Ухвала суду № 35391929, 20.11.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Леонов О.С.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2013 року справа №258/3998/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Ханова Р.Ф., Ястребова Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку ради на постанову Кіровського районного суду м. Донецька від 23 вересня 2013 року по адміністративній справі № 258/3998/13-а за позовом Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку ради до ОСОБА_2, відділу державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у місті Донецьку про стягнення надмірно сплаченої суми тимчасової допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Кіровського районного суду м. Донецька від 23 вересня 2013 року по адміністративній справі № 258/3998/13-а у задоволенні позову УПСЗН Кіровської районної у м. Донецьку ради відмовлено (а.с.110-113).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, яка прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с.118-119).

Розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, з огляду на п.2 ч.1 ст.197 КАС України.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 11.01.1997 року, із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку на утримання доньки ОСОБА_4 до повноліття останньої. За зазначеним рішенням видано виконавчий лист № 2-251 від 11.01.1997 року (а.с. 16).

10.04.2000 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серія НОМЕР_1 від 10.04.2000 року(а.с. 6).

30.08.2010 року ОСОБА_2 звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку ради із заявою про призначення тимчасової допомоги дитині, батько якої ухиляється від сплати аліментів (а.с.7 - зворот).

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», одержувачі державної допомоги зобов'язані повідомляти органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, про зміну всіх обставин, що впливають на виплату допомоги.

Згідно ст.49 «Порядку призначення і виплати державної допомоги сім"ям з дітьми» особам, яким виплачується державна допомога сім'ям з дітьми, зобов'язані повідомляти органи, що призначають і виплачують зазначену допомогу, про зміну всіх обставин, які впливають і виплату державної допомоги (зміни у складу сім'ї, перевищення середньомісячного сукупного доходу сім'ї тощо).

Згідно п.п. 12 п.10 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги на дітей, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 року № 189 (надалі - Порядок), виплата тимчасової допомоги припиняється у разі смерті одного з батьків, зобов'язаного сплачувати аліменти, або визнання його в установленому порядку безвісти відсутнім чи оголошення померлим.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що передумовою зловживань з боку громадян щодо отримання коштів з державного бюджету (приховування обставин, які впливають на призначення і виплату державної допомоги, що дає право на стягнення з них надмірно отриманих бюджетних коштів) є навмисне приховування цими громадянами, інформації, яка може вплинути на виплату таких коштів. Таким чином, на прийняття рішення про стягнення надмірно виплачених сум такої допомоги, має впливати обізнаність особи про наявність обставин, що зумовили припинення права на отримання такої допомоги.

У відповідності до ч.ч. 8. 9 ст. 181 Сімейного кодексу України, якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога, яка не може бути меншою ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Пунктами 1, 2 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 року № 189 визначено, що цей Порядок визначає механізм надання тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання (перебування) їх невідоме.

Тимчасова допомога призначається у разі, коли: рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у зв'язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення; один з батьків перебуває під арештом, слідством, на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі; місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено.

Відповідно до пунктів 5. 7 зазначеного Порядку тимчасова допомога призначається і виплачується за місцем проживання (перебування) одного з батьків, який утримує дитину, управлінням праці та соціального захисту населення районної, районної у м. Києві та Севастополі держадміністрації, структурним підрозділом з питань праці та соціального захисту населення виконавчого органу міської, районної у місті ради.

Тимчасова допомога призначається кожні шість місяців починаючи з місяця, в якому подані усі необхідні документи. Для призначення допомоги на наступний шестимісячний строк одержувач подає лише заяву, в якій повідомляє про обставини, що можуть бути підставою для продовження виплати допомоги.

На підставі заяв ОСОБА_2 від 25.09.2006 року, 06.03.2007 р., 17.09.2007 р., 16.03.2008 р., 08.10.2008 р., 16.04.2009 р., 07.10.2009 р., 09.04.2010 років їй було призначено тимчасову державну допомогу на дочку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, батько якої ОСОБА_3 ухиляється від сплати аліментів.

Зазначений вид тимчасової державної допомоги ОСОБА_2 виплачувався на підставі поданих нею заяв в період з 01 вересня 2007 року по 01 серпня 2010 року (а.с.67). Сума виплаченої тимчасової державної допомоги склала 7730,40 грн.

Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку ради кожні півроку приймало розпорядження та рішення про призначення відповідачеві допомоги, а також з метою перевірки правильності призначеної допомоги вимагало з Відділу державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції м. Донецька довідку про стягнення із ОСОБА_3 аліментів на користь ОСОБА_2

З довідок від 20.09.2006, 03.03.2007, 06.03.2007, 13.09.2007 (2 од.). 10-07, 02.10.2008, 09.04.2009, 01.10.2009, 08.04.2010, виданих відділом Державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку вбачається, що за період з 20.09.2006 року по 01.04.2010 року ОСОБА_2 не отримувала аліменти від ОСОБА_3 за виконавчим листом № № 2-251 від 11.01.1997 року (а.с. 10-зворот- 12 - зворот).

Як встановлено в суді першої інстанції, відділом надавались вищезазначені довідки, оскільки відомостей про смерть боржника ОСОБА_3 за період з 01.09.2007 року по 30.08.2010 року ВДВС не мало, а тому підстав для зупинення виконавчого провадження не було, крім того ВДВС Кіровського РУЮ м. Донецька здійснило запит № 12741/10-722 від 10.06.2013 року до ВДРАЦС Кіровського РУЮ м. Донецька з відповіді якого від 18.06.2013 року № 3523/03-19 вбачається, що актовий запис про смерть на гр. ОСОБА_3 відсутній.

З акту від 31.08.2013 року складеного депутатом Кіровської районної в м. Донецьку ради Бойко М.Ф. та довідки про склад сім'ї вбачається, що гр. ОСОБА_2 проживає за адресою АДРЕСА_1, Бувший чоловік відповідачки - ОСОБА_3 за даною адресою ніколи не мешкав (а.с. 90-91).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 22.08.2007 року, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кіровського районного управління юстиції м. Донецька (а.с. 14). актовий запис про смерть № 1626 від 22.08.2007 року, заявник ОСОБА_6 (а.с. 77 - зворот).

Допитаний в судовому засіданні судом першої інстанції, в якості свідка ОСОБА_7 суду пояснила, що вона є матерю ОСОБА_2 Після розірвання шлюбу в 2000 році її донька з ОСОБА_3 не підтримувала стосунки та його родичами. У серпні 2010 року їм випадково стало відомо від брата колишнього чоловіка, що ОСОБА_3 помер в 2007 році та похований у Черкаській області. Свідоцтво про смерть колишнього чоловіка донька отримала лише в серпні 2010 року листом від батька ОСОБА_3.

Будь-яких інших доказів про отримання відповідачкою державної допомоги чи пенсії суду не представлено.

Аналізуючи спірні правовідносини, зіставляючи їх із встановленими фактичними обставинами справи, колегія суддів приходить до висновку про недоведеність позивачем про те, що відповідач ОСОБА_2 знала про смерть ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, внаслідок чого не могла повідомити позивача про його смерть, а тому суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку ради є необґрунтованими, такими що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність прийнятого судом першої інстанції постанови.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку ради - залишити без задоволення.

Постанову Кіровського районного суду м. Донецька від 23 вересня 2013 року по адміністративній справі № 258/3998/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Р.Ф. Ханова

Л.В. Ястребова