Ухвала суду № 35382508, 21.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2013 р.Справа № 814/617/13-а

Категорія: 8.1.1 Головуючий в 1 інстанції: Брагар В. С.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача - Косцової І.П.

суддів - Турецької І.О.

- Стас Л.В.

за участю секретаря - Заболотної Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ «Техноторг-Лізінг» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом ТОВ «Техноторг-Лізінг» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Техноторг-Лізінг» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправними дії ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС щодо проведення камеральної перевірки.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач порушив порядок проведення перевірки, оскільки з порушенням встановленого строку надіслав Товариству акт перевірки.

Зазначена обставина, на думку позивача, свідчить про незаконність камеральної перевірки та протиправність дій посадових осіб відповідача щодо її проведення.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Товариство, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що 18.10.12 року ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ «Техноторг-Лізінг» у податковій звітності з ПДВ.

За наслідками перевірки відповідачем складено акт №1607/15-122/34234628 від 18.10.12 року та прийнято податкове повідомлення рішення від 07.11.2012 року № 0017141520.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що акт перевірки від 18.10.12 року був направлений на адресу позивача 19.10.12 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення, камеральну перевірку позивача проведено відповідно до вимог чинного законодавства.

Колегія суддів такий висновок суду першої інстанції вважає правильним та обґрунтованим, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Порядок проведення камеральної перевірки визначено статтею 76 Податкового кодексу України, згідно з якою камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Відповідно до п. 86.2 статті 86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Виходячи з системного аналізу наведених норм, колегія суддів зазначає, що предметом дослідження камеральної перевірки можуть бути лише дані податкових декларацій (розрахунків) платника податків, зокрема правильність відображення у відповідних рядках та стовпцях податкової декларації показників як результатів проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або методологія проведення цих розрахунків. При цьому будь-які дослідження документів, які були підставою для таких розрахунків, при проведенні камеральної перевірки не проводяться, оскільки це є предметом документальної перевірки. У разі якщо предметом дослідження мають бути документи по проведеним операціям, то така перевірка не може відноситися до категорії камеральної перевірки.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, акт перевірки було направлено позивачу 19.10.12 року, який отримано останнім 25.10.12 року, про що свідчить (дата відправки) фіскальний чек від 19.10.12 та повідомлення про вручення поштового відправлення, в якому стоїть дата вручення 25.10.12. Тобто акт перевірки був направлений відповідачу наступного дня, в строк передбачений п.86.2 ст.86 ПК України.

Відповідно до п.42.2 ст.42 ПК України - документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду, що податковим органом при проведенні камеральної перевірки позивача не порушено норм чинного податкового законодавства.

До того ж колегія суддів зазначає, що сам по собі факт не направлення платнику податків акту з наслідками камеральної перевірки або направлення цього акту з порушенням встановлених строків, не спростовує виявлених в ході такої перевірки порушень та не тягне за собою визнання незаконною такої перевірки, а, відповідно, і дій посадових осіб податкового органу щодо її проведення.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ТОВ «Техноторг-Лізінг» - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом ТОВ «Техноторг-Лізінг» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Суддя - доповідач: І.П. Косцова

Судді: І.О. Турецька

Л.В.Стас.