Ухвала суду № 35384755, 06.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2013 р.Справа № 1570/4937/2012

Категорія: 8.1.5 Головуючий в 1 інстанції: Соколенко О. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

представника позивача Савецької Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області (правонаступника Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби) на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 197,96 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

14 серпня 2012 року Державна податкова інспекція у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення заборгованості з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 у розмірі 197,96 грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що відповідно до акту про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету від 08.02.2012 року за №369/17-01/НОМЕР_1 встановлено порушення відповідачем п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України, за результатами чого податковим органом винесено податкове повідомлення рішення №0000961702 від 15.02.2012 року, яким відповідачу визначено суму штрафу від суми грошового зобов'язання, погашеного із затримкою по єдиному податку у розмірі 199,13 грн. Вказане рішення відповідач отримав особисто, проте визначену суму штрафу у встановлені строки не сплатив. Позивач зазначив, що враховуючи наявність у відповідача переплати у розмірі 1,17 грн., ФОП ОСОБА_2 має податкову заборгованість зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у сумі 197,96 грн. Також, позивач зазначив, що на вказану суму заборгованості податковим органом на адресу відповідача було направлено податкову вимогу від 28.02.2012 року №78, але сума заборгованості відповідачем не сплачена. Враховуючи викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача зазначену суму податкової заборгованості по сплаті єдиного податку з фізичних осіб.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2012 року адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг по єдиному податку у сумі 34,66 грн. (тридцять чотири гривні 66 копійок) на р/р 31512970700015, (код платежу 18050200), відкритий на ім'я УДКСУ у м. Іллічівську Одеської області, код 37914041, банк ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011. В задоволені решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позов задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача Савецької Н.С., вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Іллічівської міської ради Одеської області 01.12.2006 року за №25540000000042781, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.10).

Згідно довідки ДПІ у м. Іллічівську Одеської області №837, відповідач знаходиться на обліку як платник податків в ДПІ у м. Іллічівську Одеської області з 07.12.2006 року за №1339 (а.с.11).

Судом першої інстанції також встановлено, що 16.12.2010 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 подано заяву до ДПІ у м. Іллічівську Одеської області на право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2011 рік за видом діяльності: 52.12.0 - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту; місце здійснення підприємницької діяльності: АДРЕСА_1 (а.с.12).

Згідно п. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (який діяв на момент подачі заяви та сплати відповідачем сум єдиного податку) суб'єкти малого підприємництва-фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів по єдиному податку шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Відповідно до рішення Іллічівської міської ради № 563-V від 17.07.2009 року «Про встановлення ставок єдиного та фіксованого податків для фізичних осіб-підприємців», до відповідача була застосована ставка єдиного податку за вищезазначеним видом підприємницької діяльності у розмірі 200 грн. на місяць (а.с.13-14), та судом встановлено, що відповідач отримав відповідне свідоцтво про сплату єдиного податку.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. №1196 «Про внесення зміни до постанови Кабінету міністрів України від 16 березня 2000 р. №507» (яка діяла на момент виникнення заборгованості), суб'єкт малого підприємництва сплачує 43 відсотки нарахованого єдиного податку на рахунки відповідного бюджету, а 57 відсотків - на рахунки органів ПФУ як частину суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

В свою чергу, згідно пункту 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (який діяв на момент сплати відповідачем сум єдиного податку) суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у м. Іллічівську Одеської області 08.02.2012 року проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету ФОП ОСОБА_2, за результатами якої складено акт №369/17-01/НОМЕР_1 (а.с.15), яким встановлено порушення відповідачем п.57.1 ст.57 розділу ІІ Податкового кодексу України, а саме визначено, що останнім протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб, відповідальність за що передбачена п.122.1 ст. 122 Податкового кодексу України. При цьому, у вказаному акті зазначено, що датою виникнення податкового боргу є 21.02.2011 року, сума податкового боргу становить 398,26 грн., сума погашеного податкового боргу - 398,26 грн., датою документа, на підставі якого погашено податковий борг, є 25.11.2011 року, сума штрафу становить 199,13 грн.

Крім того, до вказаного акту позивачем складено розрахунок штрафних санкцій, з якого вбачається, що ФОП ОСОБА_2 нараховано суму штрафних санкцій з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 199,13 грн., а саме:

- по даті нарахування 21.02.2011 року відповідачем сплачено суму боргу по єдиному податку у розмірі 86 грн. 23.02.2011 року, кількість днів затримки становить 2 дні, сума штрафної санкції - 43 грн.;

- по даті нарахування 20.04.2011 року, відповідачем сплачено суму боргу по єдиному податку у розмірі 58,02 грн. 27.04.2011 року, кількість днів затримки становить 7 днів, сума штрафної санкції -29,01 грн.;

- по даті нарахування 20.10.2011 року, відповідачем сплачено суму боргу по єдиному податку у розмірі 84,12 грн. 21.11.2011 року, кількість днів затримки -32 дні, сума штрафної санкції -42,06 грн.;

- по даті нарахування 21.11.2011 року, відповідачем сплачено суму боргу по єдиному податку у розмірі 86 грн. 22.11.2011 року, кількість днів затримки -1 день, сума штрафної санкції -43 грн.;

- по даті нарахування 21.11.2011 року, відповідачем сплачено суму боргу по єдиному податку у розмірі 84,12 грн. 25.11.2011 року, кількість днів затримки -4 дні, сума штрафної санкції -42,06 грн. (а.с.16).

При цьому, як вбачається з вказаного розрахунку, процентна ставка нарахованої штрафної санкції складає 50 відсотків від суми сплаченого боргу.

На підставі вказаного акту перевірки від 08.02.2012 року ДПІ у м. Іллічівську Одеської області винесено податкове повідомлення-рішення №0000961702 від 15.02.2012 року, яким відповідачу визначено суму штрафу у розмірі 199,13 грн. на підставі ст.126 Податкового кодексу України від суми грошового зобов'язання, погашеного із затримкою по єдиному податку (а.с.82).

Вказане рішення відповідач отримав особисто 15.02.2012 року, проте визначену суму штрафу у встановлений граничний строк сплати -25.02.2012 року не сплатив.

Зважаючи на несплату у встановлений строк суми штрафу, враховуючи наявність у відповідача переплати у розмірі 1,17 грн., ДПІ у м. Іллічівську Одеської області була направлена відповідачу податкова вимога №78 від 28 лютого 2012 року, з якої вбачається, що станом на 28 лютого 2012 року сума податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями становить 197,96 грн. Вказана вимога була отримана відповідачем 21.04.2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.26).

Але, як вбачається із зворотного боку облікової картки ФОП ОСОБА_2 (а.с.17-25), сума заборгованості відповідачем сплачена не була, та станом на момент звернення до суду ФОП ОСОБА_2 має податкову заборгованість зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у сумі 197,96 грн.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Державної податкової інспекції у м.Іллічівську Одеської області Державної податкової служби, виходячи з наступного.

Як вбачається розрахунку штрафних санкцій до акту перевірки, зокрема, по датам нарахування 21.02.2011 року (за березень 2011 року) та 20.04.2011 року (за травень 2011 року) відповідачем сплачено борг по єдиному податку у розмірі 86 грн. та 58,02 грн. відповідно 23.02.2011 року та 27.04.2011 року, із затримкою 2 дні (за березень) та 7 днів (за травень).

При цьому, як вбачається з пояснень позивача до цього розрахунку, згідно зворотного боку облікової картки платника, ФОП ОСОБА_2 21.02.2011 року було нараховано 200,00 грн. єдиного податку за березень 2011 року, і того ж дня згідно Постанови КМУ № 1196 зменшено цю суму на 114,00 грн., у зв'язку з чим у відповідача виник податковий борг, який з урахуванням пені, склав 86,02 грн. Вказаний борг було погашено відповідачем 23.02.2011 року сумою сплати у розмірі 200,00 грн., у зв'язку з чим у відповідача виникла переплата у розмірі 113,98 грн. Позивач зазначив, що штрафна санкція за березень 2011 року нараховувалась на 86 грн., та склала 43,00 грн. (86,00 грн. х50%).

Також позивач зазначив, що у березні 2011 року за рахунок вищезазначеної переплати, сплата авансового внеску за квітень 2011 року відбулася своєчасно та залишок переплати відповідача склав 27,98 грн. У квітні 2011 року частина авансового внеску за травень була сплачена відповідачем своєчасно за рахунок існуючої переплати, а тому 20.04.2011 року відбулося нарахування штрафних санкцій на несплачену частину податкового боргу, а саме на 58,02 грн. Станом на 20.04.2011 року, з урахуванням пені, заборгованість відповідача склала 58,11 грн., та відповідачем 27.04.2011 року було фактично сплачено кошти у розмірі 60,00 грн., у зв'язку з чим у відповідача виникла переплата на суму 1,89 грн. Таким чином, штрафна санкція за травень склала 29,01 грн. (58,02 грн. х50%).

Разом з цим, як вбачається з наявних в матеріалах справи квитанцій, ФОП ОСОБА_2 за березень 2011 року - 23.02.2011 року сплачено кошти у розмірі 200 грн. та за травень 2011 року 27.04.2011 року сплачено кошти у розмірі 60 грн. (а.с.38).

Тобто, як вбачається з викладеного, вищевказані суми сплачені відповідачем з порушенням встановленого законодавством строку для сплати єдиного податку.

Згідно з пунктом 122.1 статті 122 Податкового кодексу України (в редакція, яка діяла на момент сплати відповідачем сум єдиного податку), несплата (неперерахування) платником податків - фізичною особою сум єдиного податку в порядку та у строки, визначені законодавчим актом, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків ставок податку, встановлених для фізичних осіб - платників єдиного податку, визначених законодавчим актом.

При цьому, згідно п. 7 Підрозділу 10 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Таким чином висновок суду першої інстанції про те, що податковий орган не мав права застосовувати штрафні санкції більше однієї гривні за кожне порушення у разі, якщо дійшов висновку, що позивачем несвоєчасно сплачено єдиний податок по строку сплати 21.02.2011 року та 20.04.2011 року є правильним.

Проте, при розрахунку штрафних санкцій позивачем не було враховано ту обставину, що порушення податкового законодавства з боку відповідача сталося, в тому числі, в період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року включно (березень та травень 2011 року), а тому до таких порушень застосовуються положення спеціальної норми законодавства, а саме п.7 підрозділу 10 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Враховуючи зазначене колегія суддів погоджується, що відповідач повинен був застосувати до позивача штрафну санкцію за порушення строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб за березень 2011 року у розмірі 1 грн. та за травень 2011 року у розмірі 1 грн., тобто в загальному розмірі 2 грн., а не як визначено відповідачем - 72,01 грн.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, у відповідача рахується заборгованість за несвоєчасну сплату єдиного податку за листопад та за грудень 2011 року.

У жовтні 2011 року авансовий внесок за листопад 2011 року відповідачем сплачений не був. У зв'язку з тим, що у відповідача рахувалась переплата у розмірі 1,89 грн., станом на 20.10.2011 року податковий борг ФОП ОСОБА_2 склав 84,11 грн. У листопаді 2011 року (до 20 числа поточного місяця) від відповідача не надходило авансових внесків, у зв'язку з чим 21.11.2011 року відповідачу було збільшено податкове зобов'язання на 200 грн. (податковий борг склав 284,11 грн.) та зменшено податкове зобов'язання на 114 грн.

Відповідно до п.87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.

Враховуючи вищезазначену норму Податкового кодексу України, за рахунок зменшення було погашено податковий борг, який виник 20.10.2011 року у розмірі 84,11 грн., та на цю суму 21.11.2011 року податковим органом була нарахована штрафна санкція у розмірі 42,06 грн. (84,11 грн. х50%) за 32 дні затримки.

Як вбачається з облікової картки відповідача, податковий борг станом на 21.11.2011 року склав: 84,11 грн. + 200 грн. -114 грн. = 170,11 грн. Вказаний податковий борг було погашено відповідачем шляхом сплати 22.11.2011 року коштів у розмірі 86,00 грн., та штрафна санкція склала 43 грн. (86,00 грн.х50%). Таким чином, станом на 22.11.2011 року податковий борг склав 84,11 грн. Також, 25.11.2011 року відповідачем було сплачено кошти у розмірі 86,00 грн. (штрафна санкція нараховувалась на суму сплаченого боргу та склала 42,06 грн. (84,11 грн.х50%)). Крім того, за рахунок сплати 25.11.2011 року відповідачем була погашена сума пені у розмірі 0,72 грн. та залишок переплати склав 1,17 грн.

Як вірно підкреслено судом першої інстанції, в акті перевірки визначено ставку податку, за якою розраховувалась штрафна санкція у розмірі 50 відсотків згідно п. 122.1 ст.122 Податкового кодексу України. Згідно розрахунку та пояснень до розрахунку, також вбачається, що штраф нараховувався у розмірі 50 відсотків ставки сплаченого податку згідно п. 122.1 ст. 122 Податкового кодексу України. При цьому, згідно податкового повідомлення-рішення, за яким стягується податковий борг, визначено, що сума штрафу нарахована на підставі ст.126 Податкового кодексу України від суми грошового зобов'язання, погашеного із затримкою по єдиному податку.

Судом враховано, що за порушення правил сплати (перерахування) податків, п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент винесення оскаржуваного рішення) визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, -у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З аналізу п. 126.1 ст.126 Податкового кодексу України вбачається, що умовою застосування штрафу до платника податків є факт сплати узгодженої суми грошового зобов'язання, яка здійснена з порушенням встановленого строку.

Тобто, вказаними нормами встановлені різні відсотки ставок податку, та як наслідок, штрафні санкції, визначені на підставі вказаних норм, також будуть відрізнятись.

При цьому суд першої інстанції вірно зазначив, що ні у позовній заяві, ні під час розгляду справи, ні у поясненнях до розрахунку, позивачем не наводилось жодних посилань та пояснень стосовно того, чому у податковому повідомленні рішенні визначена стаття 126 Податкового кодексу України, на підставі якої застосовувалась штрафна санкція, в той час як позивач проводив таке нарахування штрафної санкції на підставі п. 122.1 ст. 122 Податкового кодексу України.

Так, позивачем відповідно до п. 122.1 ст. 122 Податкового кодексу України на суму сплаченого боргу у розмірі 84,12 грн. із затримкою 32 дні нараховано штрафну санкцію у розмірі 50 відсотків -42,06 грн. (дата сплати -21.11.2011 року, дата нарахування -20.10.2011 року); на суму сплаченого боргу у розмірі 86 грн. із затримкою 1 день нараховано штрафну санкцію у розмірі 50 відсотків -43 грн. (дата сплати -22.11.2011 року, дата нарахування -21.11.2011 року); на суму сплаченого боргу у розмірі 84,12 грн. із затримкою 4 дні нараховано штрафну санкцію у розмірі 50 відсотків -42,06 грн. (дата сплати - 25.11.2011 року, дата нарахування -21.11.2011 року).

В той час, як: - на суму сплаченого боргу у розмірі 84,12 грн. із затримкою 32 дні податковий орган повинен був нарахувати згідно визначеної у податковому повідомленні-рішенні ст.126 Податкового кодексу України штрафну санкцію у розмірі 20 відсотків, тобто - 16,82 грн. (дата сплати -21.11.2011 року, дата нарахування -20.10.2011 року); - на суму сплаченого боргу у розмірі 86 грн. із затримкою 1 день, податковий орган повинен був нарахувати згідно визначеної у податковому повідомленні-рішенні ст.126 Податкового кодексу України штрафну санкцію у розмірі 10 відсотків -8,6 грн. (дата сплати - 22.11.2011 року, дата нарахування - 21.11.2011 року); - на суму сплаченого боргу у розмірі 84,12 грн. із затримкою 4 дні податковий орган повинен був нарахувати згідно визначеної у податковому повідомленні-рішенні ст.126 Податкового кодексу України, штрафну санкцію у розмірі 10 відсотків, тобто -8,41 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податковий борг відповідача по штрафним санкціям зі сплати єдиного податку з фізичних осіб згідно податкового повідомлення-рішення № 0000961702 від 15.02.2012 року повинен становити 35,83 грн. (1 грн. (за березень 2011 року) +1 грн. (за травень 2011 року) +16,82 грн. +8,6 грн. + 8,41 грн. (за листопад-грудень 2011 року). При цьому, враховуючи наявність у відповідача переплати у розмірі 1,17 грн., заборгованість відповідача складає 34,66 грн.

Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, визначено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Оскільки при нарахуванні відповідачу суми штрафних санкцій за несвоєчасну сплату сум єдиного податку в порядку та у строки, визначені Податковим кодексом України за березень та травень 2011 року, позивачем були невірно застосовані як норми ст.122 так і норми ст. 126 Податкового кодексу України, що призвело до застосування штрафних санкцій у завищеному розмірі, ніж визначений п. 7 Підрозділу 10 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, враховуючи застосування до відповідача штрафних санкцій за листопад-грудень 2011 року, визначених у невірному розмірі, та не на підставі норми податкового законодавства, що визначена у податковому повідомленні-рішенні, суд першої інстанції на підставі положень ч.1 та ч.2 ст.162 КАС України обгрунтовано задовольнив позовні вимоги частково та стягнув з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 податковий борг по єдиному податку у сумі 34,66 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, наведені в апеляційній скарзі є не суттєвими і правильність висновків суду не спростовують.

Відтак, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов