Ухвала суду № 35391607, 28.05.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2013 р.

справа № 2а-0870/10638/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної інспекції з карантину рослин по Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду

від 16 лютого 2012 року

у справі за позовом Державної інспекції з карантину рослин по Запорізькій області

до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізької

області

про визнання протиправним рішення,

В С Т А Н О В И В:

Державна інспекція з карантину рослин по Запорізькій області звернулась до суду з позовом про визнання протиправним та скасування постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізької області від 02.11.2011 року про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудування у розмірі 75 269 грн. 40 коп.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2012 року у задоволенні адміністративного позову Державної інспекції з карантину рослин по Запорізькій області було відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просив скасувати постанову суду та винести нове рішення про задоволення позовних вимог.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при винесенні припису діяв правомірними, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законам України.

З таким висновком суду колегія суддів апеляційного адміністративного суду погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до частини восьмої статті 39 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Аналогічна норма міститься в пункті 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року N 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів».

На час введення в експлуатацію об'єкта будівництва, порядок його здійснення був передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року N 1243 «Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів».

За правилами пункту 27 цього Порядку за результатами роботи державної приймальної комісії складається акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта. Акт державної приймальної комісії підлягає затвердженню у 15-денний строк органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що утворив цю комісію, та реєструється в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт.

Згідно з пунктом 29 цього ж Порядку датою введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата затвердження акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію цього об'єкта органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що утворив комісію.

Як вбачається з матеріалів справи, вчинивши оскаржуваний припис, Інспекція виходила з відсутності рішення повноважного органу про прийняття об'єкта в експлуатацію.

Положеннями статті 30-1 Закону України «Про планування і забудову територій», що діяв до прийняття Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» також було закріплено, що експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів будівництва забороняється.

Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи інспекції державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника інспекції чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію.

Крім того, судами встановлено, що на момент складення акта перевірки від 28.10. 2011 року зауважень до акта у відповідача не було

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом першої інстанції дано доводам сторін вірну оцінку, постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки викладені в судовому рішенні не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної інспекції з карантину рослин по Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2012 року – залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова