Постанова № 35388041, 11.11.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/3358/13-а

11 листопада 2013 року 09год. 35хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сало А.Б. за участю секретаря судового засідання Школяр О.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не з'явився

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Управління соціального захисту населення Рівненської райдержадміністрації доОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів,

ВСТАНОВИВ :

Управління соціального захисту населення Рівненської райдержадміністрації звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надмірну виплачених коштів, у вигляді державної соціальної допомоги одиноким матерям на двох дітей у сумі 576 грн. 60 коп.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав клопотання, в якому позовні вимоги підтримує та просить розглянути справу без його участі.

Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, в судове засідання не прибув, причини неприбуття суду не повідомив. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що 13.05.2012 ОСОБА_1 звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Рівненської райдержадміністрації з заявою №1791 про призначення їй допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, одноразової допомоги при народженні дитини, допомоги по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку на двох дітей та допомоги на дітей одиноким матерям.

З матеріалів справи вбачається, що 12.06.2012 рішенням позивача призначено допомогу на дітей одиноким матерям з 01.12.2012 по 08.11.2016 в сумі 576,60 грн.

Матеріали справи свідчать, що 31.10.2012 розпорядженням голови районної державної адміністрації №979 порушено клопотання перед управлінням охорони здоров'я облдержадміністрації про направлення малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в Рівненський обласний спеціалізований будинок дитини на тимчасове перебування.

Судом встановлено, що з 12.11.2012 діти відповідача - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, перебувають в Комунальному закладі "Рівненський обласний спеціалізований будинок дитини" на повному державному утриманні.

Позивачу стало відомо про вказані обставини з листа Служби у справах дітей Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області №1365/01-06/12 від 13.11.2012.

Відповідач про направлення дітей в Комунальний заклад "Рівненський обласний спеціалізований будинок дитини" Управління соціального захисту населення Рівненської райдержадміністрації не повідомила.

Судом встановлено, що 29.01.2013 позивачем відповідачу направлено повідомлення про необхідність повернути переплату допомоги одинокій матері в сумі 576,60 грн. за період з 01.12.2012 по 31.12.2012, у зв'язку з направленням дітей в КЗ «Рівненський обласний спеціалізований будинок дитини». Однак, відповідач кошти державної допомоги в сумі 576,60 грн. не повернув.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.

Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21.11.1992 за №2811 (далі - Закон №2811) встановлено гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

В силу вимог ст.1 даного Закону громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до ст.18-1 Закону №2811 право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.

Статтею 18-4 Закону №2811 та пунктом 36 Прядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1751 від 27.12.2001, встановлено, що виплата допомоги на дітей (батькам) одиноким матерям призупиняється у разі: тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового працевлаштування дитини.

Отже, у зв'язку з тимчасовим влаштуванням дітей на повне державне утримання право на отримання допомоги на дітей одиноким матерям призупинено.

В силу вимог ст.18-4 Закону №1751 припинення або призупинення виплати допомоги здійснюється на підставі відомостей про обставини, зазначені у частинах першій та другій цієї статті, з місяця, що настає за місяцем, в якому було виявлено зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.

Згідно з п.46 Порядку №1751 особи, яким виплачується державна допомога сім'ям з дітьми, у разі виникнення обставин, які призводять до припинення виплати допомоги, зобов'язані у десятиденний термін повідомити про це органи праці та соціального захисту населення.

Статтею 22 Закону №2811 встановлено, що одержувачі державної допомоги зобов'язані повідомляти органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, про зміну всіх обставин, що впливають на виплату допомоги. Суми державної допомоги, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім'ї, приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги, тощо), стягуються згідно з законом.

Норму аналогічного змісту містить п.49 Порядку №1751, згідно з яким суми державної допомоги сім'ям з дітьми, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім'ї, приховування обставин, які впливають на призначення і виплату державної допомоги тощо), стягуються згідно із законом.

Аналіз даних норм (ст.22 Закону №2811 та п.49 Порядку №1751) дає суду підстави для висновку, що необхідною умовою для стягнення надміру виплачених коштів є обов'язкова наявність факту зловживання з боку одержувачів державної допомоги (подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім'ї, приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги), що призвело до надмірної виплати державної допомоги.

Судом встановлено, що відповідач не повідомила Управління соціального захисту населення Рівненської райдержадміністрації про направлення її малолітніх дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_2, на повне державне утримання в Комунальний заклад "Рівненський обласний спеціалізований будинок дитини", що стало причиною зайвого перерахуванню ОСОБА_1 в грудні 2012 року державної допомоги на дітей одиноким матерям в сумі 576,60 грн.

Таким чином, оскільки кошти державної допомоги в розмірі 576,60 грн. виплачені ОСОБА_1 надміру внаслідок зловживання з боку останньої (приховування (неповідомлення) про направлення дітей в будинок дитини), то такі підлягають стягненню з відповідача.

Станом на час розгляду справи судом, відповідачем кошти державної допомоги, отримані надміру, в розмірі 576,60 грн. не повернуто.

Згідно зі ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації (33024, м. Рівне, вул. Соборна, 366А, код ЄДРПОУ 03195412) кошти, виплачені надміру, у вигляді державної соціальної допомоги одиноким матерям на двох дітей в розмірі 576 (п'ятсот сімдесят шість) грн. 60 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало А.Б.