Ухвала суду № 35395025, 19.11.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/6724/2012

Провадження № 22ц/779/2112/2013

Категорія 27

Головуючий у І інстанції Ковалюк І.П.

Суддя-доповідач Ясеновенко Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Ясеновенко Л.В.,

суддів: Мелінишин Г.П., Фединяка В.Д.,

секретаря Драганчук У.М.,

з участю сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 11 грудня 2012 року, -

в с т а н о в и л а :

24.04.2012 року ПАТ «Дельта Банк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 зобов'язань по кредитному договору №47/фкв/1-07, укладеного 25.10.2007 року між ним та ТзОВ «Український промисловий банк», утворилася заборгованість у розмірі 94541,38 грн.

Посилаючись на те, що ОСОБА_2 не виконав взяті на себе зобов'язання по договору кредиту, ПАТ «Дельта Банк» просило стягнути вищевказану заборгованість на його користь, оскільки за договором від 30.06.2010 року, укладеного між ТзОВ «Укрпромбанк», Національним банком України та ПАТ «Дельта Банк», останньому передані Активи та Кредитні зобов'язання «Укрпромбанку».

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 11 грудня 2012 року позов задоволено частково.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» 93953,14 грн. заборгованості за кредитним договором та 939,53 грн. судового збору.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на незаконність рішення, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Судом не було враховано того, що він укладав договір з ПАТ «Укрпромбанк» і про те, що відбулась заміна кредитора його не було повідомлено. Крім того, починаючи з липня 2010 року ТзОВ «Укрпромбанк» не приймав платежів у рахунок погашення кредитних зобов'язань за Договором.

У грудні 2010 року він отримав простий лист від позивача з пропозицією розпочати співробітництво з АТ «Дельта Банк», однак при цьому йому не було надано доказів переходу до банку права первісного кредитора, лист не був підписаний представником АТ «Дельта Банк» та не був завірений печаткою, як передбачено угодою про передачу активів та кредитних зобов'язань, згідно п.4.8.1 якого банк зобов'язаний був повідомити боржників про передачу кредитних зобов'язань у п'ятиденний строк.

Крім того, суд не з'ясував наявність у ТзОВ «Укрпромбанк» на момент укладення кредитного договору ліцензії НБУ на право надання кредитів громадянам України в іноземній валюті.

Не дав оцінки суд і тій обставині, що у додатку до договору про передачу активів та кредитних зобов'язань вказано його заставний автомобіль Hyndai Tucson, а ним передано у заставу банку автомобіль Chery Tiggo.

Не подані банком і дані про стан його особового рахунку по виконанню кредитного договору.

Просить рішення суду скасувати.

ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав з мотивів, наведених у ній.

Представник ПАТ «Дельта Банк» апеляційну скаргу не визнав.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 25.10.2007 року між ТзОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 було укладено договір №47/фкв/1-07, за умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 14727 дол. США для придбання автотранспортного засобу, зі сплатою 9,5% річних на залишок заборгованості та кінцевим терміном погашення до 25.10.2011 року.

Для забезпечення виконання кредитних зобов'язань під заставу банку було передано автотранспортний засіб марки Chery Tiggo, вартість якого становить 87500 грн.

Встановлено, що ОСОБА_2 належним чином не виконував умови договору щодо повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом, у зв'язку з чим станом на 05.04.2012 року утворилась заборгованість на суму 93953,14 грн., з яких 70892,61 грн. заборгованість по тілу кредиту, 19868,14 грн. заборгованості по відсотках, та 3192,39 грн. комісії за ведення кредиту.

Встановлено, що 30.06.2010 року між ПАТ «Дельта Банк», ТзОВ «Укрпромбанк» та Національним банком України укладений договір про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку.

Згідно умов зазначеного договору в порядку, в обсязі та на умовах, визначених цим Договором, Укрпромбанк передає (відступає) Дельта Банку права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком, внаслідок чого Дельта Банк замінює Укрпромбанк як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях.

За цим же договором Дельта Банку переходить (відступається) право вимагати (замість Укрпромбанку) від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Встановлено, що у грудні 2010 року ОСОБА_2 отримав лист від позивача з пропозицією розпочати співробітництво з АТ «Дельта Банк», чого відповідач не заперечив у судовому засіданні.

15.04.2011 року відповідачу був направлений лист-попередження про необхідність погашення заборгованості за договором кредиту із зазначенням суми заборгованості та того, що між ПАТ «Дельта Банк», ТзОВ «Укрпромбанк» та Національним банком України укладений договір про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку.

При таких обставинах справи суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги про те, що ПАТ «Укрпромбанк» не мав індивідуальної ліцензії Національного Банку України на право здійснення валютних операцій, а отже не вправі був надавати кредит в іноземній валюті, не заслуговують на увагу.

Підпункт "в" п. 4 ст. 5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі.

На даний час законодавець не визначив межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті. Відповідно до п.1.5 Положення про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління НБУ від 14 жовтня 2004 р. № 483, використання іноземної валюти як засобу платежу без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).

Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій, єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами статті 5 Декрету КМУ є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку.

Враховуючи вищенаведене, підстав для скасування рішення суду немає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-314, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Івано-Франківського міського суду від 11 грудня 2012 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: Л.В. Ясеновенко

Г.П. Мелінишин

В.Д. Фединяк