Постанова № 35395087, 04.11.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2013 р. Справа № 804/10934/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юхно І. В.

при секретарі - Фросіні С.Ю.

за участю:

представників позивача - Решетніка Ю.М.

Богатирьова А.А.

представника відповідача - Фініченко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Продторгресурс" до Лівобережної об'єднаної Державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Продторгресурс" (далі - ТОВ "Продторгресурс") звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лівобережної об'єднаної Державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Лівобережна ОДПІ), в якому просило:

1) Визнати протиправними дії Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, що полягають у проведенні документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Продторгресурс" (код ЄДРПОУ 33771045) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2010 по 31.12.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012р. в результаті якої було складено Акт від 11.06.2013р. № 2291/22-1/33771045;

2) Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 31.07.2013 року № 0002542201 за формою "Р", яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "Продторгресурс" за основним платежем з податку на прибуток приватних підприємств на суму 552 903 грн. із застосуванням штрафних санкцій у розмірі 119 691,75 грн.;

3) Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 31.07.2013 року № 0002552201 за формою "Р", яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "Продторгресурс" за основним платежем по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 293 771 грн. із застосуванням штрафних санкцій у розмірі 66 703,75 грн.;

4) Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 31.07.2013 року № 0002522201 за формою "С", яким до ТОВ "Продторгресурс" застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 3 850 000 грн.

Представники позивача в судовому засіданні позовну заяву підтримали в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначили, що копія наказу на проведення перевірки та повідомлення про проведення перевірки було направлено позивачу простим поштовим відправленням без розписки, що є порушенням вимоги п. 77.4 ст. 77 ПКУ. Дані обставини на думку позивача порушують право платника податків надавати матеріали, які можуть бути підставами для висновків під час проведення перевірок. З огляду на викладене представники позивача вважають дії Лівобережної ОДПІ, що полягають у проведенні документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Продторгресурс" (код ЄДРПОУ 33771045) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р. протиправними. Окремо представники позивача зазначили, що вони не погоджуються з порушеннями, встановленими податковим органом в Акті про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Продторгресурс" від 11.06.2013р. №2291/22-1/33771045. Також представники позивача не погоджуються з податковими повідомленнями - рішеннями винесеними на підставі вищезазначеного акту, вважають їх протиправними, такими, що суперечать податковому та іншому законодавству України, оскільки вони прийняті на підставі Акту, висновки якого не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи. Зауважили, що договори ТОВ "Продторгресурс" з ТОВ "Торгова група "Алькор", ТОВ "Агро-Лідер-Продукт", ТОВ "Турін-Дніпро" укладені з дотриманням усіх вимог, передбачених Цивільним законодавством, з додержанням обов'язкових умов дійсності правочину, з волевиявленням сторін, зміст цих договорів не суперечить актам цивільного законодавства, договори мають необхідні реквізити, печатки підприємств та підписи уповноважених осіб, сторін за договором, які мають необхідний обсяг правосубєктності, тому у будь - якому випадку такі договори створюють реальне настання правових наслідків, обумовлених ними. Зазначили, що відповідач, зазначаючи про нереальність операцій за відсутності реального настання правових наслідків, міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, оскільки його позиція не підкріплена належними доказами чи відповідними судовими рішеннями. Окремо представники позивача спирались на те, що податковим законодавством не передбачено право відповідача при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушення з боку першого тому посилання відповідача на Акти перевірок контрагентів ТОВ "Продторгресурс" та використання інформації з них є неправомірним. З наведених первинних документів ТОВ "Продторгресурс" на думку представників позивача вбачається, що товари від ТОВ "Торгова група "Алькор", ТОВ "Агро-Лідер-Продукт", ТОВ "Турін-Дніпро" були отримані позивачем на платній основі, розрахунки за цими операціями проведено вчасно та в повному обсязі, наявна реальна зміна майнового стану ТОВ "Продторгресурс", а відтак по означеним операціям не було заниження доходів. Щодо посилання відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних представники позивача зазначили, що податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від наявності чи відсутності товарно-транспортних накладних. Факт відсутності у підприємства товарно-транспортних накладних на поставлений товар або наявність в таких накладних певних недоліків при наявності інших документів, які підтверджують факт його передачі покупцю, не є безумовною підставою, яка позбавляє підприємство права віднести витрати з придбання цього товару до складу валових витрат та до податкового кредиту. Відтак, за наявності усіх необхідних первинних документів у ТОВ "Продторгресурс", які складені належним чином, містять усі необхідні реквізити, підписані повноважними особами та скріплені печатками, за винятком певних дефектів у видаткових накладних, останнє не позбавлено права на формування валових витрат і податкового кредиту. Щодо не оприбуткування готівкових коштів у касі підприємства, а саме не здійснення обліку готівки в повній сумі їх фактичних надходжень в касовій книзі підприємства на загальну суму 770 000,00 грн., представники позивача зазначили, що готівкові кошти, які були внесені для поповнення уставного фонду позивача, вносились безпосередньо на розрахунковий рахунок ТОВ "Продторгресурс", що підтверджується відповідними квитанціями та банківськими виписками, у зв'язку з чим, вони не були оприбутковані у касовій книзі підприємства, як такі, що не проводились через касу, виходячи з чого позивач не порушував чинне законодавство України, зокрема, що стосується норм з регулювання обігу готівки. Враховуючи вищевикладене представники позивача вважають, що оскаржуємі податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню як протиправні, позов просили задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував в повному обсязі. В обгрунтування своєї позиції зазначив, що наказ на проведення перевірки та направлення на проведення перевірки були надіслані податковим органом рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та отримані платником податків вчасно та згідно вимог законодавства, тому дії Лівобережної ОДПІ, що полягають у проведенні документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Продторгресурс" (код ЄДРПОУ 33771045) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р. є правомірними. Щодо взаємовідносин ТОВ "Продторгресурс" з ТОВ "Торгова група "Алькор", ТОВ "Агро-Лідер-Продукт", ТОВ "Турін-Дніпро" представник відповідача зазначив, що надані ТОВ "Продторгресурс" для проведення перевірки паперові носії з написом "Видаткова накладна" не відповідають ознакам первинних документів, тому що не містяться передбачених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" обов'язкових реквізитів. Окрім того перевіркою встановлено, що позивачем не надано документи, що підтверджують транспортування сировини до місця її використання (ТТН і дорожні листи вантажного автомобілю), документи по яких відбувався би рух товару від продавця до покупця, а також документи, що підтверджують прийняття (документи складського обліку), оприбуткування та відвантаження ТМЦ. Окремо представник відповідача посилався на акт перевірки контрагента позивача, в якому було встановлено відсутність об'єкту оподаткуваня податком на додану варість операцій з його контрагентом, не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ "Турін-Дніпро" підприємствам покупцям, що свідчить про нікчемність зазначених правочинів. З огляду на викладене податковий орган вважає, що ТОВ "Турін-Дніпро" у відповідних періодах здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням та наданням податкової вигоди третім особам, в тому числі і ТОВ "Продторгресурс". Щодо не оприбуткування готівкових коштів у касі підприємства, а саме не здійснення обліку готівки в повній сумі їх фактичних надходжень в касовій книзі підприємства на загальну суму 770 000,00 грн., представник відповідача зазначив, що підприємство здійснило поповнення уставного фонду, проте готівкові кошти, які були внесені для поповнення уставного фонду, не були оприбутковані у касовій книзі підприємства, що є порушенням вимог діючого законодавства. Таким чином висновки податкового органу, на думку представника відповідача, є законодавчо обґрунтованими та такими, що відповідають діючому законодавству, доводи ТОВ "Продторгресурс" не спростовують самого факту встановлених порушень, податкові повідомлення-рішення відповідають вимогам законодавства, а тому є правомірними. З огляду на вищевикладене, представник відповідача в задоволенні адміністративного позову просив відмовити повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Правовідносини, що випливають з позовних вимог регулюються нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, Господарьского кодексу України від 16.01.2003 року №436-IV, Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168-97-ВР, Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", а також "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" затвердженого постановою Правління Нацбанку України від 15.12.2004р. № 637, в редакції чинній у період, що перевірявся.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Продторгресурс" (код ЄДРПОУ 33771045) є платником податків та зборів, у тому числі (у період, що розглядається) податку на прибуток, податку на додану вартість та перебуває на обліку в Лівобережній об'єднаній Державній податковій інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

З 15.05.2013р. по 04.06.2013р. на підставі пп. 77.1 ст. 77, ст. 82 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), наказу № 510 від 26.04.2013р., повідомлення від 26.04.2013р. №3/12834/10/22 та направлень від 14.05.2013р. № 393, № 394, № 395, № 396 посадовими особами Лівобережної ОДПІ було проведено документальну планову виїзну перевірку (далі - перевірка) ТОВ "Продторгресурс" (код ЄДРПОУ 33771045) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2010 по 31.12.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012р.

За результатами перевірки складено Акт про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Продторгресурс" від 11.06.2013р. № 2291/22-1/33771045 (далі - Акт), відповідно до висновків якого встановлено порушення :

1) пп. 4.1.1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9, п. 5.10 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 552 903 грн., в тому числі за рахунок :

Заниження на суму 558 865 грн. в т.ч. :

1 квартал 2010 року на суму 136 735 грн.;

2 квартал 2010 року на суму 223 301 грн.;

4 квартал 2010 року на суму 124 689 грн.;

1 квартал 2011 року на суму 74 140 грн.

Завищення за 3 квартал 2010 року на суму 5 962 грн.

2) п. 4.5, пп. 7.4.1, пп. 7.4.2, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 ЗУ "Про податок на додану вартість" та п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 293 771 грн., в т.ч. за :

- січень 2010 року на суму 41 333 грн.;

- лютий 2010 року на суму 62 688 грн.;

- березень 2010 року на суму 5 367 грн.;

- квітень 2010 року на суму 60 030 грн.;

- травень 2010 року на суму 51 667 грн.;

- червень 2010 року на суму 2 256 грн.;

- листопад 2010 року на суму 4 800 грн.;

- грудень 2010 року на суму 38 670 грн.;

- лютий 2011 року на суму 26 960 грн.

3) п. 2.2, п. 2.6 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" затвердженого постановою Правління Нацбанку України від 15.12.2004р. № 637, а саме: не оприбуткування готівкових коштів у касі підприємства, а саме не здійснено облік готівки в повній сумі їх фактичних надходжень в касовій книзі підприємства на загальну суму 770 000,00 грн., підприємство здійснювало поповнення уставного фонду на підставі протоколів Загальних зборів Учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Продторгресурс", а саме протокол від 04.06.2009 року, протокол від 09.06.2010 року, протокол від 23.09.2011 року, як вбачається з банківських виписок та квитанцій банка платником вищезазначених сум виступало ТОВ "Продторгресурс" через засновника ОСОБА_4 на розрахунковий рахунок підприємства квитанція № 72 від 26.09.2011р. в сумі 120 000,00 грн., квитанція № 29 від 23.07.2010р. в сумі 100 000,00 грн., через засновника ОСОБА_5 на розрахунковий рахунок підприємства квитанція № 20 від 16.08.2010р. в сумі 100 000,00 грн., через засновника ОСОБА_6 на розрахунковий рахунок підприємства квитанція № 30 від 23.07.2010р. в сумі 400 000 грн., через фінансового директора (згідно наказу № 24 від 01.05.2008 року) ОСОБА_7 на розрахунковий рахунок підприємства квитанція № 27 від 03.03.2010р. в сумі 50 000,00 грн. Таким чином готівкові кошти, які були внесені для поповнення уставного фонду, не були оприбутковані у касовій книзі підприємства.

ТОВ "Продторгресурс" не погоджуючись з висновками Акту надіслало свої заперечення від 18.07.2013 року вих.№1807/1 з поясненнями щодо встановлених порушень та відповідною первинною документацією.

За результатом розгляду заперечень Лівобережна ОДПІ надіслала відповідь від 26.07.2013 року № 1891/10/221, в якій залишила висновки Акту без змін.

На підставі Акту перевірки від 11.06.2013р. №2291/22-1/33771045 податковим органом було винесено податкові повідомлення - рішення від 31.07.2013 року:

- податкове повідомлення - рішення №0002542201 за формою "Р", яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "Продторгресурс" за основним платежем з податку на прибуток приватних підприємств на суму 552 903 грн. із застосуванням штрафних санкцій у розмірі 119 691,75 грн.;

- податкове повідомлення - рішення №0002552201 за формою "Р", яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "Продторгресурс" за основним платежем по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 293 771 грн. із застосуванням штрафних санкцій у розмірі 66 703,75 грн.;

- податкове повідомлення - рішення №0002522201 за формою "С", яким до ТОВ "Продторгресурс" застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 3 850 000 грн.

Щодо вимоги адміністративного позову про визнання протиправними дій Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, що полягають у проведенні документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Продторгресурс" (код ЄДРПОУ 33771045) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р., в результаті якої було складено Акт від 11.06.2013 р. № 2291/22-1/33771045 суд зазначає наступне.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 77.1 статті 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Пунктом 77.4 ст.77 ПК України зазначено, що про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Пунтком 81.1 ст.81 ПК України Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Копії наказу про проведення документальної планової перевірки, направлень та письмового повідомлення було направлено на адресу відповідача 30.04.2013 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано уповноваженою особою позивача Хорошиловим 08.05.2013 року під підпис, що підтверджується чеком про направлення поштової кореспонденції та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копії яких містяться в матеріалах справи. В судовому засіданні представники позивача на питання суду щодо Хорошилова відповіли, що це дійсно працівник ТОВ "Продторгресурс".

Перевірка ТОВ "Продторгресурс" проводилась з 15.05.2013р. по 04.06.2013р., таким чином відповідач направив усі документи на підставі яких проводилась перевірка за 15 днів до початку самої перевірки, позивач отримав усі вищеперелічені документи за 7 днів до початку перевірки та не був позбавлений можливості надати необхідні для перевірки документи.

Наказ про проведення документальної планової перевірки, направлення та повідомлення про проведення перевірки були оформлені відповідно до вимог Податкового законодавства, що також не заперечував представник позивача в судовому засіданні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії Лівобережної ОДПІ щодо проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Продторгресурс" (код ЄДРПОУ 33771045) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2010 по 31.12.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012р. є правомірними, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Лівобережної ОДПІ щодо проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Продторгресурс" (код ЄДРПОУ 33771045) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2010 по 31.12.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012р. не підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що відповідач не визнає включення суми сплаченого ПДВ до податкового кредиту відповідно до податкових накладних отриманих ТОВ "Продторгресурс" від ТОВ "Торгова група "Алькор", ТОВ "Агро-Лідер-Продукт", ТОВ "Турін-Дніпро", та вважає, що у ТОВ "Продторгресурс" відсутнє право на формування валових витрат по операціям з придбання ТМЦ від ТОВ "Торгова група "Алькор", ТОВ "Агро-Лідер-Продукт", ТОВ "Турін-Дніпро", з підстав того, що вважає угоди, укладені позивачем з ТОВ "Турін-Дніпро" нікчемними, а отже такими, що не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, а по угодам з ТОВ "Торгова група "Алькор", ТОВ "Агро-Лідер-Продукт" встановлено завищення задекларованих показників податкового кредиту.

В акті перевірки від 11.06.2013 р. №2291/22-1/33771045 зазначено, що актом про результати документальної позапланової невиїзної перевірки (контрагенат позивача) ТОВ "Турін-Дніпро" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП "Гамма" від 16.03.2011 р. №809/23-3/36053963, встановлено відсутність об'єкту оподаткуваня податком на додану варість операцій ТОВ "Турін-Дніпро" з його контрагентом, не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ "Турін-Дніпро" підприємствам покупцям, що свідчить про нікчемність зазначених правочинів. З огляду на викладене податковий орган вважає, що ТОВ "Турін-Дніпро" у відповідних періодах здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням та наданням податкової вигоди третім особам, в тому числі і ТОВ "Продторгресурс".

Наведена правова позиція відповідача спростовується з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ТОВ "Продторгресурс" (далі - Покупець) у перевіряємому періоді мало взаємовідносини з ТОВ "Торгова група "Алькор" (далі - Постачальник) на підставі договору поставки №01042010 від 01.04.2010 р., згідно умов якого, Продавець поставляє та передає у власність олію соняшникову, в подальшому іменується товар, в асортименті, кількості та по цінам вказаним у видаткових накладних, а Покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно у повному обсязі оплатити його згідно умов та в строки визначені даним Договором. Пунктом 1.2 договору встановлено, що товар поставляється Постачальником та передається у власність Покупця партіями згідно заявок отриманих від Покупця, встановлюється на кожну партію окремо. Відповідно до п.1.3 під партією розуміється асортимент та кількість товару по кожній окремій накладній. Згідно п.2.2. поставка кожної окремої партії товару здійснюється на умовах EXW - "франко-завод" (продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому місці). Пункт 2.6., який кореспондується з положенням пункту 4.2 даного договору, передбачає, що одночасно з кожною партією товару Постачальник зобов'язаний передати Покупцю накладну, податкову накладну, та ін. документи, які підписуються уповноваженими представниками сторін. Згідно з п.3.4 договору оплата за кожну окрему партію товару проводиться Покупцем у безготівковій формі. На підтвердження реальності здійснення господарської операцій та передачі товару до ТОВ "Продторгресурс", ТОВ "Торгова група "Алькор" складено та надано позивачу наступні документи, копії яких також були надані до суду: видаткові накладні: № РН-280416 від 28.04.2010р. на загальну суму 180 090,00 грн. в т.ч. ПДВ 30 015,00 грн., № РН-050422 від 05.04.2010р. на загальну суму 180 090,00 грн. в т.ч. ПДВ 30 015,00 грн.; податкові накладні: №280416 від 28.04.2010р. на загальну суму 180 090,00 грн. в т.ч. ПДВ 30 015,00 грн., № 050422 від 05.04.2010р. на загальну суму 180 090,00 грн. в т.ч. ПДВ 30 015,00 грн. Оплата за отриманий товар відбувалась у безготівковій формі, що підтверджується виписками з банку, копії яких були надані до суду, а саме: за 31.05.2010р. на суму 250 000 грн., за 03.06.2010р. на суму 110 180 грн. На підтвердження транспортування товару та понесених на транспортування витрат, позивачем було складено подорожні листи вантажного автомобіля (за формою № 2-ТН): №227864 від 05.04.2010р. та №76 від 28.04.2010р., товарно транспортні накладні: №050422 від 05.04.2010р., № 280416 від 28.04.2010р., копії яких були надані до матеріалів справи. Повноваження особи - представника Покупця на отримання товару від Постачальника за цим Договором підтверджуються наступними довіреностями: №0000057 від 05.04.2010р. та № 0000058 від 28.04.2010р., копії яких містяться в матеріалах справи.

ТОВ "Продторгресурс" (далі - Покупець) у перевіряємому періоді також мало взаємовідносини з ТОВ "Агро-Лідер-Продукт" (далі - Постачальник) на підставі договору поставки №02102009 від 02.10.2009 р., згідно умов якого, Продавець поставляє та передає у власність олію соняшникову, в подальшому іменується товар, в асортименті, кількості та по цінам вказаним у видаткових накладних, а Покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно у повному обсязі оплатити його згідно умов та в строки визначені даним Договором. Пунктом 1.2 договору встановлено, що товар поставляється Постачальником та передається у власність Покупця партіями згідно заявок отриманих від Покупця, встановлюється на кожну партію окремо. Відповідно до п.1.3 під партією розуміється асортимент та кількість товару по кожній окремій накладній. Згідно п. 2.2. поставка кожної окремої партії товару здійснюється на умовах EXW - "франко-завод" (у відповідності до правил "Инкотермс-2000"). Пункт 2.6., який кореспондується з положенням пункту 4.2 даного договору, передбачає, що одночасно з кожною партією товару Постачальник зобов'язаний передати Покупцю накладну, податкову накладну, та ін. документи, які підписуються уповноваженими представниками сторін. Згідно з п.3.4 договору оплата за кожну окрему партію товару проводиться Покупцем у безготівковій формі. На підтвердження реальності здійснення господарської операцій та передачі товару до ТОВ "Продторгресурс", ТОВ "Агро-Лідер-Продукт" складено та надано позивачу наступні документи, копії яких також були надані до суду: видаткові накладні: № РН-050110 від 05.01.2010р. на загальну суму 160 080,00 грн. в т.ч. ПДВ 26 680,00 грн., № РН-180101 від 18.01.2010р. на загальну суму 136 068,00 грн. в т.ч. ПДВ 22 678,00 грн., № РН-120201 від 12.02.2010р. на загальну суму 180 090,00 грн. в т.ч. ПДВ 30 015,00 грн., № РН-240205 від 24.02.2010р. на загальну суму 180 090,00 грн. в т.ч. ПДВ 30 015,00 грн.; податкові накладні: №050110 від 05.01.2010р. на загальну суму 160 080,00 грн. в т.ч. ПДВ 26 680,00 грн., №180101 від 18.01.2010р. на загальну суму 136 068,00 грн. в т.ч. ПДВ 22 678,00 грн., №120201 від 12.02.2010р. на загальну суму 180 090,00 грн. в т.ч. ПДВ 30 015,00 грн., №240205 від 24.02.2010р. на загальну суму 180 090,00 грн. в т.ч. ПДВ 30 015,00 грн. Оплата за отриманий товар відбувалась у безготівковій формі, що підтверджується виписками з банку, копії яких були надані до суду, а саме: за 11.02.2010 р. на суму 296 148 грн., за 22.03.2010 р. на суму 360 180 грн. На підтвердження транспортування товару та понесених на транспортування витрат, позивачем було складено наступні подорожні листи вантажного автомобіля (за формою № 2-ТН): №227852 від 05.01.2010 р., №227857 від 18.01.2010р., №3 від 12.02.2010р., №16 від 24.02.2010 р., товарно транспортні накладні: №050110 від 05.01.2010р., №180101 від 18.01.2010р., №120201 від 12.02.2010р., №240205 від 24.02.2010р., копії яких містяться в матеріалах справи. Повноваження особи - представника Покупця на отримання товару від Постачальника за цим Договором підтверджуються наступними довіреностями: №6/2010 від 05.01.2010 р., №7/2010 від 18.01.2010 р., №15/2010 від 12.02.2010 р., №16/2010 від 24.02.2010 р., копії яких містяться в матеріалах справи.

Окрім того, ТОВ "Продторгресурс" (далі - Замовник) у перевіряємому періоді мало взаємовідносини з ТОВ "Турін-Дніпро" (далі - Постачальник) на підставі договору поставки №01052010 від 01.05.2010 р., згідно умов якого, Продавець поставляє та передає у власність продукти харчування, в подальшому іменується товар, в асортименті, кількості та по цінам вказаним у видаткових накладних, а Покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно у повному обсязі оплатити його згідно умов та в строки визначені даним Договором. Пунктом 1.2 договору встановлено, що товар поставляється Постачальником та передається у власність Покупця партіями згідно заявок отриманих від Покупця, встановлюється на кожну партію окремо. Відповідно до п.1.3 під партією розуміється асортимент та кількість товару по кожній окремій накладній. Згідно п. 2.2. поставка кожної окремої партії товару здійснюється на умовах EXW - "франко-завод" (у відповідності до правил "Инкотермс-2000"). Пункт 2.6., який кореспондується з положенням пункту 4.2 даного договору, передбачає, що одночасно з кожною партією товару Постачальник зобов'язаний передати Покупцю накладну, податкову накладну, та ін. документи, які підписуються уповноваженими представниками сторін. Згідно з п.3.4 договору оплата за кожну окрему партію товару проводиться Покупцем у безготівковій формі. На підтвердження реальності здійснення господарської операцій та передачі товару до ТОВ "Продторгресурс", ТОВ "Турін-Дніпро" складено та надано позивачу наступні документи, копії яких також були надані до суду: видаткові накладні: №РН-03/05-84 від 03.05.2010р. на загальну суму 32 832,00 грн. в т.ч. ПДВ - 5 472,00 грн., №РН-11/05-84 від 11.05.2010р. на загальну суму 3 583,20 грн. в т.ч. ПДВ - 597,20 грн., №РН-24/05-84 від 24.05.2010р. на загальну суму 8 100,00 грн. в т.ч. ПДВ - 1 350,00 грн., №РН-28/05-84 від 28.05.2010р. на загальну суму 279 021,60 грн. в т.ч. ПДВ - 46 503,60 грн., №РН-01/10-84 від 01.10.2010р. на загальну суму 28 800,00 грн. в т.ч. ПДВ - 4 800,00 грн., №РН-01/11-84 від 01.11.2010р. на загальну суму 178 020,00 грн. в т.ч. ПДВ - 29 670,00 грн., №РН-05/11-84 від 05.11.2010р. на загальну суму 54 000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 9 000,00 грн.; податкові накладні: №030584 від 03.05.2010 р. на загальну суму 32 832,00 грн. в т.ч. ПДВ - 5 472,00 грн., № 110584 від 11.05.2010 р. на загальну суму 3 583,20 грн. в т.ч. ПДВ - 597,20 грн., №240584 від 24.05.2010 р. на загальну суму 8 100,00 грн. в т.ч. ПДВ - 1 350,00 грн., №280584 від 28.05.2010 р. на загальну суму 279 021,60 грн. в т.ч. ПДВ - 46 503,60 грн., №011084 від 01.10.2010 р. на загальну суму 28 800,00 грн. в т.ч. ПДВ - 4 800,00 грн., №011184 від 01.11.2010 р. на загальну суму 178 020,00 грн. в т.ч. ПДВ - 29 670,00 грн., №051184 від 05.11.2010 р. на загальну суму 54 000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 9 000,00 грн. Оплата за отриманий товар відбувалась у безготівковій формі, що підтверджується документами, копії яких були надані до суду, а саме: випискою з банку від 23.06.2010 р., звітом про дебетові та кредитові операції по рахунку позивача з 23.06.2010р. по 23.06.2010 року, випискою з банку від 15.11.2010р., випискою з банку від 15.12.2010 р., звітом про дебетові та кредитові операції по рахунку позивача з 15.12.2010р. по 15.12.2010р. На підтвердження транспортування товару та понесених на транспортування витрат, позивачем було складено наступні подорожні листи вантажного автомобіля (за формою № 2-ТН): №91 від 03.05.2010 р., №92 від 11.05.2010 р., №102 від 24.05.2010 р., №107 від 28.05.2010 р., №0583548 від 01.10.2010 р., №227877 від 01.11.2010 р., №0583589 від 05.11.2010 р., товарно транспортні накладні: №030584 від 03.05.2010р., № 110584 від 11.05.2010р., №240584 від 24.05.2010р., № 280584 від 28.05.2010р., № 011084 від 01.10.2010р., № 011184 від 01.11.2010р., № 051184 від 05.11.2010 р., копії яких було надано до суду. Повноваження особи - представника Покупця на отримання товару від Постачальника за цим Договором підтверджуються наступними довіреностями: № 0000073 від 03.05.2010р., № 0000074 від 11.05.2010р., № 0000075 від 24.05.2010р., № 0000076 від 28.05.2010р., № 0000223 від 01.10.2010р., № 0000233 від 01.11.2010р., № 0000232 від 05.11.2010р., копії яких містяться в матеріалах справи.

ТОВ "Продторгресурс" (далі - Замовник) у перевіряємий період мало взаємовідносини з ТОВ "Турін-Дніпро" (далі - Постачальник) також на підставі договору поставки №П 02012011 від 02.01.2011 р., згідно умов якого, Продавець поставляє та передає у власність продукти харчування, в подальшому іменується товар, в асортименті, кількості та по цінам вказаним у видаткових накладних, а Покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно у повному обсязі оплатити його згідно умов та в строки визначені даним Договором. Пунктом 1.2 договору встановлено, що товар поставляється Постачальником та передається у власність Покупця партіями згідно заявок отриманих від Покупця, встановлюється на кожну партію окремо. Відповідно до п.1.3 під партією розуміється асортимент та кількість товару по кожній окремій накладній. Згідно п. 2.2. поставка кожної окремої партії товару здійснюється на умовах EXW - "франко-завод" (у відповідності до правил "Инкотермс-2000"). Пункт 2.6., який кореспондується з положенням пункту 4.2 даного договору, передбачає, що одночасно з кожною партією товару Постачальник зобов'язаний передати Покупцю накладну, податкову накладну, та ін. документи, які підписуються уповноваженими представниками сторін. Згідно з п.3.4 договору оплата за кожну окрему партію товару проводиться Покупцем у безготівковій формі. На підтвердження реальності здійснення господарської операцій та передачі товару до ТОВ "Продторгресурс", ТОВ "Турін-Дніпро" складено та надано позивачу наступні документи, копії яких також були надані до суду: видаткова накладна: № РН-04/01-84 від 04.01.2011р. на загальну суму 161 759,04 грн. в т.ч. ПДВ - 32351,81 грн.; податкова накладна: № 040184 від 04.01.2011р. на загальну суму 161 759,04 грн. в т.ч. ПДВ - 32 351,81 грн. Оплата за отриманий товар відбувалась у безготівковій формі, що підтверджується виписками з банку, копії яких містяться в матеріалах справи, а саме: від 28.02.2011 р. та з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р. На підтвердження транспортування товару та понесених за транспортування витрат, позивачем було складено наступний подорожній лист вантажного автомобіля (за формою № 2-ТН): №227891 від 04.01.2011р., товарно транспортну накладну № 040184 від 04.01.2011р., копії яких міститься в матеріалах справи. Повноваження особи - представника Покупця на отримання товару від Постачальника за цим Договором підтверджуються довіреностю №000020 від 04.01.2011р., копія якої було надано до матеріалів справи.

Товар придбаний ТОВ "Продторгресурс" у ТОВ "Торгова група "Алькор", ТОВ "Агро-Лідер-Продукт", ТОВ "Турін-Дніпро" використано у власній господарській діяльності позивача. Надані до матеріалів справи картки рахунки місця збегірання продуктів та сформована бухгалтерська звітність підтверджує факт наявності ТМЦ у кількісному обсязі та її списання у виробництво.

Окрім того, позивач мав фізичні, технічні та технологічні можливості для ведення господарської діяльності та вчинення господарських операцій з контрагентами, а саме: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності, про що свідчить Довідка про загальну інформацію щодо ТОВ "Продторгресурс" за результатами його діяльності за період з 01.01.2010 по 31.12.2012 року (далі -Довідка), а саме:

- згідно п.5 Довідки загальна кількість працюючих становить за штатом на 01.10.2010р. - 38 осіб, за цивільно-правовими договорами - 2 особи, а за штатом на 31.12.2012р. - 28 осіб;

- п.9 Довідки, містить дані про основні фонди підприємства та опис договорів оренди основних засобів: нежилі приміщення і місця загального користування (Договір оренди №29/12-2007 від 29.12.2007 року; Договір оренди № 1611/2010 від 16.11.2010 року; Договір суборенди № 30-12/2011 від 30.12.2011 року); транспортні засоби (Договір оренди транспортних засобів від 13.01.2009 року; Договір оренди автомобілів від 12.01.2012 року).

Як на час укладення договорів Позивача із ТОВ "Торгова група "Алькор", ТОВ "Агро-Лідер-Продукт", ТОВ "Турін-Дніпро", так і під час їх виконання, сторони були належним чином зареєстрованими та були платниками податку на додану вартість, ні установчі документи контрагентів позивача, ні їх свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість не визнані в установленому порядку недійсними. В матеріалах справи містяться докази, що підтверджують статус платників ПДВ ТОВ "Продторгресурс" (свідоцтво платника ПДВ), ТОВ "Торгова група "Алькор", ТОВ "Агро-Лідер-Продукт", ТОВ "Турін-Дніпро" в спірний період (витяги анульованих свідоцтв платників ПДВ), зазначене не оспорює і представник відповідача. Документальних доказів неможливості існування господарських правовідносин між розглядуваними підприємствами відповідачем не надано.

Що стосується посилання відповідача на акт від 16.03.2011 року №809/23-3/36053963 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Турін-Дніпро" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків з ПП "Гамма", яким визначено, що ТОВ "Турін-Дніпро"24952/10 у відповідних періодах здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням та наданням податкової вигоди третім особам, в тому числі і ТОВ "Продторгресурс", з аналізу норм права суд приходить до висновку, що податковим законодавством не передбачено право відповідача при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушення з боку першого. Дана позиція також відображена в рішенні Вищого адміністративного суду України від 13.12.2012 року №К/9991/32048/12.

В судовому засіданні відповідач зазначив про те, що ТОВ "Продторгресурс" не надано підтверджуючих документів щодо транспортування товарів від контрагентів-постачальників, у зв'язку з чим неможливо встановити фактичне відвантаження товарів та їх реальне транспортування, що свідчить про безтоварний характер операцій, а тому у позивача відсутнє право на формування валових витрат, що є порушенням п. 3.6 Наказу від 10.01.2007 року № 2 "Про затвердження методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів", варто зазначити наступне.

Відповідно до пункту 15 Постанови КМУ від 28 грудня 1992 року № 731 "Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Указом Президента України "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" зокрема п. 1.1 установлено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації. Згідно п. 3 Нормативно-правові акти, зазначені у ст. 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

Наказ від 10.01.2007 року № 2 "Про затвердження методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів" не зареєстровано в Міністерстві юстиції України, а тому питання додержання чи недодержання методичних рекомендацій підприємство вирішує самостійно, та в жодному випадку не може нести за їх недотримання відповідальність.

Поміж іншого, операції з Обліку руху виробничих запасів відображені у програмі "1С:Бухгалтерія" та проведені по картрахунках товариства, що підтверджується наданими до суду витягами з картрахунків ТОВ "Продторгресурс" по взаємовідносинам з ТОВ "Торгова група "Алькор", ТОВ "Агро-Лідер-Продукт" та ТОВ "Турін-Дніпро" за період з січня 2010 по грудень 2011 року.

Окрім того, відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 р. N 1936/11/13-11 сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, на які посилається відповідач не встановлюють правил податкового обліку, не є законодавчими документами з питань оподаткування і не можуть регламентувати виключний порядок документування в податковому обліку валових витрат та податкового кредиту. Вони лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Пункт 2.6., який кореспондується з положенням пункту 4.2 укладених між позивачем та його контрагентами договорів, передбачає, що одночасно з кожною партією товару Постачальник зобов'язаний передати Покупцю накладну, податкову накладну, та ін. документи, які підписуються уповноваженими представниками сторін. Сторони домовились, що повноваження представника Покупця повинні бути підтверджені довіреністю на право отримання товару.

В матеріалах справи містяться копії первинних документів, виписаних ТОВ "Продторгресурс" на підтвердження поставки ТМЦ (видаткових, податкових накладних), платіжних документів та документів, які підтверджують фактичне надходження товарів від постачальника покупцю. В акті перевірки жодних зауважень чи скарг щодо форми та змісту вищезазначених документів зроблено не було. Окрім того до матеріалів справи було надано копії подорожніх листів вантажного автомобіля, товарно-транспортних накладних, довіреностей на отримання товару.

Податковий орган зазначив, що товар, який придбавався позивачем, мав прийматися відповідно до вимог "Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю", затвердженої Постановою Держарбітражу СРСР від 15 червня 1965 року № П-6 та "Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю", затвердженої Постановою Держарбітражу СРСР від 25 квітня 1966 року № П -7.

З цього приводу суд вважає за необхідне зауважити, що порядок приймання товарів у торгівлі регулюється :

- Положеннями глави 54 "Купівля-продаж" Цивільного Кодексу України;

- Порядком приймання товарів за кількістю, встановленим "Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю", затвердженої Постановою Держарбітражу СРСР від 15 червня 1965 року № П-6 , і "Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю", затвердженої Постановою Держарбітражу СРСР від 25 квітня 1966 року № П-7.

Відповідно до Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 12 листопада 1993 р. N 01-6/1205 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з поставкою продукції і товарів неналежної якості та некомплектних" положення вищенаведених документів застосовуються у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, положеннями про поставки або договорами не встановлено інший порядок приймання продукції по якості та комплектності, а також тари під продукцією і товарами.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, договорами між ТОВ "Продторгресурс" та ТОВ "Торгова група "Алькор", ТОВ "Агро-Лідер-Продукт" та ТОВ "Турін-Дніпро" було встановлено інший порядок та умови приймання товарів по якості та комплектності, відтак застосування до цих відносин положень вищезазначених Інструкцій, без вказівок на них у Договорах, не є обов'язковим.

Посилання відповідача на відмінність підписів відповідальної особи на накладних за період січень-лютий 2010 року, у зв'язку з перебуванням вказаної особи у відпустці, не відповідає дійсності та спростовується Табелем обліку робочого часу, копія якого була надана до матеріалів справи. З даних наведених у Табелі вбачається, що Трохимчук Н.Я., яка була уповноважена контролювати господарські операції у зазначений період, у відпустці не перебувала та виконувала свої обов'язки у звичайному робочому режимі, що спростовує доводи відповідача.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР (далі - Закон №334) валові витрати виробництва та обігу - сума будь яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або не матеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податків для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У відповідності до пп.14.1.56 п.14.1 ст.14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Пунктом 135.1 ст.135 ПКУ зазначено, що доходи, що враховуються при обчислені об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2, та складаються з: доходу від операційної діяльності та інших доходів, які визначаються відповідно до п.135.5, за винятком доходів, визначених у пункті 135.4 та у статті 136.

За правилом п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПКУ дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає : вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Згідно п.14.1.27. п.14.1. ст.14 ПКУ витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником);

За приписами п.138.1. ст.138 ПКУ витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із : витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.6 п. 139.1 ст. 139 ПК України до складу витрат не включаються суми податку на прибуток, а також податків, установлених п. 153.3 ст. 153 та ст. 160 цього кодексу; податку на додану вартість, включеного до ціни товару (роботи, послуги), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються із сум виплат таких доходів згідно з розділом 4 цього Кодексу.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, законодавство України прямо передбачає право платника податків віднести витрати до складу валових витрат за фактом сплати коштів за товари, які придбаваються для їх подальшого використання в господарській діяльності і, як наслідок, відповідно до ПК України у платника податку виникає право на формування податкового кредиту. При цьому, податок на додану вартість, включений до ціни товару (робіт, послуг), що придбаваються платником податку для виробничого та невиробничого використання, не включається до складу витрат.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом 2 цього Кодексу.

Отже, за своїм змістом наведені норми законодавства передбачають як підставу для не включення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі.

З наданих до суду первинних документів ТОВ "Продторгресурс" вбачається, що товари від ТОВ "Торгова група "Алькор", ТОВ "Агро-Лідер-Продукт", ТОВ "Турін-Дніпро" були отримані позивачем на платній основі, розрахунки за цими операціями проведено вчасно та в повному обсязі, наявна реальна зміна майнового стану ТОВ "Продторгресурс", а відтак по означеним операціям не вбачається заниження доходів, на які посилається відповідач в акту перевірки позивача.

З огляду на вищевикладене, донарахування грошового зобов'язання ТОВ "Продторгресурс" з податку на прибуток приватних підприємств на суму 552903,00 грн. із застосуванням штрафних санкцій у розмірі 119691,75 грн. є неправомірним, тому податкове повідомлення - рішення №0002542201 є протиправним та підлягає скасуванню.

Підпунктом 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Згідно п.4.1 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Також суд зазначає, що формування податкового кредиту платником податку на додану вартість здійснюється відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закон України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V ПКУ. Аналогічні норми також міститься в Законі України "Про податок на додану вартість".

Згідно п.198.1. ст.198 ПКУ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п.198.2. ст.198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як встановлено п.198.3. ст.198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної (п. 198.6. ст. 198 ПКУ).

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно зі ст.1 Закону України №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - ЗУ № 996-ХІV) господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Позивач до матеріалів справи надав копії податкових накладних, видаткових накладних, подорожніх листів вантажного автомобіля, довіреностей на отримання товару, товарно-транспортих накладних. Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі, на підтвердження чого до суду було надано банківські виписки. Правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку.

Таким чином, дані обставини свідчать про те, що ТОВ "Продторгресурс" мало достатні і передбачені податковим законодавством підстави для віднесення суми сплаченого на користь постачальників ПДВ до складу податкового кредиту та включення вартості отриманих послуг до складу валових витрат. У зв'язку з тим, що позивачем не було порушено вимог податкового законодавства в частині формування валових витрат та податкового кредиту, застосування до нього штрафних санкцій є неправомірним.

Щодо висновку податкового органу про порушення позивачем ст.ст.203, 215, 216 та ст.901 Цивільного кодексу України, оскільки фактичного здійснення господарських операцій між ТОВ "Продторгресурс" та ТОВ "Турін-Дніпро" не було, а тому вони є нікчемними, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст.ст. 219, 220, 221, 224, 228 ЦК України, недійсними, зокрема є правочини в разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину, недодержання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору, вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності в разі відсутності його схвалення батьками, усиновлювачем або опікуном, правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування в порядку ст. 71 ЦК України, правочин, що порушує публічний порядок, тобто спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Також відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним, а відповідно до ст. 27 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладене учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

З аналізу наведених норм суд приходить до висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину, укладений між сторонами правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини).

В ході розгляду даної справи судом встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентом договори не віднесені законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувані в даній справі рішення, не міг керуватися лише припущеннями щодо "нереальності" проведення господарської операції та юридичну дефектність первинних документів, а його позиція про те, що дані договіри очевидно суперечить інтересам держави та суспільства, не підкріплені належними доказами.

З наданих до суду документів встановлено, що ТОВ "Продторгресурс" та ТОВ "Торгова група "Алькор", ТОВ "Агро-Лідер-Продукт", ТОВ "Турін-Дніпро" при вчиненні угод були зареєстровані як платники податку на додану вартість. Тобто, виходячи зі змісту пп. 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (пункту 201.8 Податкового кодексу) мали право на нарахування податку та складання податкових накладних, оскільки таке право надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Крім того, ТОВ "Продторгресурс" та ТОВ "Торгова група "Алькор", ТОВ "Агро-Лідер-Продукт", ТОВ "Турін-Дніпро" належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи бухгалтерської та податкової звітності.

В акті перевірки відсутні посилання на докази, які підтверджують, що ТОВ "Продторгресурс" було відомо про порушення ТОВ "Торгова група "Алькор", ТОВ "Агро-Лідер-Продукт", ТОВ "Турін-Дніпро" та їх постачальниками вимог податкового законодавства.

Отже, будь-які умисні дії з боку позивача та його посадових осіб стосовно ухилення від сплати податків шляхом укладення нікчемного правочину - відсутні.

Також суд відмічає, що відповідачем ні в акті перевірки, ні до суду не надано будь-яких доказів, які б вказували на невідповідність угод позивача актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Крім того, суд не вважає зазначені угоди фіктивними, оскільки згідно ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Судом встановлено, що правові наслідки, обумовлені розглядуваним правочином, реально настали для обох сторін цих угод (покупець отримав у власність ТМЦ, постачальник отримав оплату за ТМЦ).

Відтак, суд не вбачає в діях позивача щодо укладення угод із ТОВ "Торгова група "Алькор", ТОВ "Агро-Лідер-Продукт", ТОВ "Турін-Дніпро" та відображенні таких операцій в податковому обліку ТОВ "Продторгресурс" мети суперечної інтересам держави та суспільства.

У листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" зазначено, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Таким чином, судом відхиляються доводи відповідача про те, що в результаті укладеного між позивачем та ТОВ "Турін-Дніпро" відсутній факт здійснення господарських операцій через те, що за ланцюгом між попередніми контрагентами правочини визнані податковим органом нікчемними, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції щодо оренди майна, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

За результатом розгляду справи, судом не встановлено фактів, які б свідчили про те, що зміст договорів не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ТОВ "Продторгресурс" правомірно відображено суми у податковому обліку по податку на додану вартість та віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у перевіряємому періоді, а тому податкове повідомлення - рішення №0002542201 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі акту перевірки від 11.06.2013 р. № 2291/22-1/33771045 внаслідок порушення позивачем п. 2.2, п.2.6 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" затвердженого постановою Правління Нацбанку України від 15.12.2004р. №637, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Перевіркою позивача було встановлено, що позивач здійснював поповнення уставного фонду на підставі протоколів Загальних зборів Учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Продторгресурс", а саме протокол від 04.06.2009 року, протокол від 09.06.2010 року, протокол від 23.09.2011 року. Як вбачається з банківських виписок та квитанцій банка, копії яких містяться в матеріалах справи, платником вищезазначених сум виступало ТОВ "Продторгресурс" через засновника ОСОБА_4 на розрахунковий рахунок підприємства - квитанція № 72 від 26.09.2011р. в сумі 120 000,00 грн., квитанція №29 від 23.07.2010р. в сумі 100 000,00 грн., через засновника ОСОБА_5 на розрахунковий рахунок підприємства - квитанція № 20 від 16.08.2010р. в сумі 100 000,00 грн., через засновника ОСОБА_6 на розрахунковий рахунок підприємства - квитанція №30 від 23.07.2010р. в сумі 400 000 грн., через фінансового директора (згідно наказу №24 від 01.05.2008 року) ОСОБА_7 на розрахунковий рахунок підприємства - квитанція №27 від 03.03.2010р. в сумі 50 000,00 грн.

Відповідно до п. 2.2. "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" затвердженого постановою Правління Нацбанку України від 15.12.2004р. № 637 (далі - Положення) підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Згідно п. 2.6 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Таким чином, вимоги даного Положення стосуються лише готівкових операцій та їх обліку у випадку проведення їх через касу підприємства.

Як вбачається з матеріалів прави, готівкові кошти, які були внесені для поповнення уставного фонду позивача, вносились безпосередньо на розрахунковий рахунок ТОВ "Продторгресурс", що підтверджується відповідними квитанціями та банківськими виписками, які долучені до позову, у зв'язку з чим, вони не були оприбутковані у касовій книзі підприємства, як такі, що не проводились через касу.

На думку суду, під час проведення перевірки відповідачем необґрунтовано не прийнято до уваги той факт, що кошти щодо поповнення статутного фонду товариства від його засновників вносилися безпосередньо до каси банку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач під час здійснення перевірки формально підійшов до з'ясування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Суд вважає, що представник відповідача не довів тих обставин, що готівкові кошти, які вносились для поповнення уставного фонду ТОВ "Продторгресурс" надходили до каси позивача, під час приймання яких вони й повинні були бути оприбутковані. Докази, що надані представниками позивача навпаки свідчать про те, що засновники товариства грошові кошти до каси позивача не вносили, а внесли їх безпосередньо до каси банку та в подальшому на розрахунковий рахунок ТОВ "Продторгресурс".

Вирішуючи питання щодо строків застосування штрафних санкцій відповідачем до позивача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Виходячи зі змісту частини 1 статті 238 Господарського кодексу України, санкції, передбачені за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, є адміністративно-господарськими санкціями.

Штрафні санкції, передбачені Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 №436/95 належать до адміністративно-господарських санкцій, одним видом з яких є адміністративно-господарський штраф (статті 239, 241 Господарського кодексу України).

Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені статтею 250 Господарського кодексу України, згідно із якою адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Отже, уповноважений орган державної влади при виявленні факту порушення суб'єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, зокрема порушення правил здійснення касових операцій у національній валюті в Україні, мав дотримуватися наведених норм Господарського кодексу України, у зв'язку з чим міг прийняти рішення про застосування такого виду адміністративно-господарських санкцій, як штрафні санкції, протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Закінчення будь-якого із встановлених статтею 250 Господарського кодексу України строків виключає застосування таких санкцій до суб'єкта господарювання за вчинене ним порушення правил здійснення господарської діяльності.

31.07.2013 року було винесено податкове повідомлення - рішення №0002522201, яким до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції на підставі акту перевірки від 11.06.2013р. № 2291/22-1/33771045, яким зафіксовано порушення позивачем п. 2.2, п.2.6 зазначеного Положення, а саме: не оприбуткування готівкових коштів у касі підприємства, а саме не здійснено облік готівки в повній сумі їх фактичних надходжень в касовій книзі підприємства на загальну суму 770 000,00 грн., підприємство здійснювало поповнення уставного фонду на підставі протоколів Загальних зборів Учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Продторгресурс", а саме протокол від 04.06.2009 року, протокол від 09.06.2010 року, протокол від 23.09.2011 року, як вбачається з банківських виписок та квитанцій банка платником вищезазначених сум виступало ТОВ "Продторгресурс" через засновника ОСОБА_4 на розрахунковий рахунок підприємства квитанція №72 від 26.09.2011р. в сумі 120 000,00 грн., квитанція №29 від 23.07.2010р. в сумі 100 000,00 грн., через засновника ОСОБА_5 на розрахунковий рахунок підприємства квитанція № 20 від 16.08.2010р. в сумі 100 000,00 грн., через засновника ОСОБА_6 на розрахунковий рахунок підприємства квитанція №30 від 23.07.2010р. в сумі 400 000 грн., через фінансового директора (згідно наказу №24 від 01.05.2008 року) ОСОБА_7 на розрахунковий рахунок підприємства квитанція №27 від 03.03.2010р. в сумі 50 000,00 грн.

Тобто рішення про застосування штрафних санкцій було прийнято відповідачем у строк більший ніж один рік з дня вчинення наведених дій.

Зважаючи на застосування податковим органом адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу за порушення правил ведення касових операцій у національній валюті в Україні пізніш як через один рік з дня вчинення суб'єктом господарювання наведених дій, податкове повідомлення - рішення від 31.07.2013 року №0002522201 за формою "С", яким до ТОВ "Продторгресурс" застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 3 850 000 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Подібна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 24.12.2012р. справа №2а-4395/09/2670 (№К-24952/10), від 25.02.2013р. справа №9/408 (22-а-24734/08) (№К-43603/09).

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача в частині скасування податкових повідомлень-рішень від 31.07.2013 р. №0002542201, №0002552201, №0002522201 є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином документально підтверджені позивачем судові витрати - судовий збір за вимоги немайнового характеру не підлягає стягненню з Державного бюджету України, а документально підтверджені позивачем судові витрати - судовий збір за вимоги майнового характеру підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 69, 71, 94, 158-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Продторгресурс" до Лівобережної об'єднаної Державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 31.07.2013 року №0002542201 за формою "Р", яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "Продторгресурс" за основним платежем з податку на прибуток приватних підприємств на суму 552 903 грн. із застосуванням штрафних санкцій у розмірі 119 691,75 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 31.07.2013 року № 0002552201 за формою "Р", яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "Продторгресурс" за основним платежем по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 293 771 грн. із застосуванням штрафних санкцій у розмірі 66 703,75 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 31.07.2013 року № 0002522201 за формою "С", яким до ТОВ "Продторгресурс" застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 3 850 000 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Продторгресурс" судовий збір у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, зазначені в ст.186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 11 листопада 2013 року.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили станом на 11.11.2013 року Суддя І.В. Юхно І.В.Юхно