Постанова № 35385300, 19.09.2013, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/15509/13-а

Провадження № 2а/755/318/13

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2013 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Яровенко Н. О.

при секретарях Зіньковська Ю. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 0515 про визнання дій незаконними та зобов'язання виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку з настанням інвалідності,-

в с т а н о в и в:

В червні 2013 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини А 0515 про визнання дій незаконними та зобов'язання виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку з настанням інвалідності посилаючись на те, що він проходив військову службу у військовій частині А0515, звільнений у запас за станом здоров'я наказом Міністра оборони України від 04.02.2002 року та наказом командира військової частини А0515 від 28.02.2002 року виключений із списків особового складу військової частини А0515. 25.10.2012 року йому було встановлено третю групу інвалідності довічно, в зв'язку з захворюванням, пов'язаним із виконанням обов'язків військової служби. Після встановлення інвалідності він звернувся до командира військової частини А0515 із заявою. Про виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», але йому було відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги. Відмову вважає незаконною, тому просить суд визнати її незаконною та виплатити йому одноразову грошову допомогу, передбачену постановою КМУ від 28.05.2008 року №499.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд визнати незаконною відмову командира військової частини А0515 щодо виплати одноразової грошової допомоги та виплатити йому одноразову грошову допомогу, передбачену постановою КМУ від 28.05.2008 року №499.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що на момент звільнення позивача з військової служби не було передбачено такої соціальної норми про виплату одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності, а виникло таке право лише 01.01.2007 року.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.

Як вбачається з пояснень та матеріалів справи, 04.02.2002 року капітана 1 рангу ОСОБА_1, наказом № 02Р Міністра оборони України, звільнено у запас за пунктом 67, підпункт «б» (за станом здоров'я), що підтверджується витягом з наказу (а.с.6). 28.02.2002 року капітана 1 рангу ОСОБА_1, наказом № 044-стр тимчасово виконуючого обов'язки начальника штабу військової частини А0515, виключено зі списків особового складу частини, що підтверджується витягом з наказу (а.с.7).

25.10.2012 року згідно довідки до Акта огляду МСЕК, ОСОБА_1 з 25.10.2012 року встановлено ІІІ групу інвалідності довічно (а.с.8). Захворювання, що настали внаслідок виконання обов'язків військової служби під час участі в бойових діях у складі миротворчих сил ООН.

05.03.2013 року ОСОБА_1 звернувся до командира військової частини А0515 з заявою (а.с.9) про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМУ від 28.05.2008 року №499 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб (далі - Порядку).

Листом заступника командира військової частини А0515 від 22.03.2013 року №222/4/348 ОСОБА_1 було відмовлено у наданні допомоги з тих підстав, що на нього не поширюється постанова КМУ від 28.05.2008 року № 499, оскільки той був звільнений з військової служби в 2002 році, а вказана допомога надається військовослужбовцям звільнених з військової служби після 31 грудня 2006 року.

Частиною 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що у разі, зокрема, інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності військовослужбовцю виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» було прийнято раніше зазначену постанову КМ України від 28 травня 2008 року № 499.

Положеннями ч. 2 вказаної постанови було установлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 01 січня 2007 року, здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.

Вказана норма права передбачає, що затверджений цією постановою Порядок застосовується у разі, зокрема, настання інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 01 січня 2007 року.

Тобто, ч. 2 постанови КМ України від 28 травня 2008 року № 499 пов'язує можливість застосування затвердженого нею Порядку із датою настання інвалідності, а не з датою звільнення особи з військової служби.

З огляду на те, що ОСОБА_1 було встановлено третю групу інвалідності, причиною якої є захворювання, пов'язане з проходженням військової служби, лише 25.10.2012 року, тобто після 01 січня 2007 року, тому суд приходить до висновку, що він має право на отримання одноразової грошової допомоги на підставі Порядку, затвердженого постановою КМ України від 28 травня 2008 року № 499.

Факт звільнення позивача з військової служби у 2002 році не впливає на призначення йому такої допомоги, адже положеннями ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п.п. 2 п. 1 Порядку передбачено виплату допомоги на оздоровлення у разі настання інвалідності внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, незалежно від дати звільнення з неї.

У відповідності до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Частиною 3 ст. 162 КАС України надано адміністративному суду повноваження на прийняття іншої постанови (не передбаченої переліком частини 2), яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З метою надання повного захисту правам та інтересам позивача суд виходить за межі позовних вимог та зобов'язує військову частину А 0515 виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в зв'язку з настанням інвалідності.

З врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постановою КМУ від 28.05.2008 року №499 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, ст.ст. 2, 9, 11, 16, 69-71, 86, 94, 158-163, 186 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Позов ОСОБА_1 до Військової частини А 0515 про визнання дій незаконними та зобов'язання виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку з настанням інвалідності задовольнити.

Визнати незаконною відмову військової частини А 0515 щодо виплати одноразової грошової допомоги в зв'язку з інвалідністю ОСОБА_1.

Зобов'язати військову частину А 0515 виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в зв'язку з настанням інвалідності.

До суду може бути подана апеляційна скарга на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя