Ухвала суду № 35382831, 18.11.2013, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/11389/13-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2013 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді: Бондаренко В.М.

при секретарі:Кривозуб А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області звернувся до суду з поданням в порядку ст. 263 КАС України про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, а саме постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2011 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобовязання здійснити нарахування та виплату недоплаченої державної соціальної допомоги.

Заявник посилається на те, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області перебуває виконавче провадження № 38919716, з виконання виконавчого листа Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, виданого 02.04.2010 року про зобовязання управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та провести відповідні виплати з 21 червня 2010 року з урахуванням виплачених сум. Боржником постанова суду виконана лише в частині здійснення перерахунку (нарахування) недоплаченої державної допомоги та нарахована сума недоплаченої разової грошової допомоги за постановою суду складає 1 463,29 грн., проте грошові кошти стягувачу не виплачені. Так, зазначена постанова є зобовязального характеру, за якою боржник зобовязаний особисто вчинити певні дії, у звязку з чим організація його виконання визначена ст. 75 ЗУ «Про виконавче провадження». З контексту постанови суду чітко встановлюється необхідність зобовязання боржника особисто вчинити певні дії, а вчинення визначених дій не може бути проведено без участі боржника, тому державний виконавець не може організувати виконання самостійно у відповідності до повноважень, наданих йому законом. Так, з 01 січня 2013 року набув чинності ОСОБА_2 України від 05 червня 2012 року №4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». ОСОБА_2 встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених ЗУ «Про виконавче провадження» та особливості їх виконання. Відповідно до ч. 1 ст. 22 зазначеного Закону держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобовязання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким, є, зокрема, державний орган. Відповідно до ст. 3 цього Закону визначено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Таким чином, зазначений виконавчий документ не може бути скерований до органу Державної казначейської служби України для виконання в порядку гарантії держави щодо виконання судових рішень у звязку з тим, що рішення прийнято про зобовязання вчинити певні дії, а не про стягнення коштів. За таких обставин, склалася ситуація, що боржник не може виконати рішення суду через відсутність бюджетних призначень чи асигнувань на цю мету. Здійснити виплату нарахованих грошових коштів за рішенням суду можливо лише шляхом списання (стягнення) коштів з рахунків державного органу боржника, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

В судове засідання державний виконань не зявився, просив суд розглядати подання за його відсутності, просить суд його задовольнити.

Особи, які брали участь у справі, в судове засідання не зявилися, не повідомив суд про причини не явки, хоча були належним чином повідомлені про день та час розгляду подання, причини не явки суду невідомі.

Відповідно до ч. 2 ст. 263 КАС України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено і це підтверджено матеріалами справи, що постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2011 року зобовязано управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та провести відповідні виплати з 21 червня 2010 року з урахуванням виплачених сум.

19.07.2013 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-а-1269/11, виданого 02.04.2013 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та провести відповідні виплати з 21 червня 2010 року з урахуванням виплачених сум.

Боржником постанова суду виконана лише в частині здійснення перерахунку (нарахування) недоплаченої державної допомоги та нарахована сума недоплаченої разової грошової допомоги за постановою суду складає 1 463,29 грн., проте грошові кошти стягувачу не виплачені. При цьому неможливість виконання постанови суду в частині зобов'язання виплатити пенсію з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 21 червня 2010 року по 22 липня 2011 року з урахуванням виплачених сум, боржник обґрунтував відсутністю коштів з відповідним призначенням.

Відповідно до статті 2 Закону України від 05 червня 2012 року № 4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

Водночас судові рішення у справах, пов'язаних із соціальними виплатами, які мають зобов'язальний характер щодо проведення таких виплат, не належать до зазначених у згаданій статті видів рішень, що унеможливлюють їх виконання без зміни його способу.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Ця норма не містить виключного переліку обставин, що є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання судового рішення неможливим.

Таким чином, зміни у правовому регулюванні порядку виконання судових рішень, боржником за якими є державний орган, яким не передбачено виконання рішень зобов'язального характеру, унеможливлюють їх виконання. Така обставина є підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.

У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат. Така зміна можлива лише у разі виконання боржником зобов'язальної частини рішення про нарахування соціальних виплат.

Розпорядженням № 162775 від 01.04.2013 року перераховано пенсію ОСОБА_1 в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 21 червня 2010 року по 22 липня 2011 року та доплата до пенсії ОСОБА_1 (з урахування різниці, яка була виплачена у цей період) склала 1 463,29 грн.

Також, відповідно до довідки управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області № 1666 від 12.08.2013 року, сума соціальної допомоги, нарахованої ОСОБА_1 згідно постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2011 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області про визнання бездіяльності неправомірно та зобовязання здійснити нарахування та виплату недоплаченої державної соціальної допомоги складає 1 463,29 грн.

Таким чином, покладені судом зобов'язання щодо нарахування ОСОБА_1 пенсії з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 21 червня 2010 року по 22 липня 2011 року з урахуванням виплачених сум, виконані управлінням Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області в порядку, встановленому постановою суду, та в межах повноважень, покладених на управління Фонду.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе змінити спосіб і порядок виконання постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2011 року, так як боржником виконана зобов'язальна частина постанови суду про нарахування соціальних виплат.

На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 69, 158, 263 КАС України,

У Х В А Л И В:

Подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення - задовольнити.

Змінити спосіб і порядок виконання постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2011 року, на підставі якої Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області 02.04.2013 року видано виконавчий лист №2-а-1269/11, із "Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та провести відповідні виплати з 21 червня 2010 року з урахуванням виплачених сум", на "Стягнути з управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 пенсію з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 21 червня 2010 року з урахуванням виплачених сум, у розмірі 1 463 (одна тисяча чотириста шістдесят три) грн. 29 коп.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі в пятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Суддя:

ОСОБА_3