Рішення № 35393027, 20.11.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа № 22-ц/796/14165/2013 Головуючий у першій інстанції - Лук'яненко Л.М.

Доповідач - Оніщук М.І.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2013 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді Оніщука М.І.,

суддів Українець Л.Д., Шебуєвої В.А.,

при секретарі Шпируку О.В.,

за участю:

представника відповідача

ОСОБА_2 ОСОБА_3,

представника відповідача

ОСОБА_4 ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_4 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 17 вересня 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІКОС ФІНАНС» до ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа: Приватне підприємство «Ірма» про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2012 року ТОВ «ІКОС ФІНАНС» звернулося до суду за позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа: ПП «Ірма» про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказував, що відповідачі не виконують взятих на себе зобов'язань за кредитним договором № 002-6/2006 від 16.01.2006 та укладених договорів поруки, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 31529690 грн. коп.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 17.09.2013 позов задоволено, стягнуто солідарно з поручителів ПП «ІРМА», а саме: ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь ТОВ «ІКОС ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 002- 6/2006 від 16.01.2006 у розмірі 31529690 грн. 47 коп. та судовий збір у сумі 3282 грн., а всього стягнуто 31532972 грн. 47 коп.

В апеляційній скарзі відповідачі просять рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Вважають, що рішення є незаконним та необґрунтованим та ухваленим з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, оскільки судом не прийнято до уваги те, що договори поруки між банком та ОСОБА_2, ОСОБА_4 від 28.10.2009 було припинено у зв'язку з достроковим стягненням коштів. Крім того, вважають, що суд першої інстанції помилково не взяв до уваги того, що законом не заборонено укладення кількох договорів поруки на виконання того самого зобов'язання, проте в цьому випадку згідно ч. 3 ст. 554 ЦК України поручителі не несуть солідарної відповідальності між собою, а тому не можна вважати поруку їхньою спільною відповідальністю.

Представники відповідачів в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просили її задовольнити.

Представники позивача та третьої особи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явились, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі порушили взяті на себе зобов'язання, визначені договорами поруки, укладеними між сторонами, що призвело до виникнення заборгованості, яка підлягає, в силу вимог договору та закону, стягненню з відповідачів в солідарному порядку.

З вказаним висновком суду повністю погодитись неможливо, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що 16.01.2006 між АБ «АвтоЗАЗбанк» та ПП «Ірма» було укладено кредитний договір № 002-6/2006, відповідно до якого банк відкрив позичальнику кредитну лінію для поповнення обігових коштів для ведення статутної діяльності в сумі 2500000 грн. строком з 16.01.2006 по 15.01.2008 із сплатою 19 % річних (а.с. 12-13).

07.12.2006 між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 відповідно до умов якої сторони домовились викласти п. 1.1., 2.1., 2.2 кредитного договору № 002- 6/2006 від 16.01.2006 в такій редакції: «Банк відкриває Позичальнику кредитну лінію в сумі 12000000 грн. (збільшено суму) в тому числі: для поповнення обігових коштів для ведення статутної діяльності в сумі 4000000 грн. строком до 15.01.2009 із сплатою 19 % річних; на проведення реконструкції та модернізації адміністративного корпусу в сумі 8000000 грн. строком з 07.12.2006 по 06.12.2011 зі сплатою 19% річних. Згідно п. 3.6. проценти за кредит позичальник сплачує щомісячно до 27 числа кожного поточного місяця та по закінченні терміну дії договору: по кредиту на поповнення обігових коштів не пізніше 15.01.2009 шляхом перерахування коштів на рахунок № НОМЕР_2; по кредиту на проведення реконструкції та модернізації адміністративного корпусу не пізніше 06.12.2011 шляхом перерахування коштів на рахунок № НОМЕР_3. (а.с. 14).

19.11.2013 між сторонами було укладено додаткову угоду № 2, в п. 1 якої визначено, що відповідно до п. 6.7. кредитного договору № 002-6/2006 від 16.01.2006 сторони погодились викласти пункт 3.2. Договору редакції «3.2. Забезпечити повернення отримання кредиту та процентів за користування ним шляхом оформлення в заставу нерухомості за адресою: АДРЕСА_1. А в п. 2 додаткової угоди № 2 зазначено, що інші умови Договору залишаються без змін. (а.с. 15)

01.04.2008 між сторонами укладено додаткову угоду № 3, якою банк відкриває позичальнику кредитну лінію в сумі 12500000 грн. (збільшено суму) для поповнення обігових коштів для ведення статутної діяльності (а.с. 16).

11.06.2008 між сторонами укладено додаткову угоду № 4, відповідно до умов якої сторони домовились, що банк відкриває позичальнику кредитну лінію в сумі 20500000 грн. (збільшено суму) (а.с. 17).

22.12.2008 сторони уклали додаткову угоду № 5 якою сторони погодились внести до Договору наступні зміни: 1.3. Виключити з Договору пункт 6.3., 1.4. Викласти п. 11. Розділу 1 Договору в такій редакції: «1.1. Банк відкриває Позичальнику кредитну лінію в сумі 20500000 грн. в тому числі: для поповнення обігових коштів для ведення статутної діяльності в сумі 8500000 грн. строком до 06.12.2011 зі сплатою 21 % річних; на проведення реконструкції та модернізації адміністративного корпусу в сумі 12000000 грн. строком до 06.12.2011 зі сплатою 21 % річних» (а.с. 18).

27.07.2009 сторони уклали додаткову угоду № 6, якою сторони погодились внести до Договору наступні зміни: 1.1. Викласти п. 1.1. розділу 1 Договору в такій редакції: «1.1. Банк відкриває Позичальнику кредитну лінію в сумі 23300000 грн. в тому числі: для поповнення обігових коштів для ведення статутної діяльності в сумі 11300000 грн. строком до 06.12.2011 зі сплатою 23% річних; на проведення реконструкції та модернізації адміністративного корпусу в сумі 12000000 грн. строком до 06.12.2011 зі сплатою 23% річних». Викласти п. 3.2., 3.3., 3.5., 3.6., 3.14. та 3.17. розділу Договору в такій редакції: «3.2. Забезпечити повернення отриманого кредиту та процентів за користування ним шляхом оформлення в заставу: нерухомості за адресою: АДРЕСА_1; обладнання... » (а.с. 19).

28.10.2009 сторони уклали додаткову угоду № 7, якою погодились внести до Договору наступні зміни: 1.1. Викласти п. 1.1. розділу 1 Договору в такій редакції: «1.1 Банк відкриває Позичальнику кредиту лінію в сумі 28300000 грн. в тому числі: для поповнення обігових коштів для ведення статутної діяльності в сумі 16300000 грн. строком до 26.12.2014 зі сплатою 23% річних; на проведення реконструкції та модернізації адміністративного корпусу в сумі 12000000 грн. строком до 26.12.2014 зі сплатою 23% річних. Викласти п.п. 3.2, 3.5, 3.6 та 3.14 розділу 3 Договору в такій редакції: «3.2. Забезпечити повернення отриманого кредиту та процентів за користування ним шляхом оформлення в заставу: нерухомості, а саме: земельної ділянки з розташованим на ній комплексом будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1; деревообробного обладнання; фінансових порук ОСОБА_2 та ОСОБА_4» (а.с. 20).

25.05.2010 сторони уклали додаткову угоду № 8, у відповідності до якої сторони погодились внести до Договору наступні зміни: 1.1. Викласти п. 1.1. розділу 1 Договору в такій редакції: «1.1. Банк відкриває Позичальнику кредитну лінію в сумі 24400000 грн. в тому числі: для поповнення обігових коштів для ведення статутної діяльності в сумі 12400000 грн. строком по 26.12.2014 зі сплатою 23% річних; на проведення реконструкції та модернізації адміністративного корпусу в сумі 12000000 грн. строком по 26.12.2014 зі сплатою 23% річних» 1.2. Викласти п. 3.2 та 3.5 розділу 3 Договору в такій редакції: «3.2. Забезпечити повернення отриманого кредиту та процентів за користування ним шляхом оформлення в заставу: нерухомості, а саме: земельні ділянки за такими кадастровими номерами: 3210900000:01:105:0062, 3210900000:01:105:0063, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та розташовані на них будівлі інженерно-побутового корпусу літер «Б1», «Б2», гараж літер «Ж», замощення І. огорожа №1.2. що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1-а; нежитлової будівлі та споруди: арочний склад СІ, склад С2, склад СЗ, операторна К, прохідна 3, вольєр В, навіс Н. сушка під Д, погріб Т, огорожа 1-3. замощення І, навіс У, навіс Ф, піч 4 під У, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, групи приміщень № 2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. деревообробного обладнання; фінансові поруки ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с. 21).

28.10.2009 для забезпечення вимог за Кредитним договором між Банком, позичальником та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки № 25-2009 відповідно до п. 1.1 поручитель зобов'язується перед Кредитором за виконання ПП «Ірма» зобов'язань, що випливають з кредитного договору № 002-6/2006 від 16.01.2006, укладеної 27.10.2009 Додаткової угоди № 7 до кредитного договору № 002-6/2006 від 16.01.2006 та всіх інших додаткових угод до нього, які є його невід'ємною частиною, що будуть укладені в майбутньому, згідно якого кредитор відкриває позичальнику кредитну лінію в сумі 28300000 грн., а п. 2.2. передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й позичальник у т.ч. за основний борг - 28300000 грн., сплату щомісячних процентів, підвищення процентів, пені, суми комісій, а також відшкодування збитків (а.с. 22).

Крім того, 28.10.2009 для забезпечення вимог за кредитним договором між банком, позичальником та ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 26-2009 відповідно до п. 1.1 поручитель зобов'язується перед кредитором за виконання ПП «Ірма» зобов'язань, що випливають з кредитного договору № 002-6/2006 від 16.01.2006, укладеної 27.10.2009 додаткової угоди № 7 до кредитного договору № 002-6/2006 від 16.01.2006 та всіх інших додаткових угод до нього, які є його невід'ємною частиною, що будуть укладені в майбутньому, згідно якого кредитор відкриває позичальнику кредитну лінію в сумі 28300000 грн., а п. 2.2. передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й позичальник у т.ч. за основний борг 28300000 грн., сплату щомісячних процентів, підвищення процентів, пені, суми комісій, а також відшкодування збитків (а.с. 23).

На виконання вищевказаних додаткових угод між АБ «АвтоЗАЗбанк» (правонаступником якого є ВАТ «Банк Кіпру) та ПП «ІРМА» були укладені договори застави та іпотеки з наступними змінами, оформленими додатковими угодами.

30.07.2010 між ТОВ «Ікос Фінанс» та ПАТ «Банк Кіпру» було укладено договір факторингу № 8, у відповідності до умов якого, в порядку та умовах, визначених цим договором, клієнт продає (переуступає) фактору права вимоги, які включають в себе кредитний договір № 002-6/2006 від 16.01.2006, а фактор приймає такі права вимоги та зобов'язуються передати фінансування в розпорядження клієнта за плату (п. 2.1). Загальна сума заборгованості за кредитним договором на дату набрання чинності, складає 31529690 грн. 47 коп. в тому числі: сума основного боргу 24252087 грн. 55 коп., нараховані проценти 7277602 грн. 92 коп. (п. 2.2) (а.с. 40-43).

30.12.2011 між ПАТ «Банк Кіпру» та ТОВ «ІКОС ФІНАНС» укладено договір про відступлення прав вимоги за іпотечним договором, у відповідності до умов якого цедент (ПАТ «БАНК КІПРУ»), що є іпотекодержателем за Іпотечним договором від 07.12.2006, яким забезпечено виконання зобов'язань ПП «Ірма» передає, а Ценсіонарій (ТОВ «ІКОС ФІНАНС») приймає всі права вимоги за договором іпотеки.

30.12.2011 між ПАТ «Банк Кіпру» та ТОВ «ІКОС ФІНАНС» укладено договір про відступлення прав вимоги за договором застави, у відповідності до умов якого цедент (ПАТ «БАНК КІПРУ»), що є заставодержателем за договором застави майна (обладнання) до кредитного договору №002-6/2006 від 16.01.2006 передає, а Ценсіонарій (ТОВ «ІКОС ФІНАНС») приймає всі права вимоги за договором застави (п. 1.1 договору) (а.с.44).

30.12.2011 між ПАТ «Банк Кіпру» та ТОВ «ІКОС ФІНАНС» укладено договір про відступлення права вимоги за договором поруки, у відповідності до умов якого цедент (ПАТ «БАНК КІПРУ»), що є кредитором за договором поруки № 25- 2009 від 28.10.2009, яким забезпечено виконання зобов'язань ПП «Ірма» за кредитним договором № 002-6/2006 від 16.01.2006 передає, а Цесіонарій (ТОВ «ІКОС ФІНАНС») приймає всі права вимоги за договором поруки.

30.12.2011 між ПАТ «Банк Кіпру» та ТОВ «ІКОС ФІНАНС» укладено договір про відступлення права вимоги за договором поруки, у відповідності до умов якого цедент (ПАТ «БАНК КІПРУ»), що є кредитором за договором поруки № 26-2009 від 28.10.2009, яким забезпечено виконання зобов'язань ПП «Ірма» за кредитним договором №002-6/2006 від 16.01.2006 передає, а Цесіонарій (ТОВ «ІКОС ФІНАНС») приймає всі права вимоги за договором поруки (а.с.46).

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі. Однак, ПП «Ірма» не виконує належним чином взяті на себе зобов'язанням за кредитним договором № 002-6/2006 від 16.01.2006, внаслідок чого утворився борг в розмірі 31529690,47 грн.

Постановою Господарського суду м. Києва від 27.10.2011 у справі № 50/289-6 ПП «Ірма» було визнано банкрутом, призначено ліквідатором ОСОБА_1 та зобов'язано останнього зробити оголошення в газеті з метою виявлення вимог кредиторів, провести інші дії в межах процедур ліквідації банкрута. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.07.2012 були затверджені судом вимоги банку ПАТ «Банк Кіпру» на 31927007 грн. 15 коп. за кредитним договором до реєстру вимог кредитору першої черги. 04.09.2012 ухвалою Господарського суду м. Києва замінено ПАТ «Банк Кіпру» на правонаступника ТОВ «Ікос Фінанс» відповідно до договору факторингу № 8 від 30.12.2011 у сумі 31529690 грн.47 коп.

Станом на 30.12.2011 згідно із розрахунком заборгованості за кредитним договором № 002-6/2006 від 16.01.2006 за період з 16.01.2006 по 30.12.2011, заборгованість ПП «Ірма», ОСОБА_2 та ОСОБА_4 перед ТОВ «ІКОС ФІНАНС» станом на 30.12.2011 становить: 0,00 грн. - сума заборгованості за строковим кредитом за першою кредитною лінією; 0,00, грн. - сума заборгованості за строковим кредитом за другою кредитною лінією; 12252087,55 грн. - сума заборгованості за простроченим кредитом за першою кредитною лінією; 12000000 грн. - сума заборгованості за простроченим кредитом за другою кредитною лінією; 3632002,92 грн. - сума заборгованості за процентами (строковими та простроченими) за першою кредитною лінією; 3645600 грн. - сума заборгованості за процентами (строковими та простроченими) за другою кредитною лінією. Всього разом за першою та другою кредитними лініями заборгованість за кредитом становить: 12252087,55 + 12000000,00 = 24252087,55 грн.

Всього разом за першою та другою кредитними лініями заборгованість за процентами (строковими та простроченими) становить: 3632002,92 + 3645600,00 = 7277602,92 грн.

Всього разом заборгованості за кредитним договором № 002-6/2006 від 16.01.2006 становить: 24252087,55 + 7277602,92 = 31529690 грн. 47 коп.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Частина 1 ст. 1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредити) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З наведеного вбачається, що судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що позивач виконав належним чином свої зобов'язання за кредитним договором, натомість, боржник та поручителі (відповідачі), в односторонньому порядку, відмовились виконувати взяті на себе зобов'язання щодо вчасного повернення кредиту. Таким чином, в суді першої інстанції знайшов підтвердження факт неналежного виконання відповідачами своїх зобов'язань за кредитним договором та договорами поруки, а отже, суд цілком правомірно дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідачів суми кредитної заборгованості.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Однак, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що зміст вищевказаної норми вбачає можливість встановлення поруки щодо виконання одного й того ж зобов'язання одночасно з боку декількох осіб.

Така порука виникає лише на підставі її спільного надання у формі укладення одного договору декількома поручителями (спільна порука) і такі поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою.

Суд помилково не взяв до уваги те, що законом не заборонено укладення й кількох договорів поруки на виконання того самого зобов'язання, проте в цьому випадку згідно ч. 3 ст. 554 ЦК України поручителі не несуть солідарної відповідальності перед кредитором, оскільки при цьому немає підстав стверджувати, що поручителі дали поруку «спільно». У такому випадку кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі відповідного договору, але поручитель, що виконав зобов'язання, не може висунути вимогу до іншого поручителя на предмет розподілу тягаря відповідальності перед кредитором.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції стягуючи в солідарному порядку суму заборгованості за кредитним договором не звернув уваги на те, що в даному випадку згідно ч. 3 ст. 554 ЦК України поручителі не несуть солідарної відповідальності між собою, так як відсутня їх спільна порука, оскільки укладено окремі договори поруки.

З наведеного вбачається, що в цій частині доводи апеляційної скарги є правомірними. Натомість не заслуговують на уваги доводи апеляційної скарги щодо припинення поруки.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Пунктом 24 Постанови Пленуму ВССУ «Про практику застосування судами спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30.03.2012 роз'яснено, що при вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватись з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Згідно п.3.5 кредитного договору з урахуванням внесених змін, позичальник зобов'язаний забезпечити погашення кредиту за графіком, де останньою датою платежу є 26.12.2014.

Таким чином, датою настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі є 26.12.2014.

Згідно п. 4.6 кредитного договору банк має право достроково стягнути надану раніше позику, проценти по ній та можливі штрафні санкції, в тому числі і шляхом звернення стягнення на забезпечення, зокрема, у разі затримок погашення кредиту та сплати процентів за ним.

Наведеним пунктом лише в загальному передбачено право банку на стягнення даної позики. Ані вказаний пункт, ані кредитний договір вцілому не містить встановленого сторонами порядку застосування права банку на повернення кредиту достроково.

Литом-вимогою про усунення порушень від 16.05.2011 банк повідомив, що станом на 10.05.2011 позичальник має прострочену заборгованість, та надав тридцятиденний строк на сплату цієї заборгованості, нагадавши, що за умовами кредитного договору несплата заборгованості позичальником надає банку право достроково стягнути наданий кредит. Отже, лист-вимога стосувався усунень порушень умов договору, сплати поточної заборгованості та можливих наслідків невиконання. Даний лист не містив вимоги про дострокове погашення всієї суми кредиту, граничного строку або терміну повернення всієї суми кредиту, розміру всієї суми кредиту, що мала б підлягати достроковому поверненню. А тому лист-вимога за своєю суттю не має нічого спільного із вимогою про дострокове повернення кредиту.

Таким чином, вимоги позивача від 10.01.2012 до поручителів пред'явлені до настання строку виконання основного зобов'язання, який передбачено кредитним договором (26.12.2014), а тому відсутні підстави стверджувати про пропуск строку для пред'явлення вимог до поручителів.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про часткову обґрунтованість позову та доводів апеляційної скарги, а тому рішення суду, у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, підлягає скасуванню з ухваленням в нового рішення про часткове задоволення позову та стягнення з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 як з поручителів, які окремо дали поруку, заборгованості за кредитним договором у розмірі 31529690 грн. 47 коп. з кожного.

Також, у відповідності з вимогами ст. 88 ЦПК України, з відповідачів, в рівних частинах, на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім і документально підтверджені судові витрати в розмірі по 1609 грн. 50 коп. з кожного, що всього становить 3219 грн. При цьому, слід звернути увагу, на те, що позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в сумі 3282 грн., тобто в більшому розмірі ніж передбачено законом, однак відшкодуванню підлягає лише сума визначена законом в розмірі 3219 грн.

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ІКОС ФІНАНС» про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись, ст.ст. 218, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 17 вересня 2013 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІКОС ФІНАНС» до ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа: Приватне підприємство «Ірма» про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з поручителя Приватного підприємства «ІРМА» (місцезнаходження 03142, м. Київ, вул. Академіка Кримського, 4-А, код ЄДРПОУ 24943433) ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4, зареєстрованого в АДРЕСА_3) (договір поруки № 25-2009 від 28.10.2009) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІКОС ФІНАНС» (місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Урицького, 45, ідентифікаційний номер 37552797) заборгованість за кредитним договором № 002-6/2006 від 16.01.2006 у розмірі 31529690 (тридцять один мільйон п'ятсот двадцять дев'ять тисяч шістсот дев'яносто) гривень 47 копійок та судовий збір у розмірі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) гривень 50 копійок, а всього стягнути 31531299 (тридцять один мільйон п'ятсот тридцять одна тисяча двісті дев'яносто дев'ять) гривень 97 копійок.

Стягнути з поручителя Приватного підприємства «ІРМА» (місцезнаходження 03142, м. Київ, вул. Академіка Кримського, 4-А, код ЄДРПОУ 24943433) ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого в АДРЕСА_2) (договір поруки № 26-2009 від 28.10.2009) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІКОС ФІНАНС» (місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Урицького, 45, ідентифікаційний номер 37552797) заборгованість за кредитним договором № 002-6/2006 від 16.01.2006 у розмірі 31529690 (тридцять один мільйон п'ятсот двадцять дев'ять тисяч шістсот дев'яносто) гривень 47 копійок та судовий збір у розмірі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) гривень 50 копійок, а всього стягнути 31531299 (тридцять один мільйон п'ятсот тридцять одна тисяча двісті дев'яносто дев'ять) гривень 97 копійок.

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ІКОС ФІНАНС» про солідарне стягнення заборгованості з ОСОБА_2, ОСОБА_4 - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді