Справа № 2604/1260/2012
Провадження № 2/755/977/13
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" вересня 2013 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючої судді Яровенко Н. О.
при секретарі Зіньковській Ю. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» в особі Київської філії до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості, -
в с т а н о в и в:
В січні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості посилаючись на те, що 29 вересня 2005 року між ТОВ «Західінкомбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Західінкомбанк») та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, згідно якого відповідачу ОСОБА_1 надано кредит у сумі 59 842 грн., зі сплатою 18% річних. Зобов'язання за кредитним договором забезпечено договорами поруки укладеними з відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, в зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 130 028 грн. 69 коп. Тому позивач просить суд стягнути з відповідачів солідарно на його користь суму заборгованості в розмірі 130 028 грн. 69 грн. 24 коп., судові витрати покласти на відповідачів.
В подальшому відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з зустрічними позовами до ПАТ «Західінкомбанк» в особі Київської філії про визнання недійсним кредитного договору та про визнання недійсним договору поруки відповідно. Ухвалою від 19.09.2013 року зустрічні позовні заяві залишені без розгляду.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором в розмірі 130 028 грн. 69 коп. та 1300 грн. 30 коп. судового збору.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник в судовому засіданні позов не визнали та пояснили, що по-перше ОСОБА_2 договір поруки не підписувала, а по-друге, навіть, якщо б договір поруки і був би укладений з дотриманням вимог діючого законодавства, але дія договору поруки вже припинилась, оскільки позивач не звернувся до поручителя протягом шести місяців від дня припинення дії кредитного договору. В судове засідання призначене на 19.09.2013 року відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до суду не з'явились, причини неявки суду не повідомили, хоча про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином, на адресу суду повернулись конверти з судовими повістками та довідкою про причини повернення «за закінченням встановленого терміну зберігання».
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.
Як вбачається з пояснень та матеріалів справи, між КБ «Західінкомбанк» ТзОВ та ОСОБА_1 29 вересня 2005 року був укладений кредитний договір №2909/05 (а.с.7-9). За умовами кредитного договору відповідачу ОСОБА_1 було надано кредит в сумі 59 842 грн., зі сплатою 18% річних на строк до 29 вересня 2010 року (п.1.1, п. 1.2 кредитного договору). Додатковим договором укладеним 29.09.2005 року КБ «Західінкомбанк» ТзОВ та ОСОБА_1 погодили викласти п. 3.2.2 кредитного договору в новій редакції (а.с.10).
В подальшому КБ «Західінкомбанк» ТзОВ було змінено назву на Публічне акціонерне товариство «Західінкомбанк» (а.с.22-23, 24, 25, 26, 27-34).
В судовому засіданні достовірно встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання перед відповідачем ОСОБА_1, а саме ОСОБА_1 було надано кредитні кошти в сумі 59 842 грн., що підтверджується випискою про операції за 29/09/05 (а.с.35).
Відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором не виконав належним чином. Внаслідок не виконання умов кредитного договору у відповідача ОСОБА_1 виникла заборгованість по договору у розмірі 130 028 грн. 69 коп., яка складається зі: непогашеного кредиту в сумі 44 663 грн. 51 коп., несплачених відсотків в сумі 18 610 грн. 42 коп., індексу інфляції - 10 292 грн. 74 коп., пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ - 12 851 грн. 43 коп., штрафу у розмірі 30% від суми боргу - 18 982 грн. 18 коп. та штрафу 30% річних - 24 628 грн. 41 коп. (а.с.36, 37).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК та інших актів цивільного законодавства.
Відповідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
З метою забезпечення виконання зобов'язань відповідачем ОСОБА_1, між банком, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були укладені договори поруки №2909/05-1 від 29 вересня 2005 року та №1503/06-1 від 15 березня 2006 року, відповідно до умов яких ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зобов'язались перед позивачем відповідати за невиконання ОСОБА_1 усіх його зобов'язань перед позивачем (а.с.11, 12).
Згідно ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Що стосується вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_2 суми заборгованості за кредитним договором, то в цій частині суд вважає позов необґрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п.п.1.1 та 1.2 договору поруки поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником ОСОБА_1, в повному обсязі усіх зобов'язань, що виникають з кредитного договору №2909/05 від 29 вересня 2005 року і додаткових до нього договорів, укладених між кредитором та позичальником; поручитель та позичальник відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
В пункті 3.2 договору поруки сторонами встановили, що дія договору припиняється в момент повного виконання позичальником або поручителем усіх зобов'язань позичальника перед кредитором за кредитним договором та додатковими до нього договорами.
Згідно з ч.4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Крім того, згідно роз'яснень постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України №5 від 30.03.2012 року, в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.
Позивач з даним позовом звернувся до суду, згідно штемпеля на конверті 17.01.2012 року, тобто через 1 рік 3 місяці 19 днів від дня настання строку основного зобов'язання, визначеного кредитним договором та договором поруки, а саме 29.09.2010 року. Вимога про погашення суми заборгованості, що адресована відповідачу ОСОБА_2 датована 13.07.2011 року (а.с.15) та отримана 21.07.2011 року (а.с.16).
Отже, суд вважає, що на час пред'явлення позову до суду в січні 2012 року порука ОСОБА_2 вважається припиненою, оскільки шестимісячний строк, в межах якого позивач повинен був звернутися до суду - сплинув 29.03.2011 року. Позивачем суду інших даних та доказів не надано, іншого договором поруки між сторонами не визначено та судом не встановлено.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач ОСОБА_1 не надав доказів того, що заборгованість за кредитним договором відсутня або ж сума пені менша, тому суд позбавлений можливості врахувати інші докази ніж ті, які є в матеріалах справи.
Позивачем на адресу відповідачів направлялись вимоги про усунення порушень, а саме погасити суму заборгованості, яка виникла в зв'язку з невиконанням умов кредитного договору (а.с.13, 17), які відповідачі отримали, що підтверджується зворотними поштовими повідомленнями (а.с.14, 18).
Оскільки, відповідач ОСОБА_3 несе солідарний обов'язок перед позивачем за невиконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором, тому, суд вважає за необхідне стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача суму заборгованості по кредитному договору в розмірі 130 028 грн. 69 коп.
Частиною 1 ст. 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Таким чином, також підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь позивача по 433 грн. 43 коп. судового збору з кожного.
З врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 543, 554, 559, 1050, 1054 ЦК України, постановою Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України №5 від 30.03.2012 року, ст.ст. 11, 15, 30, 60, 62, 202, 213, 215, 218 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
Позов Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» в особі Київської філії до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 130 028 грн. 69 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» 433 грн. 43 коп. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» 433 грн. 43 коп. судового збору.
В решті позову відмовити.
До суду може бути подана апеляційна скарга на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні при його оголошенні протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Н. О. Яровенко
Судове рішення № 35385193, Дніпровський районний суд міста Києва було прийнято 19.09.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2604/1260/2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: