Рішення № 35385288, 11.11.2013, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 2608/14363/12

пр. № 2/759/1803/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2013 року Святошинський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Борденюка В.В.,

при секретарі - Трегубенку М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк» в особі Філії «Розрахунковий центр» про визнання договорів недійсними

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ПАТ КБ «Приватбанк» в особі Філії «Розрахунковий центр», у якому просив, з урахуванням уточнених позовних вимог, визнати недійсними договір кредиту № 76751-CRED від 18.07.2007 року і договір №76751-CARD про відкриття карткового рахунку і обслуговування платіжної картки «Мікрокредит» від 18.07.2007 року. Крім цього просив стягнути з Філії «Розрахунковий центр» ПАТ КБ «Приватбанк» судові витрати.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що казані договори із банком він не укладав, а про їх існування дізнався із судових актів у процесі стягнення із нього кредитної заборгованості.

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просили задовольнити його вимоги у повному обсязі.

Представник ПАТ «КБ «Приватбанк» у судовому засіданні проти позову заперечував, вказуючи на недоведеність вимог позивача і на те, що заборгованість за вказаними договорами була стягнена з позивача за чинними на даний час судовими рішеннями.

Заслухавши пояснення сторін і дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення даного позову, виходячи із такого.

Матеріали справи містять копії договору кредиту № 76751-CRED від 18.07.2007 року і договору №76751-CARD про відкриття карткового рахунку і обслуговування платіжної картки «Мікрокредит» від 18.07.2007 року, зміст яких свідчить про те, що вони були укладені між ПАТ КБ «Приватбанк» і ОСОБА_1 щодо надання банком позивачу у тимчасове оплатне користування кредитних коштів (а.с. 10-16, 106-112).

Крім того, згідно із заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 9 вересня 2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 4 травня 2011 року, у справі № 2-8402/10 за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, позов банку було задоволено. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за договором кредиту № 76751-CRED від 18.07.2007 року у розмірі 27 092,00 грн. Копії вказаних рішень містяться у матеріалах справи (а.с. 115-118).

Згідно із постановою про закінчення виконавчого провадження від 30.11.2012 року, що була винесена Головним державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у м.Києві, виконавче провадження № 28773984 з примусового виконання виконавчого листа Шевченківського районного суду міста Києва № 2-8402, виданого 15.09.2011 року, було закінчене у зв'язку з повним стягненням з боржника, ОСОБА_1 боргу, виконавчого збору і витрат на проведення виконавчих дій (а.с. 113).

При цьому, надаючи пояснення у справі, позивач наголосив на тому, що його дії у процесі виконавчого провадження зі сплати присудженого за рішенням суду боргу та інших платежів не свідчать про визнання ним самого грошового зобов'язання чи дійсності договору кредиту, а є лише виконання ним рішення суду, яке вступило у законну силу.

Підставою для подання даного позову стало те, що за твердженням позивача ним договір кредиту № 76751-CRED від 18.07.2007 року не підписувався, а про те, що він є позичальником за даним договором ОСОБА_1 дізнався лише із судових актів Шевченківського районного суду міста Києва у вказаній справі № 2-8402/10. Згодом позивач дізнався про існування укладеного від його імені з банком №76751-CARD про відкриття карткового рахунку і обслуговування платіжної картки «Мікрокредит» від 18.07.2007 року.

На підставі викладеного позивачем було заявлено вимогу про визнання вказаних договорів недійсними.

У підтвердження доводів свого позову ОСОБА_1 було надано суду копію, складеного у ході розслідування кримінальної справи, висновку спеціаліста Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області за результатами проведення почеркознавчої експертизи №403-ВКД від 23.07.2012 року. За змістом даного висновку рукописні записи, зображення яких розміщені в копії заяви ОСОБА_1 директору філії «Розрахунковий центр» ПАТ КБ «Приватбанк» Гарноцькому О.В., копії додатку № 1 до кредитного договору № 76751-CRED від 18.07.2007 року, копії анкети - заяви ОСОБА_1 про надання кредиту та відкриття карткового рахунку у валюті кредиту та копії заяви на отримання кредиту від 17.07.2007 року, виконані, ймовірно, не ОСОБА_1, а іншою особою. Крім того, підписи від імені ОСОБА_1, зображення яких нанесені у копії заяви ОСОБА_1 директору філії «Розрахунковий центр» ПАТ КБ «Приватбанк» Гарноцькому О.В., копії кредитного договору № 76751 - CRED від 18.07.2007 року, копії договору про відкриття картрахунку і обслуговування платіжної карти «Мікрокредит» від 18.07.2007 року, копії додатку № 1 до кредитного Договору № 76751 - CRED від 18.07.2007 року, копії анкети - заяви ОСОБА_1 про надання кредиту та відкриття карткового рахунку у валюті кредиту, копії заявки на отримання кредиту від 17.07.2007 року, виконані, ймовірно, не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням дійсних підписів ОСОБА_1 (а.с. 26-37).

Крім того, у ході розгляду даної справи науково-дослідним центром було надіслано суду примірник даного висновку (а.с. 126-132).

Водночас заперечуючи проти факту існування обставин на які посилається позивач, представник банку вказував на неналежність вказаного висновку спеціаліста, що був здійснений у межах кримінального провадження, оскільки предметом дослідження у даному разі були не оригінали а копії вказаних у ньому документів.

У зв'язку із цим, за клопотанням представника позивача, з метою подальшого призначення судово-почеркознавчої експертизи, 25 червня 2013 року, було постановлено ухвалу про витребування доказів і зобов'язання ПАТ КБ «Приватбанк» надати суду оригінальні примірники оскаржуваних кредитних договорів, заяв про надання кредиту та інших документів за підписом ОСОБА_1, що містяться у вказаних кредитних справах (а.с. 136).

Однак вимог даної ухвали банк не виконав і вказані документи суду надіслані не були, що зумовило недоцільність призначення і проведення відповідної судово-почеркознавчої експертизи.

Водночас на запит суду Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром було надіслано суду належним чином засвідчену копію висновку експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 16.07.2013 року № 517; експертизу було проведено на підставі постанови слідчого СВ Подільського РУГУ МВС України в м.Києві у межах кримінального провадження №1203110070001987 від 13.03.2013 року за ознаками складу злочину, передбаченого частиною 1 статті 190 КК України (а.с. 170-186). Зазначену експертизу було проведено у тому числі із дослідженням оригінального примірника кредитного договору №767-CRED від 18 липня 2007 року, письмової згоди ОСОБА_3, розписки ОСОБА_1, додатку до кредитного договору, договору № 76751 - CRED від 18.07.2007 року, копії договору про відкриття картрахунку і обслуговування платіжної карти «Мікрокредит» від 18.07.2007 року, правил користування платіжної картки, заявки на отримання кредиту, заяви ОСОБА_1 директору філії «Розрахунковий центр» ПАТ КБ «Приватбанк, анкети-заяви ОСОБА_1 (а.с. 175).

Так, відповідно до висновку експертизи підписи: знизу кожної сторінки кредитного договору № 76751 - CRED від 18.07.2007; в графі «подпись» у розписці ОСОБА_1; в графі «подпись заемщика» в додатку № 1 до кредитного договору № 76751 - CRED від 18.07.2007 року; в низу сторінок та в графі «подпись заемщика» в договорі № 76751 - CRED про відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної карти «Мікрокредит»; знизу сторінок правил використання платіжної карти; в графі «подпись заявителя» та внизу сторінки у заявці на отримання кредиту; в графі «подпись» в заяві ОСОБА_1 директору філії «Расчетный центр» Гарноцькому О.В.; в низу сторінки та графі «підпис заявника» у анкеті-заяві ОСОБА_1 про надання кредиту та відкриття карткового рахунку у валюті кредиту та копії заявки на отримання кредиту від 17.07.2007- виконано не гр.ОСОБА_1, зразки підписів якого в якості порівняльного матеріалу, а іншою особою (а.с. 184).

Враховуючи викладене, вказаний висновок експертизи є належним і допустимим доказом того, що позивач не підписував і не укладав із ПАТ КБ «Приватбанк» оспорюваних договору кредиту № 76751-CRED від 18.07.2007 року і договору №76751-CARD про відкриття карткового рахунку і обслуговування платіжної картки «Мікрокредит» від 18.07.2007 року.

У підтвердження своїх заперечень проти позову відповідач не надав суду доказів того, що саме позивачем укладались вказані договори; крім того, відповідачем як володільцем оригіналів оспорюваних договорів не заявлялись клопотання про проведення відповідної судово-почеркознавчої експертизи.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Першою-третьою, п'ятою та шостою частинами статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У відповідності до частини 1 статті 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відтак, із врахуванням викладених правових норм, суд дійшов висновку про невідповідність порядку укладення і змісту оспорюваних договорів вимогам, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, оскільки вони були укладені без волевиявлення однієї із сторін кредитного договору - позичальника, позивача у даній справі, що свідчить про їх недійсність і є підставою для ухваленням судового рішення про задоволення вимог даного позову.

При цьому суд відхиляє доводи відповідача із посиланням на чинність згадуваного заочного рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 9 вересня 2010 року у справі № 2-8402/10 за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1, яким було стягнено із ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за договором кредиту № 76751-CRED від 18.07.2007 року у розмірі 27 092,00 грн.

Так, зі змісту даного судового рішення, вбачається, що до предмету розгляду справи № 2-8402/10 не входило питання дійсності чи недійсності кредитних договорів, а відтак висновки наведеного судового рішення не є правовою перешкодою для визнання у судовому порядку вказаних кредитних договорів недійсними.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 203, 215 ЦК України, ст.ст. 10, 57, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати недійсними договір кредиту № 76751-CRED від 18.07.2007 року і договір №76751-CARD про відкриття карткового рахунку і обслуговування платіжної картки «Мікрокредит» від 18.07.2007 року, що були підписані від імені ПАТ комерційного банку «Приватбанк» і ОСОБА_1.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: