Ухвала суду № 35383425, 20.11.2013, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 524/1843/13-ц

Номер провадження 22-ц/786/4071/2013

Головуючий у 1-й інстанції Кривич Ж. О.

Доповідач Прядкіна О. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Прядкіної О.В.

Суддів: Бутенко С.Б., Панченка О.О.

При секретарі: Нестеренко А.М.

За участі: представника позивача Моги М.В.,

Представника відповідача ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, який діє в інтересах та за дорученням відповідача ОСОБА_4

на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 жовтня 2013 року

по справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Українські вертольоти" до ОСОБА_4 про стягнення витрат на навчання, -

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2009 року ЗАТ «Українські вертольоти» звернулося до Подільського районного суду м. Києва з позовом про стягнення з ОСОБА_4 витрат на навчання.

Ухвалою Подільського районного суду від 12 лютого 2013 року справа передана за підсудністю до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області.

Неодноразово уточнюючи позовні вимоги, ПАТ «Українські вертольоти» остаточно просили стягнути з відповідача витрат на навчання відповідача в сумі 37303,38 грн. та судові витрати.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 жовтня 2013 року позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Українські вертольоти» до ОСОБА_4 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Українські вертольоти» у відшкодування витрат , пов'язаних з його навчанням 37 303,38 грн. та судові витрати в сумі 607,73 грн.

Рішення оскаржив ОСОБА_2, який діє в інтересах та за дорученням ОСОБА_4, в апеляційній скарзі просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав:

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідно до трудового договору від 05 травня 2008 року відповідач прийнятий на роботу в льотну службу ЗАТ «Українські вертольоти» як другий пілот з випробуванням строком на 3 місяці.

18 липня 2008 року між ОСОБА_4 та ЗАТ «Українські вертольоти» переукладено трудовий договір строком на три роки.

30 листопада 2009 року ОСОБА_4 був звільнений з роботи на підставі п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України, за прогул без поважних причин.

Задовольняючи позовні вимоги, районний суд виходив з того, що трудовий договір між сторонами було розірвано достроково хоча і за ініціативою роботодавця, але внаслідок неправомірної поведінки відповідача, який в силу взятих на себе зобов"язань за трудовою угодою повинен відшкодувати вартість послуг навчальних установ, витрат на проїзд до місця навчання та проживання, медичну сертифікацію.

Такий висновок суду відповідає змісту п.5.4 договору від 18 липня 2008р., згідно якого у випадку дострокового розірвання договору до закінчення трирічного строку позивач зобов'язаний відшкодувати відповідачу витрати, пов'язані з навчанням професійної майстерності та англійської мови ( т.1, а.с.226-228).

Безпідставними у зв"язку з цим є посилання представника відповідача в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_4 звільнений з ініціативи роботодавця, а ,отже, на його думку, відсутні підстави для виникнення зобов'язань відшкодувати витрати за навчання.

Посилання скарги на те, що між сторонами існували відносини, що регулюються нормами трудового права, а не договірними не заслуговують на увагу, так як суперечать висновкам, викладеним в рішенні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 листопада 2011 року , яким відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 в частині визнання недійсним трудового договору (т.1, а.с.95-06).

Вказані обставини не підлягають доведенню в силу положень ч.3 ст.61 ЦПК України.

За час перебування у трудових відносинах з позивачем, ОСОБА_4 проходив навчання за програмою підготовки льотного персоналу, бортпровідників, у Міжнародному авіаційному центрі, навчання англійської мови для польотів, Кременчуцькому льотному коледжі, за програмою «аварійно-рятувальна підготовка», проходження медичної сертифікації, практичної льотної підготовки ( т.1,а.с. 104- 152).

Заперечення відповідача щодо стягнення сум за проведене навчання, не обґрунтовано належними доказами, як то вимагає ст.10, ст. 60 ЦПК України.

Так, доводи, про те, що Акт льотної перевірки пілота вертольота від 22 липня 2008 року не є належним доказом позивача і не стосується ОСОБА_4 через невірно зазначене " по-батькові " -" ОСОБА_5", - спростовуються відомостями щодо номера його свідоцтва, підписом та довідкою, виданої на ім'я ОСОБА_4, про час проходження практичної льотної підготовки( Т.1 а.с.150-152).

Не можуть бути прийнято до уваги твердження в апеляційній скарзі, що судом першої інстанції були безпідставно стягнуті з відповідача витрати на оплату проходження медичної сертифікації в сумі 680 грн., кошти, сплачені ТОВ «Міжнародний Авіаційний Центр Підготовки» в сумі 495 грн. , ТОВ «ПРАЙМ -РЕЙТ» в сумі 465 грн. та в сумі 1343,50 грн., так як вони підтверджуються відповідними платіжними дорученнями про сплату сум за надані послуги та знаходяться в межах заявлених позовних вимог, з якими позивач звернувся до суду в грудні 2009р. ( Т.1 а.с. 107,111-112,125-126,137-138).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308,315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах та за дорученням ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом 20 днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий О.В. Прядкіна

Судді: С.Б. Бутенко

О.О. Панченко