Ухвала суду № 35386021, 06.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2013 р.Справа № 1570/771/2012

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

позивача ОСОБА_1, представника відповідачів Кацмазі О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційні скарги Південної митниці Міндоходів (правонаступника Південної митниці) та Державної митної служби України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Південної митниці Міндоходів (правонаступника Південної митниці) та Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування наказу ДМС від 30.12.2011 року №2764-к про припинення перебування на державній службі та поновлення на посаді, -

В С Т А Н О В И В:

25 січня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ № 2764-к «Про припинення перебування на державній службі ОСОБА_1» в частині припинення 30.12.2011 року перебування на державній службі в митних органах на посаді інспектора відділу митного оформлення №5 митного поста «Іллічівськ» Південної митниці, поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Іллічівськ» Південної митниці з 30.12.2011 року, допустити негайне виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Іллічівськ» Південної митниці з 30.12.2011 року та стягнути з Південної митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що наказом Державної митної служби України за №2764-к від 30.12.2011 року його звільнено з державної служби в митних органах відповідно до п.6 ч.1 ст.30 Закону України «Про державну службу» за порушення Присяги державного службовця. Підставою для звільнення його та інших працівників було подання Південної митниці про припинення перебування на державній службі інспектора відділу митного оформлення №5 митного поста «Іллічівськ» Південної митниці ОСОБА_1. При цьому службове розслідування щодо нього відповідачами не проводилось. Позивач вважає своє звільнення незаконним, оскільки він не допускав порушення Присяги державного службовця, і крім цього, звільнення відбулось з грубим порушенням вимог Дисциплінарного статуту митної служби України, затвердженого Законом України №805-ІV від 06.09.2005 року «Про дисциплінарний статут митної служби України», Інструкції про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України, відповідно до яких службове розслідування є обов'язковим у разі звільнення посадових осіб зі служби, тоді як службова перевірка проводиться з метою з'ясування дотримання посадовими особами під час службової діяльності вимог законодавства України, нормативно-правових актів та інших документів Держмитслужби, митного органу, розпоряджень, доручень безпосередніх та прямих керівників, своїх службових обов'язків, з'ясування наявності підстав для проведення службового розслідування або встановлення обставин вчинення незначного дисциплінарного чи іншого правопорушення. Позивач також зазначив, що при його звільненні порушені вимоги ст. 27 Закону України № 2805-ІV від 06.09.2005 року «Про дисциплінарний статут митної служби України».

Постановою Одеського окружного адміністративного суду 03 грудня 2012 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України №2764-к від 30.12.2011 року «Про припинення перебування на державній службі ОСОБА_1» в частині припинення 30.12.2011 перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_1 інспектора відділу митного оформлення №5 митного поста «Іллічівськ» Південної митниці Державної митної служби України. Поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Іллічівськ» Південної митниці Державної митної служби України. Стягнуто з Південної митниці Державної митної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30.12.2011 року по день поновлення на посаді.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Південна митниця, Державна митна служба України подали апеляційні скарги, у яких, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування судом обставин справи, просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1, представника відповідачів Кацмазі О.А., вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

ОСОБА_1 працював на різних посадах в митних органах з серпня 2002 року.

23 березня 2011 року наказом Державної митної служби України №508-к «По особовому складу митних органів» припинено перебування ОСОБА_1 на державній службі в митних органах на посаді інспектора відділу митного оформлення №5 митного поста «Іллічівськ» Південної митниці за порушення Присяги державних службовців, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу». Позивач не погодившись з даним наказом оскаржив його до суду.

22 червня 2011 року Одеський окружний адміністративний суд поновив ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу митного оформлення №5 митного поста «Іллічівськ» Південної митниці з 23.03.2011 року.

18 жовтня 2011 року Одеський апеляційний адміністративний суд залишив без задоволення апеляційні скарги ДМСУ та Південної митниці, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22.06.2011 року - без змін.

28 грудня 2011 року ДМСУ наказом №2727-к «По особовому складу митних органів» поновила ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу митного оформлення №5 митного поста «Іллічівськ» Південної митниці.

На час поновлення позивача на посаді відділу митного оформлення №5 митного поста «Іллічівськ» структури Південної митниці вже не існувало, тому за згодою ОСОБА_1 наказом Південної митниці від 29.12.2011 року №1482-к «Про призначення» позивача призначено на посаду інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Іллічівськ» Південної митниці.

30 грудня 2011 року без згоди позивача наказом Південної митниці №1493-к «Про внесення змін до наказу Південної митниці від 29.12.2011 року №1482-к» ОСОБА_1 призначено на посаду інспектора відділу митного оформлення №5 митного поста «Іллічівськ» Південної митниці, якого на цей час вже не існувало.

В той же день ДМСУ видано наказ №2764-к «Про припинення перебування на державній службі ОСОБА_1», яким припинено перебування ОСОБА_1 на державній службі в митних органах на посаді інспектора відділу митного оформлення №5 митного поста «Іллічівськ» Південної митниці за порушення присяги державних службовців, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу».

Відповідно до наказу ДМСУ від 30.12.2011р. №2764-к підставою припинення перебування ОСОБА_1 на державній службі в митних органах на посаді інспектора відділу митного оформлення №5 митного поста «Іллічівськ» Південної митниці стало подання Південної митниці про припинення перебування ОСОБА_1 на державній службі через те, що керівництвом митного поста «Іллічівськ» Південної митниці при здійсненні перевірки документів, оформлених ОСОБА_1 у 2010 та 2011 роках, встановлені систематичні порушення:

- розділу 3 пункту 32 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом ДМСУ від 20.04.2005р. №314.;

- Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом ДМСУ від 09.07.1997р. №307 в частині відсутності відбитка його особистої номерної печатки, як посадової особи підрозділу митного оформлення, яка завершила митне оформлення, в нижній частині доповнень форми МД-6 до вантажних митних декларацій.

Крім того при здійсненні пропуску товару за попереднім повідомленням №10000000/2011/710722 інспектором ОСОБА_1 у цьому повідомленні вказано, що митний огляд товару не проводився, що не відповідає дійсності, про що свідчить акт про проведення митного огляду №500040414/2011/000564 від 02.03.2011 та є порушенням вимог наказу ДМСУ від 01.10.2010 №1127 «Про прискорення митних процедур в міжнародних пунктах пропуску через державний кордон України для морського (річкового) і паромного сполучення, розташовані в зоні діяльності Південної митниці». Також, з боку ОСОБА_1 виявлено порушення вимог пункту 2.3 Порядку здійснення контролю за доставкою в митниці призначення митних товарів, що переміщуються через територію України на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки міжнародного дорожнього перевезення, затвердженого наказом ДМСУ 03.08.2004 року №564 в частині відсутності у роздрукованому витягу з ЄАІС Держмитслужби України завірення особистими підписами перевізників (водіїв) напису про зобов'язання доставлення транзитних товарів до митниці призначення (книжки МДП РX64834087, АХ64839418 від 19.02.2011р., ХН66534787, ХВ66534780 від 14.02.2011p., АХ64839326 від 02.03.2011р., RX66542312 від 26.02.2011р.).

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується апеляційний суд.

Статтею 408 Митного кодексу України визначено, що правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом, а в частині, що не регламентується ним, Законом України «Про державну службу».

Згідно з ст. 410 Митного кодексу України порядок і умови прийняття на службу до митних органів, порядок та умови проходження служби, просування посадових осіб по службі, оплати та стимулювання праці в митних органах визначаються законодавством України.

Дисциплінарний статут митної служби України, затверджений Законом України №2805-ІV від 06.09.2005 року «Про дисциплінарний статут митної служби України», визначає суть службової дисципліни, права та обов'язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання, у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень. Регулювання правового становища державних службовців, що працюють у митних органах, здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про державну службу України".

Отже, правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, Митним Кодексом України, Дисциплінарним статутом митної служби України, на який безпосередньо вказується у Митному кодексі України, а в частині, що не регламентується цими законами, - Законом України «Про державну службу» та КЗпП України, посилання на який міститься у Законі України «Про державну службу».

Пунктом 1 Дисциплінарного статуту митної служби України визначено, що службова дисципліна в митній службі України полягає в безумовному виконанні посадовими особами митної служби службових обов'язків, а також у реалізації прав та додержанні обмежень і заборони, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, і ґрунтується на особистій відповідальності за доручену справу та на засадах єдиноначальності і централізації управління. Пунктом 4 передбачені обов'язки посадової особи митної служби, у тому числі обов'язок додержуватись Конституції України, Митного кодексу України, цього Статуту та інших законів України, додержуватись порядку та умов проходження служби в митних органах, не допускати вчинків, не сумісних із статусом посадової особи митної служби.

Протиправне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України, є згідно з п.21 Дисциплінарного статуту митної служби України порушенням службової дисципліни.

З аналізу положень ст.ст. 5, 10, 17 Закону України «Про державну службу» та п.п.1-4, 21 Дисциплінарного статуту митної служби України вбачається, що зміст Присяги державного службовця відповідає поняттю та змісту службової дисципліни державного службовця митних органів України.

Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що доводи відповідачів в обґрунтування правомірності звільнення позивача, які полягають у тому, що припинення державної служби за порушення Присяги державного службовця відповідно до п.6 ч.1 ст.30 Закону України "Про державну службу" не є дисциплінарним стягненням і не пов'язано з порушенням службової дисципліни, є помилковими, оскільки, є очевидним, що припинення державної служби за зазначеною нормою не є видом заохочення працівника, і застосовується за вчинені цим працівником порушення службової дисципліни, при цьому визначальним при прийнятті рішення про припинення державної служби працівника є факт порушення ним службової дисципліни, встановлення якого відповідно до ст.19 Конституції України повинно здійснюватися у нормативно визначеному порядку, з чим погоджується апеляційний суд.

Також судом першої інстанції вірно зазначено про те, що оскільки Закон України «Про державну службу» регламентує правовий статус посадових осіб митної служби України лише в частині, яка не визначена іншими нормами, і цей Закон не містить в собі порядку встановлення факту порушення державним службовцем дисципліни, встановлення цього факту повинно здійснюватися відповідно до Дисциплінарного статуту митної служби України та «Інструкції про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України» (далі Інструкція), затвердженої наказом ДМСУ № 918 від 13.08.2010 року, якими цей порядок і врегульовано.

Відповідно до п.31 Дисциплінарного статуту митної служби України з метою з'ясування всіх обставин вчинення посадовою особою митної служби дисциплінарного правопорушення керівник митного органу має право призначити службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Застосуванню дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення передує обов'язкове службове розслідування.

Пунктом 1.2 Інструкції встановлено, що службове розслідування - це комплекс заходів, що здійснюється з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин вчинення посадовою особою дисциплінарного або іншого правопорушення, пов'язаного із здійсненням службової діяльності, виявлення причин і умов, що сприяли його вчиненню, встановлення наявності (відсутності) вини, її ступеня, а також установлення інших подій, обставин, що потребують з'ясування під час проведення таких заходів. Відповідно до п.1.4 Інструкції з'ясування обставин порушення трудової дисципліни посадовими особами здійснюється відповідно до вимог Кодексу законів про працю, Закону України «Про державну службу», Дисциплінарного статуту митної служби України та правил внутрішнього трудового розпорядку митного органу.

Відповідно до п.2.1 Інструкції підставами для проведення службового розслідування є, зокрема, недодержання посадовою особою законодавства України про державну службу, проходження служби в митних органах, вчинення посадовою особою дисциплінарного правопорушення, передбаченого статтями 21, 22, п. п. 1, 3-6 ст.28 Дисциплінарного статуту митної служби України, або іншого діяння, визначеного законодавством України, як порушення службової дисципліни.

Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності повинен бути не меншим, ніж під час звільнення з митного органу за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарна відповідальність посадових осіб митної служби України врегульована спеціальним законодавством, у тому числі й нормами Статуту. Норми Закону № 3723-XII можуть застосовуватися щодо посадових осіб митної служби у тій частині, що не врегульована спеціальним митним законодавством, у тому числі й нормами Статуту. Оскільки припинення державної служби на підставі пункту 6 частини першої статті 30 Закону № 3723-XII є крайнім заходом відповідальності державного службовця за порушення службової дисципліни, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності, то неможливість застосування до посадової особи митної служби дисциплінарних стягнень аж до звільнення з митного органу повинно бути мотивовано. Розділом 4 Статуту визначено види дисциплінарних стягнень та порядок їх застосування, чітко врегульована процедура їх застосування, внаслідок чого забезпечується належний захист законних прав та інтересів працівників при вирішенні питань про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.

Передумовою такого звільнення є ретельне службове розслідування, порядок проведення якого регулюється Інструкцією. При цьому необхідно враховувати, що наслідком вчинення дисциплінарного правопорушення може бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення з митного органу, які є санкціями різних рівнів відповідальності й не можуть застосовуватися як альтернативні. Звільнення за порушення присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.

Аналогічна позиція викладена в Постанові ВС України від 24 вересня 2013 року у справі №21-238а13.

Враховуючи вищезазначені вимоги законодавства, а також те, що наказом Державної митної служби України № 2764-к від 30.12.2011 року припинено перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1 за порушення Присяги державного службовця, відповідно до п.6 ч.1 ст.30 Закону України «Про державну службу», а саме, за неналежне та несумлінне виконання ним своїх службових обов'язків, а саме, посадової інструкції, тобто за порушення службової дисципліни, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який зазначив, що такому звільненню обов'язково повинно передувати проведення службового розслідування, за наслідками якого повинні бути встановлені наявність чи відсутність фактів порушення ним службової дисципліни.

Судом першої інстанції обґрунтовано враховано, що в порушення вимог законодавства службове розслідування щодо дотримання позивачем вимог законодавства під час проходження служби в митних органах не проводилося. Також, не було проведено і службової перевірки діяльності позивача, висновком якої відповідно до п.1.2 Інструкції може стати встановлення обставин вчинення незначного правопорушення, або наявності підстав для проведення службового розслідування.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що звільнення позивача відбулось з порушенням встановленого порядку, тобто без дотримання обов'язкової процедури, яка передує звільненню, отже відповідачами фактично не було встановлено у передбаченому законом порядку факту порушення ОСОБА_1 службової дисципліни.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає наказ Державної митної служби України № 2764-к від 30.12.2011 року в частині перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_1 інспектора відділу митного оформлення №5 митного поста «Іллічівськ» Південної митниці Державної митної служби України, винесеним неправомірно, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Також колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 необхідно поновити на посаді інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Іллічівськ» Південної митниці Державної митної служби України, оскільки, на даний час та на час звільнення позивача з органів митної служби відділу митного оформлення №5 митного поста «Іллічівськ» Південної митниці Державної митної служби України не існувало.

У зв'язку з цим дії відповідачів щодо звільнення ОСОБА_1 є неправомірними і такими, що не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.

Із врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції знаходить обґрунтованими висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 шляхом визнання протиправним та скасування наказу Державної митної служби України № 2764-к від 30.12.2011 року «Про припинення перебування а державній службі ОСОБА_1» в частині припинення 30.12.2011 перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_1 інспектора відділу митного оформлення №5 митного поста «Іллічівськ» Південної митниці Державної митної служби України; поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Іллічівськ» Південної митниці Державної митної служби України та стягнення з Південної митниці Державної митної служби України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 30.12.2011 року по день поновлення на посаді.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачі, які є суб'єктами владних повноважень, свою позицію суду не довели та не обґрунтували.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційних скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують.

Відтак, апеляційні скарги Південної митниці Міндоходів та Державної митної служби України задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Південної митниці Міндоходів та Державної митної служби України - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов