Постанова № 35394535, 19.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 року Справа № 910/12670/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіДемидової А.М.суддівШевчук С.Р. - доповідач Воліка І.М. розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 16.09.2013 у справі№ 910/12670/13 господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтех Інтеграл Компані" 2. Публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод" 3. Кооперативу "Союз" простягнення збитків у сумі 12 013 950,00 грнв судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: Діденко Ю.О., дов. № 257/2012 від 06.11.2013

- відповідача 1: не з'явилися

- відповідача 2: не з'явилися

- відповідача 3: не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтех Інтеграл Компані", Публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод", Кооперативу "Союз" про стягнення збитків у сумі 12 013 950,00 грн.

Разом з позовом була подана заява про забезпечення позову, в якій позивач просив накласти арешт на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно та майнові права, які будуть виявлені в ході здійснення виконавчих дій, що належать ПАТ Тернопільський електромеханічний завод" в сумі 12 013 950,00 грн, Кооперативу "Союз" в сумі 12 013 950,00 грн та ТОВ "Будтех Інтеграл Компані" в сумі 10 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.07.2013 порушено провадження у справі № 910/12670/13.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.07.2013 у справі №910/12670/13 (суддя Бойко Р.В.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2013 (у складі головуючого судді Зубець Л.П., суддів Чорної Л.В., Новікової М.М.), заяву позивача про забезпечення позову задоволено частково, накладено арешт на грошові кошти ПАТ "Тернопільський електромеханічний завод", які обліковуються на відкритих ним рахунках у банківських установах, в межах суми у розмірі 12 013 950,00 грн, а також накладено арешт на грошові кошти Кооперативу "Союз", які обліковуються на відкритих ним рахунках у банківських установах, в межах суми у розмірі 12 013 950,00 грн. В іншій частині в задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими актами, вважаючи, що судами порушені норми процесуального та матеріального права, а саме ст. 4-2 ГПК України, ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", ПАТ "Тернопільський електромеханічний завод" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 11.07.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2013 у справі №910/12670/13 і прийняти постанову про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

ПАТ "Універсал Банк" надало відзив на касаційну скаргу, в якому просить суд залишити оскаржувані судові акти без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Відповідачі 1, 3 не скористались правом, наданим ст. 1112 ГПК України, не надали відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень статті 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судових актів, що оскаржуються.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Забезпечення позову, за своєю правовою природою, є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів держави, територіальних громад, юридичних або фізичних осіб.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадженні у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується, в тому числі, накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Предметом спору у даній справі є стягнення солідарно з відповідачів збитків у сумі 12 013 950,00 грн, завданих банку внаслідок невиконання відповідачами своїх зобов'язань за кредитним договором № 12/08-Кл-07 від 21.08.2007 та договором іпотеки № 3757 від 17.08.2007.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ПАТ "Тернопільський електромеханічний завод" знаходиться в скрутному фінансовому становищі, заявлена до стягнення сума збитків є значною, а завдання збитків банку пов'язано з вчиненням заводом як іпотекодавцем дій, які зумовили знецінення предмета іпотеки, що унеможливило повернення банком кредитних коштів за рахунок предмета іпотеки.

Враховуючи викладене, а також беручи до уваги те, що відповідачі тривалий час не виконують взяті на себе зобов'язання з повернення кредитних коштів, а також вчиняють дії, які свідчать про ухилення відповідачами від виконання зобов'язань за кредитним договором № 12/08-Кл-07 від 21.08.2007 та договором іпотеки № 3757 від 17.08.2007, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що майно (кошти) відповідачів можуть зникнути або зменшитися на момент виконання рішення суду.

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі спрямоване на запобігання можливим порушенням майнових прав позивача, пов'язаність заходів забезпечення позову з предметом спору, а також наявність обставин, які свідчать про можливість утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову та невжиття заходів забезпечення позову, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правомірного висновку про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідачів, які обліковуються на відкритих ними рахунках, в межах розміру суми позову.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2013 та ухвалу господарського суду міста Києва від 11.07.2013 у справі №910/12670/13 залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

С у д д я С.Р. Шевчук

С у д д я І.М. Волік