Ухвала суду № 35388456, 24.09.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2013 р.Справа № 816/3287/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.07.2013р. по справі № 816/3287/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Біопрепарат"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомленя - рішеня,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Біопрепарат" (далі - ТОВ "ВК "Біопрепарат", позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 08.05.2013 №0000411500/43/1608, яким платнику збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 28 705,21 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.06.12р. позов задоволено.

Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 08 травня 2013 року №0000411500/43/1608.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача та представник відповідача у судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, письмових заперечень, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ТОВ "ВК "Біопрепарат" (місцезнаходження: вуп. Автопарківський, 5, м. Глобине, Полтавська область, ідентифікаційний код 34815758) зареєстроване 31.08.2007 Глобинською районною державною адміністрацією Полтавської області (а.с.116, т.1), перебуває на обліку в Кременчуцькій ОДПІ з 03.09.2007 р., є зареєстрованим платником ПДВ. За даними відділу статистики у Глобинському районі до видів діяльності Товариства за КВЕД-2010 відносяться: оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; виробництво пестицидів та іншої агрохімічної продукції; діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; оптова торгівля хімічними продуктами.

З 03.04.2013 по 09.04.2013 працівниками ДПІ у м. Полтаві проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ "Виробнича компанія "Біопрепарат" по питанню фінансово - господарських відносин із ТОВ "ТД "Глобал-Коммерс" за період травень 2011 року, вересень 2011 року, листопад 2011 року, грудень 2011 року.

За результатами проведеної перевірки було складений Акт перевірки № 62/153-22/348157581 від 16.04.2013 (а.с. 7-12 т.1), яким зафіксовано порушення позивачем п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим Товариством завищено податковий кредит та занижено податок на додану вартість до сплати в бюджет за вересень 2011 року в сумі 16 699,19 грн. та за листопад 2011 року в сумі 6 264,98 грн.

На підставі вищевказаного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000411500/43/1608 від 08.05.2013, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ у розмірі 28 705,21 грн., у тому числі 22 964,17 грн. - за основним платежем та 5 741,04 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 6, т.1).

Не погодившись з винесеним рішенням позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що вимоги позивача правомірні та такі, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

Також, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін. Визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, між 08.04.2011 між позивачем (покупець) та ТОВ "ТД "Глобал-Коммерс" (постачальник) укладений договір № 08/04-1НП (а.с.112-115, т.1), за умовами якого постачальник зобов'язується передати в погоджені строки, а покупець прийняти і оплатити нафтопродукти, найменування, кількість, ціна яких вказується в накладних документах на товар, які оформлюються на кожну окрему партію товару. Номенклатура товару, його кількість, ціна встановлюються сторонами за спільною згодою на основі заявки покупця й зазначаються в розрахункових документах (рахунках-фактурах) та/чи відвантажувальних документах (видаткових накладних) на товар, котрі являються специфікацією.

На виконання умов договору № 08/04-1НП позивач у вересні 2011 року придбавав дизпаливо в кількості 255 530 літрів на загальну суму 2 083 940,88 грн., що підтверджується виписаними податковими та видатковими накладними (а.с. 21-22, 25-31, 58- 62 т. 1).

На підставі отриманих податкових накладних позивачем сума податку на додану вартість включена до складу податкового кредиту за вересень - жовтень 2011 року та відображені в реєстрі отриманих і виданих податкових накладних.

Оглянувши податкові накладні, виписані ТОВ "ТД "Глобал-Коммерс" для документального оформлення виконання умов договору поставки, колегія суддів не знаходить підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних судом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів у податкового органу відсутні.

За матеріалами справи, оплата придбаного товару здійснювалась позивачем у безготівковій формі на розрахунковий рахунок ТОВ "ТД "Глобал-Коммерс", що підтверджується випискою з розрахункового рахунку, відкритого в установі банку. (а.с. 67-80 т. 1).

Колегія суддів також зазначає, що Закон України "Про автомобільний транспорт" та Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила), котрі затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.02.98 за № 128/2568, визначають товарно-транспортні накладні обов'язковим документом, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до пункту 11.1 Правил, товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їхнього переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (пункт 1 Правил).

При оформленні товарно-транспортних накладних необхідно дотримуватися загальних вимог щодо змісту первинних документів. Такі вимоги містяться у пункті 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 та частині 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ "ТД "Глобал-Коммерс" поставлено нафтопродукти відповідно до умов вищезазначеного договору, що підтверджується копією товарно-транспортної накладної (а.с. 92-102 т. 1).

Також на підставі договору від 08.04.2011 № 08/04-1НП позивач у листопаді 2011 року придбавав дизпаливо в кількості 104 750 літрів на загальну суму 991 026,00 грн., що також підтверджується виписаними податковими та видатковими накладними (а.с. 13, 16-19, 55-57 т. 1).

На підставі отриманих податкових накладних позивачем сума податку на додану вартість включена до складу податкового кредиту за листопад - грудень 2011 року та відображені в реєстрі отриманих і виданих податкових накладних.

На підтвердження права формування податкового кредиту позивачем також надано:

- банківські виписки (а.с. 81-91 т. 1);

- товарно - транспортні накладні (а.с. 103-110 т.1).

Зберігання придбаного товару підтверджується наявним в матеріалах справи договір оренди у ТОВ "Лан - Агро" резервуарів для пального №1 (V=74,351 куб.м), №4 (V=27,029 куб.м), №15 (V=19 177 куб.м), №5 (V=16,408 куб.м), які розміщені на території складу паливно - мастильних матеріалів ТОВ "Лан - Агро" (а.с. 130 т. 1) та актом прийому передачі резервуарів для пального (а.с. 131 т. 1);

Відповідальним за приймання нафтопродуктів був гр. ОСОБА_1, з яким позивач уклав договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність завідувача складу від 03.01.2010 (а.с. 10-11 т. 2). Обсяг повноважень останнього визначено посадовою інструкцією завідувача складу (а.с. 12-13 т. 2). Об'єм прийнятого на склад пального визначався за допомогою калібровочних таблиць до резервуарів, обладнаних вимірювальними лінійками (а.с. 216-234 т. 1).

Окрім того, слід зауважити, що договір поставки нафтопродуктів №08/04-1НП був укладений позивачем на виконання договорів комісії з ТОВ "Агрофірма "Мічуріна", ТОВ "Агро - Сула", ТОВ "Лан - Агро" ТОВ "Науково - дослідний інститут сої", ПП "Граніт - Агро", ТОВ "Світанок 1", ТОВ "Соя Полтава" та ПП "Агрофірма ім. Т.Г.Шевченка" (а.с. 190-213 т. 1), у відповідності до змісту яких ТОВ "ВК "Біопрепарат" зобов'язується за дорученнями комітентів за винагороду вчинити від свого імені за рахунок комітента, зокрема договори купівлі - продажу товарів із третіми особами, з метою набуття таких товарів у власність комітента.

На підтвердження фактичного виконання договорів комісії позивачем долучено до матеріалів справи виписані ним:

- податкові накладні (а.с. 162-163, 165-166, 168, 171-172, 175, 177, 179-180, 182, 185, 187, т. 1);

- видаткові накладні (а.с. 164, 167, 169, 173, 176, 178, 181, 183, 186, 189 т. 1);

- банківські виписки (а.с. 235240 т. 1).

Також колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що на момент укладення та реалізації умов договору поставки нафтопродуктів №08/04-1НП від 08.04.2011 ТОВ "ТД "Глобал-Коммерс" мало статус платника ПДВ та в установленому законодавством порядку було зареєстроване як юридична особа, що не заперечується відповідачем. За даними перевірки лише 28.11.2012 вказаному підприємству анульовано реєстрацію платником ПДВ (а.с. 66 т. 1).

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що позивачем не надавались до перевірки первинні документи, а саме товарно-транспортні накладні та банківські виписки, колегія суддів вважає безпідставним, виходячи з наступного.

Із запиту контролюючого органу слідує, що у позивача витребувались докази на підтвердження господарських операцій із ТОВ "ТД"Глобал-Коммерс". В свою чергу позивач надав всі первинні документи, які є обов'язковими.

Колегія суддів зауважує, що надані документи є обов'язковими, але не виключними. Проте, відповідачем не викладались, в тому числі в акті перевірки, доводи з приводу наявності сумнівів у належності наданих документів та додатково не витребувались саме товарно-транспортні накладні та банківські виписки.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення - рішення.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.07.2013р. по справі № 816/3287/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Бершов Г.Є.Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.