 2013 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до військової частини А3955 про визнання протиправною бездіяльності та стягнення невиплачених коштів,-

встановила:

Позивач ОСОБА_4 06.02.2013 року звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини А3955 про визнання протиправною бездіяльності та стягнення невиплачених коштів, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо своєчасної виплати грошової компенсації за належне речове майно, та стягнути з військової частини А3955 суми в розмірі 8384 гривень 72 копійок, вказуючи що позивач був направлений для проходження військової служби до органів військової прокуратури і до 14 серпня 2012 року проходив військову службу на посаді заступника військового прокурора Болградського гарнізону, а на всіх видах забезпечення, у тому числі і речового, знаходився у військовій частині А3955.

Справа була розглянута за відсутності сторін в порядку скороченого провадження.

Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25 березня 2013 року адміністративний позов ОСОБА_4 до військової частини А3955 про визнання протиправною бездіяльності та стягнення невиплачених коштів був задоволений.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини А3955 щодо забезпечення своєчасної виплати ОСОБА_4 грошової компенсації за належне речове майно.

Стягнуто з військової частини А3955 на користь ОСОБА_4 компенсацію за не отримане речове майно в розмірі 8384 гривень 72 копійок.

В апеляційній скарзі військова частина А3955, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання щодо скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом 1-ї інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_4 був направлений для проходження військової служби до органів військової прокуратури і до 14 серпня 2012 року проходив військову службу на посаді заступника військового прокурора Болградського гарнізону (а.с.6).

26 липня 2012 року Наказом Міністра оборони України по особовому складу №599 позивач був звільнений з військової служби у запас за пунктом «г» ч.6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (за скороченням штатів).(а.с.5).

Позивачу видана довідка №12 про вартість майна, що підлягає видачі при звільненні в запас майору ОСОБА_4 звільненому згідно (наказу) №505 від 31.05.2012 року, без права носіння військової форми одягу, згідно якої вартість майна становить 8384 гривень 72 копійок.

Статтею 16 Закону України «Про Збройні Сили України» визначено, що держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців і осіб, звільнених в запас, а також гарантує одержання за рахунок держави фінансового та інших видів забезпечення.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року в редакції, яка діяла до 11 березня 2000 року (далі - Закон № 2011-XII) в редакції, що була чинною до 01 січня 2007 року, військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17 лютого 2000 року (далі - Закон № 1459-III) дію частини другої статті 9 Закону №2011-XII зупинено у частині одержання військовослужбовцями за їх бажанням грошової компенсації за неодержане речове майно.

Таким чином, за змістом статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції зі змінами, внесеними Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17 лютого 2000 року, що набрав чинності 11 березня 2000 року) військовослужбовці мали право одержати грошову компенсацію лише за речове майно, неодержане до березня 2000 року.

Постановою Кабінету Міністрів України №1444 від 28 жовтня 2004 року затверджено Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, відповідно до пункту 27 якого військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації. У разі звільнення у запас військовослужбовцю видається речовий атестат, який додається до особової справи. Якщо протягом 12 місяців після звільнення військовослужбовець буде призваний із запасу, до його забезпечення зараховується раніше отримане речове майно. Постанова набула чинності в день її прийняття.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб» від 03 листопада 2006 року (далі - Закон № 328-V) стаття 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» викладена в новій редакції та вищевказаний закон доповнений статтею 9-1 «Продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців».

Згідно із частинами 1 та 2 статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів. Порядок виплати грошової компенсації визначається Кабінетом Міністрів України.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб», який набрав чинності 01 січня 2007 року, було відновлено право військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі на одержання грошової компенсації за не отримане речове майно.

Однак, дію пункту 2 статті 9-1 зупинено на 2007 рік згідно Законом України « Про державний бюджет на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року та зупинено на 2008 рік згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року.

Зміни, внесені підпунктом 3 пункту 67 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008.

Отже, з моменту прийняття зазначеного рішення Конституційним Судом України частина 2 статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яка передбачає право на отримання замість належних за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів, є діючою та підлягає виконанню.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив зазначену постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підстав для скасування або зміни вказаної постанови колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 та п.1 ч.1 ст. 205 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Військової частини А3955 - залишити без задоволення.

Постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25 березня 2013 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до військової частини А3955 про визнання протиправною бездіяльності та стягнення невиплачених коштів - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:/підпис/Ю.В. ЯковлевСуддя:/підпис/Д.В. Запорожан Суддя:/підпис/С.І. Жук