Постанова № 35385926, 13.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2013 р.Справа № 821/1872/13-а

Категорія: 8.2.9 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федусик А.Г.,

суддів - Єщенко О.В. та Вербицької Н.В.,

при секретарі - Пальоній І.М.,

за участю: представника позивача - Самсонової Світлани Іванівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Південь Інвест Буд" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2013 року по справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Південь Інвест Буд" до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2013 року Приватне акціонерне товариство "Південь Інвест Буд" (далі ПрАТ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі ДПІ) про скасування податкового повідомлення - рішення від 10 січня 2013 року за №0004491500 про збільшення суми грошового зобов'язання із орендної плати за землю у розмірі 216442,13 грн. в тому числі за основним платежем у розмірі 173153,70 грн. та штрафними санкціями на 43288,43 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що нормами чинного податкового законодавства не встановлено обов'язку платників податків проводити обов'язковий перерахунок податкових зобов'язань по земельному податку у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а тому збільшення грошового зобов'язання з орендної плати за землю та винесення оскаржуваного рішення є неправомірним.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду, ПрАТ подало апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в грудні 2012 року фахівцем відповідача було проведено невиїзну документальну перевірку податкової декларації ПрАТ з плати за землю.

За наслідками проведеної перевірки ДПІ складено акт від 21 грудня 2012 року №664/15-01/01036520 про результати невиїзної документальної перевірки податкової декларації з плати за землю ПрАТ за 2011 рік та за 2012 рік, яким зафіксовано порушення пп.288.5.1 ст.288 Податкового кодексу України (далі ПК України), яке виразилося у заниження позивачем податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на 173153,70 грн..

За наслідком встановлених правопорушень ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 10 січня 2013 року за №0004491500 на загальну суму 216442,13 грн., у тому числі штрафні санкції - 43288,43 грн..

Не погоджуючись з наведеним рішенням ПрАТ оскаржило його в адміністративному порядку, за результатом якого позивачу зменшено розмір нарахованого зобов'язання за основним платежем на 8397,34 грн. та за штрафними санкціями на 6711,8 грн., що в свою чергу, стало підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 13 березня 2013 року за №0000021500.

Винесення податкового-повідомлення рішення від 10 січня 2013 року за №0004491500 та донарахування позивачу податкового зобов'язання з орендної плати за землю і стало підставою для звернення ПрАТ з позовом до суду.

Вирішуючи спірне питання та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що в разі якщо у населеному пункті рішенням ради запроваджено нову нормативну грошову оцінку землі, платник самостійно повинен звернутись до відповідного органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів для отримання довідки (витягу) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, перерахувати суму податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності і подати зазначену довідку з податковою звітністю у встановленому порядку, передбаченому ст.46 ПК України до органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.

Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками з огляду на наступне.

Відповідно до п.1, 2 ст.83 Земельного кодексу України (далі ЗК України) землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Положеннями ст.12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст віднесено, зокрема, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно ст.1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та Цюрупинською міською радою Херсонської області укладено договір оренди земельної ділянки площею 3,8286 га, який зареєстрований у Цюрупинському реєстраційному окрузі Херсонської регіональної філії Центру ДЗК від 01 жовтня 2007 року за №040772900042.

Відповідно до ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Положеннями пп.14.1.147 ст.14 ПК України встановлено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п.288.1. ст.288 ПК України).

Пунктом 289.1. ст.289 ПК України встановлено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до вказаного договору оренди нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1634936,63 грн., сума орендної плати встановлена у розмірі 1,2% від нормативної грошової оцінки та у 2011 році була задекларована позивачем в розмірі 24605,02 гри., а щомісячно 2050,42 грн..

30 серпня 2011 Цюрупинською міською радою прийнято рішення за №292 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель", яким затверджено нову нормативно-грошову оцінку земель у м.Цюрупинську, відповідно до якої нова грошова оцінка спірної земельної ділянки склала 5598221,86 грн..

З врахуванням оновленої грошової оцінки позивачем було самостійно розраховано та задекларовано суму орендної плати на 2012 рік, яка склала 67178,70 грн., а щомісячно 5598,22 грн..

Обґрунтовуючи нарахування позивачу зобов'язання зі сплати орендної плати за землю та штрафних санкцій, з чим погодився і суд першої інстанції, ДПІ посилалася на те, що в порушення вимог п.288.5 ст.288 та ст.274 ПК України, якими встановлено мінімальна орендна плата в розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки, ПрАТ не здійснило перерахунок орендних платежів та у перевіряємому періоді продовжувало нараховувати та сплачувати орендну плату у передбаченому у договорі оренди розмірі - 1.2% від грошової оцінки. Крім цього, ДПІ посилалася на те, що рішення Цюрупинської міської ради за №292 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель" від 30 серпня 2011 року набрало сили з моменту опублікування, а саме з 01 вересня 2011 року, і саме з цього періоду позивач повинен був самостійно перерахувати розмір орендної плати з урахуванням нової грошової оцінки, але зробив це лише з 01 січня 2012 року.

Разом з тим, згідно до ст.288.4 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Крім того, відповідно до ст.21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Положеннями ч.1 ст.651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.654 Цивільного кодексу України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

З аналізу правової природи договору оренди випливає, що договір оренди землі є цивільно-правовим договором, а отже йому притаманні такі ознаки, як свобода договору, обов'язковість його виконання сторонами та інші диспозитивні аспекти.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що хоча зміна розміру орендної плати (в тому числі встановлення законодавством мінімального її розміру) та грошової оцінки земельної ділянки після укладання договору оренди земельної ділянки і може бути підставою для перегляду установленого договором розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками у порядку, встановленому в даному випадку п.36 Договору оренди землі від 24 вересня 2007 року, однак сама по собі така зміна не тягне за собою автоматичного підвищення розміру орендної плати, встановленого в договорі оренди, а тим більше не встановлює обов'язок для орендаря самостійно звернутись до відповідного органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів для отримання довідки про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, перерахувати суму податкового зобов'язання по орендній платі та подати зазначену довідку з податковою звітністю у встановленому порядку до органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.

При цьому, суд вважає, що ДПІ, як суб'єкт владних повноважень, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору. Якщо ж договір пов'язаний зі сплатою податків і на думку ДПІ спрямований на ухилення від їх сплати, остання, за допомогою відповідних заходів та в межах ПК України, уповноважена відновити податкову дисципліну.

Наведені висновки, також узгоджуються з положеннями ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 вересня 2013 року, справа №2а-6449/10/1570, та постанови Верховного суду України від 11 червня 2013 року.

Крім цього, відповідно до ст.15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.5 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування" рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.

Суд вважає безпідставними посилання відповідача на копію випуску №27 газети "Наше місто Цюрупинськ" від 01 вересня 2011 року, як на доказ офіційного оприлюднення рішення Цюрупинської міської ради за №292 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель" від 30 серпня 2011 року, оскільки, на думку суду, стаття кореспондента газети ОСОБА_3, в якій серед іншого викладено зміст вказаного рішення, не є належним доказом офіційного оприлюднення цього рішення, а інших доказів дотримання вимог ч.5 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування" відповідачем не було надано суду.

Отже, приймаючи до уваги, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а судом при її розгляді було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального права, колегія суддів керуючись статтею 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги ПрАТ.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Південь Інвест Буд" - задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2013 року скасувати та прийняти по справі нову постанову, якою позов Приватного акціонерного товариства "Південь Інвест Буд" до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління міндоходів у Херсонській області - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління міндоходів у Херсонській області від 10 січня 2013 року за № 0004491500 про збільшення суми грошового зобов'язання із орендної плати за землю у розмірі 216442,13 грн. в тому числі за основним платежем у розмірі 173153,70 грн. та штрафними санкціями на суму 43288,43 грн.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:А.Г. Федусик Суддя: Суддя: Н.В. Вербицька О.В. Єщенко