Ухвала суду № 35393993, 19.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2013 року м. Київ К/9991/29000/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Приколотнянський олійноекстракційний завод»

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року

у справі № 2-а-42/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Приколотнянський олійноекстракційний завод»

до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області

про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03 березня 2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Приколотнянський олійноекстракційний завод» (позивач) до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області (відповідач) задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та нечинним рішення № 0001372302 від 23 листопада 2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Приколотнянський олійноекстракційний завод» державне мито в розмірі 3,40 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано безпідставним неврахуванням податковим органом при проведенні перевірки та складенні акту перевірки залишку готівки в касі підприємства за 10 листопада 2010 року в розмірі 33 804,32 грн., даних касової книги, прибуткових касових ордерів та видаткової відомості.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року апеляційну скаргу Вовчанської МДПІ у Харківській області задоволено. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03 березня 2011 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, позивач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права ставиться питання про скасування постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року та залишення в силі постанови Харківського окружного адміністративного суду від 03 березня 2011 року.

Крім того, Вовчанською МДПІ у Харківській області заявлено клопотання про заміну відповідача у справі - Вовчанської МДПІ у Харківській області на Вовчанську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Харківській області у зв'язку з реорганізацією.

Відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України зазначене клопотання підлягає задоволенню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що посадовими особами Державної податкової адміністрації у Харківській області проведено перевірку каси позивача з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт № 9702/20/40/23/30142319 від 11 листопада 2010 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято рішення № 0001372302 від 23 листопада 2010 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 720,45 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 13 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 265/95-ВР) у зв'язку з невідповідністю суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, на суму в розмірі 344,09 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з пунктом 13 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідно до статті 2 Закону № 265/95-ВР місцем проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, факт порушення позивачем вимог пункту 13 статті 3 Закону № 265/95-ВР підтверджується описом наявних купюр та монет, власноручно складеним під час проведення перевірки бухгалтером підприємства ОСОБА_3, в якому вказано суму залишку готівки на місці проведення розрахунків в розмірі 1 073,19 грн. та денним звітом реєстратора розрахункових операцій за 11 листопада 2010 року на суму в розмірі 1 417,28 грн.

При цьому колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив доводи позивача про відсутність з його боку порушення касової дисципліни з огляду на те, що 11 листопада 2010 року в касу підприємства надійшли кошти в розмірі 1 417,28 грн. як виручка, отримана через реєстратор розрахункових операцій відповідно до прибуткових касових ордерів.

Адже, за правилами пункту 4.5 розділу 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 року № 614 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через реєстратор розрахункових операцій з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій.

Відтак, враховуючи, що позивачем відповідні операції із службової видачі коштів через реєстратор розрахункових операцій не реєструвались, що призвело до невідповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, висновок суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог слід визнати правильним.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року такою, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до її зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Замінити в даній справі відповідача - Вовчанську міжрайонну державну податкову інспекцію у Харківській області її правонаступником - Вовчанською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Приколотнянський олійноекстракційний завод» відхилити, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.