Ухвала суду № 35388969, 20.11.2013, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :

головуючого судді Григоренка М.П.,

суддів : Бондаренко Н.В., Ковальчук Н.М.,

секретар судового засідання Шпинта О.М., за участю позивача, представника позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Сарненського районного суду від 08 жовтня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И Л А :

08 квітня 2013 року ОСОБА_3 звернувся в Сарненський районний суд з позовом до ОСОБА_2, в якому просив визнати за ним в порядку спадкування після смерті матері право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

В обґрунтування позовних вимог вказував, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_7, заповіту на майно складено не було. Крім нього, спадкоємцем на спадкове майно є його сестра ОСОБА_2

На момент відкриття спадщини він проживав разом із спадкодавцем та фактично прийняв спадщину після смерті своєї матері.

В зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно, державним нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Із цих підстав просив позов задовольнити.

Під час розгляду справи Сарненським районним судом 03 вересня 2013 року до участі в справі залучено співвідповідачами: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6.

Рішенням Сарненського районного суду від 08 жовтня 2013 року позов ОСОБА_3 - задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

________________

Провадження № 22-ц/787/2057/2013 Головуючий у 1 інстанції : Березень Ю.В.

Доповідач : Григоренко М.П.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 350 грн. 33 коп. понесених судових витрат.

В поданій на рішення суду апеляційній скарзі ОСОБА_3 покликається на його незаконність в частині відмови в задоволенні позовних вимог, через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи.

Вказує, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_2 дійсно успадкувала після смерті матері ОСОБА_8 майнові права на землю. Проте, у вказаному свідоцтві нічого не сказано щодо успадкування ОСОБА_2 житлового будинку. Вважає, що судом неправильно оцінено даний доказ.

Зазначає, що на момент смерті спадкодавця відповідач разом з ним не проживала, а до нотаріуса звернулася із заявою про прийняття спадщини лише на земельну ділянку, заяву на прийняття спадщини на житловий будинок ОСОБА_2 не подавала, а тому не може вважатися такою, що прийняла спадщину у вигляді 1/2 частини спадкового житлового будинку.

Крім того, вказує, що на момент смерті ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, з нею проживали та були зареєстровані він, його дружина ОСОБА_9 та їхня дочка ОСОБА_10, що також підтверджується довідкою Тинненської сільської ради Сарненського району Рівненської області № 1890 від 02.04.2013 року.

Вважає, що він набув право власності на весь житловий будинок в порядку спадкування після смерті матері.

Із цих підстав просить скасувати оскаржуване рішення суду в частині відмови в задоволенні позову та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В ході апеляційного розгляду справи ОСОБА_3 та його представник підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 просила апеляційну скаргу відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 та визнаючи за останнім право власності на 1\2 частину спірного житлового будинку, суд першої інстанції виходив із того, що другу половину цього будинку успадкувала відповідач ОСОБА_2, у якої на руках є свідоцтво про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_7.

Даний висновок суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи, наявним у справі доказам та ґрунтується на законі.

Доводи апеляційної скарги також не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Твердження позивача про те, що відповідач ОСОБА_2 успадкувала лише право на землю, а спірний житловий будинок у спадщину не приймала, так як він проживав у цьому будинку із своєю сім'єю на час смерті спадкодавця, на увагу не заслуговують, так як не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Стаття 652 ЦК України, в редакції 1963 року, яка була чинна на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, передбачала, що поділ спадкового майна провадиться за згодою спадкоємців, що прийняли спадщину. При недосягненні згоди поділ провадиться судовим порядком відповідно до часток належних кожному з спадкоємців за законом або за заповітом.

Будь-які докази, які б вказували на те, що позивач та відповідач ОСОБА_2 досягли певної згоди щодо поділу спадщини, яка залишилась після смерті їхньої матері, в матеріалах справи відсутні і відповідач ОСОБА_2 заперечує, що така згода у неї із братом була досягнута.

З огляду на те, що свідоцтво про право на спадщину за законом видане на ім'я ОСОБА_2 на даний час є чинним, тому відсутні підстави вважати, що остання не прийняла спадщину і на спірний житловий будинок, так як законом не передбачено прийняття лише частини спадкового майна, як на цьому безпідставно наполягає сторона позивача.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення Сарненського районного суду від 08 жовтня 2013 року підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 308, 313-314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Сарненського районного суду від 08 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити ухвалу апеляційного суду та рішення суду першої інстанції до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвали апеляційної інстанції.

Головуючий Григоренко М.П.

Судді : Бондаренко Н.В.

Ковальчук Н.М.