Рішення № 35391312, 09.10.2013, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/6920/13-ц

Провадження № 2/263/2794/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2013 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя у складі судді Соловйова О. Л., при секретарі Д'яконовій К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування» (далі за текстом ПАТ «МЗВМ») до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідачів, відповідно до якого просить в рахунок стягнення заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ «МЗВМ» у сумі 148 056,07 грн. за договором позики № 2РР-00727 від 20.03.2006 року, звернути стягнення на належну ОСОБА_1 квартиру № 12, загальною площею 87,6 кв. метрів, жилою площею 51,1 кв. метрів, яка знаходиться за адресою м. Маріуполі вул. Гранітна, 5-12, шляхом продажу вказаної квартири на публічних торгах у порядку процедури виконавчого провадження, встановив начальну ціну предмету іпотеки для подальшої реалізації 209 824 грн.; стягнути з відповідачів судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20.03.2006 року між ПАТ «МЗВМ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 2РР-00727, відповідно до якого останньою було отримано позику у розмірі 209 824 грн., строком на 15 років для придбання житла. В подальшому відповідачкою ОСОБА_1 було придбано квартиру АДРЕСА_1. 24.03.2012 року між ПАТ «МЗВМ» та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, згідно із яким забезпеченням зобов'язань ОСОБА_1 за договором позики від 20.03.2006 року. Предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1, загальною площею 87,6 кв. метрів, жилою площею 51,1 кв. метрів. Згідно із наказом № 563-к від 16.10.2007 року ОСОБА_1 було звільнено з підприємства відповідно до ст. 38 КЗпП України. 17.10.2007 року між ПАТ «МЗВМ», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір про перевід боргу, відповідно до якого ОСОБА_1 передала свої зобов'язання з повернення суми позики ОСОБА_2 Крім того між ПАТ «МЗВМ» та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду № 1 від 17.10.2007 року до договору позики, відповідно до якого останній взяв на себе зобов'язання у разі припинення трудових відносин з ПАТ «Азовзагалмаш» повернути суму боргу у повному обсязі. 19.06.2008 року ОСОБА_2 звільнився з підприємства на підставі ст. 38 КЗпП України, проте свої зобов'язання щодо повернення позики відповідно до умов договору не виконав. Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 04.03.2010 року позов ВАТ «МЗВМ» було задоволено частково з ОСОБА_2 на користь ВАТ «МЗВМ» було стягнуто заборгованість за договором позики у розмірі 172 436 грн., сума інфляційних витрат у розмірі 20 692,32 грн., 3% річних у розмірі 4 407,75 грн., на загальну суму 197 636,07 грн. В перебігу 2010-2012 року ОСОБА_1 в рахунок повернення заборгованості за наведеним вище договором позики здійснювались платежі у загальному розмірі 45 300 грн. У зв'язку із невиконанням ОСОБА_2 основного зобов'язання щодо повернення суми боргу, ПАТ «МЗВМ» на адресу відповідачів було спрямовано вимогу № А14/456 від 29.03.2013 року про повернення заборгованості за договором позики у розмірі 154 056,07 грн. в перебігу 30 днів. 20.05.2013 року ПАТ «МЗВМ» повторно було спрямовано на адресу відповідачів вимогу № А14/773 про сплату боргу за договором позики у розмірі 151 056,07 грн. Станом на 26.06.2013 року ОСОБА_2 вимогу про повернення позики у повному обсязі не виконано, заборгованість за договором позики складає 148 056,07 грн.:

- загальна сума за договором позики 121 136 грн.;

- сума інфляційних нарахувань 20 692,32 грн.;

- 3% річних 4 407,5 грн.;

- судовий збір 1 700 грн.;

- витрати на ІТЗ справи у розмірі 120 грн.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності, позовні вимоги ПАТ «МЗВМ» підтримала з зазначених у позові підстав та наполягала на їх задоволенні. Не заперечувала проти ухвалення у справі заочного рішення.

Відповідачі в судове засідання не з'явились з невідомих суду причин, про слухання справи були повідомлені у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у матеріалах справи доказах зі згоди представника позивача.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов ПАТ «МЗВМ» підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно зі ст.1046 Цивільного Кодексу України (далі за текстом ЦК України) за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Судом встановлено, що 20.03.2006 року між ВАТ «МЗВМ», правонаступником якого є ПАТ «МЗВМ», та ОСОБА_1 було укладено договір № 2РР-00727, відповідно до п. 1.1 якого Позикодавець (ПАТ «МЗВМ») взяв на себе зобов'язання надати позичальнику безпроцентну позику у сумі 209 824 грн. на строк 15 років з метою оплати вартості квартири АДРЕСА_1 (п. 2.1 наведеного договору) /а.с. 13/.

В подальшому 24.03.2006 року ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ММНО ОСОБА_4 було придбано квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до іпотечного договору від 24.03.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом ММНО ОСОБА_4, укладеного між ВАТ «МЗВМ» (Іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (Іпотекодавець) в забезпечення виконання ОСОБА_1 її зобов'язань за договором позики № 2РР-00727, ВАТ «МЗВМ» має право у разі невиконання ОСОБА_1 забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника, згідно із ст. 1 Закону України «Про іпотеку». Згідно із п. 1.2 наведеного іпотечного договору, предметом іпотеки є нерухоме майно, що може бути відчужене Іпотекодавцем і на яке може бути звернено стягнення, а саме: квартира АДРЕСА_1, загальною площею 87,6 кв. метрів, жилою площею 51,1 кв. метрів, яка належить Іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом ММНО ОСОБА_4 Вартість предмету іпотеки за згодою сторін визначено 209 824 грн. (п. 1.3 іпотечного договору). /а.с. 7-8/.

Згідно із договором про перевід боргу від 17.10.2007 року, укладеного між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ВАТ «МЗВМ», правонаступником якого є ПАТ «МЗВМ», первісний боржник ОСОБА_1 перевела свій борг на нового боржника ОСОБА_2, в результаті чого новий боржник заміщує первісного боржника в якості зобов'язаної сторони за договором позики № 2РР-00727 від 20.03.2006 року, що було укладено між ПАТ «МЗВМ» та ОСОБА_2В.(п. 1 договору про перевід боргу). Відповідно до п. 2 наведеного договору новий боржник зобов'язаний здійснити замість первісного боржника зобов'язання з повернення позики у розмірі 188 836 грн. на умовах договору позики № 2РР-00727 від 20.03.2006 року.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобовязання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогам Цивільного Кодексу України (далі за текстом ЦК України).

До заходів цивільно-правової відповідальності за прострочення боржником виконання зобов'язання з повернення грошової суми за договором позики відносяться проценти за користування позикою та інфляційна складова за час прострочення виконання зобов'язання, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 04.03.2010 року у справі за позовом ВАТ «МЗВМ» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, позовні вимоги ВАТ «МЗВМ» було задоволено частково: з ОСОБА_2 на користь ВАТ «МЗВМ» було стягнуто заборгованість за договором позики у розмірі 172 436 грн., суму інфляційних нарахувань у розмірі 20 692,32 грн., 3 % річних у розмірі 4 407 грн., на загальну суму 197 536 грн. 07 коп.

Відповідно до наданих позивачем копій платіжних доручень ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за договором позики в перебігу 2010-2012 року здійснювались платежі на загальну суму 45 300 грн.

У частині 1 статті 33 Закону України «Про іпотеку» зазначено, що у разі невиконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. При цьому зазначеним Законом передбачена процедура звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме іпотекодержатель повинен надіслати іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж тридцятиденний строк. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобовязань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону (ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку»).

29.03.2013 року, ПАТ «МЗВМ» на адресу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було направлено вимогу № А14/456 про погашення заборгованості за договором позики у розмірі 154 056,07 грн. в перебігу 30 днів.

02.04.2013 року ОСОБА_1 було перераховано на рахунок ПАТ «МЗВМ» 3 000 грн.

20.05.2013 року ПАТ «МЗВМ» на адресу відповідачів було повторно направлено вимоги № А14/773 про сплату боргу за договором позики у розмірі 151 056,07 грн., у якій, зокрема, було зазначено, що у разі не повернення зазначеної суми боргу ПАТ «МЗВМ» буде вимушено звернутись до суду із позовною заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки.

23.05.2013 року ОСОБА_2 було здійснено оплату за договором позики у розмірі 3 000 грн.

До теперішнього часу в порушення вимог договору позики та вказаного вище заочного рішення суду ОСОБА_2 покладені на нього обов'язки щодо повернення суми боргу не виконав, внаслідок чого станом на 26.06.2013 року має заборгованість перед ПАТ «МЗВМ» у розмірі 148 056 грн. 07 коп., яка складається:

- загальна сума за договором позики 121 136 грн.;

- сума інфляційних нарахувань 20 692,32 грн.;

- 3% річних 4 407,5 грн.;

- судовий збір 1 700 грн.;

- витрати на ІТЗ справи у розмірі 120 грн.

Частиною 3 статті 33 Закону України Про іпотеку передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі: 1) рішення суду, 2) виконавчого напису нотаріуса або 3) згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (тобто шляхом позасудового врегулювання). При цьому правовою підставою для передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання є договір про задоволення вимог іпотекодержателя (або застереження в іпотечному договорі).

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються:

1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

2) опис нерухомого майна за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

3) заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

4) спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки;

5) пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

6) початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Частина 1 ст. 38 цього Закону передбачає право Іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

Частиною 3 статті 33 Закону України Про іпотеку передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі: 1) рішення суду, 2) виконавчого напису нотаріуса або 3) згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (тобто шляхом позасудового врегулювання).

Проаналізувавши надані позивачем докази у їх сукупності суд приходить до висновку щодо обгрунтованості позовних вимог ПАТ «МЗВМ» про звернення стягнення на Предмет іпотечного договору квартиру АДРЕСА_1 в рахунок погашення заборгованості за договором позики від 20.03.2006 року № 2РР-00727, в рахунок забезпечення виконання зобов'язань було укладено іпотечний договір, оскільки в судовому засіданні при розгляді даної справи судом встановлено факт неналежного виконання ОСОБА_2. зобов'язань за договором позики, а отже вимоги ПАТ «МЗВМ» щодо звернення стягнення на предмет іпотечного договору є цілком обгрунтованими та такими, що не суперечать вимогам діючого законодавства.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідачів у дольовому порядку на користь ПАТ «МЗВМ» судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду у розмірі 2 098,24 грн. по 1 049 грн. 12 коп. з кожного.

Керуючись ст.ст. 10,60,88,212,213,215,218, 224-226 ЦПК України, 524, 549, 1048, 1050, 1046 ЦК України, Законом України "Про іпотеку", суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за договором позики № 2РР-00727 від 20.03.2006 року в розмірі 148 056 гривень 07 копійок (яка складається з загальної суми заборгованості за договором позики у розмірі 121 136 грн.; суми інфляційних нарахувань у розмірі 20 692,32 грн.; 3% річних у розмірі 4 407,5 грн.; судового збору у розмірі 1 700 грн.; витрат на ІТЗ справи у розмірі 120 грн.) звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 87,6 кв. метрів, жилою площею 51,1 кв. метрів, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки на публічних торгах в порядку процедури

виконавчого провадження, встановив первісні ціну предмету іпотеки для подальшої реалізації 209 824 грн.

Стягнути у дольовому порядку з ОСОБА_1, (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_2, (ІПН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування» (87535, м. Маріуполь, пл. Машинобудівельників, 1, код ЄДРПОУ 20355550) судовий збір у розмірі 2 098 гривень 24 копійки по 1 049 (одна тисяча сорок дев'ять) грн. 12 копійок з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Жовтневого районного суду в перебігу десяти днів з моменту отримання копії рішення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку особами, які брали участь у розгляді справи до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя О.Л. Соловйов