Постанова № 35381605, 15.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2013 року Справа № 24264/10/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Гулида Р.М., Запотічного І.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Галицькому районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2010 року у справі за позовом Державного територіально-галузевого об`єднання «Львівська залізниця» до Державної податкової інспекції в Галицькому районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

04.01.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем за результатами невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності складено акт від 12.06.2009 року №1311/416/151/25263143, яким зафіксовано неподання позивачем податкових декларацій з податку на прибуток за 11 місяців 2008 року, 2008 рік та за 1 квартал 2009 року. На підставі вказаного акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0006261511/0, яким визначено штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 510 грн. за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності. За результатами розгляду скарг позивача, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення №0006261511/1, №0006261511/2 та №0006261511/3, відповідно до яких фінансова санкція в розмірі 510 грн., застосована до позивача, залишена без змін. Вважають обставини викладенні в акті перевірки не відповідають обставинам дійсності. Згідно цього просять визнати нечинними та скасувати вищезазначені податкові повідомлення-рішення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2010 року адміністративний позов задоволено. Визнано нечинними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 30.06.2009 року №0006261511/0, від 07.08.2009 року №0006261511/1, від 07.09.2009 року №0006261511/2 та від 23.11.1009 року №0006261511/3.

Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В апеляційній скарзі покликається на те, що податкова звітність надана платником податків, заповнена позивачем всупереч правилам, зазначеним затвердженому порядку її заповнення, то вона може бути не визнана органом ДПС як податкова звітність.

Особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про місце та час розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що податкова декларація може бути не визнана податковим органом як податкова декларація тільки у випадках, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. Вищезазначені норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі-Закон № 2181) містять вичерпний перелік випадків не визнання податковим органом податкової декларації як такої. Інших випадків не визнання податкової декларації не встановлено ні Законом № 2181, ні іншими нормативно-правовими актами.

Проте, колегія суддів вважає, що даний висновок суду першої інстанції не можна визнати обґрунтованим.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що ДПІ в Галицькому районі м.Львова 12.06.червня 2009 року за результатами невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності складено Акт №1311/416/151/25263143, яким зафіксовано неподання позивачем податкових декларацій з податку на прибуток за 11 місяців 2008 р., 2008 рік та за 1 квартал 2009 року.

На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем 30 червня 2009 року винесено податкове повідомлення-рішення №0006261511/0, яким позивачу визначено штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 510 грн. за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності.

За результатами розгляду скарг позивача, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення №0006261511/1, №0006261511/2 та №0006261511/3, відповідно до яких фінансова санкція в розмірі 510 грн., застосована до позивача, залишена без змін.

Підставою для складання вищевказаного акту перевірки та винесення у подальшому оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугувало невизнання відповідачем податкової звітності поданої позивачем, а саме - податкових декларацій з податку на прибуток за 11 місяців 2008 р., 2008 рік та за 1 квартал 2009 року.

Так, листом 21578/28-213 від 22.12.2009 р. відповідач повідомив позивача, що подана останнім податкова декларація з податку на прибуток за 11 місяців 2008 р. визнана неприйнятою, оскільки в декларації відсутні прокреслення в значеннях показників, що не заповнюються через відсутність інформації; що суперечить п.4.1.3. п.4 наказу ДПА України від 15.04.2008р. за N250 «Про затвердження нової редакції Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України», про що в усній формі працівником підрозділу приймання звітності було попереджено представника підприємства.

Листом №1497/28-213 від 09.02.2009 року відповідач повідомив позивача, що подана останнім податкова декларація з податку на прибуток за 12 місяців 2008 р. ДПІ у Галицькому районі не визнається, оскільки згідно п.4.4 п.4 наказу ДПА України від 31.12.2008р. за N827 «Про затвердження нової редакції Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України», в податковій звітності потрібно вказувати всі необхідні реквізити, зокрема ОДПС, до якого подається документ. Оскільки в поданій декларації даний реквізит відсутній, документ в комп'ютерній мережі отримав статус «До відома».

Також листом №6009/28-213 від 07.05.2009 року відповідач повідомив позивача, що подана останнім податкова декларація з податку на прибуток за 1 квартал 2009 р. ДПІ у Галицькому районі не визнається, з тих підстав, що в п.4.3 п.4 наказу ДПА України від 31.12.2008р. за N827 «Про затвердження нової редакції Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України», вказано: ...« податкова звітність повинна бути повністю заповненою, а саме: наявні обов'язкові реквізити та відмітка про подані додатки, значення показників, що не заповнюються через відсутність інформації, мають бути прокреслені...». В поданій декларації відмітка про поданий додаток відсутня, відсутні прокреслення в рядках, де немає інформації.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до пункту 1.11 ст. 1 Закону №2181 податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до п. 1.6 «Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства» затвердженого Наказом ДПА України від 29.03.2003р. № 143 (із змінами і доповненнями) затвердженим в Міністерстві юстиції України 08.04.2003р. № 271/7592 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання» передбачено, зокрема, що у декларації зазначаються усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації. Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Згідно п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону №2181 Податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Підпунктом 4.1.7 п.4.1 ст.4 Закону №2181 встановлено, що платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного згідно з підпунктом 4.1.4 цього пункту, надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення.

В силу положень п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, оскільки податкова звітність, що надана органу ДПС платником податків, заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, то вона може бути не визнана органом ДПС як податкова звітність, отже, позивачем не подано до податкового органу декларації з податку на прибуток за 11 місяців 2008 року, 2008 рік та 1-ий квартал 2009 року, чим порушено вимоги п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону №2181 та п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198 п.3 ч.1, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Галицькому районі м. Львова задовольнити, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2010 року у справі №2а-55/10/1370 скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді Р.М.Гулид

І.І.Запотічний