Рішення № 35394806, 13.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18215/13 13.11.13

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Дочірнього підприємства "Фесто"

до відповідача Фізичної особи-підприємця Вірченка Миколи Сергійовича

про стягнення 26 200,36 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Климов А.Р. - адвокат

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ: Дочірнє підприємство "Фесто" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Фізичної особи-підприємця Вірченка Миколи Сергійовича про стягнення основної заборгованості з орендної плати в сумі 20 266,26 грн., пені в сумі 3 106,82 грн., інфляційних втрат у сумі 1 134,91 грн. та трьох процентів річних у сумі 1 692,37 грн. відповідно до договору оренди нежитлового приміщення № 211 від 17.11.2009.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивач стверджує, що його права порушені, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах. Дочірнє підприємство "Фесто" надало заяву про уточнення позовних вимог у якій розрахував пеню за шість місяців від дня, коли грошове зобов'язання мало бути виконано, на підставі ч. 6 ст. 232 ГК України. Дана заява не порушує вимоги ст. 22 ГПК України та приймається судом.

Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, заслухавши доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 17.11.2009 між Дочірнім підприємством "Фесто", далі Орендодавець, та Фізичною особою-підприємцем Вірченком Миколою Сергійовичем, далі Орендар, укладений договір оренди нежитлового приміщення № 211, далі Договір, відповідно до предмету якого (розділ 1 Договору) Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове володіння та користування приміщення, що належить на праві власності Орендодавця. Об'єкт, що орендується являє собою приміщення, що розташовано на 4 поверсі будинку, за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 11. Загальна площа, що орендується 33,80 кв.м. Орендоване приміщення було передано по акту приймання-передачі від 17.11.2009.

Згідно п. 4.1 Договору вартість орендної плати за весь об'єкт, що орендується, включаючи вартість комунальних послуг, за один місяць складає 4 225 грн. з ПДВ.

Пунктом 4.3 Договору орендна плата сплачується Орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця на підставі рахунку-фактури наперед не пізніше 05 числа кожного місяця.

Відповідно до п. 6.2.2 Договору Орендар зобов'язується своєчасно та в повному обсязі здійснювати орендні платежі.

14 травня 2010 року відповідач звернувся до позивача із заявою про зменшення орендованої площі шляхом повернення позивачу кімнати № 408 площею 13,1 кв.м. і зниження орендної плати до 2 587,50 грн. на місяць, дана заява була задоволена позивачем.

Строк оренди складає 11 місяців з моменту підписання акту приймання-передачі об'єкту, що орендується (п. 3.1 Договору).

Пунктом 9.1 Договору передбачено, що зміна або розірвання Договору оренди мають місце за письмовою згодою сторін. Письмові пропозиції щодо зміни та доповнення до договору розглядаються сторонами у двадцятиденний термін з дня отримання пропозиції.

28 вересня 2010 року відповідач звернувся до позивача із заявою про дострокове припинення договору оренди. Відповідно до п. 9.1 Договору сторони уклали угоду про розірвання договору оренди з 17.10.2010. Сторони склали акт приймання-передачі від 17.10.2010, за яким об'єкт оренди було повернуто Орендарю. В даному акті відповідач - Фізична особа-підприємець Вірченко Микола Сергійович визнав основну заборгованість в сумі 20 266,26 грн. та зобов'язувався повернути борг у повному обсязі до 31.10.2010.

Орендар свої зобов'язання за Договорами не виконав, заборгованість з орендної плати у встановлений строк не погасив, на таких підставах, позивач намагається стягнути з відповідача основну заборгованість з орендної плати в сумі 20 266,26 грн., за період фактичного користування приміщенням з 01 квітня 2010 року по 17 жовтня 2010 року.

Згідно до п. 8.1.3 Договору у випадку прострочення по сплаті орендних платежів за Договором, Орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості місячної орендної плати за кожен день прострочення. Тому позивач намагається стягнути з відповідача пеню в сумі 1 540,64 грн. за період з 01.11.2010 по 30.04.2011.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього додатково інфляційних в сумі 1 134,91 грн. та три проценти річних в сумі 1 692,37 грн. за весь період прострочення з 01.11.2010 по 12.08.2013.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін, і між сторонами укладено договір оренди нерухомого майна.

Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли усіх суттєвих умов, передбачених законом для даних видів договорів оренди: зокрема щодо його предмету, ціни та строку дії, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст.ст. 180, 181 ГК України та ст. 638, 759 ЦК України.

Частина перша статті 759 ЦК України, як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Стаття 283 ГК України передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦК України).

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 ГК України).

В силу статті 526 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач надав суду акт взаєморозрахунків, згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 15.10.2013 становить 20 266,26 грн., акт підписаний тільки позивачем. При цьому судом враховано, що акт звірки є суто бухгалтерським документом, за яким бухгалтерії підприємств-учасників певних господарських операцій звіряють бухгалтерський облік цих операцій (у контексті визначення дебіторської або кредиторської заборгованості), а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - договором, накладними, рахунками тощо.

Враховуючи те, що грошове зобов'язання з боку відповідача не виконано належним чином, відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів неможливості виконання вказаного зобов'язання. Беручі до уваги наявні в матеріалах справи докази, наявний в матеріалах справи акт приймання-передачі від 17.10.2010 в якому відповідач зобов'язувався повернути борг з орендної плати до 31.10.2010, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основної заборгованості з орендної плати, в сумі 20 266,26 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зобов'язання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача та мала місце несвоєчасна оплата за Договорами, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені, передбаченої п. 8.1.3 Договору, обґрунтовані та підлягає стягненню пеня в сумі 1 540,64 грн. за період з 01.11.2010 по 30.04.2011.

Частина друга статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 1 134,91 грн. та трьох процентів річних у сумі 1 692,37 грн. вважаються обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

В частині стягнення пені в сумі 1 566,18 грн. слід відмовити, як необґрунтовано заявлених.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно частини п'ятої статті 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 13.11.2013 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 530, 638, 759, 762 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 193, 232, 283, 286 ГК України, ст. ст. 42, 43, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, частиною другою та третьою ст. 85 ГПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Дочірнього підприємства "Фесто" до Фізичної особи-підприємця Вірченка Миколи Сергійовича задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Вірченка Миколи Сергійовича, 04213, м. Київ, пр-т. Героїв Сталінграда, буд. 55, кв. 9, ідентифікаційний номер 3126720356, на користь:

- Дочірнього підприємства "Фесто", 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 11, код ЄДРПОУ 13683489, основну заборгованості з орендної плати в сумі 20 266,26 грн., пеню в сумі 1 540,64 грн., інфляційні втрати в сумі 1 134,91 грн., три проценти річних у сумі 1 692,37 грн. та судовий збір у розмірі 1 617,65 грн., видавши наказ.

3. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 1 566,18 грн. відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 18.11.2013 року

Суддя Ю.О.Підченко