Ухвала суду № 35389124, 19.11.2013, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/3446/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Ревякіна О.В.

Доповідач Чельник О. І.

УХВАЛА

іменем України

19.11.2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого: Чельник О.І.

суддів: Белінської І.М., Суровицької Л.В.,

при секретареві: Ткач І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 30 вересня 2013 року у справі за її позовом до фермерського господарства «Компаніївський Агролан», третя особа - відділ Держземагенства у Компаніївському районі Кіровоградської області про визнання договору оренди землі недійсним, -

в с т а н о в и л а :

У червні 2013 року ОСОБА_2 звернулася в суд із зазначеним позовом, обґрунтовуючи його тим, що між нею та фермерським господарством «Компаніївський Агролан» (далі по тексту ФГ «Компаніївський Агролан») було укладено договір оренди землі, який зареєстровано 24.07.2007 року у відділі Держкомзему України в Компаніївському районі. Відповідно до умов укладеного договору вона передала відповідачу в оренду строком на 5 років земельну ділянку загальною площею 6,82 га, що розташована на території Нечаївської селищної ради Компаніївського району Кіровоградської області, та належить їй на праві власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ІІ-КР №008014 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. На початку весни 2013 року вона повідомила відповідача про намір забрати свою земельну ділянку після того, як останній збере врожай. Однак її повідомили про те, що відповідно до змін та доповнень, які зареєстровані 08.11.2010 року у відділі Держкомзему України в Компаніївському районі Кіровоградської області за № 041037300150 строк дії договору продовжено до 31.12.2017 року. Посилаючись на те, що зміни та доповнення до договору оренди землі вона не підписувала, просила визнати недійсним зміни та доповнення до договору оренди землі від 24.07.2007 року, укладені 20.08.2010 року, зареєстровані у Компаніївському відділі ДП «Кіровоградська регіональна філія «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» 08.11.2010 року за №041037300150.

У судовому засіданні 30.09.2013 року позивач уточнила позовні вимоги та просила визнати недійсними зміни та доповнення до договору оренди землі з інших підстав, а саме відсутності домовленості між сторонами щодо строку дії договору, оскільки строк дії договору змінено з 5 років на 7 років, але відповідно до внесених змін початком дії договору зазначено 24.07.2007 року, а закінченням строку дії договору вказано 31.12.2017 року. Тому вважає, що строк дії договору було змінено не 7 років, як було обумовлено сторонами, а на 10 років, на що її волевиявлення було відсутнє.

Рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 30 вересня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Позивач у судове засідання не з'явився. Про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Представник позивача надав клопотання про відкладення слухання справи у зв'язку із зайнятістю в іншій справі в апеляційному суді Кіровоградської області. Проте, належних доказів зайнятості в інших справах суду не надав. Колегія суддів визнала причину неявки представника позивача неповажною та ухвалила слухати справу у відсутності належним чином повідомленого позивача на підставі ч.2 ст.305 ЦПК України.

Заслухавши доповідача, представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, встановлених ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що спірний правочин укладений у письмовій формі, пройшов державну реєстрацію та волевиявлення позивача на укладення змін та доповнень до договору оренди землі підтверджено власним підписом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, як з таким, що відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Відповідно до положень ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтями 14, 18, 20 Закону України «Про оренду землі» (чинними на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що договір оренди укладається у письмовій формі і набуває чинності після його державної реєстрації, яка проводиться у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до Закону.

Судом першої інстанції встановлено, що сторонами було укладено договір оренди землі, який зареєстровано 24.07.2007 року у відділі Держкомзему України в Компаніївському районі. Відповідно до умов укладеного договору, позивач передав відповідачеві в оренду строком на 5 років земельну ділянку загальною площею 6,82 га, що розташована на території Нечаївської селищної ради Компаніївського району Кіровоградської області, та належить йому на праві власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ІІ-КР №008014, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.4-5,7).

20.08.2010 року між сторонами було укладено зміни та доповнення до договору оренди землі від 24.07.2007 року, які зареєстровані 08.11.2010 року у Компаніївському відділі ДП «Кіровоградська регіональна філія «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» (а.с.6), відповідно до яких внесено зміни, зокрема до пункту 8 договору «Строк дії договору» - замінено строк дії договору з 5 років на 7 років та зазначено, що обчислення строку дії договору оренди землі розпочинається з моменту державної реєстрації даної Додаткової угоди, яка є невід'ємною частиною договору оренди землі від 24.07.2007 року, реєстраційний номер 136. Також зазначено, що початок дії договору 24.07.2007 року, кінець дії - 31.12.2017 року.

Згідно ст. 654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Таким чином, зі змісту уточнених позовних вимог убачається, що між сторонами виник спір стосовно тлумачення спірної додаткової угоди до договору оренди, а саме з якого часу обчислюється зміна строку договору оренди до семи років. При цьому сторона позивача вважає, що строк повинен обчислюватися з 24.07.2007 року, а сторона відповідача вважає, що обчислення строку розпочинається з моменту державної реєстрації додаткової угоди - з 08.11.2010 року.

Тобто, визначена позивачем підстава для визнання додаткової угоди до договору оренди недійсною не може бути прийнята судом до уваги як належна, оскільки додаткова угода укладена у письмовій формі, підписана сторонами та містить усі, передбачені законодавством суттєві умови договору. Різне тлумачення сторонами визначення строку дії договору не може бути підставою для визнання його недійсним.

Виходячи з вищезазначеного колегія суддів вважає, що позивач, звернувшись в суд з вказаним позовом, обрав невірний спосіб захисту свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання відповідно до статей 15, 16 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313- 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 30 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: