Постанова № 35382462, 21.11.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Харків

21 листопада 2013 р. справа № 820/10195/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагайдак В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Силові енергетичні машини - ЕМЗ" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Силові енергетичні машини - ЕМЗ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби за № 0001412220 від 20.05.2013 р. в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Силові енергетичні машини - ЕМЗ" штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 18814,00 грн., та за № 0001432220 від 20.05.2013 р. в частині застосування до ТОВ "Силові енергетичні машини - ЕМЗ" штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 17138,00 грн.

У зв'язку із закінченням реорганізації Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, первинного відповідача судом було замінено на належного відповідача - правонаступника Державну податкову інспекцію у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на підставі акту перевірки від 25.04.2013 р. № 1664/22.2-05/36224585 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Силові енергетичні машини - ЕМЗ" (податковий номер 36224585) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства в частині взаємовідносин з ТОВ «Ізоліт ЛТД» (податковий номер 23047398) за період з 01.12.2011 р. по 30.04.2012 р., та ТОВ «Прима-5» (податковий номер 31800434) за період 01.12.2011 р. по 31.03.2012 р. та подальшої участі отриманих ТМЦ (робіт, послуг) у фінансово-господарських операціях підприємства», відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення від 20.05.2013 р. № 0001412220 та № 0001432220. Позивач вважає висновки акту перевірки неправомірними, а вказані податкові повідомлення - рішення такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на законних підставах, просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Силові енергетичні машини - ЕМЗ" зареєстроване як юридична особа 12.12.2008 р., перебуває на обліку в органах державної податкової служби з 25.12.2008 р. за № 73347, є платником ПДВ, згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 200108543, індивідуальний податковий номер 362245820330.

Згідно довідки серії АА № 742797, виданої Головним управлінням статистики у Харківській області, позивач має наступні види діяльності за КВЕД-2010: виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів; установлення та монтаж машин і устаткування; ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування; механічне оброблення металевих виробів; оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва (а.с. 133).

Фахівцями ДПІ у Московському районі м. Харкова була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Силові енергетичні машини - ЕМЗ" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства в частині взаємовідносин з ТОВ «Ізоліт ЛТД» (за період з 01.12.2011 р. по 30.04.2012 р., та ТОВ «Прима-5» за період 01.12.2011 р. по 31.03.2012 р. та подальшої участі отриманих ТМЦ (робіт, послуг) у фінансово-господарських операціях підприємства.

Результати перевірки оформлені актом від 25.04.2013 р. № 1664/22.2-05/36224585 (а.с. 9-24). В акті зазначено про порушення ТОВ "Силові енергетичні машини - ЕМЗ":

- п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 18814,00 грн., в т.ч. за 4 квартал 2011 року в сумі 40989,00 грн., за 1 квартал 2012 року - 37859,00 грн., за 2 квартал 2012 року - 6840,00 грн.;

- п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 17138,00 грн., в т.ч. за грудень 2011 року на суму 10435,00 грн., за січень 2012 року на суму 984,00 грн., за лютий 2012 року на суму 2994,00 грн., за березень 2012 року на суму 1357,00 грн., за квітень 2012 року на суму 1368,00 грн. (а.с. 23).

На підставі висновків акту відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення від 20.05.2013 р. № 0001432220, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 17138,00 грн. (а.с. 7), та податкове повідомлення - рішення від 20.05.2013 р. № 0001412220, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 18814,00 грн. (а.с. 8).

Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугував висновок податкового органу про порушення контрагентами позивача ТОВ «Ізоліт ЛТД» та ТОВ «Прима-5» своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад).

В основу висновку ДПІ покладено відомості з довідки від 26.10.2012 р. № 3647/222/31800434 «Про результати зустрічної звірки ТОВ «Прима-5» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ПП «Лайнстар» за період березень 2012 року, ТОВ «Електродизель» за період березень 2012 року, ТОВ «Фірма «Гранд» за період грудень 2011 року, січень-лютий 2012 року, їх реальності та повноти відображення в обліку»; довідки від 25.07.2012 р.№ 71/22-005/23047398 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Ізоліт ЛТД» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Мембрана Техно-Імпульс» та ТОВ «Альфакем Україна», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.06.2011 р. по 30.04.2012 р.»; довідки від 19.06.2012 р. № 56/22-005/23047398 «Про результати зустрічної звірки ТОВ «Ізоліт ЛТД» при формуванні податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Мембрана Техно-Імпульс» та з питань взаємовідносин з контрагентами, по яким сформовані податкові зобов'язання за період жовтень, грудень 2011 року". Зазначеними довідками встановлено, що ТОВ «Ізоліт ЛТД» та ТОВ «Прима-5» не підтверджено реальність здійснення господарських операцій за вищевказані періоди.

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що правочини, укладені позивачем з ТОВ «Ізоліт ЛТД» та ТОВ «Прима-5», які виконувались у грудні 2011 року - квітні 2012 року, мають ознаки нереальності здійснення.

Судом встановлено, що в перевіряємому періоді (грудень 2011 року - квітень 2012 року) позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Ізоліт ЛТД». Між ТОВ "Силові енергетичні машини - ЕМЗ" (Покупець) та ТОВ «Ізоліт ЛТД» (Продавець) 01.12.2011 р. укладено договір поставки № 17/11 (а.с. 81-82). Позивачу була поставлена плівка ПМА та імідофлекс, згідно видаткових накладних від 12.12.2011 р. та від 18.01.2012 р. (а.с. 85, 87). ТОВ «Ізоліт ЛТД» були виписані позивачу податкові накладні: № 5 від 09.12.2011 р., № 6 від 09.12.2011 р., № 6 від 18.01.2012 р. (а.с. 88,89). Позивачем була здійснена оплата товару згідно рахунків-фактур від 05.12.2011 р. та 06.12.2011 р. (а.с. 170, 171).

Між ТОВ "Силові енергетичні машини - ЕМЗ" (Покупець) та ТОВ «Ізоліт ЛТД» (Постачальник) 01.10.2011 р. укладено договір поставки № 0110/2-П (а.с. 83-84). Позивачу був поставлений лак гліфталевий та бочка, згідно видаткової накладної від 26.04.2012 р. (а.с. 86). ТОВ «Ізоліт ЛТД» була виписана позивачу податкова накладна № 14 від 26.04.2012 р. (а.с. 91). Позивачем була здійснена оплата товару згідно рахунку-фактури від 18.04.2012 р. (а.с. 169).

В перевіряємому періоді (грудень 2011 року - березень 2012 року) позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Прима-5». ТОВ «Прима-5» позивачу поставлявся товар згідно рахунків-фактур (а.с. 162-168, 172, 173), відповідно до яких позивачем була здійснена оплата товару безготівковим шляхом. Позивачу була поставлена плівка Ф-4ЕО, стрічка слюдяна, слюда СПМ-1, склолакотканина ЛСП та інше, згідно видаткових накладних (а.с. 57, 58, 61-66, 69-72). ТОВ «Прима-5» були виписані позивачу податкові накладні: № 5 від 06.12.2011 р., № 17 від 20.12.2011 р., № 19 від 22.12.2011 р., № 4 від 01.03.2012 р., № 7 від 09.02.2012 р., № 8 від 09.12.2011 р., № 7 від 09.12.2011 р., № 8 від 18.01.2012 р., № 10 від 06.03.2012 р. (а.с. 48, 49, 50, 51-56).

Суд вважає необґрунтованою позицію відповідача, що правочини між ТОВ "Силові енергетичні машини - ЕМЗ" та ТОВ «Ізоліт ЛТД», ТОВ «Прима-5» здійснені без мети настання реальних наслідків з огляду на наступне.

Проведення господарських операцій підприємства підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Отже, згідно вказаної правової норми, первинні документи по відображенню господарських операцій, є основою для податкового обліку.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість платниками податку визначений Податковим кодексом України. Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПК України).

Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

З огляду на встановлені обставини у справі, враховуючи індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, встановлений статтею 61 Конституції України, суд зазначає, що у разі порушення контрагентами платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків (в даному випадку, ТОВ "Силові енергетичні машини - ЕМЗ") права на віднесення сум до складу податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови його отримання (сплатив ПДВ у ціні замовлених та фактично отриманих товарів) та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

З наведених норм законодавства та досліджених матеріалів справи, суд зазначає, що ТОВ "Силові енергетичні машини - ЕМЗ" виконало вимоги законодавства, сплативши податок на додану вартість в ціні отриманих товарів від контрагентів ТОВ «Ізоліт ЛТД» та ТОВ «Прима-5», які в свою чергу, виконали вимоги діючого законодавства, видавши позивачу належним чином оформлені податкові накладні на сплачені суми податку.

Відповідно до ст. 202 Цивільного Кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин повинен відповідати вимогам зазначеним у ст.203 ЦК України. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Слід зазначити, що притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати ПДВ покладається на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства контрагентами.

Якщо контрагент можливо не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, суд приходить до висновку, що досліджені первинні документи в сукупності свідчать про реальність виконання укладених між ТОВ "Силові енергетичні машини - ЕМЗ" та ТОВ «Ізоліт ЛТД», ТОВ «Прима-5», правочинів, та як наслідок, правомірність віднесення позивачем сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Виконання договорів підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, договори між позивачем і контрагентом мали реальний характер. Судом не встановлені факти, які б свідчили, що зміст договорів не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Отримані позивачем від контрагента зазначені податкові накладні не мають недоліків, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, що спричиняють втрату нею статусу первинного документа.

Оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків акту перевірки, суд приходить до висновку, що правочини відповідають положенням чинного законодавства України. Фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та контрагентами і правомірність включення до складу податкового кредиту у відповідному звітному періоді сум ПДВ по отриманим податковим накладним.

З огляду на викладене, доводи відповідача щодо нікчемності угод є безпідставними і судом до уваги не приймаються, оскільки укладені договори виконані з боку ТОВ "Силові енергетичні машини - ЕМЗ" в повному обсязі, на момент розгляду справи є чинними і в установленому законодавством порядку судом недійсними не визнавались, а податкові накладні в установленому законодавством порядку недійсними не визнані, є чинними на момент розгляду справи і в сукупності з іншими доказами у справі дають суду підстави для висновку про достовірність підтвердження фактичності здійснення господарських операцій, сплати податку на додану вартість та його сум.

Щодо встановленого податковим органом порушення позивачем п. 150.1 ст. 150 ПК України, внаслідок чого, на думку відповідача, завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 18814,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно п. 150.1 ст. 150 ПК України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Оскільки судовим розглядом справи підтверджено реальність здійснення господарських операцій між ТОВ "Силові енергетичні машини - ЕМЗ" та ТОВ «Ізоліт ЛТД», ТОВ «Прима-5», суд дійшов висновку, що позивач правомірно задекларував від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в податковій звітності відповідного кварталу 2011 - 2012 років на загальну суму 18814,00 грн.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам, вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень. За таких умов, оскаржувані позивачем податкові повідомлення - рішення від 20.05.2013 р. № 0001412220 та № 0001432220 не відповідають вимогам закону, що є підставою для їх скасування.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення документально підтверджених судових витрат з держбюджету на користь позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Силові енергетичні машини - ЕМЗ" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області за № 0001412220 від 20.05.2013 р. в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Силові енергетичні машини - ЕМЗ" штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 18814,00 грн., та за № 0001432220 від 20.05.2013 р. в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Силові енергетичні машини - ЕМЗ" штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 17138,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 31217206784011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Силові енергетичні машини - ЕМЗ" (61037, м. Харків, пр-т Московський, 199, код ЄДРПОУ 36224585) судові витрати у розмірі 360,00 грн. (триста шістдесят гривень 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сагайдак В.В.